Рішення

від 11.06.2024 по справі 207/1077/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 207/1077/21

№ провадження 2/208/202/24

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a>, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати, стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третіх осіб:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a>, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати, стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Тому позивач, з урахуванням заяви про заміну неналежного відповідача, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a> на його користь 297 614,03 грн., з яких:

-92 250,00 грн. - заборгованість з орендної плати за Договором оренди;

-184 500,00 грн. - неустойка;

-6 891,40 грн. - три проценти річних від простроченої суми;

-13 722,63 грн.- інфляційні нарахування (втрати).

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» та ним, ОСОБА_1 було укладено наступні договори:

-Договір оренди нежилого об`єкту № 0305 від 27.12.2016 року, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування нежилий об`єкт: Трубоізоляційний цех, загальною площею 279,9 кв.м., з прилеглою територією земельної ділянки, розташованого під об`єктом загальною площею 0,3059 га (кадастровий номер 1210400000:03:035:0156), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір оренди 1). Строк дії договору з 01.01.2017 року до 31.12.2019 року включно (п.7.1. Договору оренди 1);

-Договір оренди нежилого об`єкту № 22/04 від 27.12.2016 року, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування нежилий об`єкт: Приміщення обліку витрат теплової енергії ЦМК, загальною площею 68,9 кв.м., з прилеглою територією земельної ділянки, розташованого під об`єктом загальною площею 0,1351 га (кадастровий номер 1210100000:03:035:0158), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Договір оренди 2). Строк дії договору з 01.01.2017 року до 31.12.2019 року включно (п.7.1. Договору оренди 2).

На виконання Договору оренди 1 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду Трубоізоляційний цех, що підтверджується Актом приймання-передачі нежилого Об`єкта від 27 грудня 2016 року, підписаного Сторонами.

На виконання Договору оренди 2 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду Приміщення обліку витрат теплової енергії ЦМК, що підтверджується Актом приймання-передачі нежилого Об`єкта від 27 грудня 2016 року, підписаного Сторонами.

Факт перебування вказаного нерухомого майна у власності ОСОБА_1 підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №247530767 від 10.03.2021 року, та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №247641199 від 11.03.2021 року.

Згідно з п.3.2. Договору оренди 1, орендна плата виплачується Орендарем не пізніше 16 числа кожного місяця у сумі 4 600,00 грн..

Згідно з п.3.2. Договору оренди 2, орендна плата виплачується Орендарем не пізніше 16 числа кожного місяця у сумі 1 550,00 грн..

Отже, місячний розмір орендної плати за обома договорами оренди (за користування двома нежилими об`єктами) складає 6 150,00 грн..

Останні платежі були сплачені Орендарем Орендодавцю у якості орендної плати за Договором оренди 1 та Договором оренди 2 у вересні 2018 року.

Таким чином, починаючи з жовтня 2018 року по грудень 2019 року (включно), оскільки строк дії договорів оренди - до 31.12.2019 року включно, Орендар має заборгованість перед Орендодавцем за обома договорами оренди (за 15 місяців) у розмірі: 6 150,00*15= 92 250,00 грн..

Наявність заборгованості підтверджується також листом Товариства за вих.№387/11 від 14.11.2019 року, в якому Товариство вказує про те, що за Договорами оренди створилась заборгованість Товариства перед ОСОБА_1 за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року для погашення якої Товариство просить дооформити первинні документи (акти виконаних робіт) за цей час та надати письмову заяву з повними реквізитами платіжної карти для перерахування коштів за оренду.

Що стосується наступного періоду оренди - з 01.01.2020 року по березень 2021 року (включно), позивач зазначає наступне.

Строк дії обох договорів оренди закінчився 31.12.2019 року (п.7.1. Договір оренди). П.7.6. вказаних Договорів оренди передбачено, що дія договору припиняється у випадку, зокрема, закінчення строку, на який був укладений Договір. Тобто, 31.12.2019 року відбулося припинення договорів оренди.

Згідно з п.4.8. Договору оренди 1 та п.4.8. Договору оренди 2, Орендар зобов`язується у випадку припинення або розірвання договору повернути Орендодавцю орендований об`єкт у належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, відшкодувати Орендодавцеві збитки у випадку погіршення стану з вини Орендаря.

Таким чином, відповідач, як Орендар, зобов`язаний був повернути орендовані об`єкти йому, як Орендодавцеві, після припинення договорів оренди - 31.12.2019 року. Однак, станом на день підписання цієї позовної заяви, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув йому орендовані об`єкти.

Відтак, Договори оренди припинилися 31.12.2019 року, нові Договори оренди не укладалися та нотаріально не посвідчувалися, право користування нерухомим майном (об`єктом оренди) не реєструвалося, отже Орендар зобов`язаний був негайно повернути Орендодавцеві об`єкти оренди після припинення Договору оренди 1 та Договору оренди 2. Зважаючи на те, що Орендар не повернув Орендодавцю об`єкти оренди по сьогоднішній день, Орендодавець в силу ст. 785 ЦК України має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення, а саме: з січня 2020 року по березень 2021 року (включно).

Сума неустойки за вказаний період складає: 6 150,00 грн.. (орендна плата за обома Договорами оренди за місяць)*2*15 (місяців прострочення повернення орендованих об`єктів) = 184 500,00 грн..

Для врегулювання цього спору у досудовому порядку, позивач звернувся до відповідача із відповідною письмовою вимогою від 06.11.2020 року, в якій вимагав від Товариства у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги сплатити ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за Договорами оренди нежилого об`єкту № 0305 від 27.12.2016 року та № 22/04 від 27.12.2016 року, за період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року (включно) у сумі 92 250,00 грн., та сплатити ОСОБА_1 неустойку у розмірі 123 000,00 грн., яка розрахована як подвійна орендна плата за час прострочення повернення Товариством ОСОБА_1 орендованих об`єктів (з січня 2020 року по жовтень 2020 року включно). Перерахування заборгованості з орендної плати та неустойки за прострочення повернення орендованих об`єктів здійснити на банківський рахунок ОСОБА_1 (зазначив рахунок).

З моменту пред`явлення вказаної письмової вимоги і до моменту подачі цієї позовної заяви спливло ще 5 місяців (з листопада 2020 року і по березень 2021 року включно), і відповідач так і не повернув об`єкти оренди позивачу, то у цьому позові позивач просить суд стягнути неустойку додатково за період з листопада 2020 року і по березень 2021 року (включно).

Відповідач надав відповідь на письмову вимогу позивача (за вих.№308/11 від 12.11.2020 року).

Однак, із вказаної відповідача вбачається відмова відповідача від добровільного погашення заборгованості із орендної плати та відмова від добровільної сплати неустойки.

Позивач зазначає, що має право стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми у розмірі 6 891,40 грн., а також суму інфляційних нарахувань (втрат) у розмірі 13 722,63 грн., відповідно до наведених у позовній заяві розрахунків.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 297 614,03 грн., з яких:

-92 250,00 грн. - заборгованість з орендної плати за Договором оренди;

-184 500,00 грн. - неустойка;

-6 891,40 грн. - три проценти річних від простроченої суми;

-13 722,63 грн.- інфляційні нарахування (втрати).

06 липня 2021 року від представника Товариства з додатковою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» - адвоката Р.В. Федоренко надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви, заперечуючи проти задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно п.7.1. договорів оренди, їх строк складає з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. включно. Для подовження їх строку дії та на виконання ч.1 ст.777 ЦК України ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія» 15.11.2019р. в 16-41, згідно квитанції Укрпошти №5193801010173 та опису вкладення №389с, на адресу ОСОБА_1 направило листа за вих.№386/11 від 14.11.2019р., яким повідомляло про закінчення 31.12.2019р. термінів дії договорів оренди і прохало його в термін до 15.12.2019р. укласти договора оренди на 2020 рік та наступні роки. Однак, ні під час дії договорів, ні протягом року після закінчення строку їх дії від наймодавця - ОСОБА_1 ні відповіді на лист-пропозицію, ні заперечень на подовження терміну дії договорів оренди підприємству не надавалося і воно продовжувало користуватись орендованим майном, нараховуючи орендну плату і відповідні податки. При цьому, згідно ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, договір оренди нежитлового об`єкта № 0305 від 27.12.2016р. та договір оренди нежитлового об`єкта № 22/04 від 27.12.2016р. між ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія» та фізичними особами ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в силу закону були поновлені (пролонговані) на строк з 01.01.2020р. по 31.12.2022р. включно.

10.11.2020р. ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія» отримало від ОСОБА_1 . Вимогу про сплату йому орендної плати, зміст якої свідчить про його бажання розірвати договори оренди.

ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія», згідно відповіді на Вимогу, в принципі, не вбачало потреби в подальшій оренді нежитлових приміщень у фізичної особи ОСОБА_1 і виказувало готовність протягом передбаченого п.7.4. договорів місяця розглянути питання про розірвання з ним договорів оренди. В свою чергу, ОСОБА_3 не заперечував у наданні в оренду своєї половини приміщень.

Однак, після спливу місяця і до теперішнього часу ОСОБА_1 жодної заяви про припинення договору не подавав, з належною йому частиною орендуємих приміщень не визначився, інших заходів щодо припинення договорів оренди не вживав.

Враховуючи, що ні договором, ні законом права у наймача розриву договорів в односторонньому порядку не передбачено, ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія» з жовтня 2018р. по січень 2021р., згідно п.3.2. договорів, продовжувало нараховувати ОСОБА_1 орендну плату, яка складала 4 600,00 грн. та 1 550,00 грн., разом - 6 150,00 грн., всього в сумі: 6 150,00*26=159 900,00 грн., а також нараховувало і сплачувало відповідні податки.

Однак, підприємство означену орендну плату не могло виплатити позивачу із-зі того, що він на підприємство не з`являвся, номера своїх банківських рахунків не повідомляв, фактичне місце свого перебування приховував.

Таким чином, договір оренди нежитлового об`єкта № 0305 від 27.12.2016р. та договір оренди нежитлового об`єкта № 22/04 від 27.12.2016р. між ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія» та фізичними особами ОСОБА_3 і ОСОБА_1 діяли в силу закону по 31.12.2022р. включно, по ним нараховувалася орендна плата, після чого орендар звернувся з позовом до суду з проханням їх розірвати (справа №207/3471/20).

Крім того, за період оренди з 2012р. по теперішній час ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія» за письмовою згодою орендодавців і одночасно в той період учасників товариства фізичних осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_1 здійснило за власний рахунок невідокремлені без шкоди для орендуємих об`єктів, поліпшення приміщень «Трубоізоляційного цеху», яке коштувало до поліпшення 45 000,00 грн та «Приміщення обліку витрат теплової енергії ЦМК», яке коштувало до поліпшення 25 014,00 грн., а саме: Облаштування ділянки для верстата 1А660; Зведення навісу відкритого складу для зберігання обладнання; Капітальний ремонт даху; Монтаж і заміна внутрішніх електричних мереж; Монтаж і заміна внутрішніх сітей водопостачання та водовідведення; Облаштування внутрішньої і зовнішньої системи відеоспостереження; Охоронна сигналізація.

Після поліпшення приміщення «Трубоізоляційного цеху» та «Приміщення обліку витрат теплової енергії ЦМК» вони стали коштувати 4 447 428,23 грн., без урахування ПДВ, значить поліпшення вартували: 4 447 428,23 грн. - 45 000,00 грн. - 25 014,00 грн. = 4 377 414,23 грн..

Згідно п.2.5. та п.4.3. договорів, у випадку, якщо орендар здійснював за власний рахунок і з письмовою згоди орендодавців поліпшення, які є невідокремленими без шкоди для орендованого об`єкту, орендатор має право на відшкодування вартості цих поліпшень по закінченню строку дії договору. Також, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, і якщо ці поліпшення не можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач, згідно ст.778 ЦК України, має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Таким чином, враховуючи, що інше не встановлене договорами, наймач має право зарахування орендної плати на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна.

При цьому, залишок від наявної і невиплаченої орендної плати в сумі 159 900,00 грн. наймач зарахував на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна. Тобто, не ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія», а ОСОБА_1 має відшкодувати ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія» витрати на поліпшення предмету оренди в розмірі: (4 377 414,23/2) - 159 900,00 грн. = 2 028 807,12 грн..

Окрім цього, ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія», його учасники та посадові особи за викладених обставин в принципі, не вбачають потреби в подальшій оренді нежитлових приміщень у фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і готові протягом місяця розглянути питання про розірвання договорів оренди. Однак, вони не вбачають фізичної можливості, як скласти відповідний Акт прийому-передачі, так і повернути об`єкт оренди одному із власників - ОСОБА_1 , адже, невідомо які саме частини орендуємих приміщень належать йому, а які ОСОБА_3 .. Тобто, частка власності ОСОБА_1 в об`єктах оренди в натурі не визначена, що унеможливлює її визначення без порушення прав іншого співвласника ОСОБА_3 ..

Більш того, в Баглійському районному суді триває процес поділу майна подружжя ОСОБА_1 (справа №208/4168/18) і серед предметів спору наявні орендовані приміщення. Тобто, існує реальна ймовірність зменшення частки ОСОБА_1 в праві власності не предмет оренди, що найменш вдвоє, що також ускладнює, а взагалі, робить неможливим визначити, які приміщення орендованих об`єктів мають бути йому повернуті.

Крім того, повернення частини нерухомого майна від ТДВ «НВФ «Спецремтехнологія»до позивача без порушення прав іншого співвласника ОСОБА_3 є неможливим, адже за час оренди нерухоме майно було поліпшено, а враховуючи спільну форму власності визначення фактичної частки майна орендодавцю ОСОБА_1 , є неможливим.

II. Заяви, клопотання позивача, відповідача, третіх осіб.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Радченко С.О. не з`явились, представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві та у заяві про заміну неналежного відповідача.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a> не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на підставі зазначені у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 та її представник не з`явились, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 та його представник не з`явились, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

III. Процесуальні дії по справі.

15 травня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

25 березня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Як встановлено судом, 27 грудня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_3 (Орендодавець - 1), фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець - 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» в особі його директора ОСОБА_3 (Орендар), було укладено договір оренди нежилого об`єкту № 0305 від 27.12.2016 року (далі - Договір оренди 1) (Т.1, а.с.21-23).

Відповідно до п.1.1. Договору оренди 1, Орендодавці передають, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежилий об`єкт: Трубоізоляційний цех, загальною площею 279,9 кв.м., з прилеглою територією земельної ділянки, розташованого під об`єктом загальною площею 0,3059 га (кадастровий номер 1210400000:03:035:0156), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Орендодавцям на праві власності, а саме: Орендодавцю - 1 належить 1/2 частка об`єкта, Орендодавцю - 2 належить 1/2 частка об`єкта.

Відповідно до п.1.2. Договору оренди 1, загальна вартість Об`єкта, що передається в оренду складає 45 000,00 грн..

Відповідно до п.2.1. Договору оренди 1, Орендар вступає в тимчасове платне користування Об`єктом в строк, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного Договору та Акту приймання-передачі Об`єкта, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.3. Договору оренди 1, у випадку припинення даного Договору Об`єкт повертається Орендодавцям Орендарем аналогічно порядку, встановленому при передачі Об`єкта в оренду. Об`єкт вважається повернутим Орендодавцям з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Відповідно до п.2.4. Договору оренди 1, обов`язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Об`єкт іншій стороні Договору.

Відповідно до п.2.5. Договору оренди 1, у випадку, якщо орендар здійснював за власний рахунок і з письмової згоди Орендодавців поліпшення, які є невідокремленими без шкоди для орендованого Об`єкту, Орендар має право на відшкодування вартості цих поліпшень по закінченню строку дії договору.

Відповідно до п.3.1. Договору оренди 1, загальна ціна орендної плати, що виплачується Орендарем Орендодавцям, складає 9 200,00 грн..

Відповідно до п.3.2. Договору оренди 1, орендна плата виплачується Орендарем в готівковій формі не пізніше 16 числа кожного місяця в наступному порядку: Орендодавцю - 1 в сумі 4 600,00 грн.; Орендодавцю - 2 в сумі 4 600,00 грн..

Відповідно до п.4.3. Договору оренди 1, у випадку, коли Орендар здійснює поліпшення невідокремлені без шкоди для об`єкту, він має право, після закінчення строку дії договору, на відшкодування витрат виходячи з відсоткової вартості вироблених Орендарем поліпшень.

Відповідно до п.7.1. Договору оренди 1, строк дії Договору: з 01.01.2017 року до 31.12.2019 року включно.

Відповідно до п.7.4. Договору оренди 1, зміни та доповнення або розірвання даного Договору допускаються за взаємною згодою сторін та розглядаються на протязі одного місяця з дати їх надання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до п.7.6. Договору оренди 1, дія даного договору припиняється у випадках:

-завершення строку, на який був укладений Договір оренди;

-достроково по взаємній згоді сторін або по рішенню суду;

-в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі нежилого Об`єкта від 27 грудня 2016 року, який підписаний Орендодавцем - 1 - ОСОБА_3 , Орендодавцем - 2 - ОСОБА_1 та Орендарем - ТОВ науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» в особі його директора ОСОБА_3 , складений на виконання Договору оренди 1 (Т.1, а.с.27).

Відповідно до інформації №247530767 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.03.2021 року вбачається, що Трубоізоляційний цех, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (частка власності - 1/2) та ОСОБА_3 (частка власності - 1/2) на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огнєвою Н.О. (Т.1, а.с.33-35).

27 грудня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_3 (Орендодавець - 1), фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець - 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» в особі його директора ОСОБА_3 (Орендар), було укладено договір оренди нежилого об`єкту № 22/04 від 27.12.2016 року (далі - Договір оренди 2) (Т.1, а.с.24-26).

Відповідно до п.1.1. Договору оренди 2, Орендодавці передають, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежилий об`єкт: Приміщення обліку витрат теплової енергії ЦМК, загальною площею 68,9 кв.м., з прилеглою територією земельної ділянки, розташованого під об`єктом загальною площею 0,1351 га (кадастровий номер 1210100000:03:035:0158), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить Орендодавцям на праві власності, а саме: Орендодавцю - 1 належить 1/2 частка об`єкта, Орендодавцю - 2 належить 1/2 частка об`єкта.

Відповідно до п.1.2. Договору оренди 2, загальна вартість Об`єкта, що передається в оренду складає 25 014,00 грн..

Відповідно до п.2.1. Договору оренди 2, Орендар вступає в тимчасове платне користування Об`єктом в строк, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного Договору та Акту приймання-передачі Об`єкта, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.3. Договору оренди 2, у випадку припинення даного Договору Об`єкт повертається Орендодавцям Орендарем аналогічно порядку, встановленому при передачі Об`єкта в оренду. Об`єкт вважається повернутим Орендодавцям з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Відповідно до п.2.4. Договору оренди 2, обов`язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Об`єкт іншій стороні Договору.

Відповідно до п.2.5. Договору оренди 2, у випадку, якщо орендар здійснював за власний рахунок і з письмової згоди Орендодавців поліпшення, які є невідокремленими без шкоди для орендованого Об`єкту, Орендар має право на відшкодування вартості цих поліпшень по закінченню строку дії договору.

Відповідно до п.3.1. Договору оренди 2, загальна ціна орендної плати, що виплачується Орендарем Орендодавцям, складає 3 100,00 грн..

Відповідно до п.3.2. Договору оренди 2, орендна плата виплачується Орендарем в готівковій формі не пізніше 16 числа кожного місяця в наступному порядку: Орендодавцю - 1 в сумі 1 550,00 грн.; Орендодавцю - 2 в сумі 1 550,00 грн..

Відповідно до п.4.3. Договору оренди 2, у випадку, коли Орендар здійснює поліпшення невідокремлені без шкоди для об`єкту, він має право, після закінчення строку дії договору, на відшкодування витрат виходячи з відсоткової вартості вироблених Орендарем поліпшень.

Відповідно до п.7.1. Договору оренди 2, строк дії Договору: з 01.01.2017 року до 31.12.2019 року включно.

Відповідно до п.7.4. Договору оренди 2, зміни та доповнення або розірвання даного Договору допускаються за взаємною згодою сторін та розглядаються на протязі одного місяця з дати їх надання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до п.7.6. Договору оренди 2, дія даного договору припиняється у випадках:

-завершення строку, на який був укладений Договір оренди;

-достроково по взаємній згоді сторін або по рішенню суду;

-в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі нежилого Об`єкта від 27 грудня 2016 року, який підписаний Орендодавцем - 1 - ОСОБА_3 , Орендодавцем - 2 - ОСОБА_1 та Орендарем - ТОВ науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» в особі його директора ОСОБА_3 , складений на виконання Договору оренди 2 (Т.1, а.с.28).

Відповідно до інформації №247641199 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.03.2021 року вбачається, що Приміщення обліку витрат теплової енергії цмк, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (частка власності - 1/2) та ОСОБА_3 (частка власності - 1/2) на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Морозовою О.В. (Т.1, а.с.29-32).

Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_1 директором ТОВ НВФ «Спецремтехнологія» ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 здає в оренду нерухоме майно ТОВ НВФ «Спецремтехнологія», згідно договору 22/04 від 27.12.2016р. та договору 03/05 від 27.12.2016р. та щомісячно отримує плату за оренду: з січня 2018 року по вересень 2018 року включно у розмірі 6 150,00 грн. кожного місяця. Загальна сума: 55 350,00 грн.. (Т.1, а.с.36).

Відповідно до листа ТДВ НВФ «Спецремтехнологія» вих.№386/11 від 14 листопада 2019 року, який направлений ОСОБА_1 вбачається, що Товариство вказує про те, що 31.12.2019 року закінчується термін дії договорів оренди трубоізоляційного цеху №0305 від 27.12.2016 року та оренди приміщення обліку витрат теплової енергії ЦМК №22/04 від 27.12.2016 року. Просить в термін до 15 грудня 2019 року укласти договора оренди на 2020 рік та наступні роки з їх підприємством (Т.1, а.с.71-73).

Відповідно до листа ТДВ НВФ «Спецремтехнологія» вих.№387/11 від 14 листопада 2019 року, який направлений ОСОБА_1 вбачається, що Товариство вказує про те, що за Договорами оренди №22/04 від 27.12.2016 року та №0305 від 27.12.2016 року створилась заборгованість Товариства перед ОСОБА_1 .. Відсутність заяви та платіжних реквізітів не дає можливість провести розрахунок до повного погашення заборгованості. Просить дооформити первинні документи по наданій оренді з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року включно та надати письмову заяву з повними реквізитами платіжної карти для перерахування коштів за оренду (Т.1, а.с.37).

06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ НВФ «Спецремтехнологія» із відповідною письмовою вимогою від 06.11.2020 року, в якій вимагав від Товариства у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги сплатити ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за Договорами оренди нежилого об`єкту № 0305 від 27.12.2016 року та № 22/04 від 27.12.2016 року, за період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року (включно) у сумі 92 250,00 грн., та сплатити ОСОБА_1 неустойку у розмірі 123 000,00 грн., яка розрахована як подвійна орендна плата за час прострочення повернення Товариством ОСОБА_1 орендованих об`єктів (з січня 2020 року по жовтень 2020 року включно). Перерахування заборгованості з орендної плати та неустойки за прострочення повернення орендованих об`єктів здійснити на банківський рахунок ОСОБА_1 (зазначив рахунок) (Т.1, а.с.38-41).

12 листопада 2020 року директор ТДВ НВФ «Спецремтехнологія» ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 відповідь на вимогу вих.№308/11, відповідно до якої вбачається, що ТДВ НВФ «Спецремтехнологія» 15.11.2019р. в 16-41, згідно квитанції Укрпошти №5193801010173 та опису вкладення 389с, в адресу ОСОБА_1 направило листа за вих.389/11 від 14.11.2019р., яким повідомляло про закінчення 31.12.2019р. термінів дії договорів оренди і прохало його в термін до 15.12.2019р. укласти договора оренди на 2020 рік та наступні роки. Однак, протягом року від наймодавця - ОСОБА_1 ні відповіді на лист-пропозицію, ні заперечеь на подовження терміну дії договорів оренди підприємству не надавалося і воно продовжувало користуватись орендованим майном. ТДВ НВФ «Спецремтехнологія», його учасники та посадові особи не вбачають потреби в подальшій оренді нежитлових приміщень у фізичної особи ОСОБА_1 і готове протягом місяця розглянути питання про розірвання договорів оренди. Однак, вони не вбачають фізичної можливості, як скласти відповідний Акт прийому-передачі, так і повернути об`єкт оренди одному із власників - ОСОБА_1 , адже, невідомо, які саме частини орендуємих приміщень належать йому, а які ОСОБА_3 .. Тобто, частка власності ОСОБА_1 в об`єктах оренди в натурі не визначена, що унеможливлює її визначення без порушення прав іншого співвласника ОСОБА_3 .. Більш того, в суді триває процес поділу майна подружжя ОСОБА_1 і серед предметів спору наявні орендовані приміщення. Тобто, існує реальна ймовірність зменшення частки ОСОБА_1 в праві власності на предмет оренди що найменш вдвоє, що також ускладнює, а, взагалі, робить неможливим визначити, які приміщення орендованих об`єктів мають бути йому повернуті (Т.1, а.с.42-43).

Відповідно до висновку генерального директора ПТБ, оцінювач з оцінці майна, бізнесу та менеджменту ОСОБА_4 про вартість до звіту №2611/01 від 26 листопада 2020 року про оцінку ринкової вартості невід`ємних поліпшень, які неможливо відокремлити від об`єкта, без заподіяння йому шкоди, підтверджених копіями фінансової документації, виконаних у виробничих будівлях, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 вбачається, що за результатами дослідження розрахунків вартості виконаних невід`ємних поліпшень, підтверджених копіями фінансової документації - ринкова вартість невід`ємних поліпшень, за станом на дату оцінки, становить 2 964 556,88 грн., без врахування ПДВ. Ринкова вартість виконаних невід`ємних поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта, без заподіяння йому шкоди, підтверджених копіями фінансової документації, виконаних у виробничих будівлях, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , з урахуванням індексу інфляції минулих років, сума ринкової вартості виконаних орендарем невід`ємних поліпшень, на дату оцінки, складає: 4 447 428,23 грн., без врахування ПДВ (Т.1, а.с.74-337).

Також в матеріалах справи міститься копія ухвали Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року по справі №207/3516/2019, з тексту якого вбачається, що ОСОБА_1 на час укладання договорів оренди був учасником ТОВ «НВФ «Спецремтехнологія» та був законним власником 50% корпоративних прав (частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» (Т.2, а.с.35-36).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.10.2022 року вбачається, що засновниками (учасниками) ТОВ НВФ «Спецремтехнологія» є ОСОБА_3 , розмір частки 20 000,00 грн., ОСОБА_1 , розмір частки 20 000,00 грн. (Т.2, а.с.261-276).

Відповідно до витягу №313735142 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.10.2022 року вбачається, що трубоізоляційний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (розмір частки 1/4) на підставі рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2021 року по справі №208/4168/18 (Т.3, а.с.71).

Відповідно до витягу №313867535 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2022 року вбачається, що приміщення обліку витрат теплової енергії цмк, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (розмір частки 1/4) на підставі рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2021 року по справі №208/4168/18 (Т.3, а.с.72).

Відповідно до копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року по справі №208/4168/18 вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2021 року - залишено без змін (Т.3, а.с.73-79).

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 5 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, незалежно від того, вчиняється такий правочин з перевищенням наданих представнику повноважень, чи без такого перевищення.

З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

При цьому словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Представник, який вчиняє правочин від імені довірителя сам с собою, завжди знаходиться в ситуації конфлікту інтересів, адже інтерес різних сторін правочину не співпадає. Зокрема, у випадку укладення договору купівлі-продажу, інтерес продавця полягає у реалізації товару за найбільшу ціну, а інтерес покупця - за найменшу, інтерес продавця полягає у скороченні строків розрахунку, а покупця - у їх збільшенні, тощо.

У випадку укладення представником правочину з самим собою довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення ч.3 ст.238 ЦК надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя і, відповідно до ч.3 ст.238 ЦК, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (п.49).

Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене ч.3 ст.238 ЦК, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.05.2019 у справі №401/2995/16-ц, від 10.11.2021 у справі №757/50762/18-ц, від 01.12.2021 року у справі №908/3467/19.

Як встановлено судом, 27 грудня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_3 (Орендодавець - 1), фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець - 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» в особі його директора ОСОБА_3 (Орендар), було укладено договір оренди нежилого об`єкту № 0305 від 27.12.2016 року (далі - Договір оренди 1) (Т.1, а.с.21-23).

27 грудня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_3 (Орендодавець - 1), фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець - 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія» в особі його директора ОСОБА_3 (Орендар), було укладено договір оренди нежилого об`єкту № 22/04 від 27.12.2016 року (далі - Договір оренди 2) (Т.1, а.с.24-26).

Судом встановлено, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України, договори оренди були укладені від імені орендодавця - 1 - ОСОБА_3 та орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a> в особі його директора ОСОБА_3 , тобто однією і тією ж особою, крім цього орендодавець - 2 - ОСОБА_1 є співвласником ТОВ науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія», тобто договори направлені на реалізацію інтересів орендодавців.

ОСОБА_3 на момент укладання правочинів був директором, тобто представником Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a> у розумінні ЦК України.

Будучи представником Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a>, при укладенні договорів оренди, ОСОБА_3 діяв в своїх інтересах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року у справі № 911/2043/13, від 14 квітня 2014 року у справі №12/214-11/21, від 21 травня 2013 року у справі № 8/103-12, від 21 травня 2012 року у справі № 5010/868/2011-9/37, від 23 лютого 2011 року у справі № 13/22, від 3 лютого 2010 року у справі № 17/74, від 26 січня 2010 року у справі № 17/75, від 5 лютого 2009 року у справі № 15/270, від 18 грудня 2008 року у справі № 16/403пд та від 29 листопада 2006 року у справі № 43/394.

Таким чином, суд вважає, що договори оренди №0305 від 27.12.2016р. та №22/04 від 27.12.2016р. укладені з порушенням норм законодавства, а саме ч.3 ст.238 ЦК України, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, аналізуючи в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a>, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати, стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

VI. Розподіл судових витрат.

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 216, 237, 238 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 76, 77, 80, 81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a>, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати, стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»</a>, ЄДРПОУ 34827433, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Матросова, 19, прим.103.

третя особа - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

третя особа - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя Похваліта С. М.