Рішення

від 20.11.2024 по справі 902/383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2024 р. Cправа № 902/383/24(902/552/24)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Розгон Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудбетон" (23126, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Северинівка, вул. Кооперативна, 2а, ідентифікаційний код 43854635)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (21036, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13, кім., 502, ідентифікаційний код 34455332)

про стягнення 1 520 072,00 грн

в межах справи № 902/383/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" (вул.Європейська, 2, офіс 209, м. Полтава, Полтавська обл., 36014, код ЄДРПОУ 42044752)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім.502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332)

про банкрутство

за участю :

ТОВ "Євробудбетон": Бистров М.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа №902/383/24 за заявою ТОВ "Санрайс Логистикс" до ТОВ "Мего ЛТД" про банкрутство.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД". Введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Мего ЛТД". Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І..

Водночас, в межах цієї справи про банкрутство розглядається справа №902/383/24(902/552/24) за позовом ТОВ "Євробудбетон" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення 1 520 072,00 грн.

Так, ухвалою суду від 06.08.2024 року (суддя Тісецький С.С.) справу №902/383/24(902/552/24) за позовом ТОВ "Євробудбетон" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення 1 520 072,00 грн, в межах справи № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД", прийнято до свого провадження. Призначено підготовче засідання у справі №902/383/24(902/552/24), в межах справи № 902/383/24 на 02.10.2024 року.

Ухвалою від 02.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/383/24(902/552/24) за позовом ТОВ "Євробудбетон" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення 1 520 072,00 грн, в межах справи № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" - до судового розгляду по суті на 20.11.2024 року.

В судове засідання на визначену дату з"явився представник позивача.

Відповідач повноважного представника для у часті в судовому засіданні не направив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, ухвалою суду від 02.10.2024 року, копію якої було надіслано до електронного кабінету ЄСІТС та на електронну адресу ТОВ "Мего ЛТД" - mego999@ukr.net.

Згідно сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету відповідача 07.10.2024 року - 22:33 год., та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 08.10.2024 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Від відповідача будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи не надійшло. Також, судом встановлено, що відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

Так, в ході розгляду справи, представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав їх та просив задоволити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Так, позовні вимоги мотивовано наступним.

Між ТОВ "Євробудбетон" (Виконавець/Позивач) та ТОВ "Мего ЛТД" (Замовник/Відповідач) було укладено договір №20/06/2023-1 від 20.06.2023р., за умовами якого, Виконавець надає послуги: з приготування продукції - (далі асфальтобетонна суміш) із давальницької сировини (щебінь, відсів, мінеральний порошок, бітум, модифікатор бітуму) та видачі готової Продукції Замовнику; з приготування продукції - (далі органо-мінеральна суміш), із давальницької сировини (щебінь, фрезерований матеріал, цемент, бітумна емульсія) та видачі готової Продукції Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги згідно умов дійсного Договору.

На виконання умов даного договору, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання за підписаним договором та заявками, своєчасно та в повному обсязі надав послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг). При цьому, загальна вартість наданих послуг Виконавцем за договором складає 11 620 072,00 грн. з ПДВ.

В свою чергу, Замовник в рамках взятих на себе зобов`язань сплатив за надані послуги Виконавцю грошові кошти у розмірі 10 100 000,00 грн. з ПДВ, тобто не в повному обсязі.

Отже, станом на 09.05.2024 року Замовник не оплатив Виконавцю борг за надані послуги у розмірі 1 520 072,00 грн. з ПДВ.

22.04.2024 Позивач Укрпоштою (накладна №0200254974314) направив Відповідачу претензією вих.№1 від 19.04.2024 року, якою вимагав від Відповідача сплату суми заборгованості у розмірі 1 520 072,00 грн. з урахуванням ПДВ на користь Позивача протягом 7 календарних днів з дати отримання даної претензії. Дана вимога була отримана Відповідачем 24.04.2024 року.

Станом на 09.05.2024 року Відповідач дані вимоги не виконав.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 520 072,00 грн. боргу.

Відповідач відзиву на позов чи будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень по справі до суду не подав.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, за змістом якої господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

20.06.2023 року між ТОВ "Євробудбетон" (Виконавець) та ТОВ "Мего ЛТД" (Замовник) укладено договір №20/06/2023-1, за умовами якого, Виконавець надає послуги: з приготування продукції - (далі асфальтобетонна суміш) із давальницької сировини (щебінь, відсів, мінеральний порошок, бітум, модифікатор бітуму) та видачі готової Продукції Замовнику; з приготування продукції - (далі органо-мінеральна суміш), із давальницької сировини (щебінь, фрезерований матеріал, цемент, бітумна емульсія) та видачі готової Продукції Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги згідно умов дійсного Договору.

Кількість матеріалів необхідних для видачі готової продукції: асфальтобетонної суміші або органо-мінеральної суміші фактично обумовлюється Сторонами та відображається в актах прийому-передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна вартість послуг необхідних для видачі готової продукції: асфальтобетонної суміші та/або органо-мінеральної суміші, їх (кількість) обумовлюється Сторонами і відображається в Актах наданих послуг, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2).

Ціна послуг, які надаються Виконавцем становить:

- з приготування продукції - (далі органо-мінеральна суміш), із давальницької сировини (щебінь, фрезерований матеріал, цемент, бітумна емульсія) та видачі готової Продукції Замовнику складає - 160,00 грн., в тому числі ПДВ - 26,67 грн. за 1 тону;

- з приготування продукції - (далі асфальтобетонна суміш) із давальницької сировини (щебінь, відсів, мінеральний порошок, бітум, модифікатор бітуму) та видачі готової Продукції Замовнику складає - 8000,00 грн., в тому числі ПДВ - 133,33 грн. за 1 тону. Дизельне паливо надається Виконавцем. Вартість послуг може змінюватись при зміні ціни на дизельне пальне (п. 2.1.).

Умови оплати:

- 50% від вартості послуги, визначеної в кожній підписаній Сторонами Договору Заявці, Замовник оплачує з моменту її підписання і отримання рахунку від Виконавця. В свою чергу рахунок вважається отриманим Замовником з моменту направлення цього рахунку Виконавцем на електронну адресу Замовника mego999@ukr.net.

- остаточні 50% від вартості послуги, визначеної в кожній підписаній Сторонами Договору Заявці, Замовник сплачує не пізніше 20 (двадцяти) календарних після підписання Сторонами Договору Акту наданих послуг. Рахунок формується на підставі підписаної скан-копії або оригіналу Заявки, в залежності від умов підписання (п. 2.2).

По взаємній домовленості Сторін плата за послуги може бути зарахована зустрічним наданням послуг (робіт, або поставкою товарів), заліком зустрічних вимог або будь-яким іншим незабороненим діючим законодавством України способом (п. 2.3.).

Оплата проводиться у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця. За письмовою вимогою Виконавця переказ коштів може здійснюватися на інші банківські рахунки (п. 2.4.).

Загальна ціна (сума) цього Договору складається із всіх сум, визначених в підписаних Сторонами Договору Заявках та остаточно відображена в Актах наданих послуг (п. 2.6.).

Найменування послуги, кількість виданої готової Продукції, ціна та загальна вартість Продукції, вказується в актах наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками Сторін (п. 3.4.).

Наявність підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками Сторін Акту наданих послуг свідчить про погодження Замовником якості наданих послуг і відсутності претензій з приводу строків надання послуг (п. 3.6.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1).

Так, між сторонами було підписано наступні Заявки до Договору №20/06/2023-1 від 20.06.2023р.: №2 від 17.07.2023 року, №3 від 01.08.2023 року, №4 від 01.09.2023 року, №5 від 01.10.2023 року, №6 від 23.10.2023 року, №7 від 01.11.2023 року, №8 від 01.12.2023 року.

На виконання умов даного договору, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання згідно заявок, своєчасно та в повному обсязі надав послуги на загальну суму 11 620 072,00 грн. з ПДВ., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг):

№1 від 21 липня 2023 року, №2 від 23 липня 2023 року, №3 від 24 липня 2023 року, №4 від 26 липня 2023 року, №5 від 28 липня 2023 року, №6 від 29 липня 2023 року (заявка №2);

№7 від 09.08.2023 року, №8 від 14.08.2023 року, №9 від 15.08.2023 року, №10 від 16.08.2023 року, №11 від 18.08.2023 року,№12 від 19.08.202 року, №13 від 21.08.2023 року, №14 від 22.08.2023 року, №15 від 24.08.2023 року, №16 від 25.08.2023 року, №17 від 26.08.2023 року (заявка№3);

№23 від 10.09.2023 року, №24 від 12.09.2023 року, №25 від 13.09.2023 року, №26 від 14.09.2023 року, №27 від 15.09.2023 року, №28 від 18.09.2023 року, №29 від 20.09.2023 року, №30 від 21.09.2023 року, №31 від 22.09.2023 року, №32 від 23.09.2023 року, №33 від 25.09.2023 року, №34 від 26.09.2023 року, №35 від 27.09.2023 року, №36 від 28.09.2023 року, №37 від 29.09.2023 року (заявка№4);

№50 від 03.10.2023 року, №51 від 04.10.2023 року, №52 від 05.10.2023 року, №53 від 06.10.2023 року, №54 від 20.10.2023 року, №55 від 22.10.2023 року, №56 від 23.10.2023 року, №57 від 24.10.2023 року, №58 від 25.10.2023 року, №67 від 26.10.2023 року, №68 від 30.10.2023 року, №69 від 31.10.2023 року (заявка№5 та №6);

№70 від 02.11.2023 року, №71 від 03.11.2023 року, №77 від 10.11.2023 року, №78 від 13.11.2023 року, №81 від 14.11.2023 року, №85 від 15.11.2023 року (заявка№7);

№87 від 06.12.2023 року, №89 від 07.12.2023 року, №107 від 07.12.2023 року, №96 від 10.12.2023 року, №98 від 24.12.2023 року, №97 від 25.12.2023 року, №106 від 26.12.2023 року (заявка№8).

В свою чергу, відповідач в рамках взятих на себе зобов`язань розрахувався за надані послуги частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 10 100 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів: №157 від 24.07.2023 року, №197 від 18.08.2023 року, №198 від 18.08.2023 року, №265 від 06.09.2023 року, №360 від 28.09.2023 року, №359 від 28.09.2023 року, №498 від 18.10.2023 року, №621 від 13.10.2023 року, №642 від 14.10.2023 року, №642 від 14.10.2023 року, №646 від 15.11.2023 року, №818 від 29.12.2023 року.

Відтак, відповідач заборгував позивачу за надані послуги 1 520 072,00 грн.

22.04.2024 року позивач засобами поштового зв`язку (накладна №0200254974314) надіслав на адресу відповідача претензією вих.№1 від 19.04.2024 року, якою вимагав від останнього здійснити сплату суми заборгованості у розмірі 1 520 072,00 грн. з урахуванням ПДВ на користь позивача протягом 7 календарних днів з дати отримання даної претензії. Дана вимога була отримана відповідачем 24.04.2024 року.

Станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Водночас, судом встановлено, що станом на момент розгляду позовної заяви, доказів щодо погашення або ж спростування відповідачем заборгованості перед позивачем за отримані послуги не надано.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 520 072,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22 801,08 грн, підлягають віднесенню на відповідача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ТОВ "Євробудбетон" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення 1 520 072,00 грн. у справі № 902/383/24(902/552/24), в межах справи № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД", задоволити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім. 502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудбетон" (вул. Москаленка Сергія, 16-г, м. Бровари, 07403; код ЄДРПОУ 43854635) 1 520 072,00 грн. заборгованості та 22 801,08 грн. витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ТОВ "Мего ЛТД" - mego999@ukr.net; ТОВ "Євробудбетон" - Alexeybuz09@gmail.com; представнику ТОВ "Євробудбетон" адвокату Бистрову М.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому (розпоряднику майна відповідача) Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 26 листопада 2024 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи