Ухвала

від 06.12.2024 по справі 953/6835/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6835/24

н/п 2/953/3130/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

26.07.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить поновити позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 88700 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 199000000 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (т. 1 а.с. 31).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 32).

12.08.2024 до канцелярії суду надійшов відзив представника відповідача Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Тарасенко О. на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі; допитати свідків (т. 1 а.с. 39-45).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено; розглядати справу ухвалено за правилами загального позовного провадження та замінено спрощене судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням (т. 1 а.с. 132-133).

27.08.2024 до канцелярії суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, в якій він просив зобов`язати відповідача долучити до матеріалів справи копію повного тексту Наказу №151 від 07.11.2022 та копії сторінки з журналу вихідної кореспонденції із зазначенням вихідного номеру вказаного Наказу, який був направлений позивачу; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (т. 1 а.с. 138-144).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2024 клопотання представника відповідача провиклик свідків задоволено; викликано в судове засідання у якості свідків: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 ; ухвалено попередити свідків про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України; закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 12-13).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати, відшкодування моральної шкоди залишено без руху та надано заявнику 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків заяви, зазначених нижче (т. 2 а.с. 26-27).

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону Українивід 02.06.2016№ 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону Українивід 23.02.2006№ 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як зазначено вище, позивач в позовній заяві просить поновити позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 88700 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 199000000 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за частиною другоюстатті 235 КЗпП Україниза своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другоюстатті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VI.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимоги про поновлення на роботі та в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак, крім поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 199000000 грн.

Пільги щодо сплати судового збору, які встановлені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», поширюються на визначені категорії позивачів та певні вимоги, перелік яких є вичерпним.

На позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди не поширюються пільги, встановлені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Даних, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем до позовної заяви не залучено.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Моральна шкода є втратою немайнового характеру, натомість відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (постанова КЦС ВС від 28 листопада 2018 р. у справі № 761/11472/15-ц; ухвала КЦС ВС від 08 липня 2020 року у справі № 213/4130/19).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Враховуючи, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028 гривень, а також майнову вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 199000000 грн., за яку позивач не звільнений від сплати судового збору, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

Однак, до позовної заяви позивачем не залучено квитанції про сплату судового збору у розмірі 15140,00 грн.

Сплату судового збору належить здійснити за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно резолютивної частини вказаної ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2024, позивачу надано 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме, для сплати судового збору.

Копія ухвали про залишення вказаної позовної заяви без руху неодноразово направлялася позивачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, згідно зворотного поштового повідомлення конверт повернуто у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (т. 2 а.с. 29).

Згідно телефонограми секретаря судових засідань, 28.11.2024 о 18.37 год., ним був здійснений телефонний дзвінок позивачу ОСОБА_1 за мобільним номер телефону, зазначеним у позовній заяві, для повідомлення його про винесення ухвали Київським районним судом м. Харкова від 16.10.2024 про залишення позовної заяви без руху, оскільки судові поштові повідомлення повернуті до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. В телефонному режимі останній зазначив, що про винесення вказаної ухвали він повідомлений (т. 2 а.с. 32).

Враховуючі, що недоліки, вказані в ухвалі суду, позивачем у встановлений відповідно до ухвали суду строк і до теперішнього часу не виконані, суд вважає необхідним повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошових коштів в розмірі 199000000 грн., роз`яснивши, що повернення позовної заяви у вказаній частині не є перешкодою для повторного звернення з такою самою позовною заявою після усунення її недоліків.

Суд вважає необхідним продовжити розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди в частині вимог щодо поновлення позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди; стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 88700 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошових коштів в розмірі 199000000 грн - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою позовною заявою після усунення її недоліків.

Продовжити розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.

Суддя С.О.Муратова