Ухвала

від 16.10.2024 по справі 953/6835/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6835/24

н/п 2/953/3130/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

26.07.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить поновити позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 88700 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 199000000 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 31).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 32).

12.08.2024 до канцелярії суду надійшов відзив представника відповідача Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Тарасенко О. на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повноум обсязі; допитати свідків (а.с. 39-45).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено; розглядати справу ухвалено за правилами загального позовного провадження та замінено спрощене судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням (а.с. 132-133).

27.08.2024 до канцелярії суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, в якій він просив зобов`язати відповідача долучити до матеріалів справи копію повного тексту Наказу №151 від 07.11.2022 та копії сторінки з журналу вихідної кореспонденції із зазначенням вихідного номеру вказаного Наказу, який був направлений позивачу; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 138-144).

16.10.2024 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Тарасенко О. про залишення позовної заяви без руху, в якому просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

На обґрунтування клопотання зазначає, зокрема, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2024 у справі N? 953/6835/24 встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України, відсутні підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі та відкрито провадження. Разом з тим, в позовній заяві позивач вказує на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», однак позивач не враховує той факт, що ним, окрім вимоги поновлення на роботі та похідних з цієї вимоги вимог, додатково заявлена вимога відшкодування моральної шкоди в розмірі 199 000 000 гривень. За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо). Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (постанова Верховного суду в складі Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2022 року у справі №523/4124/21). Тому позивач звільняється лише за сплату судового збору щодо трудового спору (поновлення на роботі), але аж ніяк за вимогу стягнення моральної шкоди у розмірі 199 000 000 гривень. Відповідно до п. 11 ст. 187 ЦПК Україні суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2024 клопотання представника відповідача провиклик свідків задоволено; викликано в судове засідання у якості свідків: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 ; ухвалено попередити свідків про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України; закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 162-163).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 27.08.2024 до канцелярії суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в якій він просив розглядати справу за його відсутності, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 136).

В судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 16.10.2024 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Тарасенко О. про залишення позовної заяви без руху, в якому просить розглянути клопотання за її відсутності.

Суд, додатково вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону Українивід 02.06.2016№ 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону Українивід 23.02.2006№ 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як зазначено вище, позивач в позовній заяві просить поновити позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 88700 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 199000000 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за частиною другоюстатті 235 КЗпП Україниза своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другоюстатті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VI.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимоги про поновлення на роботі та в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак, крім поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 199000000 грн.

Пільги щодо сплати судового збору, які встановлені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», поширюються на визначені категорії позивачів та певні вимоги, перелік яких є вичерпним.

На позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди не поширюються пільги, встановлені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Даних, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем до позовної заяви не залучено.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Моральна шкода є втратою немайнового характеру, натомість відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (постанова КЦС ВС від 28 листопада 2018 р. у справі № 761/11472/15-ц; ухвала КЦС ВС від 08 липня 2020 року у справі № 213/4130/19).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Враховуючи, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028 гривень, а також майнову вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 199000000 грн., за яку позивач не звільнений від сплати судового збору, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

Однак, до позовної заяви позивачем не залучено квитанції про сплату судового збору у розмірі 15140,00 грн.

Сплату судового збору належить здійснити за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Як зазначено вище, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Муратова