Рішення

від 15.10.2024 по справі 363/5091/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.10.2024 Справа № 363/5091/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

15 жовтня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради про позбавлення батьківських прав,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду від представника позивача адвоката Бондара А.В. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 16 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем у відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1435. Від шлюбу в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зважаючи не те, що сімейне життя не склалося 29 вересня 2015 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві. На даний час позивач та син ОСОБА_4 проживають в квартирі АДРЕСА_1 . Разом з ними проживає мати позивача ОСОБА_5 . Також зазначив, що ОСОБА_4 зростає у чудовій та гармонійній сім`ї, його вихованням займається виключно позивач та її мати. ОСОБА_4 вже виповнилося 7 років і він навчається в першому класі Середньої загально-освітньої школи № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Натомість відповідач, жодного разу не цікавився життям сина, не відвідував його в дитячому садку, в школі, не був присутнім на днях народженнях сина, не надавав жодної матеріальної допомоги, не цікавився життям сина, і взагалі самоусунувся з життя дитини. Хоча позивач в свою чергу жодного разу не перешкоджала йому бачиться та спілкуватися з сином. Відповідач ніколи не брав жодної посильної участі в житті ОСОБА_4 , все це за нього робила позивача та її мати. Фактично відповідач не забезпечував сина необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на його розвиток як складову виховання та в добровільному порядку не сплачував аліменти на утримання сина. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання сина відповідачем, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. З метою захисту прав дитини позивач звернулася до суду та просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29 січня 2024 року залучено до участі у цивільній справі Службу у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, замінивши третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити, не заперечує, щодо прийняття заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, судом неодноразово вживалися заходи щодо його виклику, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Представники третіх осіб Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що з 16.10.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 28.07.2016 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2104.

29.09.2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 .

З довідки від 18.08.2021 року про реєстрацію місця проживання особи та витягу з реєстру територіальної громади від 23.08.2023 року убачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Заявою, посвідченою 28.09.2023 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Приятельчук В.А. за № 1712, підтверджується той факт, що ОСОБА_2 не заперечує та надає згоду на позбавлення його батьківських прав на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до характеристики, наданої середньою загальноосвітньою школою № 50 Святошинського району м. Києва від 12.12.2023 року, малолітній ОСОБА_7 відвідує заклад з 2023 року. Учень має навчальні досягнення середнього рівня. Виявляє пізнавальний інтерес до навчання, організований, уміє самостійно працювати із книгою, заучувати матеріал, контролювати себе. Мати учня бере активну участь у житті дитини, підтримує постійний зв`язок із класним керівником.

За інформацією комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Святошинського району м. Києва» від 06.12.2023 року малолітній ОСОБА_3 , 2016 року народження, перебуває на диспансерному обліку. Рекомендації лікаря щодо лікування дитини виконуються у повному обсязі.

Службою у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З даного висновку убачається, що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріально не забезпечує, не дбає про його розвиток, навчання та виховання, не підтримує жодних зв`язків із дитиною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

В ст. 155 СК України вказано, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У ч. 1 ст. 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , данні факти, згідно зі п. 2 ст. 164 СК України, є підставою для позбавлення її батьківських прав, як такої, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Позивачем доведено ті обставини, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, підготовку до самостійного життя, взагалі не спілкується з сином, не надає йому доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти, байдужа до його долі.

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, а також прояву з його боку щонайменшої батьківської турботи, натомість у засвідченій нотаріусом заяві надав згоду на позбавлення його батьківських прав.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про можливість позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити громадянина України ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа 1: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 37498740, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9.

Третя особа 2: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, код ЄДРПОУ: 44055588, місцезнаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., сел. Димер, вул. Соборна, буд. 19.

Суддя Д.А.Свєтушкіна