Ухвала

від 16.10.2024 по справі 907/849/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"16" жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/849/24

Суддя господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , м. Харків Харківської області б/н від 10.10.2024 про забезпечення позову, долучену до матеріалів позовної заяви у справі №907/849/24

За позовом ОСОБА_1 , м. Харків Харківської області

до відповідача 1 ОСОБА_2 , м. Тячів Закарпатської області

до відповідача 2 ОСОБА_3 , с. Тисалово Тячівського району Закарпатської області

до відповідача 3 ОСОБА_4 , с. Великі Геївці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет, м. Ужгород Закарпатської області

про переведення на ОСОБА_1 прав і обов`язків покупця за Договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024 та актами приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024; визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет у сумі 45 000 грн та розміру частки ОСОБА_1 в сумі 45 000 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства,

шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_4 частку в розмірі 51% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет номінальною вартістю 22 950 грн; заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Медпланет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, зміни до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , м. Харків Харківської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача 1 ОСОБА_2 , м. Тячів Закарпатської області, до відповідача 2 ОСОБА_3 , с. Тисалово Тячівського району Закарпатської області, до відповідача 3 ОСОБА_4 , с. Великі Геївці Ужгородського району Закарпатської області та до відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет, м. Ужгород Закарпатської області про переведення на ОСОБА_1 прав і обов`язків покупця за Договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024 та актами приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024; визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет у сумі 45 000 грн та розміру частки ОСОБА_1 в сумі 45 000 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства.

Разом із позовною заявою представником ОСОБА_1 , м. Харків Харківської області подано заяву б/н від 10.10.2024 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_4 частку в розмірі 51% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет номінальною вартістю 22 950 грн; заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Медпланет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, зміни до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову в даній справі, представник позивача звертає увагу на те, що 13.09.2024 без відома та згоди ОСОБА_1 на підставі поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Медпланет в особі відповідача 3 ОСОБА_4 документів було проведено ряд реєстраційних дій, відомості про вчинення яких відображені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме, реєстраційні дії зі зміни складу учасників, адреси місцезнаходження Товариства, керівника Товариства, бенефіціарних власників та розміру їх часток тощо.

Представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 не отримував жодних передбачених Cтатутом Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та ст. 20 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю повідомлень від відповідачів 1 та 2 про намір продати свою частку (частки) та умови такого продажу; також позивач не вчиняв жодних дій, не допускав бездіяльності та не укладав будь-яких інших правочинів, спрямованих на відмову від можливості скористатися своїм переважним правом на придбання частки іншого учасника (відповідача 1 та/або відповідача 2), жодної згоди на продаж відповідачами зазначених часток третім особам не надавав.

Таким чином, на переконання представника позивача, переважне право ОСОБА_1 на придбання частки (часток) у статутному капіталі ТОВ Медпланет, яка була набута третьою особою (відповідачем 3), порушено в результаті невиконання відповідачами 1 та 2 покладеного на них обов`язку повідомити про намір продати свою частку третій особі (відповідачу 3) та внаслідок її продажу.

Представник позивача припускає, що спірна частка відповідача 3 у розмірі 51% статутного капіталу ТОВ Медпланет, що складається із набутих ОСОБА_4 часток відповідачів 1 та 2 в розмірах 26% і 25% відповідно, проданих із порушенням переважного права позивача, може бути відчужена, що в подальшому призведе до необхідності звертатися до суду з іншими позовами, оскільки обраний позивачем спосіб судового захисту в такому випадку не призведе до поновлення прав останнього в одному судовому провадженні (у випадку задоволення позову).

За твердженням представника позивача, належним способом захисту у випадку порушення переважного права купівлі майна є переведення прав і обов`язків покупця на привілейовану особу, водночас таке переведення можна здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця.

Представник позивача наголошує, що проведені реєстраційні дії зі зміну складу учасників ТОВ Медпланет, в результаті яких у складі учасників та бенефіціарних власників Товариства значиться відповідач 3 із часткою 51% у статутному капіталі замість відповідача 1 із часткою 26% та відповідача 2 із часткою 25%, дозволяють обґрунтовано припустити, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду у випадку, якщо ОСОБА_4 здійснить відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ Медпланет; крім того, розпорядження такою часткою до вирішення спору судом очевидно не відповідає ефективному захисту або поновленню оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас представник позивача вказує, що вжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно спірної частки у статутному капіталі забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджатиме діяльності відповідача 4, а спрямований саме на незмінюваність поточного стану та статусу відповідача 3 до вирішення справи по суті. При цьому, вжиття вищевказаних заходів позбавить позивача необхідності звернення у майбутньому з іншими позовами щодо оскарження реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо такі будуть вчинені, щодо спірної частки у розмірі 51%.

Представник позивача також звертає увагу на те, що забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДРЮОФОПтаГФ не будь-яких відомостей стосовно ТОВ Медпланет, а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивача).

На думку представника позивача, запропоновані ним заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом розгляду в даній справі, оскільки спір стосується, зокрема, переведення на позивача, який є власником частки у статутному капіталі ТОВ Медпланет у розмірі 49%, прав та обов`язків покупця спірної частки (часток, щодо яких були вчинені реєстраційні дії) у статутному капіталі ТОВ Медпланет у загальному розмірі 51%, визначення розміру статутного капіталу ТОВ Медпланет та частки позивача в даному Товаристві.

Представник позивача також зауважує, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких він просить суд, носять тимчасовий характер та мають наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, із якими звернувся до суду позивач; вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Водночас із огляду на внесення на депозитний рахунок суду суми вартості частки (часток), яка (які) є предметом позову в даній справі, представник позивача вважає, що потреба в зустрічному забезпеченні відсутня.

Оцінюючи заяву представника ОСОБА_1 , м. Харків Харківської області про забезпечення позову у справі №907/849/24, суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).

Отже умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20).

Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.

Отже метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є заявлені позивачем вимоги майнового характеру переведення на ОСОБА_1 прав і обов`язків покупця за Договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024 та актами приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024, а також немайнова позовна вимога визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет у сумі 45 000 грн та розміру частки ОСОБА_1 в сумі 45 000 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 та від 29.02.2024 у справі №902/611/22.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №911/1551/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 сформовано наступну правову позицію, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Суд зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деякими визначеними в ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, такими, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, таке судове рішення стає обов`язковим до виконання до його апеляційного перегляду.

Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку про те, що позивач, звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається у заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити обґрунтованість поданої заяви.

Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (Близькі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №916/3710/22).

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Судом встановлено, що заявник, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, фактично припускає, що спірна частка відповідача 3 ОСОБА_4 може бути відчужена третім особам, і вказане, у свою чергу, призведе до необхідності звертатися до суду з іншими позовами, оскільки обраний ОСОБА_1 спосіб захисту не призведе до поновлення його прав у одному судовому провадженні (у випадку задоволення позову). По суті подана представником позивача заява ґрунтується на припущеннях щодо можливої реалізації відповідачем 3 частки у розмірі 51% статутного капіталу відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет.

При цьому, переведення на позивача прав і обов`язків покупця за Договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024 та актами приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет від 10.09.2024, а також визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет у сумі 45 000 грн та розміру частки позивача в сумі 45 000 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства, є предметом позову, заявленого ОСОБА_1 у даній справі.

У постановах від 29.06.2023 у справі №918/124/23 та від 20.09.2023 у справі №911/1430/23 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталу у справі про переведення прав і обов`язків покупця, зазначив, що враховуючи обставини цієї справи та предмет позову, належним способом захисту у випадку порушення переважного права купівлі майна є переведення прав і обов`язків покупця на привілейовану особу. Водночас таке переведення можна здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця. Розпорядження такою часткою до вирішення спору судом очевидно не відповідає ефективному захисту або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Враховуючи предмет цього спору, а також заявлені заходи забезпечення позову накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства, на розмір якої претендує позивач, а також заборона вчинення дій щодо частки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним. Адже накладення арешту на спірну частку у статутному капіталі товариства має логічний зв`язок із предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову. Вжиття такого заходу забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позовними вимогами, адже унеможливить розпорядження вказаним розміром частки у статутному капіталі Товариства.

В постанові від 29.06.2023 у справі №918/124/23 Верховний Суд також виснував, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі Кюблер проти Німеччини (заява №32715/06). У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження спірної частки у статутному капіталі у власності відповідача. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача будуть порушені, а баланс інтересів порушений.

Слід зауважити, що предметом спору в даній справі фактично виступає захист права власності позивача на частку у статутному капіталі відповідача 4 ТОВ Медпланет, із огляду на що логічним є висновок про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку, яка є предметом спору, утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав у разі задоволення позову. Тобто в даному випадку існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання рішення суду в разі його ухвалення на користь позивача (подібні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №911/1430/23).

Накладення арешту на частку відповідача 3 у статутному капіталі Товариства носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачам, ні іншим особам та не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, а лише тимчасово обмежить право власника спірної частки на її відчуження. Водночас вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Аналогічної позиції із подібних правовідносин притримується і Верховний Суд у постанові від 20.09.2024 у справі №911/571/24.

При цьому, судом враховано, що якщо відповідач 3 ОСОБА_4 не має наміру до набрання законної сили рішенням у даній справі відчужувати належну йому частку у розмірі 51% у статутному капіталі ТОВ Медпланет, то забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану частку жодним чином не вплине на його права та інтереси.

Що ж стосується запропонованого заявником заходу забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Медпланет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, зміни до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, суд вважає за доцільне зауважити наступне.

За приписами п. 8, 10 ч. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи, як, зокрема, установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Суд звертає увагу, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20 та від 08.07.2024 у справі №910/1686/24.

Суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22, відповідно до яких забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДР не будь-яких відомостей стосовно товариства, а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, можуть ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивачів) та викликати труднощі при його виконанні. Такі заходи мають прямо стосуватись предмета позову.

Таким чином, оскільки наявність зареєстрованого за відповідачем 3 ОСОБА_4 корпоративного права у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет із часткою у розмірі 51% статутного капіталу відповідача 4 є підставою для внесення подальших змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у випадку вчинення дій із її відчуження, суд доходить висновку про необхідність застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Медпланет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, зміни до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Суд зауважує, що застосування вказаного заходу забезпечення позову забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивача в межах одного судового провадження і позбавить останнього необхідності звернення у майбутньому з іншими позовами щодо оскарження реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо такі будуть вчинені, щодо спірної частки.

Крім того, заборона суб`єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії щодо спірної частки у статутному капіталі Товариства забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджатиме діяльності відповідачів у справі, а спрямований саме на незмінюваність поточного стану та статусу останніх до вирішення справи по суті.

Водночас суд висновує, що захід забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Медпланет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, зміни до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, кореспондується в даному випадку із заявленою позивачем вимогою про визначення розміру статутного капіталу відповідача 4 та розміру частки ОСОБА_1 в останньому, не суперечить приписам статті 137 ГПК України, а також відповідає висновкам, викладених у постановах Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22, від 29.06.2023 у справі №918/124/23, від 20.09.2023 у справі №911/1430/23 та від 20.09.2024 у справі №911/571/24.

З огляду на вищевикладене, суд визнає доведеним факт наявності підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_4 частку в розмірі 51% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет номінальною вартістю 22 950 грн; заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Медпланет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, зміни до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, відтак, подану представником позивача заяву про забезпечення позову в даній справі належить задоволити.

Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Варто зазначити, що застосування заходів забезпечення позову лише тимчасово унеможливлює відчуження спірної частки та забороняє державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ Медпланет, вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, що не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання діяльності відповідачів та спрямовано на запобігання ймовірним порушенням речових прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Тобто застосування вжитих судом заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачам, ні іншим особам та не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, а лише тимчасово обмежить право власника спірної частки на її відчуження. Вжиття наведених заходів забезпечення позову у цій справі, як зазначалось попередньо, спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

При цьому, суд, з урахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, із якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення, оскільки позивачем у порядку підп. 1 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю внесено на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області грошові кошти в розмірі 22 950 грн (сумарна вартість часток, сплачена відповідачем 3 як покупцем за договорами купівлі-продажу частки), що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, долученими заявником, та сформованою на запит суду службовою запискою начальника фінансово-господарського відділу головного бухгалтера Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2024.

Відповідно до ч. 6 статті 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, суд не зобов`язаний в кожному випадку вживати заходи зустрічного забезпечення, оскільки ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Разом з тим, суд зауважує, що виходячи із приписів ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника звернутись із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 , м. Харків Харківської області б/н від 10.10.2024 про забезпечення позову, долучену до матеріалів позовної заяви у справі №907/849/24, задовольнити.

2. Накласти арешт на належну ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) частку в розмірі 51% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет (вул. Коршинського Івана, будинок 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРЮОФОПтаГФ 44900561) номінальною вартістю 22 950 грн до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

3. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Медпланет та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Медпланет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, змін до відомостей про розмір статутного капіталу, змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників, зміни до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

4. Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме, з 16.10.2024 та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 16.10.2027.

5. На підставі ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

7. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

8. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 16.10.2024.

Суддя Л.І. Пригара