Рішення

від 15.10.2024 по справі 203/1226/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/1226/24

Провадження №2/0203/846/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-представника позивача ОСОБА_1 ;

-представника відповідача ОСОБА_2 ;

-третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

у с т а н о в и в:

1. 7 березня 2024 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заявлені позовні вимоги у справі обґрунтовані тим, що 29.06.2013, близько 1500, на вул. Плеханова (тепер Володимира Великого) у м. Дніпропетровську (тепер Дніпрі), сталася дорожньо-транспортна пригода з участю тролейбуса марки «ЮМЗ-Т-1» (інвентарний номер 1037) під керуванням третьої особи, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, та мотоцикла марки «Yamaha» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), належного позивачеві. У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачеві була заподіяна шкода. Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 154244,46 грн (майнова та моральна шкода), а також відшкодування судових витрат (а.с.а.с. 1 6).

2. 28 березня 2024 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що кримінальне провадження відносно третьої особи було закрите, отже його вина у вчинення правопорушення дотепер не встановлена. Експертиза з приводу розміру майнової шкоди була проведена через п`ять років після події, що свідчить про недостовірність відображеної у висновку інформації. Крім того, позивач не надав суду належних та допустимих доказів заподіяння йому моральної шкоди та запропонованого розміру такої шкоди (а.с.а.с. 47 49).

3. 2 травня 2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що кримінальне провадження відносно третьої особи було закрите за нереабілітуючими обставинами, і її вина у вчинення кримінального правопорушення була судом встановлена. Усі докази, надані позивачем на підтвердження заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди є належними, допустимими та достовірними (а.с.а.с. 62 64).

4. Представник позивача у судовому засіданні заявлений позов підтримав, пояснивши, що 29.06.2013, близько 1500, на вул. Плеханова в м. Дніпропетровську, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю тролейбуса марки «ЮМЗ-Т-1» (інвентарний номер 1037) під керуванням третьої особи, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, та мотоцикла марки «Yamaha» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), належного позивачеві. У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачеві була заподіяна шкода, яку відповідач відшкодувати відмовився. Кримінальне провадження відносно третьої особи було закрите за нереабілітуючими обставинами, і її вина у вчинення кримінального правопорушення була судом встановлена. Усі докази, надані позивачем на підтвердження заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди є належними, допустимими та достовірними.

5. Представник відповідача у суді заперечував проти позову, пояснивши, що кримінальне провадження відносно третьої особи було закрите, отже його вина у вчинення правопорушення дотепер не встановлена. Експертиза з приводу розміру майнової шкоди була проведена через п`ять років після події, що свідчить про недостовірність відображеної у висновку інформації. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів заподіяння йому моральної шкоди та запропонованого розміру такої шкоди. Крім того, низка наданих позивачем копій квитанцій щодо придбання ліків не була підтверджена відповідними рецептами лікарів, отже не має братися судом до уваги.

6. Третя особа у суді також просила відмовити у позові, пояснивши, що кримінальне провадження відносно неї було закрите, отже його вина у вчинення правопорушення дотепер не встановлена.

7. Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи, а також матеріали кримінального провадження №12013040030000720, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

8. Судом встановлено, що 29.06.2013, близько 1500, на вул. Плеханова (тепер Володимира Великого) у м. Дніпропетровську (тепер Дніпрі), сталася дорожньо-транспортна пригода з участю тролейбуса марки «ЮМЗ-Т-1» (інвентарний номер 1037) під керуванням третьої особи, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, та мотоцикла марки «Yamaha» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), належного позивачеві. Внаслідок зіткнення позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоуламкового перелому обох кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням відламків, обширної рани лівої гомілки та лівого колінного суглобу; саден верхніх кінцівок, синця тулубу, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя (а.с.а.с. 9 11).

9. 28 вересня 2023 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду у справі №200/10724/13-к (провадження №11-кп/803/2682/23) кримінальне провадження, відкрите за зазначеним вище фактом, було закрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності (а.с.а.с. 34 36).

10. Згідно з висновком експерта судової автотоварознавчої експертизи з кримінального провадження від 15.02.2017 №1902/17/УД вартість відновлювального ремонту мотоцикла позивача становить 39654,18 грн. Розмір матеріальної шкоди (з урахуванням втрати товарної вартості) становить 43207,30 грн. Вартість проведення дослідження склала 1800,00 грн (а.с.а.с. 17-звор. 30).

11. Судом також встановлено, що позивач від 29.06.2013 по 31.07.2013, від 10.09.2013 по 03.10.2013, від 15.10.2013 по 14.11.2013, від 03.04.2014 по 23.04.2014 за наслідками пригоди проходив стаціонарне лікування у комунальному закладі «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16» Дніпропетровської обласної ради, тривалий час був непрацездатним і перебував на амбулаторному лікуванні (а.с.а.с. 9-звор. 17).

12. У зв`язку з лікуванням заподіяних травм та подальшої реабілітації позивачем на придбання ліків було витрачено 9223,78 грн (а.с.а.с. 83 89).

13. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

14. Згідно з частинами 1 3 статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

15. За правилами, встановленими частиною 1 статті 1166 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

16. Частиною 2 статті 1187 ЦК визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

17. За приписами пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

18. Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

19. Згідно з частиною 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

20. Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.09.2023 кримінальне провадження, відкрите за зазначеним вище фактом, було закрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності. Цією ухвалою встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди, а також той факт, що шкоду позивачеві було заподіяно третьою особою.

21. Третя особа 29.06.2013 керувала тролейбусом правомірно, виконуючи при цьому трудові обов`язки перед відповідачем, отже, у розумінні закону, відповідальність за заподіяну шкоду має нести її роботодавець відповідач.

22. Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію заподіяної йому майнової шкоди в сумі 52431,08 грн (43207,30 грн пошкодження транспортного засобу, 9223,78 грн витрати на лікування), а також компенсацію вартості проведення дослідження в сумі 1800,00 грн.

23. За правилами, встановленими статтею 23 ЦК, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

24. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

25. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

26. Частиною 1 статті 1167 ЦК визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду, при наявності її вини.

27. За приписами частини 1 статті 1173 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів

28. Ураховуючи положення приведених норм, надані позивачем докази в їх сукупності, суд вбачає наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями працівника відповідача з пошкодження мотоцикла позивача та завдання йому тілесних ушкоджень та їх наслідками у вигляді душевних страждань, яких останній зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього.

29. При цьому суд критично ставиться до доводів представника відповідача щодо недоведення позивачем заподіяння йому, у тому числі моральної шкоди.

30. Так, стала практика Європейського суду з прав людини, рішення якого є невід`ємною частиною національного законодавства (джерелом права), свідчить про те, що інститут відшкодування немайнової шкоди зазнає трансформації, у якій йому стала властива певна презумпція.

31. Саме по собі визнання факту порушення права не є й не може слугувати достатньою сатисфакцією, оскільки в результаті такого порушення особа зазнає певної моральної шкоди («Ромашов проти України» від 27.07.2004).

32. Відтак, зважаючи на встановлення судом протиправності дій працівника відповідача, суд, з огляду на викладене вище, доходить висновку про безумовну доведеність факту заподіяння позивачеві моральної шкоди.

33. Беручи до уваги положення приведених норм та співвідношуючи їх із встановленими фактами, ураховуючи ступінь, тривалість та глибину моральних страждань, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 50000,00 грн. Решта цих вимог задоволенню не підлягає через завищеність та недостатню обґрунтованість.

34. Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо часу проведення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки із заявою про призначення судом у цій справі відповідного дослідження відповідач не звертався.

35. Суд також критично ставиться до заперечень відповідача проти належності копій квитанцій щодо придбання позивачем ліків, оскільки вони за своїм змістом та датуванням збігаються з періодом, у якій позивач був непрацездатний.

36. У порядку статті 141 ЦПК з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову в сумі 1042,31 грн.

37. Керуючись статтями 5, 7, 10 13, 19, 23, 76 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 32616520; 49038, Україна, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 119А), третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_4 компенсацію заподіяної майнової шкоди в сумі 52431,08 гривень, компенсацію заподіяної немайнової (моральної) шкоди в сумі 50000,00 гривень, компенсацію вартості проведення експертизи в сумі 1800,00 гривень, разом 104231,08 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради на користь держави судовий збір у сумі 1042,31 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Суддя М.О. Католікян