Рішення

від 11.10.2024 по справі 916/3436/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3436/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрегіонінвест-Україна (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 1, код ЄДРПОУ 33313132)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 17.05.2018 в розмірі 385 528,28 грн., з якої 307 598,05 грн. сума основного боргу, 52 117,46 грн. інфляційні втрати, 16 021,16 грн. 3 % річних, 9 791,61 грн. пеня

Представники:

Від позивача Павлюк В.С. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача не з`явився;

Від третьої особи - Мельничук М.С. (в порядку самопредставництва юридичної особи).

Суть спору:

Одеська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансрегіонінвест-Україна» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 17.05.2018 в розмірі 481 910,31 грн., з якої 403 980,08 грн. сума основного боргу, 52 117,46 грн. інфляційні втрати, 16 021,16 грн. 3 % річних, 9 791,61 грн. пеня.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

Протокольною ухвалою від 09.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.10.2024.

Протокольною ухвалою від 02.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.10.2024.

Ухвалою суду від 11.10.2024 закрито провадження у справі № 916/3436/24 за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрегіонінвест-Україна за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради в частині стягнення 96 382,03 грн. - суми основного боргу. Повернуто з Державного бюджету України на користь Одеської міської ради сплачену суму судового збору у розмірі 1 156,58 грн., який був зарахований в дохід бюджету за платіжною інструкцією від 01.08.2024 № 436 на суму 5 782,92 грн., оригінал якої знаходиться у позивача.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 610, 615, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, статті 93, 96, 206 Земельного кодексу України, статті 15, 21, 24, 25 Закону України Про оренду землі, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору оренди землі від 17.05.2018 щодо оплати.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника ТОВ «Трансрегіонінвест-Україна» у розписці Господарського суду Одеської області про оголошення перерви від 02.10.2024.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.10.2024 на адресу суду надійшла заява Відповідача про відстрочення та зменшення розміру пені, інфляційних втрат та 3 % річних від 11.10.2024 № 11/10-916/3436/24 (вх. № 37191/24) в якій просив суд:

- зменшити розмір пені, інфляційних втрат та 3 % річних до 50 % від суми заявленої Позивачем;

- відстрочити виконання судового рішення у справі № 916/3436/24 на 4 місяці.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала позовні вимоги Одеської міської ради та просила суд задовольнити позов.

04.09.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи від 22.08.2024 № 01-19/1521 (вх. № 32179/24), з урахуванням Додаткових пояснень від 11.10.2024 № 01-13/1927, в яких Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради просив суд задовольнити позовні вимоги Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансрегіонінвест-Україна» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, про стягнення в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та третьої особи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.07.2021 у справі № 916/1643/21 за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансрегіонінвест-Україна" про стягнення встановлені наступні обставини.

17.05.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір оренди землі (далі Договір від 17.05.2018).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 17.05.2018 орендодавець (Позивач) на підставі Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 06.10.1998 та рішення Одеської міської ради № 3240-VIІ від 25.04.2018 надає, а орендар (Відповідач) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,0467 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, земельна ділянка 2/1 (два дріб один), кадастровий номер 5110137500:14:006:0003, для експлуатації та обслуговування будівлі торгово-адміністративного призначення та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення. Земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:14:006:0003, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси, на підставі Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Реєстрація права власності на об`єкт оренди здійснюється згідно із Законом України від 14.05.2013 за № 233-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням» та відповідно до статті 28 Закону України від 26.11.2015 № 834-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», одночасно із державною реєстрацією права оренди. Зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси.

Згідно із пунктами 2.1, 2.3 Договору від 17.05.2018 в оренду передається земельна ділянка площею 0,0467 га, у тому числі по угіддях: землі під соціально-культурними об`єктами 0,0467 га. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, на дату укладання договору становить 2 094 118,87 грн., згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 18.04.2018 № 872, складеної відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Пунктом 3.1 Договору від 17.05.2018 встановлено, що договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років, для експлуатації та обслуговування будівлі торгово-адміністративного призначення та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення..

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору від 17.05.2018 орендна плата за земельну ділянку площею 0,0467 га розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 104 705,94 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється згідно рішень Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, у порядку визначеному законодавством.

Пунктом 4.3 Договору від 17.05.2018 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на Банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923, на рахунок Одержувача УДКСУ у м. Одесі Одеської області, місцевий бюджет Приморського району № 33210812700008, код бюджетної класифікації 18010600.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.07.2021 у справі № 916/1643/21 Позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрегіонінвест-Україна на користь Одеської міської ради 309 614,40 грн. суму основного боргу за період з 17.05.2018 по квітень 2021р., 31 261,92 грн. інфляційних втрат за періоди з липня 2018р. по травень 2021р., 13 358,14 грн. 3 % річних за періоди з 01.07.2018 по 31.05.2021, 2 821,60 грн. пені за періоди з 01.07.2020 по 31.05.2021.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 24 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-ХІV орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Щодо суми основного боргу слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 Відповідач на виконання умов Договору від 17.05.2018 повинен був сплати за оренду землі 403 980,08 грн. Судом перевірено правильність розрахунку заборгованості виконаного Позивачем.

Відповідачем частково сплачено за оренду землі суму в розмірі 96 382,03 грн., а саме:

48 191,00 грн. квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 04.09.2024 № ПН928, у призначенні платежу зазначено "справа № 916/3436/24 (за період з 01.07.2021 по 30.06.2024)";

48 191,03 грн. квитанція до платіжної інструкції від 30.09.2024 № 233010023, у призначенні платежу зазначено "справа № 916/3436/24".

Отже сума заборгованості Відповідача за Договором від 17.05.2018 складає 307 598,05 грн. (403 980,08 96 382,03 = 307 598,05).

Докази оплати Відповідача заборгованості з орендної плати у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Суд не приймає до уваги квитанцію до платіжної інструкції від 30.09.2024 № 233010027 на суму 50 000,00 грн., оскільки у призначенні платежу наявне посилання на справу № 916/1643/21.

Щодо вимоги про стягнення пені слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із пунктом 4.7 Договору від 17.05.2018 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України.

Пунктом 129.4 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 17.05.2018 за періоди з 31.08.2023 по 31.07.2024 складає суму в розмірі 9 791,61 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 17.05.2018 за періоди з 01.07.2021 по 30.06.2024 складає суму в розмірі 16 021,16 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 17.05.2018 за періоди з липня 2021р. по червень 2024р. складають суму в розмірі 52 117,46 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Не підлягає задоволенню заява про зменшення розміру пені, інфляційних втрат та 3 % річних, з огляду на наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Великої Палати викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно із яким Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що нараховані 9 791,61 грн. пені, 16 021,16 грн. - 3 % річних не є непомірним тягарем для Відповідача та джерелом отримання додаткових прибутків Позивачем. А відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення та зменшення розміру пені, інфляційних втрат та 3 % річних (вх. № 37191/24 від 11.10.2024).

Зменшення сум інфляційних втрат не передбачено чинним законодавством.

Не підлягає задоволенню заява Відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення у справі № 916/3436/24 на 4 місяці, з огляду на наступне.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19.

Заявником у заяві про відстрочення не наведено обставин, що істотно можуть ускладнити виконання рішення або роблять його неможливим.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором оренди землі від 17.05.2018 в розмірі 385 528,28 грн., з якої 307 598,05 грн. сума основного боргу, 52 117,46 грн. інфляційні втрати, 16 021,16 грн. 3 % річних, 9 791,61 грн. пеня.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 629 Цивільного кодексу України, статтею 193, Господарського кодексу України, статтями 13, 24 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1988 № 161-XIV, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрегіонінвест-Україна (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 1, код ЄДРПОУ 33313132) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691, за наступними реквізитами: Одеська міська територіальна громада, отримувач ГУК в Одеській області / м. Одесі/, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 18010600 орендна плата з юридичних осіб) 307 598,05 грн. (триста сім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 05 коп.) суми основного боргу, 52 117,46 грн. (п`ятдесят дві тисячі сто сімнадцять гривень 46 коп.) інфляційних втрат, 16 021,16 грн. (шістнадцять тисяч двадцять одна гривня 16 коп.) 3 % річних, 9 791,61 грн. (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 61 коп.) пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрегіонінвест-Україна (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 1, код ЄДРПОУ 33313132) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691, на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26302537, р/р UA418201720344240001000034995, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати на сплату судового збору в розмірі 4 626,34 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять шість гривень 34 коп.).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов