Рішення

від 26.09.2024 по справі 910/4453/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/4453/24

За позовомАнтимонопольного комітету УкраїнидоМалого приватного підприємства «БМД и Ко»простягнення 242 371,13 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Рудченко Є.Д.;

від відповідача: Стригнов О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4453/24 за позовом Антимонопольного комітету України (далі також - позивач, Комітет, АМК України) до Малого приватного підприємства «БМД и Ко» (далі також - відповідач, МПП «БМД и Ко») про стягнення пені в розмірі 242 371,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було своєчасно оплачено штраф за Рішенням № 19-р/тк від 01.11.2023.

29.04.2024 до суду звернувся відповідач із заявою про продовження строку для подання відзиву, а 14.05.2024 відповідачем подано відзив на позов.

Позивач, у свою чергу, 20.05.2024 надав відповідь на відзив.

Крім того, напередодні підготовчого засідання позивач звернувся до суду із запереченнями на відповідь на відзив та заявив клопотання про витребування доказів.

З огляду на письмові та усні пояснення представника відповідача, суд вирішив задовольнити заяву та продовжити строк для подачі відзиву на позов.

03.06.2024 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі разом із відповіддю Державної казначейської служби України.

04.06.2024 додаткові письмові пояснення надав і позивач.

З огляду на те, що заявлена відповідачем до витребування інформація наявна у долученому 03.06.2024 відповідачем листі Державної казначейської служби України, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Надані позивачем та відповідачем письмові пояснення від 03 та 04 червня 2024 суд долучив до справи та врахує під час вирішення спору у справі.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 26.09.2024.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 26.09.2024 наполягав на задоволенні заявленого позову, а відповідач проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

У судовому засіданні 26.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглянувши матеріали справи № 54/44-20 про порушення малим приватним підприємством «БМД и Ко» законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 06.07.2023 № 19-р/тк (далі - Рішення № 19-р/тк), яким визнано дії МПП «БМД и Ко», товариства з обмеженою відповідальністю «Днепр Екострой» та товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Білж», які полягають в узгодженні ними своїх дій під час підготовки й участі в торгах за державні кошти: «Реконструкція системи водовідведення поверхневого стоку від вул. Леваневського до вул. Казанцева, м. Маріуполь (продовження робіт)», що проводились Департаментом капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, ідентифікатор закупівлі: UA-2019-05-14-001960-a, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів.

За вказане порушення на МПП «БМД и Ко» накладено штраф у розмірі 283 475,00 грн.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України).

У ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Згідно зі змістом п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За приписами ст. 56 вказаного нормативно-правового акту, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається із доводів позивача, копія Рішення № 19-р/тк була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 03.08.2023 № 145-26.13/01-8788е та отримана відповідачем 01.09.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303515642555. Відповідач Рішення № 19-р/тк у судовому порядку не оскаржував.

Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 19-р/тк, закінчився 01.11.2023.

Обґрунтовуючи заявлений позов Комітет наголошує, що штраф, накладений Рішенням № 19-р/тк, сплачено відповідачем до державного бюджету після закінчення двомісячного строку, а саме 29.12.2023. З огляду на пропуск строку сплати штрафу до стягнення з відповідача нараховано пеню за період з 02.11.2023 по 28.12.2023 на загальну суму 242 371,13 грн.

Відповідач проти заявленого позову заперечував у повному обсязі та посилався на наступні обставини:

- після з`ясування на офіційній інтернет-сторінці АМКУ https://amcu.gov.ua/napryami/kontrol-za-koncentraciyami-ta-uzgodzhenimi-diyami/rekviziti-dlya-splati банківських реквізитів для оплати МПП «БМД И КО» було сплачено штраф двома платіжними дорученнями - № 90 від 26.10.2023 у розмірі 1 475,00 грн. та № 94 від 27.11.2023 у розмірі 282 000,00 грн. У якості призначення платежу вказано «Сплата штрафу, згідно рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 06.07.2023 № 19-р/тк»;

- нарахування пені відповідачу мало бути припинено позивачем 27.11.2023, однак цього зроблено не було;

- відповідачу стало відомо про допущені ним помилки при сплаті штрафу лише 27.12.2024 після фактичного надходження повернутих АМКУ коштів;

- здійснення відповідачем помилки під час перерахування штрафу в сумі 283 475,00 грн на казначейський рахунок позивача як у строк, передбачений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", так і поза таким строком кваліфікуються як дія, хоча й помилкова. Дії ж, які не містять ознак бездіяльності платника штрафу при його сплаті, не можуть бути підставою для застосування пені, передбаченої частиною сьомою статті 56 названого Закону. Такі висновки містять постанови Верховного Суду у справах з аналогічним предметом і підставами позовних вимог, а саме у справі № 910/9910/18 від 04.07.2019, № 910/18662/17 від 27.06.2018;

- відповідач частково визнає позовні вимоги щодо несвоєчасної сплати частини штрафу, у зв`язку з чим пеня має бути розрахована за період з 28.12.2023 по 29.12.2023 із суми штрафу 283 475,00 грн.

Крім того, для більш детального роз`яснення своїх доводів, представник відповідача звернувся із адвокатським запитом до Державного казначейства України про надання інформації.

У той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України та ч. 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Рахунки для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» відкриваються в органах Державної казначейської служби України.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Відповідно до ст. 8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація, зокрема, використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів. Бюджетна класифікація є обов`язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено, зокрема, Класифікацію доходів бюджетну, в якому, зокрема, визначено, що для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) кодом класифікації доходів бюджету є 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Матеріалами справи підтверджується, що у листі Комітету від 03.08.2023 № 145-26.13/01-8788е (яким було надіслано відповідачу копію Рішення № 19-р/тк) було зазначено наступне: «Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України, кошти від санкцій (штрафи, пеня, тощо) належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Рахунки для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» відкриваються на балансі Головних управлінь Державної казначейської служби України.

З метою отримання реквізитів рахунків необхідно звертатися за місцем реєстрації суб`єктів господарювання як платників податків до територіальних органів Державної казначейської служби України або на веб-портал Державної казначейської служби України у розділі «Реквізити рахунків.».

Таким чином, Комітет належним чином повідомив відповідача про обов`язковість сплати штрафу до Державного бюджету України та проінформував про те, ким відкриваються рахунки для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) і до кого необхідно звертатися для отримання зазначених реквізитів.

Комітет не є отримувачем коштів для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», оскільки такі рахунки відкриваються на балансі Головних управлінь Державної казначейської служби України.

Більше того, що чинним законодавством не передбачено, що Комітет зобов`язаний повідомляти суб`єктам господарювання реквізити рахунків державного бюджету для сплати штрафу. Відповідач мав самостійно визначитися із шляхом (способом) виконання Рішенням № 19-р/тк та відповідно мав сплатити штраф, накладений Рішенням № 19-р/тк, у двомісячний строк з дня одержання Рішення № 19-р/тк.

Відповідач з метою отримання реквізитів мав право звернутися за місцем своєї реєстрації як платника податків до територіальних органів Державної казначейської служби України, що відповідно Відповідачем і не було зроблено.

У відзиві відповідач зазначає, що він сплатив штраф на реквізити, які зазначені на офіційній інтернет-сторінці Комітету.

Однак, судом встановлено, що на інтернет-сторінці Комітету відсутня інформація про рахунки для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», оскільки Комітет не є отримувачем коштів для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», оскільки такі рахунки відкриваються на балансі Головних управлінь Державної казначейської служби України.

Відповідач фактично сплатив кошти на реквізити, які зазначені на інтернет-сторінці Комітету, для сплати збору за подання заяв про надання дозволу на концентрацію та надання попередніх висновків. У зазначених реквізитах відсутня інформація, що ці реквізити є рахунком для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Отримувачем коштів за зазначеними реквізитами є Антимонопольний комітет України, а не орган Державної казначейської служби України.

Таким чином, відповідач не виконав вимогу ст. 29 Бюджетного кодексу України та ч. 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якою визначено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Як стверджував Комітет та не було спростовано відповідачем, враховуючи те, що МПП «БМД и Ко» кошти були сплачені помилково не на рахунки державного бюджету, позивач, без отримання від відповідача заяви про повернення помилково сплачених коштів, оформив платіжні інструкції від 26.10.2023 № 2 про повернення помилково зарахованих коштів у розмірі 1 475,00 грн та від 27.11.2023 № 7 про повернення помилково зарахованих коштів у розмірі 282 000,00 гривень та в дні їх надходження відправив на погодження до Державної казначейської служби України.

Крім того, як вбачається із відповіді відповідача на претензію Комітету від 05.02.2024 № 1/02 про сплату штрафу та пені, МПП «БМД и Ко» дізналося про те, що сплачена ним частина штрафу у розмірі 1 475,00 грн була здійснена на неналежні реквізити після отримання на свій банківський рахунок, тобто 30.10.2023.

Таким чином, відповідач вже 30.10.2023 знав, що реквізити за якими були сплачені кошти у розмірі 1 475,00 грн є неналежними, але 27.11.2023 здійснив сплату коштів у розмірі 282 000, 00 грн, відповідно до платіжної інструкції від 27.11.2023 № 94, на ті ж самі реквізити, які є неналежними.

Стосовно посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18662/17, то необхідно звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У вказаній постанові, зокрема, зазначено, що: «Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Сплачена Компанією сума штрафу на рахунок місцевого бюджету одержувача - УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, була зарахована безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, внаслідок чого визнається такою, що зарахована до державного бюджету, незалежно від того, на якому рахунку УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві вона обліковувалася з метою аналітичного обліку коштів»

Тобто, в зазначеній справі відповідач мав сплатити штраф до загального фонду Державного бюджету України, але помилково сплатив штраф до місцевого бюджету і Верховний Суд визнав зарахування до державного бюджету, оскільки штраф був зарахований на єдиний казначейський рахунок.

У справі ж № 910/4453/24, МПП «БМД и Ко» мало сплатити штраф до загального фонду Державного бюджету України, натомість відповідач сплатив кошти на рахунок Комітету призначенням якого є сплата збору за подання заяв про надання дозволу на концентрацію та надання попередніх висновків, а також у цій справі зазначені кошти були повернуті відповідачу, але відповідач порушив вимоги законодавства в частині, що стосується строків сплати штрафу та сплатив штраф до державного бюджету після закінчення двомісячного строку.

Зазначене вище свідчить, що у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18662/17 судами досліджувалися різні за змістом докази, які подавалися сторонами, та на підставі встановлених судами обставин вони приймали відповідні рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин у даній справі та у зазначених скаржником справах.

Тож, з огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку про недоведення відповідачем обставин, які б звільняли його від відповідальності за несвоєчасну сплату штрафу або доводили б своєчасну оплату та відсутність прострочення виконання Рішення № 19-р/тк.

Строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 19-р/тк закінчився 01.11.2023, а Комітетом отримано суму штрафу від відповідача 29.12.2023.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача 242 371,13 грн пені, позивач визначив період її нарахування з 02.11.2023 по 28.12.2023 включно.

За 57 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить 242 371,13 грн.

Частиною 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача про стягнення пені в розмірі 242 371,13 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «БМД и Ко» (03195, м. Київ, вул. Рудницького Степана, 2, корпус В, офіс 24; код ЄДРПОУ 20346597) пеню в розмірі 242 371,13 грн і зарахувати зазначені суми у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві /Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «БМД и Ко» (03195, м. Київ, вул. Рудницького Степана, 2, корпус В, офіс 24; код ЄДРПОУ 20346597) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір в розмірі 2 908,45 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко