Рішення

від 08.10.2024 по справі 910/19401/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2024Справа № 910/19401/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про припинення дій та стягнення 249 595,85 грн.

Представники учасників:

позивача - Щебет В.А.

відповідача - не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ле Трейдінг Україна" (назва позивача до травня 2023 року) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов`язання припинення дій, спрямованих на нарахування вартості послуг з передачі електричної енергії за договором №1377-02073 від 26.11.2019 при здійсненні експорту електричної енергії та стягнення 249 595,85 грн, з яких 240 990,91 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 4 766,78 грн. інфляційних втрат та 3 838,16 грн. трьох процентів річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/19401/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, позов задоволено частково, зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" припинити дії, спрямовані на нарахування послуг передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1377-02073 від 26.11.2019 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії; стягнуто з відповідача 240 990,91 грн. безпідставно отриманих грошових коштів. У задоволені вимог позову про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2024 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі № 910/19401/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підставою скасування судових рішень місцевого та апеляційного судів касаційною інстанцією визначено не встановлення країни чи країн, до якої здійснювався експорт у межах спірного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 справу №910/19401/20 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.

До Господарського суду міста Києва 29.02.2024 надійшов запит Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 про направлення матеріалів справи до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ле Трейдінг Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 зупинено провадження у справі до прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Позивачем 14.03.2024 сформовано в системі «Електронний суд» пояснення з наданням доказів здійснення експорту електричної енергії до Угорщини, Словаччини та Румунії.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у даній справі залишено без змін та вирішено матеріали справи № 910/19401/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Матеріали даної справи надійшли до Господарського суду міста Києва 05.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 поновлено провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання на 10.09.2024.

Протокольною ухвалою від 10.09.2024 Господарським судом міста Києва закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 08.10.2024.

У судовому засіданні 08.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 26.11.2019 укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №1377-02073, за яким відповідач зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач - своєчасно оплачувати її вартість.

За визначенням статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» під терміном передача електричної енергії розуміється транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.

За умовою пункту 3.1 ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюдненим відповідачем на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Пунктом 4.1 договору №1377-02073 від 26.11.2019 визначено, що для розрахунків використовується плановий і фактичний обсяг послуги.

Плановий обсяг визначається на основі наданих позивачем та погоджених відповідачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць.

Визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється:

- для ОСР (оператор системи розподілу) на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР;

- для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;

- для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

- для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

- для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація.

Судом відхилено доводи відповідача, що наведені умови договору лише уточнюють особливості визначення обсягу послуги і не мають вичерпного переліку, оскільки саме умовами договору і встановлюються виключні підстави для нарахування плати. Відсутність договірної умови, що прямо вказує на господарське зобов`язання сторони цього договору, безумовно має прямим наслідком відсутність у цієї сторони відповідного зобов`язання.

Крім того, судом відхилено і доводи відповідача в частині безоплатності надання послуг, оскільки це питання мало бути врегульовано на стадії укладення господарського договору або пізніше - шляхом ініціювання та внесення відповідних змін до його тексту.

У будь-якому випадку, покладення на позивача непередбаченого умовами договору грошового зобов`язання шляхом включення до рахунків на оплату та актів приймання-передачі відповідних грошових сум фактично є одностороннім волевиявленням, яке не може породжувати господарське зобов`язання з оплати цих сум.

Суд визнає правомірною поведінку позивача в частині підписання актів та добровільної сплати рахунків з подальшим оскарженням дій відповідача, у тому числі - у судовому порядку, з огляду на регулювання пункту 6.5 укладеного сторонами у справі договору. Крім того, наведені у позовній заяві доводи про негативні наслідки у випадку відмови від оплати рахунків відповідача судом визнаються достатньо обґрунтованими.

Позивач є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), виданої на підставі постанови № 2356 від 14.11.2019 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За визначенням статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:

- споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

- трейдер - суб`єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу

Частиною другою статті 54 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що трейдери здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії, крім її продажу за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до умов пункту 4.1 договору №1377-02073 від 26.11.2019 обов`язок оплачувати послуги відповідача з передачі електричної енергії у позивача виникає тільки у випадку здійснення ним діяльності з розподілу електричної енергії (діяльність ОСР) у межах обсягів технологічних витрат та як споживач електричної енергії, оскільки укладеним сторонами у справі типовим договором фактично встановлено, що плата за транспортування енергії покладається на її споживача.

Оплата вартості послуг відповідача у випадку здійснення позивачем трейдерської діяльності за умови відсутності власного споживання електричної енергії укладеним сторонами у справі договором не передбачена.

У той же час, за умовами пункту 6.5 договору №1377-02073 від 26.11.2019 відповідач здійснює розрахунок з позивачем за фактичний обсяг послуги протягом трьох банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який відповідач надає позивачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків.

Матеріали справи містять копії рахунків відповідача на оплату наданих послуг:

- № 1377-02073/04/03/2020 від 04.03.2020 за послугу передачі електричної енергії за лютий 2020 на суму 115 617,60 грн;

- № 1377-02073/04/08/2020 від 04.08.2020 за послугу передачі електричної енергії за липень 2020 на суму 35 431,20 грн;

- № 1377-02073/04/12/2020 від 04.12.2020 за послугу передачі електричної енергії за листопад 2020 та донарахування за жовтень 2020 року на суму 89 942,11;

Загальна сума наданих відповідачем для оплати позивачем рахунків становить 240 990,91 грн.

Сторонами у справі відповідно підписані акти приймання-передачі послуг за договором № 1377-02073 від 26.11.2019:

-від 29.02.2020 на суму 115 617,60 грн;

- від 31.07.2020 на суму 35 431,20 грн;

- від 30.11.2020 на суму 89 942,11 грн.

Позивачем платіжними дорученнями № 251 від 24.03.2020 (115 617,60 грн.), № 96 від 13.08.2020 (35 431,20 грн.) та №248 від 14.12.2020 (89 942,11 грн.) загалом було сплачено відповідачу 240 990,91 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензію про відсутність підстав для нарахування плати за передачу електричної енергії при здійсненні експортних трейдерських операцій.

Правова позиція позивача полягає у тому, що виходячи з умов договору, вартість наданих відповідачем послуг з передачі електричної енергії повинна визначатись виключно на підставі фактичних обсягів споживання електричної енергії споживачами. Умови договору не передбачають включення до обсягів послуг з передачі, обсягів експортованої електричної енергії. Оплата наданих відповідачем рахунків та підписання актів наданих послуг позивач вважає вимушеною мірою для запобігання негативним наслідкам його господарської діяльності. Між тим, відповідач всупереч умовам договору нараховує позивачу плату за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту та надсилає позивачу рахунки і акти приймання-передачі послуг із включенням послуг, які фактично не надавались.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду (пункти 8.1-8.41 постанови від 03.08.2022 у справі №910/9627/20) нарахування плати за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні її експорту не передбачено умовами договору про передачу та чинним законодавством.

Правові висновки Великої Палати Верховного Суду грунтуються на правовому регулюванні Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про державний кордон України», Договору про заснування Енергетичного співтовариства, практиці Європейського суду тощо.

Відповідно до вимог частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України та вказівки постанови Верховного Суду від 13.02.2024 у даній справі Господарським судом міста Києва досліджено докази матеріалів справи та встановлено, що відповідачем нараховано та отримано плату за передачу електричної енергії у лютому, липні та листопаді 2020 року з експортних операцій позивача до Угорщини, Словаччини та Румунії.

Здійснення експорту електричної енергії позивачем у вищезазначені країни підтверджено довідками відповідача та паперовими копіями електронних митних декларацій.

До Енергетичного співтовариства входять всі країни Європейського союзу та дев`ять договірних сторін - Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Грузія, Молдова, Чорногорія, Сербія та Україна.

Факт членства у Європейському союзі Угорщини, Словаччини та Румунії є загальновідомим та не потребує доведення у межах даного судового розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність належними доказами факту поставки позивачем у зазначені у позовній заяві періоди часу електричної енергії до країн Євросоюзу, що зумовлює застосування до даних відносин правового регулювання Договору про заснування Енергетичного співтовариства та, відповідно, правових висновків Великої Палати Верховного Суду в частині відсутності правових підстав для нарахування та отримання відповідачем плати за послуги передачі електричної енергії з операцій її експорту, здійснених позивачем у лютому, липні та листопаді 2020 року.

За умови відсутності у відповідача права отримати від позивача 240 990,91 грн. та відсутності кореспондованого юридичного зобов`язання позивача їх сплачувати, відповідач набув цю суму грошових коштів без належної підстави.

Відповідно до позитивно-правових приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи наведене, суд задовольняє вимогу позову про стягнення з відповідача 240 990,91 грн., набутих без належної правової підстави.

Крім того, суд задовольняє вимогу позову про зобов`язання відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування вартості послуг з передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1377-02073 від 26.11.2019 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.

Суд відмовляє у задоволенні вимог позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за період часу з 24.03.2020 до 31.01.2024 повністю, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу звернення до відповідача з вимогою про повернення безпідставно отриманих грошових коштів. Недоведеність позивачем наявності простроченої заборгованості у визначений ним період часу унеможливлює будь-якої вимоги про застосування правових наслідків прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням пункту 7.1 Постанови Верховного Суду від 13.02.2024 у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" припинити дії спрямовані на нарахування послуг передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1377-02073 від 26.11.2019 при здійсненні експорту Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» (01010, м. Київ, провулок Хрестовий, буд. 25, ідентифікаційний код 43265997) 240 990, 91 грн. основного боргу та 5 241,32 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. В іншому - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення - 16.10.2024

Суддя Т.Ю.Кирилюк