Постанова

від 08.10.2024 по справі 910/7152/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/7152/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Винник О.О. за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явивсвя;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 (повний текст складено 13.08.2024) про залишення позову без розгляду

у справі №910/7152/24 (суддя Трофіменко Т.Ю.)

за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб"

про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2024 позов Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що скерувавши даний позов до суду, прокурор діяв саме як альтернативний суб`єкт звернення, замінивши позивача який може самостійно захищати інтереси держави в суді.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, заступник керівника Київської міської прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неправильно застосовані норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ухвалою від 12.06.2024 про відкриття провадження у справі суд першої інстанції підтвердив підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, у тому числі у зв`язку з бездіяльністю позивача; саме бездіяльність Київської міської ради протягом тривалого часу стала виключним випадком для представництво прокурором інтересів держави, щоб вони надали не залишались не захищеними; прокурор листами від 08.01.2024 та від 26.03.2024 повідомляв міську раду про виявлені порушення земельного законодавства, однак нею не були вжиті заходи щодо розірвання договору і повернення земельних ділянок, при цьому міська рада з 2019 року обізнана про порушення інтересів територіальної громади та наявність підстав для розірвання договору, оскільки у 2020 році зверталась до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за період 2017-2020 років (справа №910/20838/20); у зв`язку із цим прокурор листом від 04.06.2024 повідомив Київську міську раду про намір звернутись до суду із даним позовом і станом на 07.06.2024 (день подання позову до суду) прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави, однак це нею не було зроблено; незважаючи на відкриття провадження за позовом прокурора (12.06.2024) Київська міська рада 14.06.2024 подає до цього ж суду позов до ТВО "Академ-Клуб" про розірвання договору оренди і, будучі достовірно обізнаною про наявність даної справи, надала суду недостовірну інформацію про відсутність іншого позову до цього самого відповідача та з тим самим предметом та з тих самих підстав; суд, розглянувши доводи клопотань позивача і відповідача про залишення позову без розгляду, безпідставно надав їм перевагу, при цьому належним чином не дослідивши наявні докази бездіяльності позивача, надані прокурором; суд самостійно зібрав докази, про що зазначив в мотивувальній частині, встановлюючи предмет спору у справі №910/7451/24 через систему "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідач у письмових поясненнях на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення посилаючись на те, що в цій справі прокурор звернувся до суду без достатніх на це підстав, адже орган місцевого самоврядування вже звернувся до суду самостійно з аналогічними позовними вимогами. Також вказав, що фактично предметом спору у даній справі являються земельні ділянки за кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169 та, відповідно право на їх використання, разом з тим, 19.07.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі №757/32315/24-к за клопотанням Офісу Генерального прокурора накладено арешт на земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ "Академ-Клуб", а саме 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169 із забороною відчуження, користування та розпорядження ними, в тому числі, вказаним судовим рішенням зазначені земельні ділянки передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) для здійснення заходів з управління ними.

Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду до їх електронних кабінетів.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд на підставі ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача і відповідача.

Прокурор (апелянт) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2024 року керівник Дарницької окружної прокуратури міста Києва подав до Господарського суду міста Києва позов в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб", у якому просив суд:

1) розірвати договір оренди земельних ділянок, які розташовані на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва з кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м. та 8000000000:90:010:0169 площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 12.04.2006 та зареєстрований в реєстрі за № 238, а також зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 13.04.2006 за № 63-6-00348;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку 8000000000:90:009:0023 площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання;

3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку 8000000000:90:010:0169 площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовано систематичним невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором оренди земельних ділянок від 12.04.2006 в частині сплати орендних платежів, а також невикористанням земельних ділянок відповідно до умов договору та п. 3.13. рішення Київської міської ради №827/3402 від 19.07.2005, що є підставою для розірвання вказаного договору оренди земельних ділянок та повернення їх власнику.

Обґрунтовуючи підстави для подання позову в інтересах держави в особі Київської міської ради, прокурор посилався на те, що відповідач тривали час ухиляється від сплати орендної плати, у зв`язку із чим Київська міська рада зверталась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 69,9 млн.грн. і рішенням від 20.03.2024 у справі №910/20838/20 даний позов було задоволено частково, проте ТОВ "Академ-Клуб" продовжує ухилятися від сплати орендної плати та не завершує забудову, у зв`язку із чим прокурор направив листи від 08.01.2024 та від 26.03.2024 з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства, на які відповів Департамент земельних ресурсів про те, що заходів цивільно-правового характеру не вжито, у зв`язку із чим листом від 04.06.2024 окружною прокуратурою повідомлено Київську міську раду про звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7152/24, підготовче засідання призначено на 01.07.2024.

27.06.2024 від Київської міської ради надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 3, 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що Київською міською радою самостійно було подано аналогічний позов до Господарського суду міста Києва, за яким відкрито провадження у справі №910/7451/24.

09.07.2024 від прокурор надійшли заперечення на клопотання Київської міської ради про залишення позову без розгляду у даній справі, у яких зазначено про дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", що є достатнім для підтвердження підстав для представництва. Так, прокурор зазначив, що Київську міську раду ще у січні 2024 року повідомлено про виявлені порушення вимог земельного законодавства, однак остання впродовж 5 місяців жодних заходів щодо захисту інтересів територіальної громади міста Києва не вживала, хоча про такі порушення знала ще з 2019 року, що підтверджується, зокрема, зверненням Київської міської ради у 2020 році до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" заборгованості по орендній платі (справа № 910/20838/20). Однак, лише після звернення прокурора із даним позовом до суду, Київська міська рада, достовірно знаючи про таке звернення, подала самостійно позов про розірвання договору оренди земельних ділянок, який, в свою чергу, не містить вимоги про повернення земельних ділянок, що вказує на неефективність обраного Київською міською радою способу захисту.

07.08.2024 від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2024 позов Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок залишено без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з наступних підстав:

- як встановлено судом із системи "Діловодство спеціалізованого суду", 14.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов позов Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" про розірвання договору оренди земельних ділянок від 12.04.2006 № 238, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб", який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів державної реєстрації договорів від 13.04.2006 № 63-6-00348 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" повернути Київській міській раді у придатному для використання стані земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169, що розташовані на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 (суддя Грєхова О.А.) відкрито провадження у справі № 910/7451/24 за вищевказаним позовом Київської міської ради та наразі судом здійснюється розгляд цього позову;

- із наведеного вбачається, що компетентним органом після отримання повідомлення прокуратури в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" самостійно вжито заходи із захисту прав та інтересів територіальної громади, що свідчить про передчасність звернення прокурора із позовом до суду.

- за наведених обставин у їх сукупності, суд вважає, що скерувавши даний позов до суду, прокурор діяв саме як альтернативний суб`єкт звернення, замінивши позивача який може самостійно захищати інтереси держави в суді.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову прокурора без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 статті 131-1 Конституції України).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії" (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, § 35).

За змістом частини другої статті 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава Україна є учасником цивільних відносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункт 8.5), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.12) від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81)).

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор - у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 82-83)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (пункт 45)). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову).Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього кодексу (речення третє абзацу третього статті 45 ЦПК України у вказаній редакції).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (пункти 38-39)).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 40)).

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 43)).

Так, відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частинами третьою та п`ятою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать зокрема, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 12.04.2006 між Київською міською радою та ТОВ "Академ-Клуб" було укладено договір оренди земельних ділянок, згідно якого відповідачу були надані в оренду 2 земельні ділянки на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с.Осокорки) у Дарницькому районі міста Києва площею 157369 кв.м. для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб.

Однак, за доводами прокурора, відповідач систематично не сплачує орендну плату, що, зокрема, встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 №910/20838/20, яким стягнуто заборгованість за період 2017-2020 років, проте, згідно інформації ГУ ДПС України в м.Києві, відповідач продовжує несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувати оренду плату, а згідно актів огляду земельних ділянок встановлено, що відповідачем не проводиться забудова земельних ділянок, відсутня дозвільна документація на будівництво та прийняття об`єктів в експлуатацію, що свідчить про те, що відповідач до використання спірних земельних ділянок не приступив, будівництво не розпочато протягом 18 років.

Вказані дії відповідача свідчать про порушення умов договору та заподіяння шкоди територіальній громаді міста Києва, яка позбавлена можливості отримати те, на що розраховувала при укладенні договору оренди, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду та повернення земельних ділянок.

У позовній заяві прокурор вказав, що у нього є підстави для звернення із цим позовом до суду, оскільки Київська міська рада цього не зробила, у той час до обов`язків органів місцевого самоврядування належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом. Ураховуючи компетенцію та повноваження органу місцевого самоврядування прокурор вважає, що міська рада не могла не знати про тривале невиконання відповідачем умов договору, що підтверджується зверненням у 2020 році з позовом про стягнення заборгованості,

Листом від 08.01.2024 за вих.№46-110ВИХ-24 прокурор повідомив Київській міській раді про те, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадження №4202310202000000027 від 21.03.2023 встановлено, зокрема, що земельні ділянки, передані в оренду ТОВ "Академ-Клуб", відносяться до зон охоронюваного ландшафту, і окрім цього ТОВ "Академ-Клуб" тривалий час ухиляється від сплати орендної плати, тому Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держав, тому просить у строк до 12.01.2024 надати інформацію про вжиті заходи реагування цивільно-правового характеру щодо усунення вказаних порушень, або повідомити про причини їх невжиття.

У відповідь на вказаний лист прокурора Департамент земельних ресурсів листом від 17.01.2024 за вих. №057031-641 повідомив, що за наявною у нього інформацією Київською міською радою не вчинялись заходи цивільно-правового характеру щодо порушених у листі прокурора питань, водночас Департаментом опрацьовується питання щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру про розірвання договору оренди земельних ділянок у зв`язку з порушенням умов вказаного договору.

Листом від 26.03.2024 за вих.№46-1718ВИХ-24 прокурор повторно повідомив Київській міській раді про те, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадження №4202310202000000027 від 21.03.2023 встановлено, зокрема, що земельні ділянки, передані в оренду ТОВ "Академ-Клуб", відносяться до зон охоронюваного ландшафту, і окрім цього ТОВ "Академ-Клуб" тривалий час ухиляється від сплати орендної плати, тому Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держав, тому просить у строк до 08.04.2024 надати інформацію про вжиті заходи реагування цивільно-правового характеру щодо усунення вказаних порушень, або повідомити про причини їх невжиття.

У відповідь на вказаний лист прокурора Департамент земельних ресурсів листом від 08.04.2024 за вих. №05716-4701 повідомив, що Департаментом було ініційовано внесення на розгляд Київської міської ради проєкту рішення від 04.10.2019 №08/231-3041/ПР про розірвання договору оренди, вказаний проект було включено до проєкту порядку денного засідання Київської міської ради 29.02.2024, однак під час зазначеного пленарного засідання його було виключено з проєкту порядку денного рішенням більшості голосів депутатів/депутаток, наразі проєкт рішення перебуває в управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київської імської ради для включення до попереднього проєкту порядку денного пленарного засідання Київської міської ради. За наявною у Департаменту інформацією Київською міською радою не вчинялись заходи цивільно-правового характеру щодо порушених у листі прокурора питань, водночас Департаментом опрацьовується питання щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру про розірвання договору оренди земельних ділянок у зв`язку з порушенням умов вказаного договору.

Листом від 04.06.2024 № 46-3244ВИХ-24 прокурор повідомив Київську міську раду про підготовку позовної заяви до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва з кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169.

07.06.2024 позовна заява була подана до Господарського суду міста Києва, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 прийнято вказаний позов прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7152/24.

Апеляційним судом перевірено обставини, викладені прокурором у позові, з посиланням на відповідні докази, та встановлено, що незважаючи на тривале невиконання ТОВ "Академ-Клуб" умов договору оренди, орган місцевого самоврядування не здійснював жодних заходів, спрямованих як проведення державного контролю за використанням та охороною земель, так і щодо розірвання договору і повернення земельних ділянок, протягом майже п`яти місяців, після отримання листа прокурора від 08.01.2024, взагалі не вживав.

Матеріали справи також не містять доказів того, що Київська міська рада повідомляла прокурора про те, що самостійно звернеться до суду з належним позовом. Тобто виявила бездіяльність. Вказане стало підставою для прокурора звернутися до суду, у порядку представництва інтересів держави в особі цієї селищної ради.

Зважаючи на вказане, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора, що вказані ним обставини свідчать про факт самоусунення Київської міської ради від виконання покладених на неї законодавством обов`язків щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також відсутність будь-якої зацікавленості органу місцевого самоврядування у поновленні інтересів держави, що відповідно до законодавства вже є достатньою підставою для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави, на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Подальше подання Київської міською радою самостійного позову (вже після відкриття провадження у справі за позовом прокурора) не може бути підставою для залишення позову прокурора без розгляду.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та зі змісту позовної заяви, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, прокурор виконав вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Київської міської ради, яка самостійно у розумний строк не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, тому позовні вимоги прокурора, який, на думку суду апеляційної інстанції, у спірних правовідносинах не виступає альтернативним суб`єктом звернення до суду, підлягають розгляду по суті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2024 року підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2024 року.

3. Справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.10.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко