Постанова

від 15.10.2024 по справі 916/1337/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1337/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Єйсмонт І.С.,

від Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області : не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс"

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 року, суддя в І інстанції Желєзна С.П., повний текст якого складено 24.02.2024, в м. Одесі

у справі: №916/1337/18

за позовом: першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс"

про стягнення 2 640 491,28 грн

В С Т А Н О В И В:

В червні 2018 року перший заступник керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" про стягнення заборгованості у сумі 2 640 491,28 грн

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про пайову участь забудовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури №2 від 10.08.2006р. в частині своєчасного та повного перерахування коштів на рахунок Красносільської сільської ради, які за умовами договору мали бути сплачені до 01.05.2018р.

За умовами договору від 02.06.2017 № 2 відповідач станом на 01.05.2018 мав внести на рахунок Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області 2 649 016,88 грн коштів пайової участі, проте перерахував лише 8 525,32 грн, тобто відповідач не виконав у повному обсязі взятих на себе за договором зобов`язань.

Справа розглядалась неодноразово.

При первісному розгляді даної справи рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2018 по даній справі, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 провадження у справі в частині позовних вимог прокурора до ТОВ „Чорномор`є плюс" про стягнення 199 000 грн було закрито, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 2 441 491,28 грн - відмовлено.

Рішення суду мотивовано необхідністю зменшити розмір пайової участі відповідача відповідно до прямої імперативної норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що висловлена у частині 5 статті 30 цього Закону, на суму 2 469 830,96 грн. У зв`язку зі зменшенням суми боргу на означену суму, частковою оплатою відповідачем за спірним договором, а також частково помилковим розрахунком позовних вимог, у задоволенні позову у частині вимог про стягнення 2 441 491,28 грн. відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.09.2020 касаційну скаргу прокурора було задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2018р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

У постанові від 17.09.2020 у даній справі Верховним Судом було наголошено, що судами не було обґрунтовано яким чином надані відповідачем довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2018 року та акт прийому виконаних будівельних робіт за липень 2018 року впливають на обов`язок ТОВ „Чорномор`є плюс" сплатити суми пайового внеску у період з 01.08.2017р. до 01.05.2018р. З викладених обставин Верховним Судом було зроблено висновок, що суди першої та апеляційної інстанції, розглядаючи спір в межах цієї справи, не встановили у судовому процесі всіх обставин справи, зокрема, щодо наявності необхідних правових умов для виникнення у відповідача права на зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту за спірний період.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 у справі №916/1337/18 провадження у справі №916/1337/18 за позовом першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" в частині стягнення 199 000,00 грн. - закрито. Позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" на користь Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області заборгованість у розмірі 2 441 491,56 грн. Повернуто з державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 985,00 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у загальному розмірі 175 248,15 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" на користь Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області судовий збір у розмірі 59 411,05 грн.

Суд дійшов висновку, що в порушення умов договору №2 від 10.08.2006 ТОВ „Чорномор`є плюс" не було сплачено на рахунок позивача кошти за пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, в результаті чого станом на момент звернення прокурора до суду із даним позовом заборгованість відповідача складала 2 640 491, 28 грн. При цьому, в процесі вирішення судом даного спору, після пред`явлення прокурором позову ТОВ „Чорномор`є плюс" було сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 199 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією. Тому, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради до ТОВ "Чорномор`є плюс" про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 441 491,56 грн., що є різницею між ціною позову та розміром сплаченого відповідачем боргу, підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Судом також визначено, що враховуючи вимоги цивільного законодавства щодо порядку внесення змін до договору, а також відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження досягнення між сторонами домовленості про зменшення розміру пайової участі ТОВ "Чорномор`є плюс", тобто про зміну істотної умови договору, вказане свідчить про відсутність передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов`язку виконувати умови договору. Суд зазначив, що ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" лише передбачено право замовника на зменшення розміру пайової участі, яке у будь-якому випадку має бути реалізовано із урахуванням загальних засад цивільного законодавства та умов договору.

Крім того, судом враховано, що ТОВ "Чорномор`є плюс" фактично не скористалось правом на вирішення спору про внесення змін до договору в судовому порядку, оскільки позовна заява до Красносільської сільської ради про зобов`язання внести зміни до договору згідно ухвали суду від 06.12.2018 у справі №916/1859/18 була залишена без розгляду на підставі заяви ТОВ "Чорномор`є плюс".

15.03.2021 року до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор`є плюс» на рішення Господарського суду Одеської області від 15 лютого 2021 року у справі №916/1337/18, в якій останнє просить відмовити у задоволенні позову повністю.

На переконання скаржника, останнім доведено в судовому порядку факту здійснення Товариством будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації, наявності кошторисної документації, а тому вважає, що останній має право на зменшення розміру пайової участі відповідно до імперативної норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокурор, зокрема, зазначив, що відповідач не виконав умов договору №2 від 02.06.2017 про сплату пайових внесків відповідно до затвердженого графіку у зв?язку з прокладанням ним теплових мереж поза межами земельної ділянки відведеної для будівництва житлового будинку, без внесення відповідних змін до договору.

Додатково вказав, що Відповідач після закінчення відповідних робіт не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення відшкодування різниці вартості понесених витрат та розміру пайової участі, в межах якого доводити, що ці будівництво та витрати є саме будівництвом та витратами в розумінні частини 5 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на які підлягає зменшенню розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також їх розмір.

12.05.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1262/21.

Клопотання обґрунтоване тим, що предметом розгляду справи №916/1262/21 є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" до відповідача Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання суми пайового внеску відповідно до договору №2 про пайову участь Замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02.06.2017р. укладеного між Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" на суму виконаних робіт по будівництву інженерних мереж поза межами земельної ділянки у розмірі 2469830,96грн.

Заявник вважав, що справа №916/1262/21 безпосередньо пов`язана з предметом даної справи, докази та обставини у справі №916/1262/21 є аналогічними заявленим у даній справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №916/1337/18 зупинено апеляційне провадження у справі №916/1337/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1262/21.

25.04.2024 до суду апеляційної інстанції від заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі.

В обгрунтування вказаного клопотання заявник зазначив, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі №916/1262/21 позовну заяву ТОВ "Чорномор?є плюс" до Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області за участю Одеської обласної прокуратури про визнання суми пайового внеску відповідно до договору №2 про пайову участь Замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02.06.2017, укладеного між Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор?є плюс", зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор?є плюс" на суму виконаних робіт по будівництву інженерних мереж поза межами земельної ділянки у розмірі 2 469 830,96 гривень - залишено без розгляду. Ухвала суду у справі №916/1262/21 набрала чинності 18.04.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі №916/1337/18 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 у справі №916/1337/18; призначено справу №916/1337/18 до розгляду на 18.06.2024 об 11:30 та в подальшому відкладено на 27.08.2024 о 12:00.

09.08.2024 від прокурора надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.08.2024 призначено розгляд даної справи на 15.10.2024 о 10:30.

В судовому засіданні прийняв участь прокурор, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Зокрема, ухвала апеляційного господарського суду від 22.08.2024 направлялась судом на зареєстровану адресу відповідача, проте не була вручена адресату та повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Інформація від Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" про адресу його місцезнаходження, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду даної справи, до суду не надходила.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, судом було вжито належних та достатніх заходів для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" про призначення розгляду даної справи на 15.10.2024 о 10:30.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області, за наявними матеріалами справи яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2006р. між Красносільською сільською радою Комінтернівського району та ТОВ "Чорномор`є плюс" було укладено договір на право забудови від 10.08.2006 року, предметом якого відповідно до п. 1.1 є надання ТОВ "Чорномор`є плюс" права забудови земельної ділянки, у межах відводу за адресою: с. Ілічанка, вул. Паустовського, строком до ІV-го кварталу 2010 року для здійснення будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, об`єктів соціально-культурного призначення й комплексного благоустрою прилеглої території.

24.11.2015р. КП „Теплопостачання міста Одеси" було видано ТОВ "Чорномор`є плюс" технічні умови №15/01-03-52 на теплопостачання житлових будівель №2,3 (по ген.плану в будівництві №42) в с. Ілічанка, Комінтернівського району Одеської області.

02.06.2017р. між Красносільською сільською радою та ТОВ „Чорномор`є плюс" (Замовник) було укладено угоду про викладення договору на право забудови від 10.08.2006р. в новій редакції та змінено назву договору на договір №2 про пайову участь Замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області.

Відповідно до п. 1.1 договору №2 від 10.08.2006р. (в редакції угоди від 02.06.2017р.) Замовником були прийняті на себе зобов`язання про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради та перерахувати на спеціальний рахунок цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Красносільської сільської ради грошові кошти на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради у розмірі, що становить 4 (чотири) відсотки, що дорівнює в сумі 3 248 525,32 грн. від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, яка визначена проектною документацією, та затверджена в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2.1. договору №2 від 10.08.2006р. Замовник зобов`язується перерахувати (однією сумою або частинами за календарним планом) кошти, зазначені в розділі І договору в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію у строк до 01.07.2018р. на рахунок цільового фонду Красносільської сільської ради.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2 договору №2 від 10.08.2006р. зміни до цього договору вносяться в установленому законодавством порядку за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідних угод, які є невід`ємною частиною даного договору або в судовому порядку. Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього договору не допускається.

Розрахунок величини пайової участі Замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації викладений сторонами у додатку №1 до договору №2 від 10.08.2006р.

Положеннями п. п. 3, 4 додатку №1 визначено, що загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва становить 81213133,00 грн.; розмір пайового внеску складає 4 (чотири) відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта в сумі 3 248 525,32 грн.

Графік оплати коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області викладений сторонами у додатку №2 до договору №2 від 10.08.2006р.

Відповідно до п.1 додатку №2 оплата за договором має бути здійснена в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію у такому розмірі та у наступні строки (всього в сумі 3 248 525,32 грн.):

- до 01.08.2017 року - 200 000 грн. 00 коп.;

- до 01.09.2017 року - 250 000 грн. 00 коп.;

- до 01.10.2017 року - 250 000 грн. 00 коп.;

- до 01.11.2017 року - 250 000 грн. 00 коп.;

- до 01.12.2017 року - 250 000 грн. 00 коп.;

- до 01.01.2018 року - 250 000 грн. 00 коп.;

- до 01.02.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;

- до 01.03.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;

- до 01.04.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;

- до 01.05.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;

- до 01.06.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.;

- до 01.07.2018 року - 299 754 грн. 22 коп.

01.12.2017р. між ТОВ "Чорномор`є Плюс" та ТОВ "Капор" було укладено договір підряду про виконання підрядних робіт з прокладання теплової мережі до житлових будинків №2, 3 в селі Ілічанка, Комінтернівського району, Одеської області.

Листом Управління Державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області за №399 від 26.04.2018р. було повідомлено прокурора про перерахування ТОВ „Чорномор`є плюс" до бюджету Красносільської сільської ради грошових коштів у розмірі 8 525,32 грн.

16.05.2018р. між ТОВ "Чорномор`є плюс" та ТОВ „Капор" в присутності представника КП „Теплопостачання міста Одеси" було складено акт про приймання в експлуатацію трубопроводу, відповідно до якого ТОВ "Чорномор`є плюс" було прийнято роботи, виконанні ТОВ „Капор" згідно проекту №12/РП-2015-ТС.

21.06.2018р. ТОВ "Чорномор`є плюс" звернулось до Красносільської сільської ради із листом №28, відповідно до якого відповідач просив укласти угоду про внесення змін до договору №2, якою встановити розмір пайової участі у сумі 51 640,32 грн. Подану заяву відповідач обґрунтовував фактом здійснення будівництва теплової мережі поза межами земельної ділянки на суму 3 196 885,00 грн.

31.07.2018р. між ТОВ "Чорномор`є плюс" та ТОВ „Капор" було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року згідно договору №12/17-п від 01.12.2017р., та підписано довідку від 31.07.2018р. про вартість виконаних будівельних робіт, згідно якої ціна роботи складає 3 034 334,98 грн.

08.08.2018р. ТОВ "Чорномор`є плюс" звернулось до Красносільської сільської ради із листом №34 про приймання у комунальну власність теплової мережі, збудованої відповідачем поза межами земельної ділянки. Крім того, листом №40 від 16.08.2018р. відповідачем було надано позивачу квитанції на підтвердження оплати вартості збудованої теплової мережі.

Листом №980/05-10/19/3151 від 27.08.2018р. Красносільською сільською радою було повідомлено відповідача про відсутність підстав для зменшення розміру пайової участі ТОВ "Чорномор`є плюс" у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

З витягу з сайту Реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та листа Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області №1015-05/1-5041 від 31.08.2018р. вбачається, що інспекцією було зареєстровано подану ТОВ „Чорномор`є плюс" декларацію серії ОД №143171583122 про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: будівництво групи житлових будинків №42 з підземним паркінгом, №97 та прибудованим бізнес-центром (Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Ілічанка ).

17.08.2018р. ТОВ „Чорномор`є плюс" було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 199 000,00 грн. в рахунок оплати пайової участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією (т. 1, а. с. 216).

Як було зазначено прокурором в позовній заяві, сума пайового внеску до цього часу не зменшена та не сплачена відповідачем на користь Красносільської сільської ради.

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 2 649 016,88 грн коштів пайової участі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія виходить з такого.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачена свобода договору.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Наведені положення чинного законодавства дозволяють господарському суду дійти висновку, що приписами ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності встановлено зобов`язання замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 40 Закону України Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Матеріалами справи встановлено, що 10.08.2006 між Красносільською сільською радою та ТОВ „Чорномор`є плюс" було укладено договір №2 про пайову участь Замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури (в редакції угоди від 02.06.2017р.).

В додатку №1 до договору сторонами було погоджено, що розмір пайового внеску складає 3 248 525,32 грн.

Графік оплати коштів пайової участі був визначений сторонами у додатку №2 до договору.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору №2 від 10.08.2006 відповідачем не було сплачено на рахунок позивача кошти за пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, в результаті чого станом на момент звернення прокурора до суду із даним позовом заборгованість відповідача складала 2 640 491,28 грн.

При цьому, судом першої інстанції було правомірно враховано, що після пред`явлення прокурором позову ТОВ „Чорномор`є плюс" було сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 199 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією, що, в свою чергу, свідчить про відсутність між сторонами предмету спору у даній частині вимог, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог прокурора до ТОВ "Чорномор`є плюс" про стягнення 199 000,00 грн відповідно до п.2 ч.1, ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України.

Отже, несплаченою відповідачем суми пайового внесу становить 2 441 491,56 грн., що є різницею між ціною позову та розміром сплаченого відповідачем боргу, які підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Апеляційним господарським судом відхиляються доводи скаржника про наявність підстав для зменшення розміру пайової участі в силу імперативної норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" лише передбачено право замовника на зменшення розміру пайової участі, яке у будь-якому випадку має бути реалізовано із урахуванням загальних засад цивільного законодавства та умов договору.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2 договору №2 від 10.08.2006 зміни до цього договору вносяться в установленому законодавством порядку за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідних угод, які є невід`ємною частиною даного договору або в судовому порядку. Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього договору не допускається.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №916/5073/15, від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010).

Колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутнє рішення суду щодо визнання недійсним договору №2 від 10.08.2006. Отже, наразі спірний договір є чинним, тому в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору про пайову участь.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє відповідне рішення органу місцевого самоврядування про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також судом встановлено, що сторонами при укладенні Договору №2 від 10.08.2006 не передбачено зменшення розміру пайової участі для ТОВ „Чорномор`є плюс" на суму вартості будівництва теплової мережі поза межами земельної ділянки за адресою: с. Іллічанка, Лиманський район, Одеська область.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження досягнення між сторонами домовленості про зменшення розміру пайової участі ТОВ „Чорномор`є плюс" шляхом зміни істотної умови договору або укладення договору про внесення змін.

Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Судова колегія, з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 17.09.2020 у даній справі, зазначає, що довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2018 року та акт прийому виконаних будівельних робіт за липень 2018 року не впливає на обов`язок відповідача сплатити відповідні суми пайового внеску у період з 01.08.2017 до 01.05.2018.

При цьому, до предмету доказування в даному спорі не входить те, чи враховували сторони при визначенні розміру пайової участі вартість будівництва інженерних мереж, чи має позивач право на відшкодування вартості будівництва інженерних мереж, а входить правомірність/неправомірність дій відповідача в частині виконання/невиконання умов договору про сплату пайових внесків (п.8.32 постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №917/1854/21), який не є ані зміненим, ані розірваним.

Посилання на позицію судів щодо якої право забудовника на зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту імперативно визначено законом та не може ставитись у залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування суд вважає некоректним, оскільки таке право не може бути захищене у спосіб відмови в задоволенні позову замовника щодо стягнення з забудовника заборгованості за чинним договором, строк виконання якого настав до закінчення будівництва інженерних мереж, а договір було укладено обома сторонами на підставі вільного волевиявлення та взаємного погодження всіх істотних умов.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявності необхідних правових умов для виникнення в останнього права на зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту за спірний період.

Тому, оскільки у встановлений у договорі строк відповідач свій обов`язок за цим договором на погоджених ним умовах не виконав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів також враховує, що у провадженні Господарського суду Одеської області знаходилась справа №916/1859/18 за позовом ТОВ „Чорномор`є плюс" до Красносільської сільської ради про зобов`язання внести зміни до договору №2 від 10.08.2006 шляхом зменшення розміру пайового внеску до суми 214 190,34 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2018р. по справі №916/1859/18 заяву ТОВ „Чорномор`є плюс" про залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.5 ч. 1 ст. 226 ГПК України було задоволено, позов ТОВ „Чорномор`є плюс" залишено без розгляду.

Отже, ТОВ "Чорномор`є плюс" фактично не скористалось правом на вирішення спору про внесення змін до договору в судовому порядку, оскільки позовна заява до Красносільської сільської ради про зобов`язання внести зміни до договору згідно ухвали суду від 06.12.2018р. по справі №916/1859/18 була залишена без розгляду на підставі заяви ТОВ "Чорномор`є плюс".

Крім того, як зазначалося вище, у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1262/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" до відповідача - Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання суми пайового внеску відповідно до договору №2 про пайову участь Замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області від 02.06.2017р. укладеного між Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" на суму виконаних робіт по будівництву інженерних мереж поза межами земельної ділянки у розмірі 2469830,96грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №916/1337/18 зупинено апеляційне провадження у справі №916/1337/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1262/21.

Разом з цим, з єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі №916/1262/21 позовну заяву ТОВ "Чорномор?є плюс" - залишено без розгляду.

Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд зазначив, що ухвалами суду було викликано, зокрема, позивача у судові засідання, однак позивач у судові засідання не з`явився, будь-яких клопотань щодо розгляду справи без його участі або клопотань про участь у відеоконференції до суду не надав. Приймаючи до уваги, неявку позивача у судові засідання, відсутність клопотань та заяв з його боку, а його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки їм вже було надано належну оцінку судом першої інстанції та Верховним Судом, вони не спростовують зроблених судом висновків про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 у справі №916/1337/18.

За таких обставин, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 у справі №916/1337/18 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор`є плюс" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 у справі №916/1337/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 у справі №916/1337/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.10.2024.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська