ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14 жовтня 2024 року Справа № 924/549/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024
(ухвалене о 13:00 год. у м. Хмельницькому)
у справі № 924/549/24 (суддя Вибодовський О.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг"
про стягнення заборгованості за договором в розмірі 650 262 грн 24 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - Козлюк М.М.
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд Хмельницької області додатковим рішенням від 19.08.2024 у справі №924/549/24 стягнув з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" 8 400 грн витрат на професійну правничу допомогу.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що адвокат Заторська О.А. надавала правову допомогу позивачу на підставі довіреності №07-дв від 24.05.2024, Договору про надання правової допомоги від 24.05.2024 №12-пд.
Суд вказав, що фактично понесенні позивачем судові витрати в розмірі 8 400 грн він вбачає обґрунтованими та підтвердженими, а відтак вказав, що вони підлягають стягненню з відповідача.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024 у справі № 924/549/24 та ухвалити нове рішення, яким зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного, реального і обґрунтованого розміру.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката Заторської О.А. у розмірі 8 400 грн є завищеними, неспівмірними із складністю цією справи, внаслідок чого існують підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Предметом спору у цій справі є стягнення грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки.
Правова позиція, аргументація представника позивача та процесуальні документи у цій справі були послідовними, не мали складнощів у представництві інтересів позивача.
Матеріали справи не містять великої кількості і складних для аналізу документів на дослідження і збирання яких адвокат потребував витрат значного часу.
Спір між позивачем і відповідачем для кваліфікованого юриста є нескладним, оскільки предметом спору є стягнення основної заборгованості, 0,3% річних та інфляційних втрат, що не потребує значних зусиль у формуванні правової позиції, зібранню доказів, проведення експертиз, аналізу судової практики, незначною кількістю документів, а також інших процесуальних дій, які б потребували спеціальних знань та значного часу для оформлення процесуальних документів, правова позиція під час розгляду справи не змінювалася, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Правовідносини з договорів поставки товару достатньо повно врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а отже складання позовної заяви про стягнення зазначених сум не потребувало додаткового вивчення будь-якої судової практики в аналогічних справах та не вимагало значних професійних зусиль та навичок.
Водночас, ця справа стосується лише позивача та відповідача та не викликає будь-якого публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін.
Здійснення розрахунку 0,3 % річних та втрат від інфляції не потребувало більше 10 хвилин, оскільки в мережі Інтернет є безліч безкоштовних онлайн-сервісів (калькуляторів), які в автоматичному режимі здійснюють розрахунок будь-яких видів штрафних санкцій, включаючи відсотки річних та втрати від інфляції. Крім того, у задоволенні інфляційних втрат Позивачу було відмовлено.
Вартість правової допомоги за написання позовної заяви про стягнення грошових коштів за договором поставки в розмірі 4 800 грн є значно завищеною.
Також варто зазначити, що позовна заява про стягнення боргу підписана директором позивача, а не адвокатом.
Стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400 грн не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним, в зв`язку з чим його відшкодування становить надмірний характер та наявні підстави для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача.
У період втрати відповідачем значної частини своїх виробничих потужностей, покладення на нього неспівмірних витрат на правову допомогу є неприпустимим.
За наведеного, відповідач не погоджується із ухваленим рішенням суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400 грн, вважає, що судом не взято до уваги та не надано оцінки аргументів наведених у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує таке.
Відповідач своєю бездіяльністю (своєчасно не оплатив поставлений Товар) сам довів безспірну справу до судового розгляду, чим викликав необхідність у залученні правової допомоги позивачем.
Не зважаючи на погодження з розміром основного боргу, відповідач заперечує проти стягнення штрафних санкцій, що ускладнює та затягує розгляд справи, оскільки у позивача виникає потреба надати заперечення щодо доводів відповідача.
До Акту увійшла робота, пов`язана лише зі складанням конкретних документів по судовій справі, без виконання яких результату не можливо було досягнути. Термін виконання вказаний об`єктивно, тобто по 1-2 годині на один документ.
Робота, пов`язана з аналізом документів відзиву на позовну заяву відповідача не була включена у Акт наданих послуг та не подається до відшкодування за рахунок відповідача. Також До складу витрат позивач не включив розмір гонорару успіху адвоката, який зазвичай значно збільшує розмір витрат, що подаються до відшкодування.
Витрати на правову допомогу позивача підтверджуються Актом №1 від 26.06.2024 наданих послуг, підписаним обома сторонами та платіжною інструкцією №232038 від 27 червня 2024 року та становлять 8 400 грн і позивач вважає такий розмір витрат законним, справедливим, доведеним, розумним, реальним та обґрунтованим.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове судове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024 без змін, а також здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 14.10.2024 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі. Просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024 у справі № 924/549/24 та ухвалити нове рішення, яким зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного, реального і обґрунтованого розміру. Пояснив, що відповідач вважає обґрунтованим розмір таких витрат у сумі 3 000 грн.
Представник позивача в судове засідання 14.10.2024 не з`явився.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 180 на звороті), заяву представника позивача про розгляд справи за її відсутності, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що в провадженні Господарського суду Хмельницької області перебувала справа № 924/549/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 650 262 грн 24 коп., з яких: 627 336 грн основного боргу, 21 634 грн 12 коп. інфляційних втрат та 1 292 грн 12 коп. штрафних санкцій.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 30.07.2024 позов задовольнив. Стягнув з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" 650 262 грн 24 коп. заборгованості за договором та 4 876 грн 97 коп. (а. с. 106-108).
06.08.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява представника ТОВ "Ютем-Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 400 грн (а. с. 110-111).
07.08.2024 до Господарського суду Хмельницької області від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у справі №924/549/24 до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру (а. с. 119-121).
Як вказано вище, Господарський суд Хмельницької області додатковим рішенням від 19.08.2024 у справі №924/549/24 стягнув з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" 8 400 грн витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 125-126).
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення заяви позивача, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У позовній заяві, позивач вказував про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500 грн (а. с. 1-4).
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач подав суду першої інстанції клопотання, відповідно до якого просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у справі №924/549/24 до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру.
Таке клопотання мотивоване тим, що вартість правової допомоги за написання позовної заяви про стягнення грошових коштів за договором поставки в розмірі 4 800 грн є значно завищеною.
Для підготовки відповіді на відзив адвокату не було потрібно вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги та інші обставини, тому вказана вартість у розмірі 2 400 грн є неспівмірною із наданою адвокатом послугою.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога в суді першої інстанції позивачу надавалася адвокатом Заторською Ольгою Анатоліївною.
Зокрема, 24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" (Клієнт) та Заторською Ольгою Анатоліївною. (Адвокат) був укладений Договір про надання правової допомоги №12-пд (далі Договір; а. с. 42-45), відповідно до умов якого Адвокат надає Клієнту правову допомогу, яка полягає у стягненні з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" дебіторської заборгованості на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату гонорар у розмірі, порядку та строки, що обумовлені Сторонами у цьому Договорі.
Згідно п. 4.2. Договору розмір гонорару Адвоката визначається шляхом множення кількості фактично затраченого Адвокатом часу на надання Клієнту послуг на ціну послуг за одну годину, окрім випадків, передбачених пунктом 4.3. цього Договору. Вартість однієї години надання послуг правової допомоги Адвокатом становить 1 200 грн. Остаточна загальна вартість Послуг, наданих за цим Договором, визначається Актами наданих послуг, які є підтвердженням факту надання правової допомоги Адвокатом та підставою для проведення оплати гонорару Адвоката.
Відповідно до п. 4.3. Договору за участь у судовому засіданні Клієнт сплачує Адвокату фіксовану вартість в розмірі 2 500 грн, не залежно від його тривалості.
Пунктом 4.4. Договору встановлено, що будь-якому випадку гонорар адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлений пунктами 4.2 та 4.3. цього договору.
В матеріалах справи наявний Акт №1 від 26.06.2024 (а. с. 112) наданих послуг, за яким Адвокатом виконання, а Клієнтом прийняті такі послуги:
1. Консультація Клієнта, узгодження правової позиції. Кількість 1 година. Сума гонорару 1 200 грн.
2. Збір доказів, написання та подання позовної заяви . Кількість 4 години. Сума гонорару 4 800 грн.
3. Підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву у справі № 924/549/24. Кількість 2 години. Сума гонорару 2 400 грн.
Крім того, як вбачається з платіжної інструкції №232038 від 27.06.2024позивачем здійснено оплату Адвокату за послуги в сумі 8 400 грн (а. с. 115).
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Апеляційний господарський суд погоджується із твердженнями скаржника та вказує, що категорія цієї справи не є специфічною чи особливо складною, не потребує при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів, судова практика є усталеною.
В той же час, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що спір виник з вини відповідача, який своєчасно не оплатив поставлений позивачем товар.
Суд зважає на те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а не частково, як про це вказує скаржник в апеляційній скарзі.
Проаналізувавши надані адвокатом послуги, котрі вказані в Акті № 1 від 26.06.2024, суд не вбачає їх завищення та неспівмірність, при тому, що їх загальний розмір, складає 1,29 % від ціни позову у цій справі.
Той факт, що позовна заява підписана керівником позивача, а не представником не є єдиними та безперечним доказом того, що в стягненні витрат в частині написання та подання позовної заяви слід відмовити, оскільки це не спростовує саме формування та підготовку тексту позовної заяви адвокатом для подальшого передання для підпису керівником позивача.
За вказаного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що є обґрунтованими та підтвердженими фактично понесені позивачем судові витрати в розмірі 8 400 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відтак, місцевий господарський суд вірно виснував, що вказані витрати цілком відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності, є обґрунтованими, а як наслідок - повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача у повному обсязі.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024 у справі № 924/549/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024 у справі № 924/549/24 - без змін.
2. Справу № 924/549/24 надіслати Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "16" жовтня 2024 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122317666 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Петухов М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні