Рішення

від 17.10.2024 по справі 345/2411/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/2411/24

Провадження № 2/345/611/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 16.01.2009 року у виконавчому комітеті Бурштинської міської ради ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_3 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 отримала прізвище ОСОБА_2 . Від шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилося троє дітей: син ОСОБА_7 - 2010 р.н., дочка ОСОБА_8 - 2011 р.н. та дочка ОСОБА_9 - 2013 р.н.

Згодом фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були припинені, сім`я розпалася, а шлюб носив лише формальний характер. Тому у 2020 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідно до рішення суду від 26.11.2020 року позов про розірвання шлюбу був задоволений, а шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - розірвано, судове рішення набрало законної сили 28.12.2020 року.

У січні 2020 року ОСОБА_1 познайомився із ОСОБА_2 . Згодом позивач та відповідач ОСОБА_2 почали проживати разом та переїхали з дітьми у м.Львів. На момент переїзду між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб. Під час спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився спільний син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Біологічними батьками хлопчика є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте у зв`язку із тим, що рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 набрало законної сили 28.12.2020 року, батьком дитини був записаний ОСОБА_3 , адже дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

10.05.2022 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_2 , відтак дружині позивача було присвоєно прізвище - ІНФОРМАЦІЯ_5 .14.07.2021 року Шеченківським відділом ДРАЦС у м. Львові було видано свідоцтво про народження ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до виданого свідоцтва матір`ю дитини записана ОСОБА_2 , а батьком - ОСОБА_3 .

Біологічним батьком дитини ОСОБА_10 є позивач, з яким наразі відповідач ОСОБА_2 проживає однією сім`єю та виховує спільного сина ОСОБА_10 , а також виховує троє дітей від попереднього шлюбу. Більше того, позивач, як батько постійно доглядає, утримує та піклується про ОСОБА_10 , тобто вчиняє всі дії, які свідчать про визнання позивачем ОСОБА_10 , як свого сина.

ОСОБА_1 , як біологічний батько дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважає за необхідне звернутися до суду із позовною заявою, щоб визнати своє батьківство відносно сина ОСОБА_10 та внести зміни до актового запису про його народження, а саме у відомостях про батька дитини вказати батьком - ОСОБА_1 ; змінити прізвище дитини із ОСОБА_2 на ІНФОРМАЦІЯ_5 , по батькові змінити із ОСОБА_10 на ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов визнає, стверджує, що позивач є дійсно біологічним батьком дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.01.2009 року. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.11.2020 року шлюб між ними було розірвано, після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 відновлено на дошлюбне - « ОСОБА_14 ». Вказане рішення суду набуло законної сили 28.12.2020 року (а.с.16-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_10 , про що свідчить копія Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , де в графі батько вказаний - ОСОБА_3 , а в графі мати - ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Ч.2 ст.122 СК України передбачено, що дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Згідно зі ст.133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

З актового запису про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що реєстрація народження проведена відповідно до ст.133 СК України. У відомостях про батька вказано ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підстава запису відомостей про батька - актовий запис про шлюб № 01 від 16.01.2009 року.

Тобто, оскільки ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу між відповідачами ОСОБА_15 та ОСОБА_3 , тому, на підставі ч.2 ст.122, ст.133 СК України відповідач ОСОБА_3 записаний його батьком.

Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У зв`язку з тим, що батьківство чоловіка матері дитини презюмується, він не зобов`язаний доводити своє батьківство. Тому тягар доказування свого батьківства, лежить на позивачеві. Доказом батьківства позивача можуть бути різні обставини, встановлені відповідно до ЦПК України.

Суд також враховує, що відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, що оцінюється судом в сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 25.07.2024 року №СЕ-19/114-24/11543-БД, складеного експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України М.В.Якимів., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічним батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ймовірність такої події складає 99,999999999%.

Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 "Калачова проти Російської Федерації", § 34, від 7 травня 2009 року).

Також суд враховує, що відповідачка ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_10 , визнає ту обставину, що позивач є біологічним батьком дитини.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх доказів в сукупності, що підтверджують обставини справи, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 122, 125, 128, 129, 134, 136 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 258, 259,263,264,265, 268, 354 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни в актовий запис за №749 від 14.07.2021 року, складений Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

-замість прізвища дитини « ОСОБА_10 » вказати « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

-замість по батькові дитини « ОСОБА_10 » вказати « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

-у відомостях про батька дитини зазначити: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Сокаль Сокальського району Львівської області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України», виключивши відомості про батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-інші відомості залишити без змін.

Видати нове свідоцтво про народження з урахуванням вищезазначених змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулювати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 17.10.2024року.

Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ