Рішення

від 14.10.2024 по справі 902/484/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"14" жовтня 2024 р.Cправа № 902/484/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

За участю представників сторін

позивача Гуцол М.В., ордер серії АІ №1632772 від 12.06.2024 (в режимі ВКЗ)

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника позивача від 03.10.2024 року про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі:

за позовом: Фермерського господарства "Новосулківське" (вул. Шевченка, буд. 40, с. Війтівка, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 24412)

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, буд. 2, м. Вінниця, 21050)

про: визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/484/24 за позовом Фермерського господарства "Новосулківське" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №108 від 19.03.2024.

18.09.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено повністю.

У позовній заяві позивачем зазначено, що остаточний розрахунок судових витрат, включаючи витрати на правову допомогу буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, у зв`язку зі складністю розгляду справи.

03.10.2024 до суду від представника позивача надійшла заява №б/н від 03.10.2024 про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 48 000,00 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2024 призначено судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у справі №902/484/24 на 14.10.2024.

07.10.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача №б/н від 07.10.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Косівського районного суду Івано-Франківської обл.

Водночас 09.10.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача №б/н від 09.10.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того у даній заяві представник позивача клопотав про відкликання попередньої заяви №б/н від 07.10.2024.

Ухвалою суду від 10.10.2024 задоволено заяву представника позивача №б/н від 09.10.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу.

На визначену судом дату в судове засідання 14.10.2024 з`явився представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Частинами 3 та 4 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу та просив суд її задовольнити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.10.2024, судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено, що повне додаткове рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про понесенні судові витрати на правничу допомогу та клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що остаточний розрахунок судових витрат, включаючи витрати на правову допомогу буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, у зв`язку зі складністю розгляду справи.

Повний текст рішення суду у даній справі підписано 30 вересня 2024, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду через систему «Електронний суд» 03 жовтня 2024.

У зв`язку з викладеним, представником відповідача подано докази понесення витрат на правничу допомогу в строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання представника відповідача про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обґрунтовано тим, що стороною позивача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, а зокрема не доведено стороною позивача розумність вартості виїзду в судові засідання у розмірі 20 000 грн.

З огляду на це відповідач просить зменшити витрати позивача на професійну правничу допомогу на 20 000,00 грн.

Суд розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, оцінює його критично, оскільки твердження позивача, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат вартості виїзду в судові засідання у розмірі 20 000 грн, спростовується наявними в справі доказами.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Крім того, слід вказати, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правової допомоги №18/04/24 від 18.04.2024; додаткової угоди №2 від 02.10.2024 до Договору №18/04/24 від 18.04.2024; рахунку-фактури №02/10/2024 від 02.10.2024; детального опису наданих послуг на загальну суму 48 000,00 грн з описом робіт, витраченим часом та вартістю кожної з них та Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1632772 від 12.06.2024.

Згідно з умовами пункту 1.1. Договору відповідно до умов цього Договору Об`єднання приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної впади на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, центрах надання адміністративних послуг, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної податкової служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах та структурних підрозділах Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

В п. 2.1. Договору сторони визначили, що Клієнт надає Об`єднанню наступні повноваження: бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної, кримінальної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); отримувати та подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси Клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених Договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при зверненні виконавчого документа до виконання; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку Об`єднання, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Об`єднанню за надану у межах цього Договору правову допомогу, визначається Сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору та набуває чинності з дня її підписання уповноваженими представниками Сторін.

Так відповідно до додаткової угоди №2 від 02.10.2024 сторони вирішили викласти пункт 3.1. розділ 3 «ГОНОРАР ТА ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ ПОСЛУГ» Договору в наступній редакції: « 3.1. Розмір гонорару, який клієнт сплачує Об`єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, становить 48 000,00 грн. Клієнт оплачує розмір гонорару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту направлення Об`єднанням Клієнту копії або оригіналу судового рішення по справі №902/484/24 або направлення Акту прийому-передачі послуг.» Інші положення Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують щодо Договору всі свої зобов`язання.

Як зазначено представником позивача в заяві, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 48 000,00 грн.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Водночас дослідивши надані заявником докази суд вважає за необхідне відзначити, що детальний опис наданих послуг містить наступний перелік послуг на загальну суму 48 000,00 грн. які включають в себе:

1. Консультація Клієнта щодо подачі позовної заяви - 1 год - 2000,00 грн.

2 Пошук судової практики для правового обґрунтування обставин справи та подачі Позовної заяви - 3 год 6000,00 грн.

3 Розробка стратегії захисту інтересів Клієнта - 3 год. 6000,00 грн.

4 Написання та подання до суду Позовної заяви - 4 год. 8000,00 грн.

5 Написання додаткових пояснень по справі та подання до суду у справі №902/484/24 - 2 год. 4000,00 грн.

6 Складання та подання до суду заяви про стягнення судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді - 1 год. 2000,00 грн.

7 Представлення інтересів Клієнта у судових засіданнях (виїзд до суду): 17.06.2024 року; 12.08.2024 року; 21.08.2024 року; 28.08.2024 року та 18.09.2024 року - 35 год (час на дорогу та засідання) 20 000,00 грн.

Суд зауважує, що послуги «Консультація Клієнта щодо подачі позовної заяви, пошук судової практики для правового обґрунтування обставин справи та подачі Позовної заяви та розробка стратегії захисту інтересів Клієнта» які зазначені в п.1,2 та 3 Опису охоплюються процесом підготовки, складання та подання позовної заяви як окремим видом послуги яка зазначена в п. 4 Опису.

Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак відокремлення процесу отримання та ознайомлення з документами і узгодження правової позиції від безпосередньої правової допомоги у формі підготовки, складання та подання до суду позову з додатками суд вважає протиправним та вчинено на шкоду іншій стороні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що п. 4 Опису наданих послуг включає в себе п. 1, 2 та 3 даного опису, а тому правомірним та обґрунтованим є вартість наданих послуг по цих пунктах в розмірі 8 000,00 грн.

Також, суд вважає правомірними та обґрунтованими суми послуг по п. 5 та п. 7 опису наданих послуг в розмірі 4000,00 грн. та 20 000,00 грн (написання додаткових пояснень по справі та представлення інтересів Клієнта у судових засіданнях 17.06.2024 року; 12.08.2024 року; 21.08.2024 року; 28.08.2024 року та 18.09.2024 року).

Водночас Верховний суд в узагальненні практики розгляду заяв про судові витрати зробив висновок, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, понесених стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

З огляду на викладене суд дійшов висновку що заявлені позивачем в п. 6 опису витрати в розмірі 2000,00 грн (складання та подання до суду заяви про стягнення судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді) не підлягають відшкодуванню та не можуть бути покладені на відповідача, а тому вказані витрати залишаються за позивачем.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини.

Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту, складення відзиву та заперечень як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг, суд робить висновок про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 32 000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином суд покладає на відповідача 32 000,00 грн. судових витрат відповідно до встановлених судом обставин на підставі частини 5 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 4, 13, 123, 124, 126, 129, 219, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника позивача від 03.10.2024 року щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Фермерського господарства "Новосулківське" (вул. Шевченка, буд. 40, с. Війтівка, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 24412, код ЄДРПОУ 31348446) 32 000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Понесені Фермерським господарством "Новосулківське" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн. залишити за останнім.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 16.10.2024

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи