Ухвала

від 16.10.2024 по справі 761/37753/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37753/24

Провадження № 2/761/9981/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, -

встановив:

У жовтні 2024р. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» до суду подано вказану заяву.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175, 188 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів заяви, адвокатом Будьонним В.С. при зверненні до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною позовною заявою в інтересах АТ КБ «Приватбанк», на підтвердження повноважень на представництво позивача, долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1190250, в якому зазначено назву органу, у якому надається правова допомога - «СУДАХ ВСІХ ІНСТАЦІЙ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ».

Так, відповідно до ч. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 ст. 62 ЦПК України)

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012р. № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021р. у справі № 554/213/19 вказав, що згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Пп. 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги ордер повинен містити конкретну назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до ст. 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2019р. у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019р. у справі № 9901/939/18.

Крім того, у вказаних постановах Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010р. у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013р. у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, суд вважає, що оскільки в ордері адвоката уповноважено здійснювати захист прав позивача у «СУДАХ ВСІХ ІНСТАЦІЙ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ», такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявника у Шевченківському районному суді м. Києва.

Крім того, суд зауважує, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:

-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.

Так, згідно із ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зміст наведеної норми свідчить про можливість об`єднання позивачем декількох вимог, які пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Так, позивачем заявлено дві позовні вимоги:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «Nissan», модель «Juke», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який укладений між Товариством з обмеженою відпоідальністю «Агрокомерціал» (код ЄДРПОУ: 33484818) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) 05 липня 2024р., оформлений у ТСЦ МВС № 8045.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 укладений між Товариством з обмеженою відпоідальністю «Агрокомерціал» (код ЄДРПОУ: 33484818) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) 05 липня 2024р., оформлений у ТСЦ МВС № 8045.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійними, які укладені із різними особами, а також позовні вимоги є різними і самостійними та мають різну підставу їх виникнення, відмінний предмет позову та доказування, тому під час розгляду справи будуть підлягати встановленню обставини щодо кожного предмету спору окремо, що перешкоджатиме розгляду справи, оскільки при розгляді заявлених позовних вимог суд повинен окремо надавати оцінку обставинам, які стосуються кожної із заявлених вимог окремо.

Так, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою (ч. 1 ст. 44, п. 4 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України будь-якого обґрунтування наявності підстав щодо доцільності об`єднання позовних вимог, впливу такого об`єднання на вирішення справи та наявності підстав для такого об`єднання, позовна заява не містить.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, на виконання вищевикладених вимог, стороні позивача необхідно:

-надати суду повноваження (ордер) адвоката на представництво інтересів позивача саме у Шевченківському районному суді м. Києва;

-чітко визначитись з позовними вимогами та суб`єктним складом відповідачів, що підсудні саме Шевченківському районному суду м. Києва або належним чином обґрунтувати правові підстави для об`єднання вищевказаних позовних вимог.

Виправлену редакцію позовної заяви подати до суду з урахуванням ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: