Рішення

від 01.10.2024 по справі 917/676/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 Справа № 917/676/24

за позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100-річчя Полтава, 7, м.Полтава, Полтавська область,36000 в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Полтавської області, вул.Перемоги,1, м.Лохвиця, Полтавська область, 37200

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна,23, м.Полтава, 36039

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський край", вул.Центральна,2--Б, с.Галяве, Лубенський район, Полтавська область, 37130

про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки та зобов"язання повернути земельні ділянки

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та 2. ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки та зобов"язання повернути земельні ділянки.

В обгрунтування позову, прокурор посилається на те, що ГУ (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 допущено поршення статтей 123, 124, 134 Земельного кодексу України та вимог Закону України «Про фермерське господарство».

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.05.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2024.

21.05.2024 за вхід. № 7131 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

22.05.2024 за вхід. № 7154 від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд залишити позов без розгляду, а у разі визнання позову таким, що поданий у строки, у задоволенні позовних вимог - відмовити.. Відповідач зазначає, що ним дотримано вимоги ст. 123, 124, 134 ЗК України, оскільки на час звернення ОСОБА_1 із клопотаннями про передачу земельних ділянок, законодавством було встановлено необов`язковість проведення земельних торгів для передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Також, відповідач заявляє про сплив строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

27.05.2024 за вхід. № 7383 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення. Відповідач зазначає, що на момент прийняття ГУ Держгеокадастру у Полтавській області спірних наказів про затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду, існувала норма, яка виключала проведення загальної процедури продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, відсутні підстави для висновку про недотримання цієї процедури. А отже, відсутні підстави стверджувати про нікчемність правочину.

28.05.2024 за вхід. № 7447 від прокуратури надійшла відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Прокурор зазначає, що відповідачем-1 не проведено належної перевірки відомостей, що містилися в заяві громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, застосовано формальний підхід до її вирішення, що створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання приватною особою в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Також прокурор зазначає, що за своїм змістом та спрямованістю даний позов фактично є негаторним - позовом власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Так, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

28.05.2024 за вхід. № 7461 від прокуратури надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 . Прокурор зазначає, що Відповідач-2 використав своє право на отримання на безконкурентних засадах земельної ділянки для ведення фермерського господарства та створив на її основі ФГ «Еко-Зем», отже з 22.10.2014 набуття земельних ділянок мало здійснюватися ФГ «Еко-Зем», а не ОСОБА_1 , через участь у земельних торгах.

Разом з тим, з 19.02.2015 по 04.09.2015 Відповідач-2 безпідставно отримував на безконкурентних засадах спірні земельні ділянки в користування для ведення фермерського господарства як фізична особа, а спірні договори оренди землі були укладені між Відповідачами без дотримання конкурентних засад, за відсутності для цього підстав, визначених частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності, то, в силу приписів частини 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України, є нікчемним.

05.06.2024 за вхід. № 7757 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив Полтавської обласної прокуратури. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

02.09.2024 за вхід. № 11543 від Відповідача - 2 надійшла заява про застосування строку позовної давності.

10.09.2024 за вхід. № 11900 від ІІІ особи надійшли пояснення. Третя особа просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 01.10.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Полтавською обласною прокуратурою встановлено наступне.

Головним управлінням (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області 19.02.2015, 06.03.2015, 12.03.2015, 19.03.2015, 06.05.2015, 07.05.2015 та 04.09.2015 прийнято накази, на підставі яких затверджено проекти землеустрою та укладено договори оренди землі з ОСОБА_1 , а саме:

-на підставі наказу від 19.02.2015 № 447-СГ укладено договір оренди землі від 19.02.2015 щодо земельної ділянки площею 47,7505 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0482 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.02.2015 за № 8848044;

-на підставі наказу від 06.03.2015 № 822-СГ укладено договір оренди землі від 06.03.2015 щодо земельної ділянки площею 23,2137 га з кадастровий номер 5322684000:00:001:0479 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2015 за № 9002761;

- на підставі наказу від 06.03.2015 № 823-СГ укладено договір оренди землі від 06.03.2015 щодо земельної ділянки площею 3,4115 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0483 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.03.2015 за № 8984429;

- на підставі наказу від 06.03.2015 № 824-СГ укладено договір оренди землі від 06.03.2015 щодо земельної ділянки площею 11,0756 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0484 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.03.2015 за № 8985831;

- на підставі наказу від 12.03.2015 № 957-СГ укладено договір оренди землі від 12.03.2015 щодо земельної ділянки площею 14,4681 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0486 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.04.2015 за № 9404407;

- на підставі наказу від 19.03.2015 № 1186-СГ укладено договір оренди землі від 05.05.2015 щодо земельної ділянки площею 38,4196 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0849 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.05.2015 за № 9610464;

- на підставі наказу від 06.05.2015 № 1700-СГ укладено договір оренди землі від 07.05.2015 щодо земельної ділянки площею 33,2073 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0473 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.05.2015 за № 9677765;

- на підставі наказу від 07.05.2015 № 1721-СГ укладено договір оренди землі від 14.05.2015 щодо земельної ділянки площею 63,9087 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0488 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.05.2015 за № 9732739;

- на підставі наказу від 07.05.2015 № 1722-СГ укладено договір оренди землі від 14.05.2015 щодо земельної ділянки площею 6,0987 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0487 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.05.2015 за № 9782911;

- на підставі наказу від 04.09.2015 № 1144/0/75-15-СГ укладено договір оренди землі від 24.09.2015 щодо земельної ділянки площею 17,3418 га кадастровий номер 5322684000:00:001:1491 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2015 за № 12325031.

Прокурор зазначає, що дані договори оренди укладені всупереч вимогам законодавства. так, громадяни, з метою створення фермерського господарства, мали право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин із метою створення фермерського господарства.

22.10.2014 ОСОБА_1 зареєстровано Фермерське господарство «Еко-Зем» код ЄДРПОУ 39452865.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також листа Миргородської РДА від 19.10.2021 № 1709/01.1-41, ОСОБА_1 у відповідності до частини 6 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», при реєстрації ФГ «Еко-Зем» подано нотаріально посвідчену копію договору оренди землі, укладеного з ГУ (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області від 12.08.2014 щодо земельної ділянки площею 41,1056 га, кадастровий номер 5322688400:00:001:4053, яка розташована на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 16 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Враховуючи вищевикладене, громадяни, з метою створення фермерського господарства, мали право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про фермерське господарство» відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно- правовими актами України.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно зі статтею 8 вищевказаного Закону після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин із метою створення фермерського господарства.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

З урахуванням вимог статей 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз.

Так, ОСОБА_1 використав своє право на отримання на безконкурентних засадах земельної ділянки для ведення фермерського господарства та створив на її основі ФГ «Еко-Зем», отже з 22.10.2014 набуття земельних ділянок мало здійснюватися ФГ «Еко-Зем», а не ОСОБА_1 , через участь у земельних торгах.

А з 19.02.2015 по 04.09.2015 ОСОБА_1 отримував на безконкурентних засадах спірні земельні ділянки в користування для ведення фермерського господарства, а жоден зі спірних договорів оренди землі не став підставою для створення ОСОБА_1 . фермерського господарства. Спірні договори оренди землі були укладені між Відповідачами без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, визначених частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності.

Також прокурор зазначає, що згідно з абзацами 1, 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Так, громадяни, які виявили бажання отримати земельні ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства, у поданій заяві зобов`язані обґрунтувати право на отримання землі відповідно до кожної підстави. Саме наявність цього обґрунтування забезпечує раціональне та ефективне використання земель для розвитку фермерського господарства, запобігає виведенню земель сільськогосподарського призначення із державної власності та її отриманню на пільгових умовах.

ОСОБА_1 не обґрунтовано бажані для отримання великі розміри земельних ділянок на території сільської ради, з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства, не вказано кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання землі.

Отже, відсутність обґрунтування значних розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства та відсутність реальної можливості її обробітку, кількості членів фермерського господарства і наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність є порушенням встановленої процедури набуття права оренди на землю для створення та ведення фермерського господарства.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Так, прокурор зазначає, що Накази ГУ (Держземагенства) Держгеокадастру у Полтавській області щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства є незаконними, проте, вимога про визнання зазначених наказів незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, а тому така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про повернення земельної ділянки власнику, а також при задоволенні негаторного позову, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави.

Метою звернення прокурора до суду у даній справі є повернення відповідній територіальній громаді в особі Лохвицької міської ради земельних ділянок, які фактично не вибували з комунальної власності, а були передані в оренду з порушенням вимог чинного законодавства.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, на підставі наказів ГУ Держземагенства у Полтавській області спірні земельні ділянки передано в оренду відповідачу-2. Окрім того, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди земельних ділянок.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність набуття відпорвідачем-2 в оренду спірних земельних ділянок.

При цьому суд враховує, що відповідачем-1 та відповідачем-2 було заявлено про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог прокурора.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, якщо прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

Абзацом другим частини п`ятої статті 53 ГПК України, у редакції чинній на момент звернення прокурора з позовом, визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно частини 1 статті 167 ЦПК держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Отже, відсутні правові підстави надавати переваги державі порівняно з іншими учасниками господарських відносин.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства".

Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.

При цьому, і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 17.03.2021 у справі №922/1017/20, від 30.06.2021 у справі №922/3274/19, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 17.10.2018

У застосуванні наведених вище положень законодавства слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16).

Так прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин.

Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній до 14.07.2015), починаючи моменту прийняття оскаржуваних наказів мав можливість отримати повну та достовірну інформацію про передачу спірних земельних ділянок в оренду у межах встановленої законом позовної давності.

У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності.

Визначаючи початок перебігу позовної давності в справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи інший час та змінювався в результаті прийняття нових нормативних актів. Відтак, при дослідженні питання пропуску позовної давності слід з`ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава в особі уповноваженого органу. Відповідний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі № 914/801/17, від 19.06.2018 у справі № 922/2756/17.

З врахуванням висновків Верховного суду початок перебігу строків позовної даності має рахуватися з дати прийняття наказів Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області.

Зазначені відомості були публічними та доступними, з урахуванням внесення відомостей до Публічної кадастрової карти України, публічного реєстру.

Накази прийняті Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області від 19.02.2015, 06.03.2015, 12.03.2015, 19.03.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 04.09.2015 року, якими затверджено проекти землеустрою та передачі земельних ділянок : площею 47,7505 га з кадастровим номером 5322684000:002:0482, від 06.03.2015 року щодо земельної ділянки площею 23,2137 га з кадастровим номером 5322684000:001:0479, площею 3,4115 га з кадастровим номером 5322684000:002:0483, площею 11,0756 га з кадастровим номером 5322684000:001:0484, договору оренди від 12.03.2015 року щодо земельної ділянки площею 14,4681 га з кадастровим номером 5322684000:001:0486, від 19.03.2015 року площею 38,4196 га з кадастровим номером 5322684000:002:0849, від 07.05.2015 року площею 33,2073 га з кадастровим номером 5322684000:001:0473, від 14.05.2015 року площею 63,9087 га з кадастровим номером 5322684000:001:0488, площею 6,0987 га з кадастровим номером 5322684000:001:0487, від 24.09.2015 року площею 17,3418 га з кадастровим номером 5322684000:001:1491 в оренду ОСОБА_1 та укладено на виконання таких рішень договори оренди земельних ділянок, натомість прокурор звернувся з даним позовом до Господарського суду Полтавської області лише 23.04.2024 року, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності.

У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності. Визначаючи початок перебігу позовної давності в справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи інший час та змінювався в результаті прийняття нових нормативних актів. Відтак, при дослідженні питання пропуску позовної давності слід з`ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава в особі уповноваженого органу. Відповідний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі № 914/801/17, від 19.06.2018 у справі № 922/2756/17.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, з врахуванням викладеного початок перебігу строку позовної даності має рахуватися з дати прийняття наказів Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області.

Наведене є підставою для застосування наслідків спливу строку позовної давності і відмови прокурору у задоволенні позову.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір, сплачений за подання до господарського суду позову, залишається за прокурором.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Враховуючи перебування судді у відпустці повний текст рішення підписано: 14.10.2024

Суддя Кльопов І.Г.