Постанова

від 04.02.2025 по справі 914/2116/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа №914/2116/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Бабій М.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача Макота В.М.

представник відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВІП Альянс від 04.11.24 (вх. № ЗАГС 01-05/3134/24 від 04.11.24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 (повний текст рішення складено та підписано 16.10.2024, суддя Мороз Н.В.)

у справі № 914/2116/24

за позовом: Дочірнього підприємства Екран-Вікносвіт Товариства з обмеженою відповідальністю Екран, м. Стрий Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВІП Альянс, м. Львів

про: стягнення 1 356 906,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства Екран-Вікносвіт Товариства з обмеженою відповідальністю Екран (далі ДП Екран-Вікносвіт ТОВ Екран) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВІП Альянс (далі - ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс) про стягнення заборгованості в сумі 1 356 906,56 грн, з яких: 1 142 514,00 грн - основний борг, 17 323,75 грн - 3% річних, 40 798,66 грн - інфляційні нарахування та 156 270,15 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № 18-04/23/1 від 20.04.2023 щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі №914/2116/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс на користь ДП Екран-Вікносвіт ТОВ Екран 1 142 514,00 грн основного боргу, 17 323,75 грн 3% річних, 40 798,66 грн інфляційних нарахувань, 156 270,15 грн пені та 16 282,88 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалами справи актами надання послуг від 19.03.2024 № 34а та № 35а підтверджено факт виконання позивачем передбачених договором підряду робіт на суму 13 575 089,30 грн. Однак, в порушення взятих на себе за договором зобов`язань, ТОВ «Будівельна компанія «ВІП Альянс» лише частково оплатило виконані підрядником роботи на суму 12 432 575,32 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 142 514,00 грн основного боргу.

Окрім того, суд першої інстанції, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені, дійшов висновку про підставність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 17 323,75 грн 3% річних, 40 798,66 грн інфляційних нарахувань, 156 270,15 грн пені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі №914/2116/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апелянта обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що оскільки на виконання умов договору ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс сплатило ДП Екран-Вікносвіт ТОВ Екран кошти на суму 13 241 267 грн 30 коп, що підтверджується доданими до апеляційної скарги копіями платіжних інструкцій, заборгованість відповідача перед позивачем становить 466 172,90 грн, а не 1 142 514 грн. Зважаючи на наведене, невірним є і розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Окрім того, скаржник вважає, що є підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

ДП Екран-Вікносвіт ТОВ Екран подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі №914/2116/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Позивач зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань та наявність заборгованості у сумі 1 142 514,00 грн, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обгрунтованим.

Окрім того, позивач вважає безпідставним покликання відповідача на наявність форс-мажорних обставин з огляду на невиконання останнім вимог п.п.9.2.,9.3. договору підряду щодо повідомлення підрядника про виникнення таких обставин.

Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 справу №914/2116/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс на рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі №914/2116/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2024.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та від 21.01.2025 розгляд справи №914/2116/24 за клопотанням представника відповідача відкладався на 21.01.2025 та на 04.02.2025, відповідно.

В судове засідання 04.02.2025 прибув представник позивача.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення відповідачу ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 04.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

20.04.2023 між ДП «Екран-Вікносвіт» ТОВ «Екран» (далі- підрядник) та ТОВ «Будівельна компанія «ВІП Альянс» (далі- замовник) укладено договір підряду №8-04/23/1 ( далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору за дорученням замовника підрядник зобов`язується на власний ризик та власними силами виконати роботи, визначені п.2.1 Договору, на умовах цього Договору та додатків до нього (комерційні пропозиції) на об`єкті нерухомого майна замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт у терміни та у порядку, визначеному даним Договором.

Підрядник зобов`язується виконати наступні роботи: проведення остаточних замірів; виготовлення віконних та/або дверних алюмінієвих конструкцій (далі за текстом - «Вироби») за розмірами, технічними параметрами та характеристиками, в кількості і асортименті, за вартістю, що визначаються у комерційній пропозиції, що додається до цього Договору; доставка виробів на об`єкт замовника; встановлення (монтаж) виробів на об`єкті замовника (п.2.1 Договору).

Згідно з п.4.1. Договору термін виконання робіт починається з моменту сплати замовником авансового платежу, передбаченого п.5.3.1 даного Договору, і завершується 31 серпня 2023 року включно при умові сприятливих погодних умов. Тобто роботи по встановленню віконних конструкцій може бути частково призупинено через незалежні від підрядника причини, у зв`язку із складними погодними умовами (різке зниження температури від 0° та нижче та/або пориви вітру 15-17 м/с - І рівень небезпечності, жовтий).

Загальна сума вартості виробів та робіт, визначених пунктом 2.1 даного Договору, становить 13 707 440,38 грн разом з ПДВ, вартість виробів складає 10 649 560,38 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 263 798,86 (двісті шістдесят три сімсот дев`яносто вісім євро 87 євроцентів). Вартість робіт становить 3 057 880,00 грн та визначається у комерційній/них пропозиції/ях, яка/і є невід`ємною частиною даного Договору (п.5.1. Договору).

Відповідно до п.5.3. Договору авансовий платіж у розмірі 3 000 000,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 74 312, 61 євро, сплачується замовником протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного Договору. Наступний платіж у розмірі 2 422 200,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 60 000,00 євро, сплачується замовником до 30 травня 2023 року включно. Наступний платіж у розмірі 2 018 500,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 50 000,00 євро, сплачується замовником до 30 червня 2023 року включно. Наступний платіж у розмірі 2 018 500,00 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 50 000,00 євро, сплачується замовником до 28 липня 2023 року включно. Наступний платіж у розмірі 1 190 360,32 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 29 486,26 євро, сплачується замовником до 30 серпня 2023 року включно. Остаточний розрахунок у розмірі 3 057 880 грн разом з ПДВ сплачується замовником протягом 3 (трьох) банківських днів після виконання робіт та підписання сторонами акта виконаних робіт.

Розрахунок проводиться у гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок підрядника або вноситься у готівковій формі у касу підрядника (п.5.4 Договору).

Згідно з п. 6.1. Договору факт виконання робіт підрядником та прийняття таких робіт замовником за цим Договором підтверджується видатковою накладною на вироби та актом приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник протягом двох робочих днів з моменту закінчення виконання робіт за відповідним замовленням (якщо інша періодичність приймання робіт та складання актів не визначена сторонами в замовленні) зобов`язаний скласти у двох примірниках, підписати та передати на підпис замовнику видаткову накладну та акт приймання-передачі виконаних робіт разом з рахунком на оплату. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання належним чином оформлених видаткової накладної та акта приймання-передачі виконаних робіт зобов`язаний підписати їх та повернути по одному примірнику кожного документу підряднику або у цей же строк надати підряднику письмову мотивовану відмову від підписання цих документів у випадку, якщо роботи не виконані, виконані неналежним чином або якщо видаткова накладна та/або акт приймання-передачі виконаних робіт оформлені некоректно. Після внесення відповідних змін у видаткову накладну та/або акт приймання-передачі виконаних робіт та/або виконання підрядником вимог замовника, що викладені у письмовій мотивованій відмові від підписання акту, процедура приймання виконаних робіт повторюється і здійснюється у такому ж порядку.

У випадку, якщо протягом терміну, вказаному у п.6.1 даного Договору, підрядник не отримає підписаних замовником видаткової накладної та акта виконаних робіт або вмотивованої письмової відмови від їх підписання, то роботи вважаються прийнятими по якості та кількості, а видаткова накладна та акт приймання-передачі виконаних робіт підписаними (п.6.3. Договору).

За змістом п.п.7.1., 7.2. Договору підрядник зобов`язаний виконати роботи, зазначені в розділі 2 цього Договору, в строки, визначені даним Договором, а замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником відповідно до умов Договору, оглянути їх і в разі виявлення допущених у роботах відступів від умов Договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, вчасно та в повному обсязі оплатити за отримані вироби та за роботи, виконані відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п.8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством.

Замовник несе відповідальність за порушення строків оплати робіт, визначених даним Договором, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення (п.8.7 Договору).

Відповідно до п.9.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за Договором якщо це сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажор).

Відповідно до п.п.9.2., 9.3. Договору сторона, яка не може виконати свої зобов`язання за Договором внаслідок обставин форс-мажору повинна негайно письмово повідомити другу сторону про виникнення таких обставин протягом 5 (п`яти) днів з дати їх виникнення. Повідомлення повинно містити відомості про дату виникнення, характер обставин та їх можливі наслідки. Несвоєчасне повідомлення/його відсутність про обставини форс-мажор позбавляє сторону права посилатися на них як на підставу (причину) невиконання своїх зобов`язань за Договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року (п.12.1. Договору).

20.04.2023 сторонами підписано комерційну пропозицію по виконанню робіт із влаштування алюмінієвих склопрозорих фасадних конструкцій на суму 13 707 440,38 грн.

ДП «Екран-Вікносвіт» ТОВ «Екран» виконало роботи за Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів надання послуг від 19.03.2024 № 34а на суму 7 109 190,46 грн та № 35а на суму 6 465 898,86 грн, які підписані сторонами без жодних зауважень та застережень. Вказана обставина відповідачем не заперечується та не спростовується.

ТОВ «Будівельна компанія «ВІП Альянс» лише частково оплатило виконані підрядником роботи на суму 12 432 575,32 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку ДП «Екран-Вікносвіт» ТОВ «Екран».

З огляду на наведене, ДП «Екран-Вікносвіт» ТОВ «Екран» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «ВІП Альянс» 1 142 514,00 грн основного боргу, 17 323,75 грн 3% річних, 40 798,66 грн інфляційних нарахувань та 156 270,15 грн пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо суми основного боргу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини (частина 2 статті 11 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ДП Екран-Вікносвіт ТОВ Екран виконало роботи за Договором на суму 13 575 089,30 грн., а ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс, в порушення взятих на себе за Договором зобов`язань, лише частково оплатило виконані підрядником роботи в сумі 12 432 575,32 грн.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс на користь ДП Екран-Вікносвіт ТОВ Екран 1 142 514,00 грн основного боргу.

Щодо покликання апелянта на невірно встановлений судом розмір його заборгованості перед позивачем.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що його заборгованість перед позивачем становить 466 172,90 грн, а не 1 142 514 грн, оскільки на виконання умов Договору ТОВ Будівельна компанія ВІП Альянс сплатило ДП Екран-Вікносвіт ТОВ Екран кошти в сумі 13 241 267 грн 30 коп, що підтверджується доданими до апеляційної скарги копіями платіжних інструкцій: № 6067 від 04.05.2023 на суму 3 000 000 грн, № 6194 від 07.07.2023 на суму 2 000 000 грн, № 5953 від 10.07.2023 на суму 2 000 000 грн, № 6200 від 13.07.2023 на суму 400 000 грн, № 6200 від 13.07.2023 на суму 400 000 грн, № 6327 від 20.10.2023 на суму 2 000 000грн, № 6813 від 24.07.2023 на суму 50 000 грн, № 6721 від 25.04.2023 на суму 173 000 грн, № 6720 від 25.04.2023 на суму 26985 000 грн, № 6769 від 25.07.2023 на суму 150 000 грн, № 6336 від 26.10.2023 на суму 300 000 грн, № 6671 від 29.03.2024 на суму 173 015 грн, № 6426 від 30.11.2023 на суму 26 285 грн, № 6351 від 31.10.2023 на суму 1 000 360грн, № 6365 від 31.10.2023 на суму 600 000 грн, № 6349 від 31.10.2023 на суму 281 707, 78 грн, № 6366 від 31.10.2023 на суму 1 000 000 грн.

Надавши оцінку вказаним доводам апелянта, долученим до апеляційної скарги копіям платіжних інструкцій та наявним в матеріалах справи банківським випискам по рахунку ДП «Екран-Вікносвіт» ТОВ «Екран», колегія суддів зазначає наступне:

-оплати відповідача, здійснені відповідно до платіжних інструкцій №6067 від 04.05.2023 на суму 3 000 000 грн, №6194 від 07.07.2023 на суму 2 000 000 грн, №5953 від 10.07.2023 на суму 2 000 000 грн, №6813 від 24.07.2023 на суму 50 000 грн, №6721 від 25.04.2023 на суму 173 000 грн, №6769 від 25.07.2023 на суму 150 000 грн, №6351 від 31.10.2023 на суму 1 000 360грн, №6365 від 31.10.2023 на суму 600 000 грн, №6366 від 31.10.2023 на суму 1 000 000 грн відображені у банківських виписках по рахунку позивача, враховані ним та судом при розрахунку суми заборгованості;

-платіжна інструкція №6200 від 13.07.2023 на суму 440 700 грн, яка двічі зазначена апелянтом під №6200 від 13.07.2023 на суму 400 000 грн, відображена у банківських виписках по рахунку позивача, врахована ним та судом при розрахунку суми заборгованості;

-платіжна інструкція №6327 від 20.10.2023 на суму 2 018 500 грн, яка зазначена апелянтом під №6327 від 20.10.2023 на суму 2 000 000грн, відображена у банківських виписках по рахунку позивача, врахована ним та судом при розрахунку суми заборгованості;

-копія платіжної інструкції №6336 від 26.10.2023 на суму 300 000 грн до апеляційної скарги не додана, а платіжна інструкція № 6335 від 26.10.2023 на суму 300 000 грн, копія якої додана до апеляційної скарги, підтверджує здійснення оплати за іншим договором №65-10/23/1 від 23.10.23;

-платіжні інструкції №6720 від 25.04.2023 на суму 26985 000 грн, №6671 від 29.03.2024 на суму 173 015 грн, №6426 від 30.11.2023 на суму 26 285 грн, №6349 від 31.10.2023 на суму 281 707, 78 грн також підтверджують сплату відповідачем коштів за іншим договором №65-10/23/1 від 23.10.23, стягнення заборгованості за яким не є предметом позову у даній справі.

Відтак, подані апелянтом копії платіжних інструкцій не підтверджують здійснення ним оплати позивачу у більшому розмірі, ніж встановлено судом, а тому зазначені покликання апелянта відхиляються колегією суддів як необгрунтовані.

Щодо пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно з п.6 ст.231 ГК України за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

У п.8.7 Договору сторони погодили, що замовник несе відповідальність за порушення строків оплати робіт визначених даним договором, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Вказаний пункт договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, суд апеляційної інстанції вважає, що позовна вимога про стягнення пені у розмірі 156 270,15 грн підставно задоволена судом першої інстанції.

Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Норми ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб через неправомірні дії боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом апеляційної інстанції встановлено, що такі проведено вірно у відповідності до встановлених обставин справи, а тому судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок про стягнення з відповідача на користь позивача 17 323,75 грн 3% річних та 40 798,66 грн інфляційних втрат.

Щодо посилання скаржника на визнання форс-мажорною обставиною військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнає форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо).

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ІДК України).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути прпчинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання зa договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Таким чином, сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для не виконання зобов`язань. Обставини, які виникли у зв`язку з війною мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій обов`язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв`язок між неможливістю виконання рішення та військовими діями.

Водночас, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту неможливості виконання своїх зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт внаслідок введення воєнного стану та наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між його введенням та невиконанням зобов`язань.

Окрім того, Договір укладено між сторонами спору 20.04.2023, тобто вже після введення в Україні воєнного стану та визнання Торгово-промисловою палатою України військової агресії російської федерації форс-мажорною обставиною.

Відповідно до п.п.9.2., 9.3. Договору сторона, яка не може виконати свої зобов`язання за Договором внаслідок обставин форс-мажору повинна негайно письмово повідомити другу сторону про виникнення таких обставин протягом 5 (п`яти) днів з дати їх виникнення. Повідомлення повинно містити відомості про дату виникнення, характер обставин та їх можливі наслідки. Несвоєчасне повідомлення/його відсутність про обставини форс-мажор позбавляє сторону права посилатися на них як на підставу (причину) невиконання своїх зобов`язань за Договором.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про виникнення форс-мажорних обставин, які перешкоджають замовнику виконати свої зобов`язання за Договором щодо оплати виконаних підрядником робіт.

З огляду на викладене вище, зазначені покликання апелянта про наявність підстав для звільнення його від відповідальності відхиляються колегією суддів як безпідставні.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВІП Альянс від 04.11.24 (вх. № ЗАГС 01-05/3134/24 від 04.11.24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі №914/2116/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 17.02.2025.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.