Ухвала

від 07.11.2024 по справі 201/12415/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1974/24 Справа № 201/12415/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

представника заявника

АТ КБ Приватбанк адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу представника заявника Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк) - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

07 жовтня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в порядкуст.303Кримінального процесуальногокодексу України(далі-КПК), надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах АТ КБ "Приватбанк", на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровськавід 15жовтня 2024року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційнійскарзі представникзаявника адвокат ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення слідчого судді у зв`язку з незаконністю, неповнотою судового розгляду та суттєвим порушенням норм КПК.

Вважає, що приймаючи оскаржуване рішення слідчий суддя порушив вимоги матеріального права, невірно зазначив норми кримінального процесуального права та інші нормативно-правові акти, а також послався на законодавчі акти, які не мають відношення до поданої ним скарги.

В обґрунтування, посилаючись на положення ст.214 КПК, Наказу Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 року №298 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення зазначає, що позиція слідчого судді щодо правової кваліфікації обставин викладених у заяві є невірною, оскільки лише у особи, що має повноваження вносити відомості до ЄРДР є дискреція зазначати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, та слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК є самостійним у своїй процесуальній діяльності. У той-же час визначення попередньої кваліфікації злочину заявником є лише його суб`єктивною позицією, а остаточна правова кваліфікація є виключною компетенцією слідчого та/або прокурора.

Крім того, аналіз вищевказаних положень закону дає підстави для висновку, що чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, та не вимагає від слідчого чи прокурора оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Окрім того, наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Також слідчий суддя при прийнятті рішення послався на нормативні акти, які стосуються слідчого, при цьому скорегував зміст, вимоги та особу виконавця на слідчого суддю, нібито це слідчий суддя має вносити відомості до ЄРДР, хоча у скарзі чітко йдеться мова про прохання зобов`язати слідчого внести відомості до ЄРДР, а не слідчого суддю.

Таким чином, на переконання апелянта, при прийнятті рішення слідчий суддя не врахував вищевказані положення закону, не надав належної оцінки факту бездіяльності слідчого ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР, а на підставі власних припущень в оскаржуваній ухвалі стверджує, що мова йде про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР, тобто безпосередньо зобов`язання внести відомості стосується суду, хоча у скарзі прямо зазначено, що оскаржується бездіяльність слідчого.

Водночас, з урахуванням вимог кримінального процесуального закону та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, представник заявника вважає, що невнесення до ЄРДР відомостей із заяви про злочин (і будь-які дії з цією заявою поза межами досудового розслідування) прямо заборонені ст.214 КПК у контексті з іншими положеннями КПК, а тому невнесення слідчим таких відомостей до ЄРДР мають ознаки явної бездіяльності.

Поміж іншого в поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що під час розгляду скарги слідчим суддею не взято до уваги положення абзацу двадцять четвертого підпункту 1.1 пункту 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист від 12.01.2017 №9-49/0/4-17) в якому зазначається, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. Крім того, в абзаці двадцять другому підпункту 1.1 пункту 1 вказаного Узагальнення зазначається, що якщо зі звернення особи убачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК. Тому, з огляду на стадію кримінального провадження, а також беручи до уваги питання, що вирішуються під час розгляду зазначеного виду скарг, оцінка у процесуальних рішеннях слідчого судді фактичних обставин є неприпустимою.

Враховуючи вищевикладене представник заявника просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року та постановити нову, якою задовольнити вимоги апеляційної скарги і зобов`язати слідчого ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (нова назва ВП №2 ДРУП №1) внести відомості до ЄРДР за заявою АТ КБ Приватбанк від 02.10.2024 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК відносно клієнта банку СТОВ імені Мічуріна та колишніх посадових осіб ПАТ КБ Приватбанк щодо вчинення злочинів при отриманні кредитних коштів банку на суму 254 298 324, 48 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника заявника адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, який наполягав на її задоволенні, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою його скаргу на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про злочин задовольнити у повному обсязі, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК України (далі-КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею дотримано зазначених вимог закону у повному обсязі.

Відповідно ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст.3 КПК), а згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого, дізнавача або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах АТ КБ "Приватбанк" на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя у своєму рішенні, посилаючись на положення ч.1 ст.2, ч.1 ст.11, ст. 214 КПК, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) зазначив, що до ЄРДР вносяться відомості не з будь-якої поданої заяви, а саме із заяви чи повідомлення, котрі повинні містити достатні відомості, що свідчать про вчинення суспільно-небезпечного діяння, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Тобто, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, (3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ Положення до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК.

Слідчий суддя, дослідивши подану скаргу, встановив, що адвокат ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення за фактом того, що на даний час АТ КБ "Приватбанк" стали відомі дані, які вказують на факт вчинення кримінальних правопорушень з боку колишніх посадових осіб ПАТ КБ Приватбанк" ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , передбачених ч.4 ст.190, ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 364-1,ч. ч. 1,4 ст. 358 КК. Вчинення кримінальних правопорушень з боку посадових осіб СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) та колишніх посадових осіб ПАТ КБ "Приватбанк полягає в злочинній схемі виведення та отримання кредитних коштів банку на суму 254 298 324,48 грн, що заздалегідь не підлягали поверненню. Так, відповідно до умов Кредитного договору DNHSLON06917 від 28.10.2016 відбувалося в забезпечення договору застави DNHSLON06917/DZ від 28.10.2016 (та додаткових угод). Предметом застави виступало 100 відсотків частки у статутному капіталі СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499). Тобто фактично видача кредитних коштів в сумі 254 298 324.48 грн відбувалася під заставу нематеріальних активів, яким в свою чергу не надано грошової оцінки, шляхом проведення фінансового стану клієнта та заставного майна, що виступало предметом забезпечення боргових зобов`язань. Разом з тим, на момент видачі кредитних коштів (реструктуризації раніше узятих кредитів), активи, а також грошові кошти від поточної діяльності СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) не відповідали критерію платоспроможності боржника, оскільки фінансові показники на момент видачі кредиту взагалі знівельовували критерій економічної доцільності видачі кредитних коштів. Таким чином, головною метою оформлення кредитного договору № DNHSLON06917 від 28.10.2016 було виведення грошових коштів в сумі 254 298 324,48 грн. Станом на 2024 рік кредитні кошти в сумі (включаючи тіло, відсотки, пеня по кредиту), не були повернуті Банку. Однак під час видачі кредитних коштів, посадові особи Банку не отримуючи жодних експертних висновків відносно фінансово-господарського стану клієнта СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499), не враховуючи, а також не проводячи фінансову експертизу активів боржника, прийняли незаконне рішення щодо надання кредиту в сумі 254 298 324,48 грн.

З оглядуна вищенаведене,слідчий суддядійшов висновків,що вищевказаназаява немістить данихпро фактичнеіснування доказів,що підтверджуютьреальність конкретнихподії злочину(час,місце,спосіб таінші обставинивчинення злочину),тобто заява не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про кримінальне правопорушення, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст.11 КК.

Також слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у заяві про вчинення кримінальних правопорушень конкретних відомостей, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення зазначеними вище особами кримінальних правопорушень, про які у своїй скарзі зазначає представник. Разом з тим зазначив, що викладена в заяві інформація щодо вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, посадовими особами АТ КБ "Приватбанк" не підтверджена жодними конкретними доводами та відомостями, матеріали скарги не містять відповідного підтвердження події вчинення кримінальних правопорушень, а твердження заявника про вчинення кримінальних правопорушень є виключно його суб`єктивною думкою, власним сприйняттям певних фактів, які стосуються суб`єктів господарювання і їх належності певним особам, та має характер припущення, що не може свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень і що описані в заяві відомості потребують перевірки засобами кримінального процесу.

З такими висновками слідчого судді погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ч.1 ст.11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають лише відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Як слідує зі змісту матеріалів судового провадження, в заяві від 01.10.2024 року, поданої до начальника СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області 02.10.2024 року, представник АТ КБ Приватбанк - ОСОБА_12 зазначав, що на даний час АТ КБ "Приватбанк" стали відомі дані, які вказують на факт вчинення кримінальних правопорушень з боку колишніх посадових осіб ПАТ КБ Приватбанк" ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , передбачених ч. 4 ст. 190. 4, 5 ст. 191. ч. 2 ст. 364-1, ч. 1,4 ст. 358 КК. Вчинення кримінальних правопорушень з боку посадових осіб СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) та колишніх посадових осіб ПАТ КБ "Приватбанк полягає в злочинній схемі виведення та отримання кредитних коштів банку на суму 254 298 324,48 грн, що заздалегідь не підлягали поверненню. Так, відповідно до умов Кредитного договору DNHSLON06917 від 28.10.2016 відбувалося в забезпечення договору застави DNHSLON06917/DZ від 28.10.2016 (та додаткових угод). Предметом застави виступало 100 відсотків частки у статутному капіталі СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499). Тобто фактично видача кредитних коштів в сумі 254 298 324.48 грн відбувалася під заставу нематеріальних активів, яким в свою чергу не надано грошової оцінки, шляхом проведення фінансового стану клієнта та заставного майна, що виступало предметом забезпечення боргових зобов`язань. Разом з тим, на момент видачі кредитних коштів (реструктуризації раніше узятих кредитів), активи, а також грошові кошти від поточної діяльності СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499) не відповідали критерію платоспроможності боржника, оскільки фінансові показники на момент видачі кредиту взагалі знівельовували критерій економічної доцільності видачі кредитних коштів. Таким чином, головною метою оформлення кредитного договору № DNHSLON06917 від 28.10.2016 було виведення грошових коштів в сумі 254 298 324,48 грн. Станом на 2024 рік кредитні кошти в сумі (включаючи тіло, відсотки, пеня по кредиту), не були повернуті Банку. Однак під час видачі кредитних коштів, посадові особи Банку не отримуючи жодних експертних висновків відносно фінансово-господарського стану клієнта СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА (код ЄДРПОУ 03765499), не враховуючи, а також не проводячи фінансову експертизу активів боржника, прийняли незаконне рішення щодо надання кредиту в сумі 254 298 324,48 грн. Крім того, відповідно до рішення кредитного комітету, що приймалося колишніми посадовими особами Банку були прийняті ряд незаконних рішень, а саме: під час проведення процедури кредитування були виключені обов`язкові процедури та вимоги, що є імперативними під час прийняття зазначеного рішення, що полягали у виключенні Вимог щодо фотофіксації укладення договору, ненадання презентації відносно виключення щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення кредиту, виключено погодження зі Служби безпеки Банку відносно реструктуризації боргу, виключено надання висновку з боку напрямку Credit collection, виключено надання висновку з боку юридичного департаменту Банку, виключено рішення щодо погодження рішення про реструктуризацію боргу з Членами правління Банку, та ряд інших рішень без яких надання кредитних коштів в сумі 254 298 324,48 грн являється незаконним (а.с.5-7). При цьому, як зазначив під час апеляційного розгляду представник АТ КБ Приватбанк - ОСОБА_6 , за вісім років з часу укладення кредитного договору від 28.10.2016 і по теперішній час керівництвом АТ КБ Приватбанк не вживалися заходи цивільно-правового характеру по зверненню до суду про стягнення виданих, але не повернутих сум кредиту або звернення стягнення боргу на заставне майно СТОВ ІМЕНІ МІЧУРІНА.

Однак, як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, в заяві представника АТ КБ Приватбанк - ОСОБА_13 відсутні конкретні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення зазначеними вище особами кримінальних правопорушень, а викладена в заяві інформація щодо вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, посадовими особами АТ КБ "Приватбанк", не підтверджена жодними конкретними доводами та відомостями, що, на переконання колегії суддів, дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов`язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до положень ст. 214 КПК.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується із правовою позицією Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року (справа № 556/450/18), згідно якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Тобто, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що в поданій заяві представник АТ Кб Приватбанк - ОСОБА_12 лише формально зазначає про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч. 4 ст. 190. 4, 5 ст. 191. ч. 2 ст. 364-1, ч. 1,4 ст. 358 КК, проте не конкретизує будь-яких відомостей про факти та обставини, які б вказували на наявність ознак таких кримінальних правопорушень.

Відтак, на переконання апеляційного суду, висновки слідчого судді про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах АТ КБ "ПРИВАТБАНК", на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, належним чином мотивовані, ґрунтуються на змістовному дослідженні усіх обставин кримінального провадження та доводів апелянта.

Отже, перевіркою матеріалів даного провадження, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень слідчим суддею вимог КПК щодо процесуального порядку судового розгляду скарги, які, згідно ст.412 КПК, слід було визнати істотними та які б тягнули за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга представника заявника АТ КБ Приватбанк адвоката ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровськавід 15жовтня 2024року є законною, обґрунтованою, належним чином вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника заявника АТ КБПриватбанк -адвоката ОСОБА_6 залишити беззадоволення, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4