Ухвала

від 15.10.2024 по справі 201/12415/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/12415/24

Провадження № 1-кс/201/4308/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, у якій скаржник просить суд: скаргу задовольнити, зобов`язати уповноважену особу (слідчого)ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, вчинити певну дію, а саме внести відповідні відомості за заявою АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) від 02.10.2024 року про кримінальне правопорушення, передбачене передбаченого ч.4 ст.190 КК України відносно СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) та колишніх посадових осіб ПАТ КБ "Приватбанк"; розгляд скарги на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області провести без участі сторони скаржника.

В обґрунтування скарги представник посилається на те, що 02.10.2024 року до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в порядку ст. 214 КПК України, АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) було подано заяву про вчинення злочину за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України відносно клієнта банку СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) та колишніх посадових осіб ПАТ КБ "Приватбанк", щодо вчинення злочинів при отриманні кредитних коштів банку на суму 254 298 324,48грн., що заздалегідь не підлягали поверненню. Повідомлення про кримінальне правопорушення, було спрямовано до канцелярії ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про що є відповідна відмітка на копії заяви про вчинення злочину, про отримання. Станом на 07.10.2024 року вищевказана заява про кримінальне правопорушення, залишається не розглянутою, жодних дій, спрямованих на внесення наданих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства, слідчим не вчинялося. Ані заявник, ані його представник жодних відповідей не отримували, хоча у заяв зазначалися усі реквізити за якими можна було повідомити про розгляд заяви.

Представник у судове засідання не з`явився, у поданій скарзі просив про розгляд скарги за його відсутності, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі представника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Отже бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, настає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.

Викладене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

З матеріалівскарги встановлено,що 02.10.2024року доВП №5ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті,в порядкуст.214КПК України,представником АТКБ "Приватбанк"(кодЄДРПОУ 14360570) ОСОБА_4 було поданозаяву провчинення злочину,адресовану начальникуСВ ДРУПГУНП вДніпропетровській області,за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.190КК Українивідносно СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) та колишніх посадових осіб ПАТ КБ "Приватбанк" (вх. №11293 від 02 жовтня 2024 року).

Зі змістузаяви представникаАТ КБ"Приватбанк" ОСОБА_5 про вчиненнякримінального правопорушеннявід 01.10.2024вбачається,що наданий часАТ КБ"Приватбанк"стали відоміданні,які вказуютьна фактвчинення кримінальногоправопорушення збоку колишніхпосадових осібПАТ КБПриватбанк" ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,передбаченого ч.4ст.190.4,5ст.191.ч.2ст.364-1,ч.1,4ст.358КК України.Вчинення кримінальнихправопорушень збоку посадовихосіб СТОВІМЕНІ МІЧУРІНА(кодЄДРПОУ 03765499)та колишніхпосадових осібПАТ КБ"Приватбанк,полягає взлочинній схемівиведення таотриманні кредитнихкоштів банкуна суму254298324,48грн.,що заздалегідьне підлягалиповерненню,за наступнихобставин.Відповідно доінформації,що отриманаАТ КБ«Приватбанк» встановленіфакти,що можутьсвідчити провчинення низкикримінальних правопорушеньпід часвидачі кредитнихкоштів напідставі укладеногокредитного договору. Відповідно до умов Кредитного договору DNHSLON06917 від 28.10.2016 відбувалося в забезпечення договору застави DNHSLON06917/DZ від 28.10.2016 (та додаткових угод). Предмет застави: виступала 100 відсотків частки у статутному капіталі СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499). Фактично, видача кредитних коштів в сумі 254 298 324.48 гри., відбувалася під заставу нематеріальних активів, яким в свою чергу не надано грошової оцінки, шляхом проведення фінансового стану клієнта, та заставного майна що виступало предметом забезпечення боргових зобов`язань. Разом з тим, на момент видачі кредитних коштів (реструктуризації раніше узятих кредитів), активи, а також грошові кошти від поточної діяльності СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) не відповідали критерію платоспроможності боржника, оскільки фінансові показники на момент видачі кредиту взагалі знівільовував критерій економічної доцільності видачі кредитних коштів. Таким чином, головною метою оформлення кредитного договору № DNHSLON06917 від 28.10.2016 було виведення грошових коштів в сумі 254 298 324,48 грн. Станом на 2024 рік кредитні кошти в сумі (включаючи тіло, відсотки, пеня по кредиту), не були повернуті Банку. Однак під час видачі кредитних коштів, посадовими особами Банку не отримуючи жодних експертних висновків, відносно фінансово-господарського стану клієнта СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499), не враховуючи, а також не проводячи фінансову експертизу активів боржника, приймає незаконне рішення щодо надання кредиту в сумі 254 298 324,48 грн.

На момент судового розгляду представники відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області не надали слідчому судді доказів виконання обов`язку, встановленого ч. 1 ст.214 КПК України та внесення відомостей за вказаною вище заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у встановлений строк.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини, викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язковими для внесення до ЄРДР.

Отже, автоматичне внесення всіх заяв чи повідомлень про кримінальне правопорушення до ЄРДР не відповідає принципу процесуальної економії та негативно позначається на ефективності роботи слідчих.

Положенняст. 214 КПК Україниперебувають у взаємозв`язку з ч. 1ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочинукримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Як було зазначено вище, внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 ч. 5ст. 214 КПК України.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушеннята можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру.Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Так, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, відповідній реєстрації підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які мають достатні відомості про кримінальне правопорушення.

На такий обов`язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. ч. 3, 4 та 5ст. 214 КПК України, згідно з якими, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобтоКримінального кодексу, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.

Відтак, не будь-яказаява єпідставою длявнесення відомостейдо ЄРДР,а лише та заява, яка містить фактичні дані які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення.Всі інші заяви, після їх надходження, підлягають розгляду останнім згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1ст.11 КК Україникримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Розгляд скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, обумовлює необхідність дослідження самої заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для початку кримінального провадження.

В іншому випадку слідчий суддя виконував би абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до реєстру всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.

Аналізуючи наведені норми, слідчий суддя приходить до висновку про обов`язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину або кримінального проступку.

Враховуючи вищевикладене, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення, є наявність в такій заяві або повідомленні об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення за КК України. Відповідно, такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до пункту 36 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 звернуто увагу, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, слідчий суддя, аналізуючи наведені вище положення статті 214 КПК України та статті 11 КК України приходить до висновку, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості не з будь-якої поданої заяви, а саме із заяви чи повідомлення, котрі повинні містити достатні відомості, що свідчать про вчинення суспільно-небезпечного діяння, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

Тобто, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).

Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, (3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 р., згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 р. в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з тим, дослідивши зміст заяви від 01.10.2024 року, слідчий суддя убачає, що заява не містить даних про фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретних події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Отже, за своїм змістом заява, скарга не містять таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про кримінальне правопорушення, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 КК України, згідно якої злочином (кримінальним правопорушенням) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та у разі відсутності у заявах чи повідомленнях таких даних, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Одночасно, слідчий суддя враховує, що завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод, які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Перевіряючи наявність підстав для зобов`язання уповноважених осіб ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою представника АТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 01.10.2024, слідчий суддя зазначає, що інформації, яка викладена у скарзі щодо обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень, не достатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.

Також слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у заяві про вчинення кримінальних правопорушень конкретних відомостей, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення зазначеними вище особами кримінальних правопорушень, про які у своїй скарзі зазначає представник.

Викладена в заяві інформація щодо вчинення кримінальних правопорушень, зокрема посадовими особами АТ КБ "Приватбанк" не підтверджена жодними конкретними доводами та відомостями, а матеріали скарги не містять відповідного підтвердження події вчинення кримінальних правопорушень. Твердження заявника про вчинення кримінальних правопорушень є виключно його суб`єктивною думкою, власним сприйняттям певних фактів, які стосуються суб`єктів господарювання та їх належності певним особам, та має характер припущення, що не може свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень і що описані в заяві відомості потребують перевірки засобами кримінального процесу.

Посилання представника на вчинення зазначеними вище особами кримінальних правопорушень, без інших даних, які можуть підтвердити його твердження, не є безумовною підставою для висновку про необхідність внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.

Крім того, згаданим вище наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020р. № 298, затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.

Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому, не підлягають задоволенню вимога представника про зобов`язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним за ч. 4 ст. 190, соскільки лише в особи, що має повноваження вносити відомості до ЄРДР, є дискреція зазначити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України). Також, слідчий (детектив), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України). Тому, необхідно зобов`язати відповідну особу внести відомості до ЄРДР, та реалізувати самостійно повноваження щодо визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення.

Отже враховуючи, що процесуальний закон не вимагає внесення до ЄРДР всіх обставин, наведених заявником у заяві про кримінальне правопорушення, а визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення є виключною компетенцією слідчого та/або прокурора, скаргу в частині зобов`язання внести відомості до ЄРДР за конкретними статтями КК України, суд вважає необґрунтованою і підстав для її задоволення не вбачає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1