Постанова

від 14.10.2024 по справі 918/785/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Справа № 918/785/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Петухов М.Г.,

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №918/785/23

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Плетньов В.О.

про визнання недійсним протоколу загальних зборів та скасування державної реєстрації

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третя особа - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.06.2024 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" від 21.02.2023, що оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" № 1/2023 від 21.02.2023. Скасовано запис №1006081070021016868 від 02.03.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна інформації про директора юридичної особи) ТОВ "Антарес". Стягнуто з ТОВ "Антарес" на користь ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.07.2024 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. 2684 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся з апеляційними скаргами до Північно-західного апеляційного господарського суду. Апелянт просить скасувати рішення від 17.06.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а також скасувати додаткове рішення від 29.07.2024, яким було стягнуто з ТОВ "Антарес" 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 рішення Господарського суду Рівненської області від 17.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 29.07.2024 залишено без змін, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" без задоволення.

03.10.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якому останній просить стягнути з ТОВ "Антарес" на його користь 10000,00 грн понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1,3 ст.244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного перегляду даної справи позивач у відзиві на апеляційну скаргу заявляв про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Заява про прийняття додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат були подані позивачем до Північно-західного апеляційного господарського суду 03.10.2024, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, з урахуванням ч.4 ст.116 ГПК України.

Відтак, колегією суддів встановлено дотримання позивачем строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому його клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 вищевказана заява призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.10.2024 о 14:00 год.

Колегією суддів встановлено, що 11.10.2024 від ТОВ "Антарес" надійшли заперечення на заяву про ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заяви вказує, що відзив на апеляційну скаргу фактично скопійований з частин позовної заяви та цитат рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що аналіз судової практики КГС ВС, про яку вказано в акті виконаних робіт, адвокатом Гаврильчиком М.А. не здійснювався, оскільки відзив на апеляційну скаргу не містить посилань на відповідні постанови Верховного Суду, окрім посилань, які містились раніше у поданих до суду першої інстанції заявах та які містились у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, а також те, що представлення інтересів позивача в апеляційній інстанції відбулось лише в одному судовому засіданні, відповідач просить суд зменшити (до суми 2000 грн) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката Гаврильчика М.А. у справі №918/785/23.

У судове засідання 14.10.2024 учасники справи не з`явились, явку своїх повноважних представників не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про розгляд вказаної заяви в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи визначені процесуальним законодавством строки розгляду заяви про прийняття додаткового рішення, приймаючи до уваги те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за відсутності в судовому засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву позивача щодо ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з ТОВ "Антарес" витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а також заяву ТОВ "Антарес" про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, та у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем разом із заявою про розподіл судових витрат було подано до суду: договір про надання правничої допомоги №24 від 01.08.2024; акт виконаних робіт (надання юридичних послуг) від 02.10.2024; рахунок №7 від 02.10.2024 та копію ордера серії ВК №1138432 від 01.08.2024 на надання правничої допомоги ОСОБА_1.

01.08.2024 між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським бюро "Михайла Гаврильчика" укладено договір про надання правничої допомоги №24, згідно п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.1. адвокатське бюро, на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: адвокатське бюро зобов`язується надавати юридичну допомогу та представляти інтереси клієнта в Північно-західному апеляційному суді у справі №918/785/23 за апеляційних скарг ТОВ "Антарес" на рішення Господарського суду від 17.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 29.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Антарес" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес", яке оформлено №1/2023 від 21.02.2023, та скасування державної реєстрації.

Для надання юридичної допомоги клієнту, адвокатське бюро призначає Гаврильчика Михайла Адамовича (п.2.7 договору)

Згідно п.4.1 договору, правничу допомогу, що надається адвокатським бюро, клієнт оплачує в розмірі 10000,00 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної у п. 4.1. даного договору враховується час, витрачений адвокатським бюро, його партнерами та співробітниками.(п.4.2,4.3 договору)

Відповідно до п.4.4, 4.5 договору, за результатами надання юридичної допомоги, складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги та її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське бюро може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення на акт.

Сума, вказана у п.4.1. договору є гонораром адвокатського бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.(п.4.6. договору)

З акту виконання робіт (надання юридичних послуг) від 02.10.2024 вбачається, що на виконання умов договору про надання правничої професійної допомоги №24 від 01.08.2024, адвокатським бюро "Михайла Гаврильчика" надано клієнту такі юридичні послуги (правнича допомога): надання консультації, складання відзивів на апеляційні скарги ТОВ "Антарес" на рішення від 17.06.2024 та на додаткове рішення від 29.07.2024 Господарського суду Рівненської області у справі №918/785/23; аналіз судової практики Касаційного господарського суду у подібних правовідносинах; повний супровід розгляду апеляційних скарг Північно-західним апеляційним господарським судом.

Загальна вартість наданих клієнту юридичних послуг становить 10 000,00 грн.

Також, Адвокатським бюро "Михайла Гаврильчика" було виставлено рахунок №7 від 02.10.2024, де вартість юридичних послуг (правова допомога) за договором про надання правової допомоги №24 від 01.08.2024 становить 10 000,00 грн.

Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 10 000,00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону).

Згідно ч.1 ст.30 Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

Частинами 2, 3 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі заява №19336/04, п. 268 ).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Варто зазначити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18)

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Дослідивши наявний в матеріалах справи договір про надання правової допомоги №24 від 01.08.2024, де у п.4.1 вказаний фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн, а також акт виконаних робіт (надання юридичних послуг) від 02.10.2024, колегія суддів вважає, що заявлена сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн є завищеною.

Апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відбулось лише одне судове засідання на якому був присутній представник позивача - адвокат Гаврильчик М.А. Даний представник надавав правову допомогу ОСОБА_1. в судах першої та апеляційної інстанціях, що свідчить про його обізнаність з правовою позицією відповідача, яка не змінювалась під час розгляду даної справи, з нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин та з обставинами справи.

Оцінюючи подані представником позивача відзиви на апеляційну скаргу, колегія суддів вказує, що останні не є достатньо об`ємними (основний текст відзивів на рішення суду Господарського суду Рівненської області від 17.06.2024 викладений на 5 аркушах, на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 29.07.2024 - на 2 аркушах), а тому не потребували значного часу для їх підготовки та написання.

Відтак, підготовка відзивів на апеляційну не призвела до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката під час представництва інтересів ОСОБА_1 в Північно-західному апеляційному господарському суді.

Окрім того, колегія суддів також враховує, що спірні правовідносини між тими ж самими сторонами існують тривалий час та неодноразово розглядались в інших судових провадженнях, а тому представнику позивача - адвокату Гаврильчика М.А. немає необхідності здійснювати нове вивчення судової практики в аналогічній справі.

Таким чином, проаналізувавши наведений розмір гонорару адвоката у договорі про надання правової допомоги №24 від 01.08.2024 та поданий ним акт виконаних робіт (наданих юридичних послуг) від 02.10.2024, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшити розмір заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 8 000,00 грн.

Керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги юридичну складність справи, її обставини та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з ТОВ "Антарес" на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №918/785/23 - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" (33013, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Кавказька, буд.3, оф.305, код ЄДРПОУ 24173596) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Господарському суду Рівненської області видати судовий наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.