Рішення

від 09.10.2024 по справі 678/261/24

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/261/24

Провадження №2-678-167/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ковальчука Ю. Ю. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування арешту на нерухоме майно,

встановив:

26 лютого 2024 року до суду надійшла позовна заява про скасування арешту на нерухоме майно, на обґрунтування якої позивач зазначає, що 15 листопада 2023 року ним було сформовано запит з метою отримання інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з відповіді на який слідує, що на належне йому на праві власності нерухоме майно наявні обтяження (арешти) за виконавчими провадженнями, зокрема арешту згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 20 серпня 2014 року. 27 жовтня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Визначено стягувану строк повторного пред`явлення виконавчого документа до 27 жовтня 2017 року. У зв`язку з поверненням виконавчого документа 27 жовтня 2016 року було закінчене виконавче провадження № НОМЕР_3, повторно виконавчий документ стягувачем не пред`являвся. Попри закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 у встановленому законом порядку та знищенням матеріалів, державним виконавцем не був знятий арешт, накладений постановою від 20 серпня 2014 року. З огляду на існування вищеописаних обставин позивач вказує на необхідність звернення до суду із цією позовною заявою для скасування існуючого арешту на нерухоме майно.

28 лютого 2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

20 березня 2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області залучено до участі у справі ОСОБА_4 , жительку АДРЕСА_1 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , підтримали позовну заяву, з підстав, які у ній наведені.

Представник відповідача Ковальчук Ю. Ю. заперечує проти заявлених вимог, оскільки виконавче провадження завершене у зв`язку із відсутністю у боржника майна, що не передбачає зняття арешту з його майна. Крім того, боржником обрано неправильний спосіб захисту його прав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_4 , до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена неодноразово належним чином згідно з вимогами ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

14 листопада 2013 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області позов задоволено частково. Вирішено стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму основного боргу за договором позики від 03 травня 2012 року у розмірі 1 000 000 ( один мільйон) гривень 00 копійок та 3 441 ( три тисячі чотириста сорок одну) гривню 00 копійок понесених судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20 серпня 2014 року Постановою державного виконавця було відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Вінницький міським судом Вінницької області, такого ж дня винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

27 жовтня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV), тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 47 Закону України №606-XIV (який був чинний на момент відкриття та закінчення виконавчого провадження), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII), відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Тобто, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 40, п.9 ч.1 ст.47, пункту 2 частини першої статті 37 Закону України № 1404-VIII не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону.

Законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку із відсутністю майна у боржника, оскільки стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає виключні підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, право боржника на розпорядження належним йому майном без будь-яких обтяжень у вигляді арешту, може бути поновлено, зокрема, шляхом добровільного виконання рішення суду - яке він досі не виконав (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09).

Таким чином, доводи ОСОБА_3 спростовуються матеріалами справи, які містять оцінені судами докази перебування спірного виконавчого провадження на виконанні у ДВС, підстави, згідно яких було повернуто виконавчий документ стягувачу, а також обґрунтованими висновками органу ДВС. Висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №740/3240/18 (провадження № 61-13512св19), постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі №634/292/21, та інших.

При цьому, у постанові Верховного Судуу складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) зазначено, що «відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Впорядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Заявник ОСОБА_3 є боржником у виконавчому провадженні. Обраний ним спосіб судового захисту - звернення з заявою про зняття арешту з нерухомого майна, який накладено у виконавчому провадженні до суду є неправильним, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що постанова про арешт майна боржника не була скасована, оскільки виконавчий документ повернутий стягувачу у даній справі з підстав відсутності у боржника майна, наяке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, і знищення виконавчого провадження за закінченням строків зберігання не є підставою для закінчення виконавчого провадження, враховуючи відсутність підтвердження добровільного розрахунку та оплати боргу боржником перед стягувачем, неналежний спосіб захисту, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 про скасування арешту на нерухоме майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 316-321 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування арешту на нерухоме майно відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2024 року.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька: АДРЕСА_2 , наявний зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: адвокат Парпальос Вікторія Василівна, РНОКПП НОМЕР_2 , вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, каб. 421 м. Вінниця, поштовий індекс 21036, наявний зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

ВІДПОВІДАЧ: Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вул. Ю. Савіцького, 14 селище Летичів Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 34323534, тел. / факс (03857) 2-02-14, e-mail: info@lt.km.dvs.gov.ua, наявний зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

ТРЕТЯ ОСОБА НА СТОРОНІ ВІДПОВІДАЧА: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_3 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко