Рішення

від 03.10.2024 по справі 529/1792/23

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1792/23

Провадження № 2/529/99/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

прокурора - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Коморної О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за позовом в.о. керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області Коваля Євгена Олександровича в інтересах держави в особі Диканської селищної територіальної громади до Диканської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальної установи природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку "Диканський" Полтавської обласної ради, про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію права приватної власності, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий змістпозовних вимог,а такожпозиції учасниківсправи щодопозову.

29.12.2023 в.о. керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області Коваль Є.О. в інтересах держави в особі Диканської селищної територіальної громади звернувся до суду з позовом до Диканської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію права приватної власності, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки. В обґрунтування позову вказано, що Диканською окружною прокуратурою Полтавської області під час вивчення стану законності при передачі земельних ділянок у власність та користування на території Регіонального ландшафтного парку "Диканський" (далі - РЛП "Диканський") було встановлено факт протиправної передачі у приватну власність земельної ділянки природно-заповідного фонду. Так, рішенням 23 сесії 8 скликання Диканської селищної ради від 26.01.2022 № 36 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області" було затверджено проект землеустрою та передано відповідачу ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Михайлівка Полтавського району Полтавської області. Право приватної власності на цю земельну ділянку з кадастровим номером 5321084905:05:001:0412 було зареєстровано за ОСОБА_2 09.02.2022 за № 46714541. На підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Шимкою О.І., зареєстрованого в реєстрі 11.07.2023 за № 929, до ОСОБА_3 перейшло право власності на вказану земельну ділянку. Право приватної власності на цю земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав було зареєстровано за ОСОБА_3 11.07.2023 за № 50953012. Відповідно до Проекту організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів та об`єктів РЛП "Диканський" вказана вище земельна ділянка відноситься до пасовищ та знаходиться в зоні регульованої рекреації РЛП "Диканський". Оскільки з часу створення до цього часу проект землеустрою щодо встановлення меж території природно-заповідного фонду РЛП "Диканський" не розроблений та не затверджений, його межі визначаються відповідно до проекту створення, як передбачено ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Позивач вказує, що таким чином Диканська селищна рада була обізнана про створення, місце розташування, межі РЛП "Диканський", а також щодо належності спірної земельної ділянки до категорії земель природно-заповідного фонду. Крім того, листом від 26.05.2022 № 49/02012 на адресу Диканської селищної ради РЛП "Диканський" повідомив про те, що в зоні регульованої рекреації (об`єкт ІІ-7 "Михайлівка") виявлено близько 4 га ріллі на земельній ділянці, яка згідно Проекту організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів та об`єктів РЛП "Диканський" має використовуватися як "випаси". В рамках кримінального провадження № 42022172020000014 від 08.06.2022, на вимогу Диканської окружної прокуратури Полтавської області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, ДП "Центр державного земельного кадастру" повідомили, що за результатами геопросторового аналізу встановлено, що межі ряду земельних ділянок, у тому числі спірної земельної ділянки, перебувають в межах об`єкта Інформаційного шару РЛП "Диканський".

Позивач зазначає, що чинне земельне законодавство не передбачає порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Таким чином, рішення 23 сесії 8 скликання Диканської селищної ради від 26.01.2022 № 37 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення відповідачу ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки винесено всупереч вимогам чинного законодавства, а тому його слід визнати незаконним та скасувати. Оскільки вказане рішення Диканської селищної ради є незаконним, спірна земельна ділянка відповідно до вимог законодавства не може перебувати у приватній власності, то подальше її відчуження ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3 є також неправомірним. Посилаючись на вказане, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 11.07.2023, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію та припинити право приватної власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, запис про державну реєстрацію від 11.07.2023 за № 50953012. Позивач також просить зобов`язати ОСОБА_3 повернути спірну земельну ділянку на користь держави в особі Диканської територіальної громади, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки від 08.09.2021 та стягнути з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури понесені у справі судові витрати.

04.01.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.01.2024 у справі застосовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5321084905:05:001:0412, площею 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , та заборони ОСОБА_3 розпоряджатись,змінювати цільовепризначення,здійснювати перетворення,поділ,об`єднаннявказаної земельноїділянки.

22.01.2024 відповідач Диканська селищна рада надала суду відзив на позов, в якому просила задовольнити позовні вимоги частково, а саме зобов`язати відповідача ОСОБА_3 повернути державі в особі Диканської селищної територіальної громади земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 5321084905:05:001:0412, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Диканської селищної ради (в межах с. Михайлівка) /том 1, а.с. 76-85/. В задоволенні іншої частини позовних вимог Диканська селищна рада просила відмовити. В обґрунтування відзиву вказано, що матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах РЛП "Диканський", що в свою чергу свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї земельної ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Враховуючи те, що спірна земельна ділянка після її передачі у приватну власність ОСОБА_2 була відчужена і на теперішній час її власником є ОСОБА_3 , то заявлені прокурором вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Диканської селищної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації та припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки не є ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, адже задоволення цих вимог не призведе до відновлення володіння спірною земельною ділянкою, що взаємоузгоджується із судовою практикою Великої Палати Верховного Суду.

26.01.2024 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача Диканської селищної ради, надана Диканською окружною прокуратурою Полтавської області /том 1, а.с. 87-90/. У цій відповіді вказано, що оскільки рішення 23 сесії 8 скликання Диканської селищної ради від 26.01.2022 в частині надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 стосується земель природно-заповідного фонду, розпоряджатися якими Диканська селищна рада не мала права, та які не можуть бути передані у приватну власність, то таке рішення суперечить вимогам чинного законодавства та порушує інтереси держави і відповідно це є підставою для визнання його незаконним з одночасним скасуванням державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Так як вказане вище рішення Диканської селищної ради є незаконним, спірна земельна ділянка відповідно до вимог законодавства не може перебувати у приватній власності, то подальше її відчуження ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3 є також неправомірним. Вказане є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 11.07.2023, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та скасування державної реєстрації і припинення права приватної власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку. Задоволення усіх позовних вимог забезпечить Диканській територіальній громаді реальну та безперешкодну можливість реалізувати усі правомочності власника спірної земельної ділянки. Посилаючись на вказане, прокуратура просила задовольнити позов у повному обсязі.

20.02.2024 до суду надійшло клопотання третьої особи у справі Комунальної установи природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку "Диканський" Полтавської обласної ради, в якому ця третя особа просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та провести розгляд справи за відсутності її представника /том 1, а.с. 111/.

21.02.2024 до суду надійшов відзив на позов, наданий представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Коморною О.В., в якому остання просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі /том 1, а.с. 114-127/. В обґрунтування відзиву вказано, що ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку в порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, визначеному ст. 118 Земельного кодексу України. Орган місцевого самоврядування у визначений законом спосіб задовольнив конституційне право ОСОБА_2 на отримання земельної ділянки у власність. У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2023, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого нотаріусом, до ОСОБА_3 перейшло право власності на спірну земельну ділянку. У зв`язку із цим, ОСОБА_3 стала добросовісним набувачем земельної ділянки, будь-яких обмежень, обтяжень, заборон на час вчинення правочину не існувало. Рішенням 2 сесії 22 скликання Полтавської обласної ради народних депутатів від 27.10.1994 створений РЛП "Диканський" та внесений в додатковий перелік заповідних територій та об`єктів області без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у власників або у користувачів площею 11 945 га. Листом РЛП "Диканський" від 21.04.2023 за вих. № 71/06-08 підтверджено відсутність винесення меж Парку в натурі, а отже відсутні матеріали, які перешкоджають відведенню спірної земельної ділянки у приватну власність. Крім того, відведення земельної ділянки в межах природно-заповідного фонду створює обтяження (обмеження) для власника передбачені п. 4.7 Положення про комунальну установу природо-заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк "Диканський" Полтавської обласної ради, але не повну заборону використання земельної ділянки та обов`язковість припинення права власності. Спірна земельна ділянка формувалася на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у 2021 році. На момент реєстрації цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі уже існував інформаційний шар Регіональний ландшафтний парк місцевого значення "Диканський", на який посилається позивач, однак державний кадастровий реєстратор провів реєстрацію спірної земельної ділянки, оскільки після перевірки передбачених законодавством відповідних відомостей не було встановлено законних підстав для відмови у реєстрації. Вказане дає всі підстави вважати цю реєстрацію правомірною. Законодавством не передбачено отримання згоди Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА на передачу спірної земельної ділянки у приватну власність та погодження проекту її відведення, що спростовує доводи позивача. Доданий до позову протокол огляду місця події від 09.09.2022, складений слідчим СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, яким встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах РЛП "Диканський" та розорана, не є належним та допустими доказом, оскільки у цьому протоколі відсутня інформація про те, в межах якого кримінального провадження було проведено цей огляд та на якій підставі. Вказана слідча дія проводилася у порушення вимог законодавства без участі власника земельної ділянки. Позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б достовірно підтверджували те, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах РЛП "Диканський", оскільки його межі не встановлено. Передача спірної земельної ділянки у приватну власність здійснювалася внаслідок передбаченої законом процедури безоплатної приватизації, дотримання якої повинно було контролюватися декількома державними органами, які мають не лише відповідні знання, але і відповідний обсяг повноважень для унеможливлення порушень законодавства. Тому, покладення на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов`язку з перевірки дотримання органом місцевого самоврядування законодавства при отриманні земельної ділянки у приватну власність є надмірним тягарем, що покладається на приватну особу у правовідносинах з органом, наділеним владними повноваженнями, який має відповідні інструменти і зобов`язаний діяти відповідно до вимог закону. Позбавлення права власності на земельну ділянку без відповідної майнової компенсації, незалежно від того чи заявляв про неї відповідач, узаконює порушення органів державної влади чи місцевого самоврядування при розпорядженні землею та звільняє їх від будь-якої відповідальності перед особою, яка потерпіла від їх неправомірних дій.

28.02.2024 до суду надійшла відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_3 , надана Диканською окружною прокуратурою Полтавської області, у якому позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі /том 1, а.с. 142-148/. У цій відповіді зазначено, що Диканською селищною радою було порушено встановлений законом порядок визначення цільового призначення спірної земельної ділянки. Твердження про відсутність матеріалів щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та внесення відповідних даних щодо меж заказника до Державного земельного кадастру суперечать вимогам ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Наказу Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА від 28.01.2019 № 03, яким затверджено Положення про комунальну установу природно-заповідного фонду РЛП "Диканський", та спростовуються доданими до позову доказами. Диканська селищна рада безпосередньо замовила у 1995 році розробку Проекту організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів та об`єктів РЛП "Диканський". Таким чином, орган місцевого самоврядування безумовно був обізнаний щодо належності спірної земельної ділянки до категорії особливо цінних земель. На момент ухвалення спірного рішення функціонувала Публічна кадастрова карта України. Тому, відповідачі Диканська селищна рада, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали можливість скористатися вказаним ресурсом та з`ясувати той факт, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах земель природно-заповідного фонду. Законним власником та володільцем спірної земельної ділянки є Диканська територіальна громада, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 83 ЗК України заволодіння приватними особами землями природно-заповідного фонду комунальної форми власності є неможливим. Усунення перешкод територіальній громаді з боку відповідача ОСОБА_3 у користуванні спірною земельною ділянкою, яка перебуває у межах РЛП "Диканський", відповідатиме легітимній меті та дозволятиме її досягнути. Такий захід втручання у відповідне право є пропорційним цій меті, оскільки ОСОБА_3 , придбаваючи спірну земельну ділянку у ОСОБА_2 , діючи розумно, не могла не перевірити місцезнаходження цього об`єкта, а отже могла та повинна була пересвідчитися у тому, що ця земельна ділянка знаходиться у межах РЛП "Диканський". Спірна земельна ділянка знаходиться всередині РЛП "Диканський", а тому проявивши розумну обачність, відповідачі мали можливість бути обізнаними про її належність до земель природно-заповідного фонду. Чинне законодавство надає ОСОБА_3 ефективні засоби юридичного захисту, оскільки остання не позбавлена можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до ОСОБА_2 , в якого придбала спірну земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України. Твердження представника відповідача ОСОБА_3 про неналежність та недопустимість доказу у вигляді протоколу огляду місця події від 09.09.2022 є безпідставним, оскільки ця слідча дія була проведена з метою фіксації порушення чинного законодавства, а саме підтвердження стану використання земельної ділянки особою, за якою зареєстровано право приватної власності на неї, а також обґрунтування важливості повернення її з приватної власності через використання всупереч цільовому призначенню. Для проведення цієї слідчої дії було залучено начальника відділу держохорони РЛП "Диканський" ОСОБА_4 . Крім того, ця слідча дія була проведена за участі сертифікованого інженера-землевпорядника, який підтвердив факт перебування спірної земельної ділянки у межах РЛП "Диканський".

17.04.2024 до суду надійшов відзив на позов, наданий відповідачем ОСОБА_2 , у якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі /том 1, а.с. 166-174/. У цьому відзиві ОСОБА_2 вказує, що він набув право власності на спірну земельну ділянку в порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, визначеному статтею 118 ЗК України. Проект землеустрою та подальша реєстрація за ним права власності на земельну ділянку були виконані відповідно до вимог чинного законодавства, після перевірки всіх необхідних даних відповідними державними органами, які мали доступ до відповідних реєстрів та інформації. ОСОБА_3 стала добросовісним набувачем спірної земельної ділянки на підставі укладеного між нею та ним, ОСОБА_2 , договору купівлі-продажу від 11.07.2023. Рішенням 2 сесії 22 скликання Полтавської обласної ради народних депутатів від 27.10.1994 створений РЛП "Диканський" та внесений в додатковий перелік заповідних територій та об`єктів області без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у власників або у користувачів площею 11 945 га. На території Диканської селищної ради вказаний ландшафтний парк займає значну частину площі, а отже, якщо користуватися логікою прокуратури, то майже всі земельні ділянки перебувають в межах природно-заповідного фонду та не можуть перебувати у приватній власності, тоді виникає питання, чому позов пред`явлено лише щодо земельної ділянки, яка була отримана ним у законний спосіб. Позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували те, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах РЛП "Диканський", оскільки його межі не встановлено, необхідна документація не розроблялася. Передача спірної земельної ділянки у приватну власність здійснювалася внаслідок передбаченої законом процедури безоплатної приватизації, дотримання якої повинно було контролюватися декількома державними органами, які мають не лише відповідні знання, але і відповідний обсяг повноважень для унеможливлення порушень законодавства. ОСОБА_2 вказує, що покладення на нього та ОСОБА_3 обов`язку з перевірки дотримання органом місцевого самоврядування законодавства при отриманні земельної ділянки у приватну власність є надмірним тягарем, що покладається на приватну особу у правовідносинах з органом, наділеним владними повноваженнями, який має відповідні інструменти і зобов`язаний діяти відповідно до вимог закону.

23.04.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача ОСОБА_2 , у якій викладені аналогічні аргументи, які були наведені у відповіді позивача на відзив представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Коморної О.В. /том 1, а.с. 188-190/.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позові, наданих відповідях на відзиви відповідачів та в судовому засіданні. Прокурор вказала, що не може пояснити чому огляд земельної ділянки проводився слідчим за відсутності власника земельної ділянки. В процесі цього огляду там був присутній сертифікований інженер-землевпорядник, який залучався у рамках кримінального провадження. Інформація Державного земельного кадастру розміщалася на відповідних сайтах. Прокурор вказала, що вона не може повідомити інформацію щодо стану проведення досудового розслідування кримінального провадження щодо розорювання земельної ділянки, хоча деякі документи з цього кримінального провадження приєднані до даного позову. Крім спірної земельної ділянки є ще 4 земельні ділянки, які неправомірно виділені у приватну власність, так як вони теж знаходяться на території РЛП "Диканський" та належать до земель природно-заповідного фонду, однак питання щодо оскарження виділення цих земельних ділянок ще не вирішені, оскільки в Україні введено воєнний стан і люди не встигли їх оформити.

Представник відповідача Диканської селищної ради Лях І.П. в судовому засіданні, яке відбулося 15.08.2024, вказав, що позиція Диканської селищної ради щодо позову викладена у відзиві на позов. ОСОБА_5 просив задовольнити позов частково, зобов`язати відповідача ОСОБА_3 повернути державі в особі Диканської територіальної громади спірну земельну ділянку, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити. Представник відповідача вказав, що земельна ділянка ОСОБА_2 відводилась і була здійснена її безоплатна передача. На момент передачі ОСОБА_2 земельної ділянки не було взято до уваги те, що спірна земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду, хоча відповідні уповноважені особи повинні були про це знати. Диканська селищна рада знала, що на її території є ландшафтний парк. Однак у встановленому законом порядку межі РЛП "Диканський" не були встановлені. Спірна земельна ділянка не єдина, яка була передана з такими порушеннями. Межі ландшафтного парку давно не відповідають вимогам сьогодення. На території парку здійснюється господарська діяльність. Замовником проекту щодо РЛП "Диканський" виступала Диканська селищна рада. Ландшафтний парк повідомляв, що виявили розорану земельну ділянку площею 4,00 га, що є порушенням законодавства, бо це зона регульованої рекреації, бо зона призначена для оздоровлення, короткострокового відпочинку, там є стежки туристичні тощо. Охоронні зобов`язання не підписувались. З моменту розробки проекту не приймалося рішення про зміну статусу земельної ділянки тощо. Зміни були в 2023 році: змінювались межі, тобто конфігурація земельної ділянки природно-заповідного фонду, але загальна площа не змінювалась. Тобто одні земельні ділянки виходили зі складу цієї зони, а інші туди додавались. У с. Михайлівка, де знаходиться спірна земельна ділянка, змін у земельній ділянці природно-заповідного фонду не було. ОСОБА_5 вказав, що в Диканській селищній раді є відділ земельних ресурсів, який готує проекти рішень і тоді комісія напрацьовує рекомендації і вносить на сесію. Всі знають, що селище Диканька знаходиться в межах природно-охоронної зони. ОСОБА_5 вказав, що Диканська селищна рада хоче звернутися до Полтавської обласної ради, щоб вирішити питання про виготовлення проекту з вказівкою на межі зони природно-заповідного фонду.

Представник відповідача Диканської селищної ради Лях І.П. в судове засідання, призначене на 03.10.2024, не з`явився, до суду надійшло клопотання Диканської селищної ради, в якому вона просить задовольнити позов частково, зобов`язати відповідача ОСОБА_3 повернути державі в особі Диканської територіальної громади спірну земельну ділянку, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити. Диканська селищна рада просить розглянути справу за відсутності її представника.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, вказаних у відзиві на позов. Зазначив, що отримання ним спірної земельної ділянки у власність було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, після проведення низки перевірок відповідними державними органами. Вказав, що виділена йому земельна ділянка знаходиться в межах населеного пунктута технічна документація не містила будь яких застережень щодо її використання.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Коморна О.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Представник третьої особи Комунальної установи природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку "Диканський" Полтавської обласної ради Черкаська І.С., в судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2024, вказала, що підтримує позов та просила його задовольнити. ОСОБА_6 вказала, що вона є директором цього ландшафтного парку. Зазначила, що спірна земельна ділянка знаходиться у РЛП "Диканський". Жителі селища Диканька повинні знати про межі ландшафтного парку. Межі РЛП "Диканський" в натурі не винесено. Якби земельна ділянка не розорювалася, а залишилися б пасовища, то це б не створили негативних наслідків. ОСОБА_6 вказала, що при здійсненні приватизації громадянами земельних ділянок РЛП "Диканський" не погоджує надання земельних ділянок у приватну власність чи в оренду.

Представник третьої особи Комунальної установи природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку "Диканський" Полтавської обласної ради, в судове засідання, яке було призначено на 03.10.2024, не з`явився, до суду надійшло клопотання цієї третьої особи, в якому вона просить розглянути справу за відсутності її представника, з врахуванням раніше наданих показань директора РЛП "Диканський" Черкаської І.С. РЛП "Диканський" просив задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, пояснення свідка, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Диканської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої у межах с. Михайлівка, на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області /том 1, а.с. 17/.

З копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що 08 вересня 2021 року було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га, з кадастровим номером 5321084905:05:001:0412, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Михайлівка Полтавського району Полтавської області, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 . Органом, який зареєстрував земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, є Відділ у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області /том 1, а.с. 14/.

Рішенням 23 сесії 8 скликання Диканської селищної ради від 26.01.2022 № 36 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку та передано громадянам у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Диканської селищної ради Полтавського району, Полтавської області, згідно додатку. Відповідно до витягу з додатку до цього рішення, серед інших під № 42 зазначено ОСОБА_2 , якому затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий № 5321084905:05:001:0412, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Михайлівка Полтавського району Полтавської області /том 1, а.с. 19/.

Право приватної власності ОСОБА_2 на вказану вище земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2022 за № 46714541 /а.с. 20-21/.

11 липня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу вказаної вище земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимкою О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 929 /том 1, а.с. 20-21/.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право приватної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 11 липня 2023 року за № 50953012 /том 1, а.с. 16/.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Позивачу позовнійзаяві посилаєтьсяна незаконністьпередачі вказаноївище спірноїземельної ділянкиу приватнувласність ОСОБА_2 та подальшогоїї придбання ОСОБА_3 на підставідоговору купівлі-продажуу зв`язкуіз тим,що цяземельна ділянкарозташована вмежах РЛП"Диканський"та відноситьсядо земельприродно-заповідногофонду.

Захист порушених інтересів держави покладено на органи прокуратури відповідно до ст. 131-1 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 56 ЦПК України.

Статтею 43 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ст. 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать зокрема регіональні ландшафтні парки.

Відповідно до ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до п. "в" ч. 4 ст. 83, п. "г" ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель комунальної та державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Частиною 1 статті 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Рішенням 2 сесії 22 скликання Полтавської обласної ради народних депутатів від 27 жовтня 1994 року створений РЛП "Диканський" та внесений в додатковий перелік заповідних територій та об`єктів області без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у власниківабо укористувачів загальною площею 11 945 га /том 1, а.с. 23/.

На підставі вказаного вище рішення, на замовлення Диканської селищної ради, 1995 році було розроблено Проект організації, охорона та рекреаційне використання природних комплексів та об`єктів регіонального ландшафтного парку "Диканський" Полтавської області. Вказаний Проект затверджено рішенням 8 сесії 23 скликання Полтавської обласної ради від 17.08.1999 /том 1, а.с. 34/.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 28.01.2019 № 03 було затверджено Положення про Комунальну установу природно-заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк "Диканський" Полтавської обласної ради (далі - Положення) /том 1, а.с. 23-31/.

Відповідно до п. 1.16 Положення межі території РЛП "Диканський" встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до вимог чинного законодавства, закріплюються єдиними державними знаками та аншлагами, наносяться на планово-картографічні матеріали. До встановленнямеж Паркув натурі,межі визначаютьсявідповідно доПроекту організаціїтериторії,охорони,відтворення тарекреаційного використанняприродних комплексіві об`єктівПарку /том 1, а.с. 24/.

У матеріалах справи відсутні докази того, що межі РЛП "Диканський" встановлені в натурі. Директор РЛП "Диканський" Черкаська І.С. в судовому засіданні також підтвердила, що межі РЛП "Диканський" не встановлені в натурі.

В судовому засіданні було встановлено, що з моменту створення і до цього часу проект землеустрою щодо встановлення меж території природно-заповідного фонду - РЛП "Диканський" не розроблений та не затверджений.

Твердження про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах РЛП "Диканський" та входить до зони регульованої рекреації позивач обґрунтовує тим, що це було встановлено під час вивчення Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів РЛП "Диканський" та підтверджується листом Комунальної установи природно-заповідного фонду РЛП "Диканський" Полтавської обласної ради від 15.06.2023 за вих. № 90/06-08 /том 1, а.с. 4, 36/.

При цьому, позивачем не надано суду Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів РЛП "Диканський", який можна було б дослідити в судовому засіданні і відповідно достовірно встановити, чи дійсно спірна земельна ділянка знаходиться в межах РЛП "Диканський", до якої саме зони вона входить тощо.

Із наявного у матеріалах справи Витягу з карти розподілу території РЛП "Диканський" за режимом охорони і використання /том 1, а.с. 32-33/ неможливо достовірно встановити те, що на ньому зображено саме спірну земельну ділянку, те, що дійсно спірна земельна ділянка знаходиться в межах РЛП "Диканський", до якої саме зони вона входить.

В судовому засіданні встановлено, що, як на час виділення відповідачу ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації, на час укладення останнім договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки з відповідачем ОСОБА_3 , так і на теперішній час у Державному земельному кадастрі відсутні будь-які обмеження чи обтяження щодо спірної земельної ділянки.

У Публічній кадастровій карті України теж відсутні відомості про віднесення спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду. Натомість, у відповідних державних реєстрах спірна земельна ділянка має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Вказане також було підтверджено показаннями свідка у справі - начальника Відділу земельних ресурсів Диканської селищної ради Бойко Н.М., яка в судовому засіданні вказала, що на час затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки були відсутні перешкоди для такого затвердження, так як ця земельна ділянка мала цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, відомості про її належність до земель природно-заповідного фонду у відповідних державних реєстрах були відсутні. ОСОБА_7 зазначила, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах с. Михайлівка і разом з нею у природоохоронній зоні також знаходяться газопровод, кладовища, сміттєзвалища, живуть люди тощо. З огляду на це нині можна позбавити права власності близько 9 тисяч людей.

Позивачем не надано суду доказів того, що на теперішній час змінено цільове призначення спірної земельної ділянки та внесено до відповідних державних реєстрів відомості про те, що ця земельна ділянка належить до категорії земель природно-заповідного фонду.

Суд зауважує, що при відсутності встановлених в натурі чітких меж РЛП "Диканський", відсутності відомостей у відповідних державних реєстрах про місцезнаходження та розміри територій цього парку, зокрема територій, які належать до природно-заповідного фонду, належним тадопустимим доказом,який биміг підтвердитичи спростуватифакт належностіспірної земельноїділянки доземель природно-заповідногофонду,є висновоксудової земельно-технічноїекспертизи. При цьому, позивач, на якого вимогами ЦПК України покладено обов`язок щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, не надав суду висновок експертизи та не звертався до суду із клопотанням про призначення у справі відповідної експертизи.

Також, судом враховується, що як Поземельна книга / а.с. 209-221 т 1/, так і Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5321084905:05:001:0412 / а.с.8 т 2/ не містить зареєстровані обмеження її використання.

Таким чином, достеменно встановити факт розташування спірної земельної ділянки у межах РЛП "Диканський" та належність її до земель природно-заповідного фонду на підставі наявних у справі матеріалів неможливо.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування рішення Диканської селищної ради про виділення ОСОБА_2 в порядку безоплатної приватизації у власність спірної земельної ділянки. При виділенні ОСОБА_2 спірної земельної ділянки орган місцевого самоврядування діяв у межах своїх повноважень, на підставі чинного на той час законодавства, виходячи з відомостей про цю земельну ділянку, які були наявні у відповідних державних реєстрах та Публічній кадастровій карті України. Виходячи з цього, також відсутні підстави для визнання незаконною та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки від 08.09.2021.

Верховний Суд у своїх правових висновках неодноразово зазначав, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "Щокін проти України"), напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій "законності" означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку у порядку безоплатної приватизації у передбачений законом спосіб, судом не встановлено підстав для скасування рішення органу місцевого самоврядування про виділення цієї земельної ділянки, то відповідно ОСОБА_3 стала добросовісним набувачем цієї земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки від 11.07.2023, на момент укладення якого також не було наявних у відповідних державних реєстрах будь-яких обмежень, обтяжень, заборон щодо спірної земельної ділянки.

Перекладення на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов`язку з перевірки дотримання органом місцевого самоврядування законодавства при отриманні земельної ділянки у приватну власність (розумна обачність), як про те вказував позивач, є надмірним тягарем, що покладається на приватну особу у правовідносинах з органом, наділеним владними повноваженнями, який має відповідні інструменти і зобов`язаний діяти відповідно до вимог закону.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, з метою запобігання невиправданого втручання держави в право власності особи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.07.2023, скасування державної реєстрації та припинення права приватної власності ОСОБА_3 і зобов`язання останньої повернути спірну земельну ділянку на користь держави в особі Диканської територіальної громади.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у справі не підлягають стягненню з відповідачів та залишаються на рахунок позивача.

Вирішення судом питання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин 9, 10 статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадкуухвалення рішеннящодо повноївідмови узадоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, керуючись ч. 9 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за необхідне скасувати визначені ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 04.01.2024 заходи забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5321084905:05:001:0412, площею 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , та заборони ОСОБА_3 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вказаної земельної ділянки. Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, 158, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову в.о.керівника Диканськоїокружної прокуратуриПолтавської областіКоваля ЄвгенаОлександровича вінтересах державив особіДиканської селищноїтериторіальної громадидо Диканськоїселищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Комунальної установиприродно-заповідногофонду Регіональноголандшафтного парку"Диканський"Полтавської обласноїради,про визнаннянезаконним рішення,визнання недійснимдоговору купівлі-продажу,скасування записупро державнуреєстрацію праваприватної власності,повернення земельноїділянки таскасування державноїреєстрації земельноїділянки - відмовити.

Скасувати визначені ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 04 січня 2024 року заходи забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5321084905:05:001:0412, площею 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , та заборони ОСОБА_3 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вказаної земельної ділянки.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий О.С. Кириченко