Ухвала

від 14.10.2024 по справі 902/383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14 жовтня 2024 р. Справа № 902/383/24

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" (вул.Європейська, 2, офіс 209, м. Полтава, Полтавська обл., 36014, код ЄДРПОУ 42044752)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім.502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332)

про банкрутство

за участю :

від ТОВ "Енкібуд" : Комар О.Г.

арбітражний керуючий Демчан О.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/383/24 за заявою ТОВ "Санрайс Логистикс" до ТОВ "Мего ЛТД" про банкрутство.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І..

24.06.2024 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

19.07.2024 року до суду від ТОВ "Енкібуд" надійшла заява б/н від 19.07.2024 року (вх. № 01-36/743/24) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 13 427 712,85 грн у справі № 902/383/24.

У зв`язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.07.2024 року було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви ТОВ "Енкібуд" про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/383/24, за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Лабунської Т.І..

Ухвалою суду від 22.07.2024 року (суддя Лабунська Т.І.) призначено заяву ТОВ "Енкібуд" від 19.07.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/383/24 до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2024 року.

Разом з тим, 05.08.2024 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

05.08.2024 року на підставі заяви судді Лабунської Т.І., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище кредиторську заяву про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 06.08.2024 року заяву ТОВ "Енкібуд" б/н від 19.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24 прийнято до свого провадження. Призначено заяву ТОВ "Енкібуд" б/н від 19.07.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2024 року.

09.08.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшов звіт № 02-132/45 від 01.08.2024 року про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог у справі № 902/383/24, в якому повідомлено, що остаточне рішення щодо визнання вимог ТОВ "Енкібуд" буде прийнято після надання розпоряднику майна, перелічених у цьому звіті документів.

20.09.2024 року до суду від представника ТОВ "Енкібуд" надійшов супровідний лист б/н від 20.09.2024 року до якого долучені документи по справі №902/383/24.

Ухвалою від 30.09.2024 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 14.10.2024 року.

14.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло повідомлення № 02-132/79 від 11.10.2024 року про результати розгляду грошових вимог у справі № 902/383/24, в якому повідомлено про визнання вимог ТОВ "Енкібуд" в повному обсязі.

На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явились арбітражний керуючий та представник заявника. Боржник та інші учасники справи повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили.

В ході розгляду справи, представник заявника надав пояснення щодо обставин, наведених у заяві про визнання грошових вимог до боржника, підтримав її вимоги та просив задоволити.

Арбітражний керуючий надав пояснення по суті поданого повідомлення та визнав заявлені до боржника вимоги в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення арбітражного керуючого та представника заявника, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.

Так, за змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається наступне.

В рамках договору № 21/20Б від 15.04.2021 р., протягом квітня-листопада 2021 року Кредитор поставив Боржнику продукцію на загальну суму 6 090 211,40 грн. Боржник за отриману продукцію розрахувався частково - в сумі 5 061 141,03 грн.

Поставка товарів па загальну суму 6 090 211,40 грн. здійснена відповідно до видаткових накладних: №308/2 від 27.04.2021; №312/1 від 30.04.2021; №331/1 від 30.04.2021; №349/3 від 08.05.2021; №352/2 від 10.05.2021; №360/1 від 11.05.2021; №380/1 від 16.05.2021; №400/3 від 21.05.2021; №401/3 від 21.05.2021; №411/1 від 23.05.2021; №428/2 від 25.05.2021; №951/1 від 26.10.2021; №954/1 від 28.10.2021; №968/2 від 06.11.2021.

Проведення Боржником розрахунку за отримані ТМЦ в сумі 5 061 141,03 грн, здійснено наступними платежами: 13.08.2021 на суму 418 950,00 грн; 01.09.2021 на суму 418 950,00 грн; 08.10.2021 на суму 1 002 389,50 грн; 28.10.2021 на суму 1 833 054,33 грн; 29.10.2021 на суму 501 508,80 грн; 29.10.2021 на суму 501 098,40 грн; 12.11.2021 на суму 385 190,00 грн.

Вимоги Кредитора до Боржника по договору № 21/20Б від 15.04.2021 р. також підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків, згідно з яким за Боржником обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 1 029 070,37 грн.

У зв`язку з порушенням Боржником зобов`язань по договору № 21/20Б по оплаті вже отриманих ТМЦ, Кредитор провів нарахування 3% річних в розмірі 14 294,20 грн., інфляційних втрат в розмірі 13 377,91 грн. та звернувся в суд з метою стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Вказані грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі: 1 029 070,37 грн. - заборгованість; 14 294,20 грн. - 3% річних; 13 377,91 грн. - інфляційні втрати; 15 851,14 грн. - витрати по сплаті судового збору; 12 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, також підтверджуються рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 р. по справі № 902/1538/23, яке набрало законної сили та наказами Господарського суду Вінницької області по зазначеній справі.

В рамках договору поставки №18/27Щ від 20.08.2018 р. протягом вересня 2018 р. - листопада 2021 р. Кредитор поставив Боржнику продукцію на загальну суму 19 936 714,00 грн. Боржник за отриману продукцію розрахувався частково - в загальній сумі 18 470 211,72 грн.

Поставка товарів на загальну суму 19 936 714,00 грн. здійснена відповідно до видаткових накладних: № 310 від 03.09.2018; №312 від 05.09.2018; №318 від 07.09.2018; №319 від 09.09.2018; №345 від 11.09.2018; №351 від 13.09.2018; №359/1 від 15.09.2018; №361 від 16.09.2018; №373 від 19.09.2018; №387 від 24.09.2018; №391 від 26.09.2018; №525 від 07.11.2018; №530 від 11.11.2018; №543 від 05.12.2018; №56 від 02.03.2019; №57 від 04.03.2019; №66 від 16.03.2019; №70 від 19.03.2019; №90 від 28.03.2019; №93 від 29.03.2019; №99 від 31.03.2019; №101 від 01.04.2019; №102 від 01.04.2019; №104 від 02.04.2019; №107 від 02.04.2019; №125 від 12.04.2019; №129 від 14.04.2019; №134 від 15.04.2019; №140 від 19.04.2019; №152 від 25.04.2019; №156 від 26.04.2019; №160 від 01.05.2019; №162 від 02.05.2019; №175/4 від 08.05.2019; №182/1 від 10.05.2019; №560/1 від 12.09.2019; №562/1 від 13.09.2019; №564/1 від 14.09.2019; №567 від 15.09.2019; №569/1 від 16.09.2019; №578/1 від 17.09.2019; №580 від 18.09.2019; №584 від 19.09.2019; №585 від 20.09.2019; №585/1 від 20.09.2019; №587/1 від 20.09.2019; №588/5 від 21.09.2019; №592/2 від 22.09.2019; №592/3 від 22.09.2019; №594/1 від 23.09.2019; №598/1 від 24.09.2019; №603/2 від 25.09.2019; №611/1 від 02.10.2019; №615/2 від 04.10.2019; №618/1 від 05.10.2019; №620/1 від 07.10.2019; №626 від 08.10.2019; №630/1 від 09.10.2019; №633/1 від 11.10.2019; №635/1 від 12.10.2019; №643/2 від 15.10.2019; №643/3 від 15.10.2019; №646/2 від 16.10.2019; №647/1 від 17.10.2019; №648/1 від 18.10.2019; №685/3 від 31.10.2019; №710/1 від 13.11.2019; №716 від 18.11.2019; №767/1 від 24.12.2019; №22/1 від 31.01.2020; №27/1 від 06.02.2020: №83/1 від 12.03.2020; №453 від 14.08.2020; №456 від 16.08.2020; №506 від 02.09.2020; №511 від 05.09.2020; №591 від 02.10.2020; №600 від 06.10.2020; №622 від 14.10.2020; №629 від 16.10.2020; №798 від 23.12.2020; №800 від 23.12.2020; №104 від 11.03.2021; №114 від 14.03.2021; №115 від 14.03.2021; №117 від 15.03.2021; №120 від 16.03.2021; №127 від 17.03.2021; №141 від 22.03.2021; №142 від 22.03.2021; №148 від 22.03.2021; №160 від 24.03.2021; №163/1 від 24.03.2021; №167 від 25.03.2021; №177 від 26.03.2021; №200 від 30.03.2021; №205 від 31.03.2021; №608 від 13.07.2021; №821 від 14.09.2021; №828 від 16.09.2021; №911 від 09.10.2021; №922 від 15.10.2021 р.; №926 від 16.10.2021 р.; №992 від 16.11.2021 р.

Проведення Боржником розрахунку за отримані ТМЦ в сумі 18 470 211,72 грн, здійснено наступними платежами: - 21.08.2018 на суму 1 350 216,24 грн; - 14.09.2018 на суму 700 000,00 грн; - 29.10.2018 на суму 300 000,00 грн; - 27.02.2019 на суму 1,37 грн та 474 001,80 грн; - 28.03.2019 на суму 500 000,00 грн; - 09.04.2019 на суму 776 431,04 грн та 800 000,00 грн; - 21.05.2019 на суму 450 000,00 грн; - 31.05.2019 на суму 100 000,00 грн; - 21.06.2019 на суму 500 000,00 грн; - 24.07.2019 на суму 820 000,00 грн; - 27.09.2019 на суму 800 000,00 грн; - 22.10.2019 на суму 450 000,00 грн; - 13.11.2019 на суму 262 154,09 грн; - 27.11.2019 на суму 65 000,00 грн; - 17.12.2019 на суму 100 000,00 грн; - 20.12.2019 на суму 200 000,00 грн; - 27.12.2019 на суму 1 000 000,00 грн; - 15.01.2020 на суму 50 000,00 грн та 50 000,00 грн; - 02.03.2020 на суму 200 000,00 грн та 250 000,00 грн; - 03.03.2020 на суму 50 000,00 грн; - 28.08.2020 на суму 200 000,00 грн, 1 000 000,00 грн та 1 000 000,00 грн; - 04.09.2020 на суму 324 200,56 грн; - 16.09.2020 на суму 862 812,94 грн; - 22.10.2020 на суму 623 684,40 грн; - 18.05.2021 на суму 250 000,00 грн, 450 000,00 грн, 350 000,00 грн та 450 000,00 грн; - 12.11.2021 на суму 1 314 810,00 грн; - 20.12.2021 на суму 396 900,00 грн; - 30.12.2021 на суму 280 000,00 грн, 390 000,00 грн, 330 000,00 грн.

Вимоги Кредитора до Боржника по договору №18/27Щ від 20.08.2018 р., підтверджуються також актом звірки взаєморозрахунків, згідно з яким за Боржником обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 1 466 502,28 грн.

У зв`язку з порушенням Боржником зобов`язань по договору № 8/27Щ по оплаті вже отриманих ТМЦ, Кредитор провів нарахування 3% річних в розмірі 204 791,56 грн. та звернувся в суд з метою стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі: 1 466 502,28 грн. - заборгованість; 204 791,56 грн - 3% річних; 25 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу; 25 069,41 грн. - витрати по сплаті судового збору, також підтверджуються рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.06.2024 р. по справі № 902/76/24, яке набрало законної сили, а в частині 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від_18.07.2024 р. по вказаній справі.

В рамках договору поставки бітуму дорожнього №19/12Б від 25.03.2019 р., з березня 2019 р. по грудень 2020 р. Кредитор поставив Боржнику продукцію на загальну суму 29 406 565,92 грн. Боржник за отриману продукцію розрахувався частково - в загальній сумі 26 075 222,02 грн.

Поставка товарів на загальну суму 29 406 565,92 грн. здійснена відповідно до видаткових накладних: №51/1 від 30.03.2019; №103 від 01.04.2019; №107/1 від 02.04.2019; №110 від 04.04.2019; №112 від 05.04.2019; №116 від 06.04.2019; №112/1 від 06.04.2019; №138 від 18.04.2019; №140/1 від 20.04.2019; №145 від 22.04.2019; №150 від 24.04.2019; №174 від 07.05.2019; №317/1 від 23.06.2019; №328/2 від 27.06.2019; №361 від 08.07.2019; №363 від 09.07.2019; № 544 від 04.09.2019; №549/1 від 05.09.2019; №558/1 від 11.09.2019; №562 від 13.09.2019; №578/2 від 17.09.2019; №592/1 від 22.09.2019; №596 від 24.09.2019; №597 від 24.09.2019; №603/1 від 25.09.2019; №605/2 від 27.09.2019; №606/2 від 27.09.2019; №611 від 02.10.2019; №615/1 від 04.10.2019; №624 від 08.10.2019; №713 від 15.11.2019; №461/1 від 16.08.2020; №467/1 від 18.08.2020; №473/1 від 21.08.2020; №475/1 від 22.08.2020; №475/2 від 22.08.2020; №485 від 26.08.2020; №553/1 від 21.09.2020; №556/2 від 22.09.2020; №575/1 від 27.09.2020; №584 від 29.09.2020; №584/2 від 29.09.2020; №597/2 від 03.10.2020; №608 від 07.10.2020; №614/2 від 09.10.2020; №618/1 від 12.10.2020; №621/1 від 13.10.2020; №629/1 від 16.10.2020; №631 від 19.10.2020; №636/2 від 21.10.2020; №638/3 від 23.10.2020; №638/4 від 23.10.2020; №640 від 24.10.2020; №640/1 від 24.10.2020; №648/1 від 27.10.2020; №655/1 від 28.10.2020; №656/1 від 29.10.2020; №664 від 31.10.2020; №668/2 від 02.11.2020; №668/3 від 02.11.2020; №672 від 03.11.2020; №681/1 від 04.11.2020; №681/2 від 04.11.2020; №692/2 від 07.11.2020; №716/1 від 12.11.2020; №792/2 від 16.11.2020; №734/3 від 17.11.2020; №738/1 від 18.11.2020; №738/2 від 18.11.2020; №746/6 від 20.11.2020; №756 від 23.11.2020; №756/1 від 24.11.2020; №763 від 25.11.2020; №772/3 від 01.2.2020; №772/2 від 01.12.2020; №780/2 від 05.12.2020; №782/1 від 07.12.2020; №782/3 від 07.12.2020.

Проведення Боржником розрахунку за отримані ТМЦ в сумі 26 075 222,02 грн. здійснено наступними платежами: від 02.04.2019 р. в сумі 1 000 060,26 грн.; від 09.04.2019 р. в сумі 423 568,96 грн. від 15.04.2019 р. в сумі 420 643,90 грн.; від 16.04.2019 р. в сумі 100 000,00 грн.; від 13.05.2019 р. в сумі 1 000 000,00 грн.; від 21.05.2019 р. в сумі 450 000,00 грн.; від 13.06.2019 р. в сумі 440 000,00 грн.; від 27.09.2019 р. в сумі 800 000,00 грн.; від 22.10.2019 р. в сумі 450 000,00 грн.; від 27.12.2019 р. в сумі 1 485 000,00 грн.; від 26.08.2020 р. в сумі 500 000,00 грн.; від 28.08.2020 р. в сумі 2 000 000,00 грн.; від 16.09.2020 р. в сумі 2 137 187,06 грн.; від 29.09.2020 р. в сумі 653 306,96 грн.; від 22.10.2020 р. в сумі 876 315,60 грн.; від 23.10.2020 р. в сумі 1 500 000,00 грн.; від 03.11.2020 р. в сумі 200 000,00 грн.; від 06.11.2020 р. в сумі 700 000,00 грн.; від 20.11.2020 р. в сумі 2 000 000,00 грн.; від 26.11.2020 р. в сумі 1 500 000,00 грн.; від 18.12.2020 р. в сумі 1 053 777,72 грн.; від 30.12.2020 р. в сумі 3 206 641,56 грн.; від 18.05.2021 р. в сумі 1 500 000,00 грн.; від 11.10.2021 р. в сумі 1 678 720,00 грн.

Вимоги Кредитора до Боржника по договору №19/12Б від 25.03.2019 р. також підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків згідно з яким за Боржником обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 3 331 343,90 грн.

У зв`язку з порушенням Боржником зобов`язань по договору №19/12Б по оплаті вже отриманих ТМЦ, Кредитор провів нарахування інфляційних втрат в розмірі 1 989 309,57 грн., 3% річних в розмірі 606 173,58 грн. та звернувся в суд з метою стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Грошові вимоги Кредитора до Боржника в розмірі: 3 331 343,90 грн. - заборгованість; 606 173,58 грн - 3% річних; 1 989 309,57 грн. - інфляційні втрати; 45 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу; 88 902,40 грн. - витрати по сплаті судового збору, також підтверджуються рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.06.2024 р. по справі № 902/462/24, яке набрало законної сили.

В рамках Договору поставки № 21/7Щ від 24.02.2021 р., у період з березня 2021 року по травень 2021 року Кредитор поставив Боржнику продукцію на загальну суму 6 717 470,53 грн. Боржник за отриману продукцію розрахувався частково в загальній сумі 2 193,000,00 грн.

Поставка товарів на загальну суму 6 717 470,53 грн. здійснена відповідно до видаткових накладних: №68/1 від 01.03.2021 р. на суму 35 059,50 грн.; №71/1 від 02.03.2021 р. на суму 64 242,36 грн.; №151/1 від 22.03.2021 р. на суму 89 649,89 грн.; №155/2 від 23.03.2021 р. на суму 78 290,23 грн.; №163/2 від 24.03.2021 р. на суму 75 995,64 грн.; №173/1 від 25.03.2021 р. на суму 84 944,16 грн.; №180/4 від 26.03.2021 р. на суму 89 551,98 грн.; №196 від 29.03.2021 р. на суму 76 262,76 грн.; №200/2 від 30.03.2021 р. на суму 83 274,66 грн.; №207 від 31.03.2021 р. на суму 82 673,64 грн.; №212/7 від 01.04.2021 р. на суму 77 381,74 грн.; №218/1 від 02.04.2021 р. на суму 82 119,40 грн.; №218/6 від 02.04.2021 р. на суму 476 002,80 грн.; №232 від 05.04.2021 р. на суму 81 922,00 грн.; №237/1 від 06.04.2021 р. на суму 84 029,16 грн.; №249/1 від 08.04.2021 р. на суму 732 945,06 грн.; №245 від 08.04.2021 р. на суму 32 439,79 грн.; №251/4 від 09.04.2021 р. на суму 358 950,98 грн.; №251/2 від 09.04.2021 р. на суму 33 295,20 грн.; №252/4 від 10.04.2021 р. на суму 448 438,99 грн.; №261/3 від 12.04.2021 р. на суму 94 860,56 грн.; №258 від 12.04.2021 р. на суму 66 665,81 грн.; №265/1 від 13.04.2021 р. на суму 66 300,40 грн.; №270/2 від 14.04.2021 р. на суму 68 204,40 грн.; №275 від 15.04.2021 р. на суму 68 680,40 грн.; №279/2 від 16.04.2021 р. на суму 66 776,39 грн.; №282 від 19.04.2021 р. на суму 67 048,39 грн.; №285 від 20.04.2021 р. на суму 67 524,40 грн.; №293/1 від 21.04.2021 р. на суму 70 108,42 грн.; №300 від 22.04.2021 р. на суму 68 204,40 грн.; №301 від 23.04.2021 р. на суму 67 456,39 грн.; №305/3 від 24.04.2021 р. на суму 409 167,00 грн.; №308/4 від 25.04.2021 р. на суму 34 427,26 грн.; №312/3 від 26.04.2021 р. на 67 872,20 грн.; №312/4 від 26.04.2021 р. на суму 171 715,50 грн.; №317/2 від 27.04.2021 р. на суму 83 710,27 грн.; №322/1 від 28.04.2021 р. на суму 92 236,55 грн.; №322/2 від 28.04.2021 р. на суму 68 631,76 грн.; №332 від 29.04.2021 р. на суму 70 972,62 грн.; №332/1 від 29.04.2021 р. на суму 31 465,44 грн.; №330/1 від 30.04.2021 р. на суму 62 952,83 грн.; №330/4 від 30.04.2021 р. на суму 27 579,38 грн.; №348/1 від 07.05.2021 р. на суму 31 320,43 грн.; №361/1 від 11.05.2021 р. на суму 68 241,00 грн.; №367 від 12.05.2021 р. на суму 67 758,00 грн.; №371/1 від 13.05.2021 р. на суму 431 940,00 грн.; №371 від 13.05.2021 р. на суму 71 484,00 грн.; №374/1 від 14.05.2021 р. на суму 47 187,00 грн.; №374/2 від 14.05.2021 р. на суму 18 561,00 грн; №378/4 від 15.05.2021 р. на суму 27 940,40 грн.; №386 від 17.05.2021 р. на суму 69 000,00 грн.; №390 від 18.05.2021 р. на суму 67 137,00 грн.; №393 від 19.05.2021 р. на суму 67 965,00 грн.; №397 від 20.05.2021 р. на суму 69 552,00 грн.; №401/1 від 21.05.2021 р. на суму 69 621,00 грн.; №401/4 від 21.05.2021 р. на суму 238 593,47 грн.; №406/1 від 22.05.2021 р. на суму 227 703,31 грн.; №414/1 від 23.05.2021 р. на суму 13 805,20 грн.; №422/1 від 24.05.2021 р. на суму 69 631,01 грн.

Проведення Боржником розрахунку за отримані ТМЦ в сумі 2 193 000,00 грн. здійснено наступними платежами: від 30.06.2021 р. в сумі 1 500 000,00 грн.; від 14.09.2021 р. в сумі 693 000,00 грн.

Вимоги Кредитора до Боржника в розмірі 4 524 470,53 грн. по договору поставки № 21/7Щ від 24.02.2021р. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, згідно з яким за Боржником обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 4 524 470,53 грн.

Розмір судового збору, який необхідно сплатити за подачу цієї заяви, становить 6 056,00 грн. Заявник також поніс витрати на правову допомогу, у зв`язку з поданням цієї заяви в розмірі 30 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу кредитором до заяви додано: копію угоди про надання правничої допомоги № 2/7/24 від 11.07.2024 року, розрахунок вартості робіт по наданню правничої допомоги, платіжну інструкцію від 11.07.2024 року, акт приймання-передачі робіт по наданню правничої допомоги від 16.07.2024 року.

З урахуванням викладеного, даною заявою Кредитор просить визнати грошові вимоги до Боржника:

- основний борг/заборгованість в сумі 10 351 387,08 грн. (1 029 070.37 грн. + 1 466 502,28 грн. + 3 331 343,90 грн. + 4 524 470,53 грн.);

- 3 % річних в сумі 825 259,34 грн. (14 294,20 грн. + 204 791,56 грн. + 606 173,58 грн.);

- інфляційні втрати в сумі 2 002 687,48 грн. (13 377,91 грн. + 1 989 309,57 грн.);

- витрати по сплаті судового збору в сумі 135 878,95 грн. (15 851,14 грн. + 25 069,41 грн. + 88 902,40 грн. + 6 056,00 грн.);

- витрати на професійну правничу допомогу в сумі 112 500,00 грн. (12 500.00 грн. + 25 000,00 грн. + 45 000,00 грн. + 30 000,00 грн.).

Також, у заяві зазначено, що наведені вимоги не являються забезпеченими.

Посилаючись на наведені вище обставини, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 13 427 712,85 грн., з яких: основини борг/заборгованість - в сумі 10 351 387,08 грн.; 3 % річних - в сумі 825 259,34 грн.; інфляційні втрати - в сумі 2 002 687,48 грн.; витрати по сплаті судового збору - в сумі 135 878,95 грн.; витрат на професійну правничу допомогу - в сумі 112 500,00 грн.

Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-132/79 від 11.10.2024 року про розгляд заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, заявлені грошові вимоги у загальній сумі 13 427 712,85 грн визнаються у повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

- 36 056,00 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів, з яких: 30 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу; 6 065, 00 грн судовий збір;

- 13 391 656,85 грн, як вимоги, які включається у четвергу чергу реєстру вимог кредиторів, з яких: 10 351 387,08 грн основного боргу; 825 259,34 грн 3% річних; 2 002 687,48 грн інфляційних втрат; 129 822,95 грн. витрати по сплаті судового збору; 82 500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 24.06.2024 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно матеріалів справи, заява ТОВ "Енкібуд" б/н від 19.07.2024 року (вх. № 01-36/743/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, надійшла до суду 19.07.2024 року, тобто в межах визначеного КУзПБ строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість ТОВ "Мего ЛТД" перед ТОВ "Енкібуд" виникла на підставі: договору № 21/20Б від 15.04.2021 року, договору поставки № 18/27Щ від 20.08.2018 року, договору поставки бітуму дорожнього № 19/12Б від 25.03.2019 року та договору поставки № 21/7Щ від 24.02.2021 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1538/23 за позовом ТОВ "Енкібуд" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення основного боргу в розмірі 1 029 070,37 грн, 3% річних в розмірі 14 294,20 грн та інфляційних збитків в розмірі 13 377,91 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Мего ЛТД" на користь ТОВ "Енкібуд" 1 029 070 грн 37 коп - боргу; 14 294 грн 20 коп. - 3% річних; 13 377 грн 91 коп. - інфляційних втрат та 15 851 грн 14 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 рішення Господарського суду Вінницької області від 08.02.2024 у справі №902/1538/23 - залишено без змін.

Також, додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 стягнуто з ТОВ "Мего ЛТД" на користь ТОВ "Енкібуд" 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

23.05.2024 року судом на виконання згаданого рішення та додаткової постанови видано відповідні накази.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/76/24 за позовом ТОВ "Енкібуд" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення 1 671 293,84 грн заборгованості, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №18/27Щ від 20.08.2018 в частині здійснення повної оплати за поставлений товар, що складається з: 1 466 502,28 грн - основної заборгованості та 204 791,56 грн - 3% річних.

Рішенням суду від 10.06.2024 позов ТОВ "Енкібуд" задоволено повністю.

22.07.2024 року на виконання рішення видано відповідний наказ.

Також, додатковим рішенням від 18.07.2024 року стягнуто з ТОВ "Мего ЛТД" на користь ТОВ "Енкібуд" 25 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

26.08.2024 року на виконання додаткового рішення видано відповідний наказ.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/462/24 за позовом ТОВ "Енкібуд" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення 5 926 827,05 грн. заборгованості, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки бітуму дорожнього №19/12Б від 25.03.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, з яких: 3 331 343,9 грн - основного боргу; 1 989 309,57 грн - інфляційних втрат та 606 173,58 грн - 3% річних.

Рішенням суду від 13.06.2024 позов ТОВ "Енкібуд" задоволено повністю.

19.07.2024 року на виконання рішення видано відповідний наказ.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед ТОВ "Енкібуд" згідно зазначених вище рішень, не надано.

Також, кредитором пред`явлено до визнання вимоги в розмірі 4 524 470,53 грн боргу, що виникли внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором поставки № 21/7Щ від 24.02.2021 року.

Так, у період з березня 2021 року по травень 2021 року ТОВ "Енкібуд" поставив ТОВ "Мего ЛТД" товар на загальну суму 6 717 470,53 грн., що підтверджується згаданими раніше видатковими накладними.

Разом з тим, ТОВ "Мего ЛТД" за отриману продукцію розрахувався частково, в розмірі 2 193,000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Крім того, між сторонами також було обопільно підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2021 року - 15.07.2024 року, згідно якого за Боржником обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 4 524 470,53 грн. по договору поставки № 21/7Щ від 24.02.2021р.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення чи спростування боржником заборгованості перед ТОВ "Енкібуд" за договором поставки № 21/7Щ від 24.02.2021р., не надано.

Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Енкібуд" б/н від 19.07.2024 року (вх. № 01-36/743/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, в повному обсязі та визнання заявлених кредиторських вимог до Боржника в розмірі 13 391 656,85 грн, які підтверджені належними письмовими доказами, з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.

Також суд зауважує, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, викладені такі правові висновки.

Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Відтак, з огляду на наведене також підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі: 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором та 30 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу, в зв`язку з поданням заяви про визнання кредитором.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73-79, 86, 123, 226, 234-236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Енкібуд" б/н від 19.07.2024 року (вх. № 01-36/743/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" (вул. Кулібіна, 11. оф. 20, м. Київ, 03062; код ЄДРПОУ 38750140) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім. 502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332) в розмірі 13 391 656,85 грн (четверта черга задоволення), а також 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/383/24 (перша черга задоволення) та 30 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу, в зв`язку з поданням заяви про визнання кредитором (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Демчану О.І. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Мего ЛТД" у справі № 902/383/24.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Санрайс Логистикс" - office@sunriselog.com.ua; представнику ТОВ "Санрайс Логистикс", адвокату Лазоренку І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Мего ЛТД" - ІНФОРМАЦІЯ_7; арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Буг Поділля" - bugpodillia@gmail.com, представнику ТОВ "Буг Поділля", адвокату Упадову Д.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; ПП "Глорія-В" - sotan@ukr.net; представнику ПП "Глорія-В" - адвокату Путіліну Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ з іноземними інвестиціями "Юромаш" - euromash@euromash.com.ua; ТОВ "Кіппер-Транс" - ІНФОРМАЦІЯ_6; ТОВ "Енкібуд" - ІНФОРМАЦІЯ_8; представнику ТОВ "Енкібуд", адвокату Комару О.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.