Рішення

від 22.08.2024 по справі 753/10935/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10935/24

провадження № 2/753/6911/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року Дарницький районний суду м. Києва у складу головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фіненс"</a>, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фіненс"</a> (далі також - ТОВ "Платінум Фіненс", відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем (далі також - приватний нотаріус Остапенко Є. М.) від 25.06.2021, зареєстрованого у реєстрі за № 236678, та стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 10 497,45 грн.

Позов мотивований тим, що оспорюваний виконавчий напис вчинено на документі, який відсутній у встановленому Кабінетом Міністрів України переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто при відсутності доказів безспірності вимог, та за межами встановленого законом строку.

На обґрунтування вимог про повернення стягнутих за виконавчим написом грошових коштів позивач зазначив, що в рамках виконання незаконного виконавчого напису з нього були стягнуті кошти в сумі 10 497,45 грн, підстави для набуття яких відпали.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав її подання без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України - несплати судового збору у встановленому розмірі.

24.06.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з документом, що підтверджує сплату судового збору у визначеному в ухвалі суду розмірі.

Ухвалою суду від 25.06.2024 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 22.08.2024.

В судове засідання учасники справи не з`явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ТОВ "Платінум Фіненс" та третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хорішко О. О. про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, проте правом на подання відзиву/пояснень щодо позову не скористались, жодних заяв та клопотань від них не надходило, а тому справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

18.07.2008 між АТ «Альфа-Банк» (банком) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено кредитний договір № 500145434, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит.

У подальшому на підставі договорів факторингу право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло спочатку до ТОВ "Кредитні ініціативи", потім - до ТОВ "Купер Прайс" і насамкінець, на підставі договору факторингу від 11.05.2021 № 1105/2021 - ТОВ "Платінум Фіненс".

25.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 236678, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Платінум Фіненс" заборгованість за кредитним договором № 500145434 від 18.07.2008 в загальному розмірі 12 359,06 грн, у тому числі: основний борг за кредитом - 9 705,42 грн; сума заборгованості по пені - 2 603,64 грн; за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 50 грн.

У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 22.04.2009 по 25.06.2021.

За вказаним виконавчим написом приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Хорішко О. О. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2021).

В рамках вказаного виконавчого провадження з рахунку боржника ОСОБА_1 в АТ «Укрсиббанк» списана грошова сума в розмірі 9 575,79 грн, що підтверджується випискою за картковим рахунком.

Водночас на запит представника позивача приватний виконавець Хорішко О. О. повідомив, що при примусовому виконанні виконавчого напису з ОСОБА_1 було стягнуто 10 497,45 грн.

Даючи оцінку наведеним обставинам та заявленим ОСОБА_1 вимогам, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

У статтях 15, 16 ЦК України закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суб`єктивне право на захист реалізується у спосіб, визначений законом. Перш за все це право на звернення за судовим захистом, носієм якого виступає кожний з учасників цивільних правовідносин чи будь-яка заінтересована особа.

Водночас цивільний закон передбачає і позасудові способи захисту цивільних прав, до яких, зокрема належить захист цивільних прав нотаріусом.

Відповідно до положень статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї норми нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі також - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відтак обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника, яка з огляду на характер правового регулювання цього питання підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Водночас сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

10.12.2014 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 (далі - Постанова КМУ № 662), згідно з якою Перелік документів був доповнений новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Водночас постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018, постанову КМУ № 662 визнано незаконною та нечинною, зокрема в частині доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час далі ухвалення Київським апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/20084/14, далі - КАС України) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Виходячи зі змісту статей 124, 129 Конституції України та 255 КАС України можна дійти висновку, що судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, яке набрало законної сили, має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Відповідно до обставин справи оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання вищевказаним рішенням суду законної сили за кредитним договором, який не був посвідчений нотаріально, а відтак вказаний договір не підтверджує безспірність заборгованості позивача перед ТОВ "Кредит Фіненс" як правонаступником первісного кредитора.

Отже ураховуючи, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було дотримано такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису як безспірність заборгованості, вимоги позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд визнає обґрунтованими та задовольняє їх.

Оскільки відсутність безспірності вимог є достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не дає оцінку доводам позову про вчинення виконавчого напису за межами встановленого законом строку.

Правовою підставою вимог про стягнення коштів, набутих відповідачем за оспорюваним виконавчим написом, є положення статті 1212 ЦК України.

Вказана норма установлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З наведеного слідує, що зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

У спірних правовідносинах є доведеним існування усіх трьох умов, які є підставою для виникнення зобов`язання з безпідставного придбання майна.

За обставинами справи установлено, що відповідач на підставі виконавчого напису нотаріуса набув за рахунок позивача грошові кошти, проте підстава, на якій ці кошти були набуті, відпала внаслідок визнання судом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З доданих до позовної заяви копій окремих матеріалів виконавчого провадження убачається, що в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем Хорішком О. О. були винесені постанови про стягнення з боржника ОСОБА_1 мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 469 грн та основної винагороди приватного виконавця в сумі 1 235,91 грн.

Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються, зокрема за рахунок стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження, при цьому черговість розподілу стягнутих з боржника грошових сум чітко визначено статтею 45 цього Закону.

Наведене означає, що частина стягнутих з позивача грошових сум була зарахована на рахунок приватного виконавця, а тому розмір грошової суми, безпосередньо одержаної відповідачем як стягувачем у виконавчому провадженні, є предметом доказування у цій справі.

З огляду на характер спірних правовідносин та загальноправові принципи справедливості та добросовісності (стаття 3 ЦК України) саме на відповідача покладається тягар доказування розміру грошової суми, безпідставно набутої за рахунок позивача, проте жодних доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано.

Зважаючи на викладене, суд визнає обґрунтованою вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Кредит Фіненс" безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 10 497,45 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 25 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований у реєстрі за № 236678, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фіненс"</a> заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум Фіненс"</a> (місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6-А, оф. 525, код юридичної особи 43392839) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) безпідставно стягнуті за виконавчим написом кошти в сумі 10 497,45 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн, а усього 12 919,85 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 14.10.2024.