Ухвала

від 16.10.2024 по справі 374/304/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 374/304/19

Номер провадження № 1-кс/371/409/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 перевіривши матеріали клопотання ліквідатора ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» арбітражного керуючого ОСОБА_2 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні № 12019110220000296,

В С Т А Н О В И В :

Ліквідатора ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» арбітражного керуючого ОСОБА_2 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні № 12019110220000296 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання щодо долі речового доказу, а саме нежитлова будівля (контора), 1952 року побудови, цегляна, загальною площею 909,3 кв.м., позначена літерою «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності ОСОБА_3 , шляхом заборони їхнього розпорядження (відчуження); нежитлова будівля склад цементу площею 633,3 кв.м, позначена літерою «1,Р», реєстраційний номер 1170434632229,будівля ДЕПО диспетчера площею 454,9 кв.м, позначена літерою « 1,Т» (зареєстрований в Державному реєстрі як будівля ДЕПО диспетчера, під літ. «1, Т», реєстраційний номер 1170434632229, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ТОВ СП «Агро» (код ЄРДПОУ 30349365), шляхом заборони їхнього розпорядження (відчуження); нежитлову будівлю кисневої станції, 1976 року побудови, цегляна, загальною площею 317,1 кв.м, позначена літерою «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , шляхом заборони їхнього розпорядження (відчуження).

Клопотання мотивоване тим, що Ржищівським ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області здійснювалось досудове розслідування, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110220000296 від 07.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Згідно відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань (витяг від 23.04.2024 року) кримінальне провадження за № 12019110220000296 від 07.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Дослідивши клопотання та матеріали подані до нього, приходжу до висновку, що воно підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, до закриття провадження слідчий суддя може скасувати арешт за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна.

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження постановою слідчого на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч.4 ст.132 КПК України є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані підчас досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі №554/2506/22від 15 квітня 2024 року прийняла висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч.4 ст.132 КПК України, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов`язковими для всіх судів України.

За таких обставин, оскільки кримінальне провадження №12019110220000296 від 07.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а вирішення питання скасування арешту після закриття кримінального провадження не передбачено кримінально-процесуальними нормами, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 132, 171-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання, ліквідатора ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» арбітражного керуючого ОСОБА_2 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні № 12019110220000296 - повернути заявнику.

Ухвала про повернення клопотання може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1