Рішення

від 16.10.2024 по справі 910/9986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

16.10.2024Справа № 910/9986/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/9986/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікое Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду - грошові кошти, які відповідач мав сплатить потерпілій в дорожньо-транспортній пригоді особі, на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору добровільного страхування.

1.2. Відповідач заперечив проти задоволення позову.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 17.11.2021 між ТОВ «Рікое Україна», як страхувальником, та ПрАТ «СГ «ТАС» як страховиком, укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що видано страховий поліс АТ №1746065 зі строком дії 27.11.2021 по 26.11.2022.

2.2. Умовами Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності передбачено, що за шкоду заподіяну майну визначено ліміт відповідальності на одного потерпілого у розмірі 130 000, 00 грн, франшиза 1 500, 00 грн.

2.3. 18.11.2021 між ТОВ «Рікое Україна», як страхувальником, та ПрАТ «СГ «ТАС» як страховиком, укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Комерційний авто захист» №FO-01213751 предметом якого є майнові інтереси страхувальника та пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи, відшкодуванням особою, відповідальність якої застрахована за цим договором, заподіяної нею шкоди життю та здоров`ю фізичної особи під час експлуатації транспортного засобу - засобу «MAN 18», д.н.з. НОМЕР_1 .

2.4. Згідно з п. 4.3. Договору добровільного страхування страхова сума становить 1 000 000, 00 грн.

2.5. Строк дії Договору добровільного страхування встановлено з 27.11.2021 до 26.11.2022 (п. 9 Договору).

2.6. Згідно з п. 13.33 ч. 2 Договору добровільного страхування третя особа/потерпілий - будь-яка фізична особа або юридична особа (за виключенням фізичних осіб, що перебували в зазначеному ТЗ на момент настання ДТП), життю, здоров`ю (лише для фізичних осіб) та/або майну якої внаслідок ДТП заподіяно пряму шкоду за яку на страхувальника та/або водія може бути покладена цивільно-правова відповідальність згідно з чинним законодавством.

2.7. Відповідно до п. 23.2 розділу 23 ч. 2 Договору добровільного страхування вигодонабувач: потерпілі треті особи-фізичні та юридичні особи, власники майна, яке пошкоджене або знищене внаслідок ДТП з використанням ТЗ.

2.8. Згідно з п. 23.4. розділу 23 ч. 2 Договору добровільного страхування страховий випадок: настання цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована за цим договором, що визнано рішенням суду, яке набуло чинності, або страхувальником у добровільному порядку за умови що страховик письмово надав свою попередню згоду на визнання вимог (претензій) третіх осіб, або страховиком у добровільному порядку (у випадку пред`явлення третьою особою (вигодонабувачем) майнових вимог та/або вимог щодо шкоди життю/здоров`ю безпосередньо страховику, шляхом подання заяви на виплату страхового відшкодування та документів передбачених п. 23.12. цього договору.

2.9. Отже, з урахуванням як Договору обов`язкового страхування, так і Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, всього страхова сума становить 1 128 500, 00 грн, з урахуванням франшизи 1 500 , 00 грн.

2.10. 04.04.2022 в м. Тернополі по вул. С. Бандери - вул. Протасевича о 08 год. 30 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MAN 18», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz Sko 24», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , та за участю транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 .

2.11. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

2.12. Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення №607/4497/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн в дохід держави.

2.13. На момент зіткнення ОСОБА_1 працював водієм в ТОВ «Рікое Україна» та виконував свої трудові обов`язки.

2.14. Внаслідок пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 звернувся із заявою до ПрАТ «СГ «ТАС» про здійснення страхового відшкодування на суму 342 143, 04 грн.

2.15. Страховою компанією ПрАТ «СГ «ТАС» було перераховано ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 94 575, 00 грн.

2.16. Не погодившись із сумою страхового відшкодування ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ПрАТ «СГ «ТАС», ТОВ «Рікое Україна» про стягнення страхового відшкодування, а також моральної шкоди, завданої ДТП.

2.17. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2023, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.04.2024 у справі № 607/8106/22, стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_2 33 925, 00 грн страхового відшкодування та 761, 47 грн судових витрат; стягнуто з ТОВ «Рікое Україна» на користь ОСОБА_2 64 418, 74 грн заподіяної матеріальної шкоди, 20 000, 00 грн моральної шкоди та 1 645, 85 грн судових витрат.

2.18. Вказане судове рішення у справі № 607/8106/22 набрало законної сили 10.04.2024 та було пред`явлено до виконання (виконавче провадження НОМЕР_4 від 09.05.2024).

2.19. Відповідно до платіжної інструкції №573 від 09.05.2024 ТОВ «Рікое Україна» перерахувало на рахунок Тернопільського ВДВС 94 926, 05 грн з призначенням платежу «постанова АСВП НОМЕР_4 від 08.05.2024 (боржник Рікое Україна, код ЄДРПОУ 33768257)».

2.20. Заявою-вимогою №15/5/2024 від 15.05.2024 ТОВ «Рікое України» звернулось до відповідача про відшкодування сплачених на виконання судового рішення 94 926, 05 грн на підставі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1194 ЦК України.

2.21. Листом №12159/9124/ТС від 05.07.2024 ПрАТ «СГ «ТАС» відмовило у відшкодуванні страхової виплати мотивуючи відмову тим, що на виконання рішення суду у справі №607/8106/22 страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 33 925, 00 грн на користь ОСОБА_2 . Всього страховиком здійснено повністю всю виплату в межах встановленого ліміту відповідальності відповідним полісом обов`язкового страхування та з урахуванням франшизи 1500, 00 грн (94 575+33 925=128 500,00 грн).

2.22. Отже ПрАТ «СГ «ТАС» відмовило у виплаті страхового відшкодування на підставі пунктів 23.11.13, 23.13.6 умов ДЦВ договору добровільного комплексного страхування транспортних засобів «Комерційний авто захист» №FO-01213751 від 18.11.2021, оскільки розмір страхового відшкодування був визначений за згодою страховика та потерпілої третьої особи та страховик в повному обсязі виконав свої обов`язки щодо страхового відшкодування потерпілому.

2.23. Вимога в частині відшкодування моральної шкоди також не була задоволена відповідачем згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пунктів 15.2.5., 23.11.4 Договору добровільного комплексного страхування транспортних засобів «Комерційний автозахист» №FO-01213751 від 18.11.2021.

2.24. У зв`язку з тим, що відповідач відмовився у повному обсязі добровільно здійснити виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 , позивач, як страхувальник, був змушений здійснити таку виплату відповідно до рішення суду у справі №607/8106/22 на суму 94 926, 05 грн, що за твердженнями позивача є для нього майновою шкодою.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 94 926, 05 грн майнової шкоди, 2 670, 46 грн інфляційних втрат, 708, 05 грн 3% річних.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 509, 524, 526, 533, 549, 559, 625, 629, 979, 980, 990, 991, 1166, 1191, 1194 ЦК України, статті 193, 230 ГК України, стаття 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

3.3. Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків щодо здійснення страхової виплати.

3.4. 26.08.2024 та 03.09.2024 до суду від позивача надійшли заяви про відшкодування судових витрат.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог вказавши що відповідач свої зобов`язання за полісом ОСЦПВ №АТ 1746065 виконав повністю, сплативши ОСОБА_2 128 500, 00 грн (з урахуванням франшизи 1 500, 00 грн). Водночас, відповідач вказав на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування на підставі п.п. 23.11.13, 23.13.6, оскільки розмір страхового відшкодування був визначений за згодою страховика та потерпілої третьої особи та страховик виконав свої обов`язки щодо страхового відшкодування потерпілому - третій особі.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 повернуто без розгляду заяву представника позивача адвоката Гриб О.В. про відшкодування судових витрат від 26.08.2024.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

1) Чи наявний обов`язок відповідача здійснити виплату страхового відшкодування, з урахуванням Договору добровільного комплексного страхування? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

2) Чи правильно виконані розрахунки 3% річних та інфляційних втрат?

3) Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ОБОВ`ЯЗКУ ВІДПОВІДАЧА ЗДІЙСНИТИ ЧАСТКОВО ВИПЛАТУ СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ, З УРАХУВАННЯМ ДОГОВОРУ ДОБРОВІЛЬНОГО КОМПЛЕКСНОГО СТРАХУВАННЯ.

7.1. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

7.2. Правові та організаційні засади у сфері страхування врегульовані ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування» (від 18.11.2021 № 1909-IX).

7.3. Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

7.4. Пунктами 2, 3 ч.1 ст.988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

7.5. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

7.6. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. (стаття 990 ЦК України).

7.7. Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

7.8. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

7.9. У відповідності до ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

7.10. Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

7.11. Закону України «Про страхування» регулює відносини у сфері страхування, визначає загальні правові засади здійснення діяльності із страхування, надання посередницьких послуг і спрямований на посилення захисту прав та законних інтересів клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом встановлення вимог до системи управління, платоспроможності страховиків, філій страховиків-нерезидентів на території України та розкриття ними інформації, встановлює вимоги до порядку укладання, обслуговування та виконання договорів страхування та перестрахування, врегульовує питання інформаційного забезпечення договорів страхування та перестрахування і дій, що передують їх укладанню, а також державне регулювання та нагляд у сфері страхування.

7.12. Відповідно до п. 21, 47, 50, 52, 54, 59, 66, 68, 69 ч.1 ст.1 Закону України «Про страхування»:

клієнт - особа, яка звернулася за отриманням або користується страховою чи перестраховою послугою;

споживач - фізична особа, яка звернулася за отриманням або отримує страхову послугу для задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, а також інші особи, визначені договором страхування як застраховані особи та/або вигодонабувачі, які є фізичними особами, або інші фізичні особи, які мають право на отримання страхової виплати;

страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства; страхова послуга - вид фінансової послуги, що надається страховиком для забезпечення потреби потенційного страхувальника у страховому захисті на підставі договору страхування; страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов`язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку; страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства;

страховик - фінансова установа або філія страховика-нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України;

страхувальник - особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства; страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

7.13. Відповідно до ч.ч. 1-12 ст. 89 Закону України «Про страхування» загальні умови страхового продукту визначаються на підставі внутрішньої політики з андеррайтингу та внутрішньої політики з розроблення та впровадження страхових продуктів, розроблених та затверджених страховиком відповідно до вимог до розроблення таких політик, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора. Страховик зобов`язаний розміщувати та зберігати на своєму веб-сайті у відкритому доступі всі редакції загальних умов страхового продукту із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

7.14. Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.Загальні умови страхового продукту включають: 1) визначення понять і термінів, що вживаються в договорі страхування; 2) умови страхового покриття за договором страхування; 3) права та обов`язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору; 4) порядок внесення змін, дострокового припинення чи розірвання договору, їх правові наслідки; 5) порядок відмови від договору страхування; 6) порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку; 7) порядок розрахунку та умови здійснення страхових виплат; 8) підстави відмови у страховій виплаті; 9) порядок укладення договору страхування; 10) винятки із страхових випадків та обмеження страхування; 11) порядок вирішення спорів; 12) контактні дані для звернення у разі настання події, що має ознаки страхового випадку.

7.15. У договорі страхування обов`язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті: 1) назва документа та страхового продукту (за наявності); 2) найменування та адреса страховика; 3) прізвище, ім`я, по батькові, дата народження або найменування страхувальника; 4) інформація про предмет страхування; 5) інформація про об`єкт страхування; 6) прізвище, ім`я, по батькові, дата народження або найменування вигодонабувача (за наявності); 7) розмір страхової суми та/або ліміти відповідальності за договором страхування за класами страхування іншими, ніж страхування життя; 8) розмір страхової суми та/або розміри страхових виплат за договором страхування життя (крім договорів, у яких не визначається страхова сума та/або розміри страхових виплат); 9) перелік страхових ризиків; 10) перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування; 11) страховий тариф (крім договорів, у яких не визначається страховий тариф); 12) строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування; 13) розмір страхової премії, порядок та строки її сплати; 14) порядок внесення змін і припинення дії договору страхування; 15) порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат; 16) причини відмови у страховій виплаті; 17) права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; 18) порядок вирішення спорів; 19) інші умови за згодою сторін.

7.16. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

7.17. Об`єктом страхування можуть бути: 1) життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; 2) майно на праві володіння, користування і розпорядження майном та/або можливі збитки чи витрати; 3) відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

7.18. Договором страхування визначаються конкретний об`єкт страхування, з яким пов`язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов`язані з цим об`єктом страхування та підлягають страхуванню за цим договором страхування. Якщо законом встановлений обов`язок особи укласти договір страхування, об`єкт страхування визначається відповідно до вимог закону. Договір страхування, у якому відсутній об`єкт страхування, є нікчемним. Укладення договору страхування має передбачати наявність страхового інтересу у потенційного страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), крім випадків укладення договорів страхування, обов`язковість яких визначена законом.

7.19. Не допускається страхування протиправних інтересів осіб, страхування для отримання неправомірної вигоди та/або вчинення шахрайських дій. Законом може бути передбачено, що страховик не має права відмовити страхувальнику в укладенні договору страхування, обов`язковість укладення якого передбачена законом. Договір страхування повинен містити інформацію про страхового посередника, якщо він укладається за посередництвом такої особи.

7.20. За змістом ст.. 92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний: 1) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк; 2) у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування; 3) забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону. Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов`язки страховика.

7.21. Відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону України «Про страхування» страхові ризики, які визначаються договором страхування, мають відповідати таким ознакам (крім договорів страхування життя лише з накопичувальною складовою): 1) вірогідність та ймовірність настання; 2) неможливість передбачити конкретний час, місце, обставини настання події, а також розмір шкоди в разі настання страхового випадку; 3) відсутність ймовірності невідворотності настання події в період дії договору страхування, про що страхувальник або страховик заздалегідь були або мали бути повідомлені; 4) настання події спричинить негативні матеріальні наслідки для страхового інтересу страхувальника або інших осіб, визначених у договорі страхування; 5) настання події не пов`язано з навмисними діями страхувальника або інших осіб, визначених у договорі страхування (крім випадків, визначених законом або міжнародним звичаєм), і не передбачає отримання неправомірної вигоди.

7.22. Відповідно до ч.ч. 1-8 ст. 94 Закону України «Про страхування» страхова сума може бути встановлена за окремим об`єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадків, договором страхування в цілому. Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору. У договорі страхування в межах страхової суми можуть визначатися ліміти відповідальності страховика за окремим об`єктом страхування, страховим ризиком або страховим випадком, групою страхових ризиків та/або страхових випадків тощо. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості майна за цінами і тарифами, що діють на день укладення договору страхування або внесення змін до такого договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

7.23. Договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.

7.24. Франшиза може встановлюватися у відсотках від страхової суми (страхової виплати), в абсолютному розмірі або в інших розрахункових одиницях, визначених договором страхування. Вид та розмір франшизи зазначаються у договорі страхування.

7.25. Страхові виплати здійснюються у порядку, визначеному страховим продуктом та договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.

7.26. Страхова виплата не може перевищувати розмір прямого збитку, заподіяного страхувальнику та/або іншій особі, передбаченій договором страхування. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі якщо страхова сума становить певну частку дійсної вартості застрахованого об`єкта страхування, страхова виплата виплачується у такій самій частці дійсної вартості застрахованого об`єкта страхування, якщо інше не передбачено умовами договору страхування. Якщо майно застраховано у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, страхова виплата, що виплачується всіма страховиками, не може перевищувати дійсну вартість майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно до розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

7.27. Як вбачається з матеріалів справи внаслідок ДТП, яка мала місце 04 квітня 2022 року за участю транспортних засобів марки «MAN 18» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ SKO 24» під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

7.28. Винним у вказаній ДТП є ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «MAN 18» під час виконання трудових обов`язків ТОВ «РІКОЕ Україна».

7.29. Цивільна відповідальність винуватця ДТП відповідно до договору АТ №1746065 була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС», згідно з умовами якого за шкоду, заподіяну майну, було визначено ліміт відповідальності на одного потерпілого у розмірі 130 000 грн (п.4 Договору).

7.30. Наведені вище обставини встановлені рішенням суду у справі №607/8106/22, а тому повторному доказуванню не підлягають.

7.31 Також з матеріалів справи вбачається що 18.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Комерційний авто захист» №FO-01213751 предметом якого є майнові інтереси страхувальника (позивача) та пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи; відшкодуванням особою, відповідальність якої застрахована за цим Договором, заподіяної нею шкоди життю та здоров`ю фізичної особи або її майну, а також шкоди, заподіяної майну юридичної особи під час експлуатації транспортного засобу засобів марки «MAN 18» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова випалта складає 1 000 000, 00 грн.

7.32. Судом встановлено що Договір обов`язкового страхування відповідальності, оформлений полісом, укладений з терміном дії 27.11.2021 по 26.11.2022, а Договір добровільного страхування з терміном його дії з 27.11.2021 по 26.11.2022, тобто, договори укладено на один і той самий строк.

7.33. Суд констатує, що укладений між сторонами договір Добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Комерційний автозахист» від 18.11.2021 №FO-01213751 є додатковим страхуванням до «автоцивілки», що збільшує суму покриття. За загальним правилом звичайний страховий поліс обов`язкової «автоцивілки» має певний ліміт, встановлений законодавством: як то компенсація на ремонт авто потерпілого складає 160 000 грн, життя й здоров`я - 320 000 грн, проте законодавство не забороняє збільшувати відповідний ліміт в т.ч. шляхом укладення відповідного договору, що і було зроблено сторонами у справі у спірних правовідносинах.

7.34. Інакший підхід вважати укладений між сторонами договір добровільного страхування «окремим» договором, який не поширює свою дію на спірні правовідносини суперечив би меті та суті правового інституту страхування, а також безпосередньо меті укладеного Договору добровільного страхування. Адже, предметом укладеного між сторонами договору добровільного страхування є відшкодування страховиком заподіяної позивачем шкоди майну фізичної/юридичної особи в т.ч. внаслідок ДТП при експлуатації транспортного засобу. Відповідальність позивача була застрахована.

7.35. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права що регулюють відносини страхування в т.ч. добровільного, суд встановив що відповідач не обмежений у страховій виплаті в ліміті 128 500, 00 грн, з урахуванням франшизи, і мав здійснювати страхове відшкодування в межах та з урахування ліміту відповідальності визначеного договором добровільного страхування. У зв`язку з викладеним, суд відхиляє твердження відповідача, що його обов`язок здійснити страхову виплату обмежений лімітом відповідальності, встановленим полісом №АТ/1746065 128 500, 00 грн.

7.36. Таким чином, загальний ліміт відшкодування становить 1 128 500 000, 00 грн (128 500, 00 грн за договором обов`язкового страхування з урахуванням франшизи та 1 000 000, 00 грн за договором добровільного (додаткового) страхування).

7.37. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2023, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.04.2024 у справі № 607/8106/22, стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_2 33 925, 00 грн страхового відшкодування та 761, 47 грн судових витрат; стягнуто з ТОВ «Рікое Україна» на користь ОСОБА_2 64 418, 74 грн заподіяної матеріальної шкоди, 20 000, 00 грн моральної шкоди та 1 645, 85 грн судових витрат.

7.38. З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання рішення суду відшкодовано потерпілому 94 926, 05 грн з яких 64 418, 74 грн майнової шкоди, 20 000, 00 гн моральної шкоди та 1 645, 85 грн судових витрат.

7.39. При цьому залишаючи без змін рішення першої інстанції, апеляційний суд вказав: «Вказаний договір укладений між ПрАТ «СГ «ТАС» та ТОВ «РІКОЕ Україна» і регулює відносини між ними. ОСОБА_2 стороною вказаного договору не є. Якщо страхувальник вважає, що страховик не в повному обсязі виконав свої зобов`язання з відшкодування збитків перед потерпілим, згідно укладеного між страховиком і страхувальником договору добровільного страхування, в зв`язку із чим страхувальник поніс чи зобов`язаний понести додаткові витрати, то вказане питання може бути врегульовано безпосередньо між сторонами договору добровільного страхування, в т.ч. і в судовому порядку. На думку колегії суддів, на потерпілого не може бути покладено тягар негативних наслідків можливого неналежного виконання страховиком своїх обов`язків.».

7.40. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.41. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

7.42. Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

7.43. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

7.44. Виходячи із встановлених обставин та матеріалів справи, суд зазначає, що в діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, яка полягає у невиконанні умов Договору добровільного страхування та не виплаті грошових коштів в межах погодженого ліміту; безпосередньо завдані збитки, розмір яких підтверджений платіжною інструкцією №573 від 09.05.2024; причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина відповідача, яка виражена у невиконанні вимоги про сплату страхової виплати.

7.45. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку що стягненню з відповідача підлягає 64 418, 74 грн та 1 255, 92 грн (пропорція судових витрат щодо задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в межах справи №607/8106/22), як майнової шкоди на підставі ст.ст. 22 та 1166 ЦК України (всі витрати і збитки, що виникли у майні позивача внаслідок невиконання відповідачем умов Договору добровільного страхування).

7.46. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

7.47. Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

7.48. Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

7.49. В силу приписів ч. 5 ст. 89 Закону України «Про страхування» об`єктом страхування можуть бути: 1) життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; 2) майно на праві володіння, користування і розпорядження майном та/або можливі збитки чи витрати; 3) відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

7.50. Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

7.51. У справі №607/8106/22 судами встановлено, що на момент зіткнення ОСОБА_1 працював водієм в ТОВ «Рікое Україна» та виконував свої трудові обов`язки.

7.52. Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2022 року у справі №№607/4497/22.

7.53. За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог про стягнення 20 000, 00 грн (моральна шкода) суд відмовляє, оскільки моральна шкода підлягає відшкодуванню безпосередньо роботодавцем винної у скоєнні ДТП особи на підставі ст. 1167 ЦК України.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАРАХУВАННЯ 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯІЙНИХ ВТРАТ.

8.1. Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.2. Вказана норма визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов`язання є грошовими.

8.3. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

8.4. Обов`язок відповідача здійснити на користь позивача відшкодування майнової шкоди у розмірі 65 674,66 грн є грошовим зобов`язанням.Грошове вираження майнової шкоди.

8.5. Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

8.6. 65 674, 66 грн сплачено позивачем 09.05.2024, що вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції №573 від 09.05.2024.

8.7. Перевіривши надані розрахунки 3% річних та інфляційного збільшення, судом встановлено, що такі розрахунки здійснені неправильно. Неправильно визначено дату прострочення, а також суму для нарахування (визначено з урахуванням моральної шкоди).

8.8. Здійснивши в межах визначеного позивачем періоду нарахування власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 847,56 грн інфляційних втрат за період травень 2024 - липень 2024 року, нарахованих на суму боргу 65 674,66 грн та 484,49 грн 3% річних за період з 10.05.2024 по 07.08.2024, нарахованих на суму боргу 65 674,66 грн.

8.9. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд відмовляє.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 65 674, 66 грн майнової шкоди; 484, 49 грн - 3% річних; 1 847, 56 грн інфляційних втрат.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ВИТРАТ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ТА ЇХ РОЗМІР.

10.1. Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 29 400, 00 грн, що відповідає попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат (заявлено 30 000, 00 грн).

10.2. Суд частково погоджується з цим твердженням з огляду на наступне.

10.3. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

10.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

10.5. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

10.6. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

10.7. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

10.8. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

10.9. Так в якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: договір про надання правничої допомоги №3-9Т/22 від 07.07.2022, укладений між ТОВ «Рікое Україна» та адвокатом Гриб О.В.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1293667 від 06.08.2024; рахунок-фактуру №03 від 23.08.2024 на суму 29 400, 00 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера №03 від 26.08.2024 на суму 29 400, 00 грн.

10.10. Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

10.11. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

10.12. Відповідно до 3.1. Договору про надання правової допомоги за виконання умов Договору передбачених п. 1.2. Договору замовник сплачує виконавцю оплату згідно з рахунком фактурою або згідно актів виконаних робіт.

10.13. Після отримання позитивного рішення суду на користь замовника, що вступило в законну силу замовник сплачує виконавцеві винагороду (гонорар) про який сторони додатково домовляються (п. 3.4. Договору про надання правової допомоги).

10.14. Відповідно до п. 4.2. Договору про надання правової допомоги оплата гонорару-винагороди згідно з п. 3.4. Договору перераховується замовником виконавцю впродовж 10 днів з моменту вступу судового рішення у силу.

10.15. Таким чином, судом встановлено що між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Гриб О.В. укладено Договір правничої допомоги, однак додаткову угоду, якою було б погоджено розмір гонорару сторонами укладено не було.

10.16. З наявного у матеріалах справи рахунку-фактури вбачається, що порядок обчислення гонорару встановлено у вигляді погодинної оплати. Зокрема:

- на ознайомлення з матеріалами справи замовника ТОВ «Рікое Україна» про стягнення коштів (майнової шкоди) з ПрАТ «СГ «ТАС» витрачено 5,5 год з розрахунку вартості однієї години роботи 1 200, 00 грн, всього 6 600, 00 грн;

- на підготовку, написання та подання до ПрАТ «СГ «ТАС» заяви-вимоги про виплату матеріальної шкоди витрачено 2, 2 год з розрахунку вартості однієї години роботи 1 200, 00 грн, всього 2 640, 00 грн;

- на вивчення відповіді ПрАТ «СГ «ТАС» наданої на заяву-вимогу витрачено 0,5 год. часу з розрахунку вартості однієї години роботи 1 200, 00 грн, всього 600, 00 грн;

- на підготовку, написання та направлення до Господарського суду міста Києва позовної заяви ТОВ «Рікое Україна» про стягнення коштів (майнової шкоди) з ПрАТ «СГ «ТАС» витрачено 16,3 год часу з розрахунку вартості однієї години роботи 1 200, 00 грн, всього 19 560, 00 грн.

10.17. Правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (конклюдентні дії).

10.18. З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2024 позивач сплатив на користь адвоката 29 400, 00 грн на виконання умов укладеного договору про надання правничої допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера №03).

10.19. Отже, суд зазначає про погодження між ТОВ «Рікое України» та адвокатом Гриб О.В. порядку обчислення гонорару та його розмір.

10.20. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Гриб О.В. професійної правничої допомоги позивачеві у справі №910/9986/24.

10.21. Проте, за висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру, не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

10.22. Судом взято до уваги що адвокат Гриб О.В. брав участь у справі №607/8106/22 як представник ТОВ «Рікое Україна», а отже ознайомлення з матеріалами справи та обставинами справи було реалізовано під час представництва позивача в межах справи №607/8106/22.

10.23. Звернення позивача до відповідача із заявою-вимогою після ухвалення судового рішення у справі №607/8106/22 та вивчення відповіді відповідача на таке звернення, є реагуванням на ухвалене у справі №607/8106/22 рішення, і не стосується даної справи.

10.24. Водночас, підготовка (що включає в себе написання та направлення) позовної заяви стосується даної справи.

10.25. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу 19 560, 00 грн. При цьому клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

10.26. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають частковому відшкодуванню з відповідача в розмірі 13 531, 53 грн, розрахованих пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

11. СУДОВИЙ ЗБІР.

11.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

11.2. Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 094, 76 грн покладається на відповідача, в іншій частині (933,24 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 65, 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікое Україна» (46027, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Тролейбусна, будинок 16, код ЄДРПОУ 33768257) 65 674, 66 грн майнової шкоди, 484, 49 грн 3% річних, 1 847, 56 грн інфляційних втрат, 13 531, 53 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 094, 76 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.10.2024.

Суддя Ігор Курдельчук