Рішення

від 14.10.2024 по справі 914/2116/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 Справа № 914/2116/24

За позовом: Дочірнього підприємства «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран», м. Стрий Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІП Альянс», м. Львів

про стягнення 1 356 906,56 грн

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря с/з Олени Шевчук

Представники:

Від позивача: В. Макота

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Дочірнім підприємством «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІП Альянс» про стягнення 1356906,56 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; відмовлено Дочірньому підприємству «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2024.

01.10.2024 підготовче засідання відкладено на 08.10.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.10.2024.

В судове засідання 14.10.2024 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору, позов просить задоволити. Крім того, повідомив, що докази реальності понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Відповідач участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неучасті суду не повідомив.

Суд зазначає про належне виконання обов`язку щодо повідомлення учасників справи про час, дату та місце розгляду справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання ухвал суду в електронній формі до Електронного кабінету відповідача, та оприлюднення в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч. ч. 5, 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У відповідності до ч.11 ст.242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом п.17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Таким чином, ухвали суду у даній справі були внесені до АСДС та автоматично направлені та доставлені в електронний кабінет відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 10.09.2024, 02.10.2024 та 08.10.2024.

Згідно з п. 42 Положення про ЄСІТС, у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21, довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

За змістом ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

З наведеного суд констатує про повідомлення відповідача завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, однак, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, участі представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд звертає увагу на те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, в тому числі неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, як замовником, зобов`язань за договором підряду № 18-04/23/1 від 20.04.2023 щодо повної та своєчасної оплати за виконані позивачем, як підрядником, роботи у зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача 1 142 514,00 грн основного боргу, 17 323,75 грн 3% річних, 40 798,66 грн інфляційних нарахувань та 156 270,15 грн пені.

Позиція відповідача.

Відповідач участі у судових засіданнях особисто або уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався.

Обставини справи.

20.04.2023 між Дочірнім підприємством «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» (позивач, за договором підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІП Альянс» (відповідач, за договором замовник) укладено договір підряду № 18-04/23/1.

У відповідності до умов даного договору, за дорученням замовника, підрядник зобов`язується на власний ризик та власними силами виконати роботи визначені п.2.1 договору, на умовах цього договору та додатків до нього (комерційні пропозиції), на об`єкті нерухомого майна замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт у терміни та у порядку визначеному даним договором (п.1.1). Підрядник зобов`язується виконати наступні роботи: проведення остаточних замірів; виготовлення віконних та /або дверних алюмінієвих конструкцій, (далі за текстом - «Вироби»), за розмірами, технічними параметрами та характеристиками, в кількості і асортименті, за вартістю, що визначаються у комерційній пропозиції, що додається до цього договору; доставка виробів на об`єкт замовника; встановлення (монтаж) виробів на об`єкті замовника (п.2.1). Термін виконання робіт за даним договором починається з моменту сплати замовником авансового платежу, передбаченого п.5.3.1 даного договору і завершується до 31 серпня 2023 року включно при умові сприятливих погодних умов, тобто роботи по встановленню віконних конструкцій може бути частково призупинено через незалежні від підрядника причини, у зв`язку із складними погодними умовами (різке зниження температури від 0° та нижче та/або пориви вітру 15-17 м/с - І рівень небезпечності, жовтий) (п.4.1). Гарантійний термін становить 5 років з моменту передачі робіт за актом приймання-передачі виконаних робіт (п.4.6). Загальна сума вартості виробів та робіт визначених пунктом 2.1 даного договору становить 13 707 440,38 грн разом з ПДВ, вартість виробів складає 10 649 560,38 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 263 798,86 (двісті шістдесят три сімсот дев`яносто вісім євро 87 євроцентів). Вартість робіт становить 3 057 880,00 грн та визначається у комерційній/них пропозиції/ях, яка/і є невід`ємною частиною даного договору (п.5.1). Авансовий платіж у розмірі 3 000 000,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 74 312, 61 євро, сплачується замовником протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору (п.5.3.1). Наступний платіж у розмірі 2 422 200,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 60 000,00 євро, сплачується замовником до 30 травня 2023 року включно (п.5.3.2). Наступний платіж у розмірі 2 018 500,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 50 000,00 євро, сплачується замовником до 30 червня 2023 року включно (п.5.3.3). Наступний платіж у розмірі 2 018 500,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 50 000,00 євро, сплачується замовником до 28 липня 2023 року включно (п.5.3.4). Наступний платіж у розмірі 1 190 360,32 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 29 486,26 євро, сплачується замовником до 30 серпня 2023 року включно (п.5.3.5). Остаточний розрахунок у розмірі 3 057 880 грн разом з ПДВ, сплачується замовником протягом 3 (трьох) банківських днів, після виконання робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт (п.5.3.6). Розрахунок проводиться у гривнях, у безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок підрядника або вноситься у готівковій формі у касу підрядника (п.5.4). Факт виконання робіт підрядником та прийняття таких робіт замовником за цим договором підтверджується видатковою накладною на вироби та актом приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник протягом двох робочих днів з моменту закінчення виконання робіт за відповідним замовленням (якщо інша періодичність приймання робіт та складання актів не визначена сторонами в замовленні) зобов`язаний скласти у двох примірниках, підписати та передати на підпис замовнику видаткову накладну та акт приймання-передачі виконаних робіт разом з рахунком на оплату. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання належним чином оформлених видаткової накладної та акту приймання-передачі виконаних робіт зобов`язаний підписати їх, та повернути по одному примірнику кожного документу підряднику, або у цей же строк надати підряднику письмову мотивовану відмову від підписання цих документів у випадку, якщо роботи не виконані, виконані неналежним чином, або якщо видаткова накладна та/або акт приймання-передачі виконаних робіт оформлені некоректно. Після внесення відповідних змін у видаткову накладну та/або акт приймання-передачі виконаних робіт та/або виконання підрядником вимог замовника, що викладені у письмовій мотивованій відмові від підписання акту, процедура приймання виконаних робіт повторюється і здійснюється у такому ж порядку (п.6.1). У випадку, якщо протягом терміну вказаному у п.6.1 даного договору підрядник не отримає підписаних замовником видаткової накладної та акту виконаних робіт або вмотивованої письмової відмови від їх підписання, то роботи вважаються прийнятими по якості та кількості, а видаткова накладна та акт приймання-передачі виконаних робіт підписаними (п.6.3). Обов`язки підрядника: виконати роботи зазначені в розділі 2 цього договору; виконати роботи в строки, визначені даним Договором (п.7.1). Обов`язки замовника: прийняти роботи, виконані підрядником відповідно до умов договору, оглянути їх і в разі виявлення допущених у роботах відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; вчасно та в повному обсязі оплатити за отримані вироби та за роботи виконані відповідно до умов даного договору (п.7.2). Замовник несе відповідальність за порушення строків оплати робіт визначених даним договором, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення (п.8.7). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року (п.12.1).

20.04.2023 сторонами підписано комерційну пропозицію по виконанню робіт із влаштування алюмінієвих склопрозорих фасадних конструкцій.

На виконання взятих на себе зобов`язань, Дочірнім підприємством «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» виконано передбачені договором підряду роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами актами надання послуг від 19.03.2024 № 34а на суму 7 109 190,46 грн та № 35а на суму 6 465 898,86 грн.

Однак, в порушення взятих на себе за договором зобов`язань, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІП Альянс» лише частково оплачено виконані підрядником роботи на суму 12 432 575,32 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1 142 514,00 грн.

У зв`язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІП Альянс» заборгованості добровільно, Дочірнє підприємство «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» звернулось до господарського суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення 1 142 514,00 грн основного боргу, 17 323,75 грн 3% річних, 40 798,66 грн інфляційних нарахувань та 156 270,15 грн пені.

Оцінка суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору підряду № 18-04/23/1 від 20.04.2023.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, договір підряду (субпідряду) складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку та правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свій обов`язок з оплати вартості виконаних позивачем робіт у строки та розмірах, визначених умовами договору підряду в повному обсязі не виконав, відтак, вимога про стягнення з відповідача 1 142 514,00 грн основного боргу підлягає до задоволення. Доказів зворотнього суду не надано.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо оплати за виконані роботи, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми основної заборгованості в розмірі 17 323,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 40 798,66 грн, у відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Норми ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб через неправомірні дії боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням встановлених в мотивувальній частині цього рішення обставин справи, в тому числі дати виникнення прострочки оплати за виконані роботи, судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, відтак, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 17 323,75 грн та інфляційних втрат у розмірі 40 798,66 грн визнаються судом обґрунтованими і законними та підлягають до стягнення у повному обсязі.

Розглядаючи вимоги щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно з п.6 ст.231 ГК України, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Так, у п.8.7 договору підряду № 18-04/23/1 від 20.04.2023, сторони погодили, що замовник несе відповідальність за порушення строків оплати робіт визначених даним договором, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідач, уклавши договір підряду, погодився на викладені в ньому умови, в тому числі і умову про нарахування пені за неналежне виконання зобов`язань.

Враховуючи наведене, здійснивши перевірку нарахування пені у відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» платформи «LIGA:ZAKON», суд зазначає, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 156 270,15 грн відповідає умовам укладеного договору є арифметично вірною, правомірною та обґрунтованою, відтак підлягає до стягнення з відповідача у повному обсязі.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами договору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Суд також звертає увагу позивача, що нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.

Згідно з ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В даному випадку, за подання до господарського суду через систему «Електронний суд» позову майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 16 282,88 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено 20 353,60 грн судового збору, згідно платіжної інструкції № 1 від 28.08.2024.

Судом встановлено, що позивач наділений правом на повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 4 070,72 грн (у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З підстав відсутності клопотання позивача про повернення судового збору, суд зазначає про відсутність правових підстав для такого повернення. Проте, вказане не позбавляє позивача права на звернення до суду із відповідним клопотанням в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІП Альянс» (м. Львів, вул. Стрийська, 108, ідентифікаційний код 41049786) на користь Дочірнього підприємства «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» (Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 7б, ідентифікаційний код 32561990) 1 142 514,00 грн основного боргу, 17 323,75 грн 3% річних, 40 798,66 грн інфляційних нарахувань, 156 270,15 грн пені та 16 282,88 грн судового збору.

Рішення складено 16.10.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.