Ухвала

від 14.10.2024 по справі 308/15865/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/15865/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового процесу: прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/687/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2024 року, клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_9 , задоволено.

Застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 19 год. 00 хв. 21.11.2024 року.

Строк тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахується з моменту його фактичного затримання з 19 год. 00 хв., 24.09.2024 року.

Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, - в розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн.

Роз`яснено, що підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - утриматися від спілкування з свідками по справі: - здати на зберігання до відповідних органів державної влади ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі зазначив,що ОСОБА_7 підозрюється увчиненні кримінальнихправопорушень,які єтяжкими злочинами,а такожнаявність ризиків,передбачених ст.177КПК України,тому слідчийсуддя вважав,що допідозрюваного ОСОБА_7 з метоюзабезпечення виконанняпокладених нанього процесуальнихобов`язків,слід обратизапобіжний західу виглядітримання під вартою. Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , характер кримінальних правопорушень, зокрема злочини, передбачені ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, спосіб вчиненого злочину: за попередньою змовою групою осіб, злочин за ч.3 ст. 332 КК України вчинений з корисливих мотивів, в період війни, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважав за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі - 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Не погоджуючисьз даноюухвалою слідчогосудді,захисник-адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що з оскаржуваною ухвала слідчого судді не може погодитись і вважає, що її винесено без урахування дійсних обставин справи, та постановлено помилково, з наявністю ряду порушень матеріального та процесуального права, тому вважати її чинною не можна і така підлягає скасуванню. Зазначає, що під час судового розгляду прокурором не було спростовано ні одного зауваження сторони захисту, не було аргументовано та підтверджено ні одного реального ризику, передбаченого вимогами ст.177 КПК України. Звертає увагу на те, що слідчий суддя залишив поза увагою наявність позицій ЄСПЛ, які ставлять сторону обвинувачення в положення коли необхідно дійсно доводити ризики, передбачені ст.177 КПК України, а не констатувати їх. Вказує, що посилання судді повністю нівелюється матеріалами долученими до клопотання, при цьому будь-яких матеріалів до клопотання, які б підтверджували факт причетності підзахисного до скоєння вказаного правопорушення не долучено, тому не визначення застави в цьому аспекті є неправомірним. Просить суд, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити частково та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з обов`язком не залишати місце фактичного проживання з 22.00 до 06.00 год., для можливості працювати та утримувати родину.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник-адвокат ОСОБА_8 зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 не відповідає вимогам КПК України, є неконкретним, ґрунтується на припущеннях та не підтверджується матеріалами досудового розслідування долученими до клопотання. Звертає увагу на те, що із тексту пред`явленої підозри не вбачається, які дії підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369 КК України, вчинив саме ОСОБА_7 , а саме не розписано та не вказано, які організаційно-розпорядчі дії вчиняв ОСОБА_7 щодо участі в сприянні незаконного перетину державного кордону. Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено існування будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України за посиланням на відповідні матеріали, та таке клопотання є необґрунтованим. Оскільки наявність ризиків ґрунтується на припущеннях, а підозрюваний своєю поведінкою довів свою процесуальну доброчесність, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів не доведена стороною обвинувачення. Просить суд, звернути увагу на те, що єдиним джерелом доходу підозрюваного є пенсійне забезпечення, а інші доходи відсутні, а також на те, що останній за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно. Просить суд, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити частково та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з обов`язком не залишати місце фактичного проживання з 22.00 до 06.00 год., для можливості працювати та утримувати родину.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та доповнення до неї захисника-адвоката ОСОБА_8 ; прокурора ОСОБА_5 , який судове рішення вважає законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 , неявка якого з урахуванням положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги підозрюваний повідомлений відповідно до вимог закону; що даних про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день до апеляційного суду не надходило; що в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного, а також те, що у розгляді апеляційної скарги приймає участь адвокат ОСОБА_6 , який просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності підозрюваного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна особа має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку визначеному законом.

Колегія суддів вважає, що затримання та тримання особи під вартою мають бути законними, з точки зору як матеріального, так і процесуального права. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) констатував, що Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства, водночас вимагаючи також, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5 Європейської Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), яка полягає в захисті людини від свавілля. Підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: а)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; б) наявність конкретних фактичних та правових підстав.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність взяття особи під варту, про продовження строків тримання особи під вартою покладений на органи досудового слідства, - ініціаторів клопотань і, зокрема, прокурора. При цьому необхідно враховувати, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку із чим він обирається чи продовжується лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 2 ст. 194 КПК України, і його належної поведінки.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону.

З журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_7 участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_7 , так і його захисники-адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог, передбачених ст. 193 КПК України.

Одночасно, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим суддею належним чином не були враховані вищевказані вимоги Конституції України, кримінального процесуального закону та принципи верховенства права закладені у Конвенції та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно не перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права не можна визнати законним та обґрунтованим.

Так, з ухвали слідчого судді не вбачається, які саме дані свідчать про те, що встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 ризики не зменшились і не відпали, а також у судовому рішенні не вказується і на те, які саме ризики були встановлені та доведені під час обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, в ухвалі слідчого судді не вказується на те, які саме дані містяться у наведених доказах, які саме факти та обставини такі підтверджують.

Вказане свідчить про те, що слідчим суддею постановлено невмотивоване та незаконне судове рішення, яке з огляду на вказані вище норми права колегія суддів не може визнати обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді не містить належного обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, що прокурором не надані докази у підтвердження обґрунтованості доводів клопотання, хоча відповідно до вказаних вище норм Конституції України, Конвенції та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведення обґрунтованості клопотання покладено саме на нього.

При цьому, колегія суддів зазначає, що підстави тримання особи під вартою, підстави для продовження строку тримання особи під вартою мають бути чітко вказані у судовому рішенні.

Крім того, колегія суддів вважає, що як слідчий у клопотанні, так і слідчий суддя в ухвалі не вмотивували, перший доводи, а другий висновок про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою з урахуванням суспільного інтересу та особливостей кримінального провадження переважує принцип поваги до свободи особистості.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме не врахував належним чином вимоги ст.ст. 178, 194 КПК України, які вплинули на правильність прийнятого рішення.

Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею на стадії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою не розглядалось питання про застосування щодо нього інших, більш м`яких запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою.

Так, ОСОБА_7 хоч і підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, але апеляційний суд вважає, що запобіганню можливого переховування від органів досудового розслідування або суду; впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином чи вчиненню іншого кримінального правопорушення - можливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. При цьому, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, одружений, пенсіонер, тому цілодобовий домашній арешт із покладенням відповідних обов`язків зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_7 , сприятиме завданням кримінального провадження, відповідатиме принципам верховенства права.

Наведені обставини в своїй сукупності, як вважає апеляційний суд дають підстави прийти до висновку, що застосування до ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати своє місце проживання, колегія суддів враховує також положення ст. 2 КПК України у частині завдань кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На думку апеляційного суду, такий запобіжний захід, який слід застосувати, є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу з доповненнями до неї захисника-адвоката ОСОБА_8 - необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати, прийнявши свою, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 цілодобовий домашній арешт і на підставі ст.194 КПК України, апеляційний суд, вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч.5 цієї статті на необхідний строк.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу з доповненнями до неї захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2024 року, якою обрано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, скасувати.

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з обов`язком не залишати місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , на строк до 21.11.2024.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:

1) прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду на кожну їх вимогу;

2)не залишатицілодобово житлоза адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) не відлучатись з АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженн;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки покладені на ОСОБА_7 на строк до 21.11.2024, тобто до закінчення терміну дії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді