Постанова

від 15.10.2024 по справі 349/2315/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 349/2315/23

Провадження № 22-ц/4808/1217/24

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Луганської В.М., Фединяка В.Д.,

секретар Струтинська Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Круця Володимира Мироновича на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

01 грудня 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Рогатинської міської ради про відшкодування 612006 грн майнової шкоди, завданої діями відповідача, а саме, у зв`язку з порушенням комісією, створеною Рогатинською міською радою, правил складання акту встановлення факту отруєння бджіл.

Обґрунтував позов тим, що він є власником пасіки в с. Дегова. 09.07.2021 позивач виявив часткову загибель бджіл. 10.07.2021 звернувся до виконавчого комітету Рогатинської міської ради з проханням створити комісію та здійснити огляд його пасіки.

За результатом роботи комісії 10.07.2021 складено акт встановлення факту отруєння бджіл.

Комісія встановила, що 09.07.2021 в радіусі 10 км від пасіки ФГ «Агро-Стандарт» обробляло рослини пестицидами препаратом «Амістар екстра», внаслідок чого було отруєно бджоли.

Завдана йому шкода складається з 30 кг робочих бджіл, 150 кг меду, 150 кг перги, 120 кг воску.

Вартість реальної шкоди визначена в розмірі 578700 грн: вартість меду, перги та воску становить 518700 грн, 10 % загиблих бджіл із 150 бджолосімей 30000 грн, цукру, придбаного для годування бджолосімей, що залишились 30000 грн.

Упущена вигода дорівнює 33306 грн: 150 бджолосімей х 10 % загиблих бджіл х 12,2 кг (середній збір меду від однієї бджолиної сім`ї по Івано-Франківській області) х 182 грн (середня споживча ціна меду по Івано-Франківській області станом на липень 2021 року).

З метою відшкодування завданої йому майнової шкоди він пред`явив позов до ФГ «Агро-Стандарт».

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2023 в задоволенні позову відмовлено через те, що акт встановлення факту отруєння бджіл є недопустимим та недостовірним доказом.

Суд дійшоввисновку,щонедопустимістьта недостовірність акту встановлення факту отруєння бджіл зумовлена тим, що його складено з порушенням вимог Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин.

Комісія не здійснювала як такого обстеження пасіки. Члени комісії відібрали проби/зразки, однак не встановили кількість бджолиних сімей, які постраждали унаслідок отруєння (орієнтовно), вагу загиблих робочих бджіл, вибракуваного меду, перги і недоотриманої іншої продукції бджільництва. Цю інформацію вони внесли в акт із слів власника пасіки; акт підписаний головою Комісії, який не брав участі в її роботі, та не складав цього акту ОСОБА_2 ; в роботі Комісії не брав участі представник Національної поліції.

Оскільки зазначений акт є єдиним можливим доказом загибелі бджіл та завдання збитків, помилка комісії, яка діє в складі Рогатинської міської ради, призвела до того, що позивач не може захистити своє порушене право, довести факт завдання шкоди ФГ «Агро-Стандарт» та отримати відшкодування майнової шкоди в розмірі 612006,00 грн.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2024 року в позові ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради про відшкодування майнової шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник позивача адвокат Круць В.М. подав апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржене рішення не відповідає обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню.), тому що таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи. Адже, відмовляючи у задоволенні позову, суд врахував висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 про застосування ст. 1173 ЦК України щодо органів державної влади, який застосовується і до органів місцевого самоврядування. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Суд першої інстанції встановив, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Представник скаржника зазначає в апеляційній скарзі, що ОСОБА_1 довів наявність всіх цих умов.

Як обґрунтування при поданні позову ОСОБА_1 посилався не лише на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2023 року у справі № 349/1111/22, а й докази, які бралися до уваги при ухваленні рішення у справі № 349/1111/22, а відтак, суд у рамках даної справи міг перевірити правомірність чи неправомірність дій Рогатинської міської ради в особі Комісії. Стаття 1173 не містить імперативної вимоги щодо позивача аби останній для встановлення неправомірних дій органу (Комісії) спочатку мав звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом, а вже потім звертався до суду загальної юрисдикції з позовом про відшкодування завданої шкоди.

Представник скаржника вважає, що ОСОБА_1 у даному позові довів, що саме неправомірні дії членів Комісії зумовили складення акту встановлення факту отруєння бджіл від 10.07.2021 року, який у справі № 349/1111/22 і було визнано недопустимим та недостовірним доказом. Це в свою чергу стало причиною неможливості визначення розміру завданих збитків.

Щодо причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, то складання Комісією умисно завідомо неправомірного та неналежного Акту та подальше визнання його судом неналежним та недопустимим доказом призвело до того, що позивач не зміг використати акт як основний документ для визначення завданої йому матеріальної шкоди. В той же час позивач позбавлений можливості отримати інший доказ, який би фіксував точну кількість загиблих бджолиних сімей та супутніх продуктів бджільництва та давав змогу розрахувати точний розмір завданої шкоди. В даному випадку шкода, завдана Комісією складанням завідомо неправомірного акту, унеможливила визначення реального розміру завданої шкоди діями Фермерського господарства «Агро-Стандарт».

З огляду на те, що акт встановлення факту отруєння бджіл суд у ході розгляду справи №349/1111/22 визнав недопустимим та недостовірним доказом, позивач не довів обставини завдання йому шкоди. Таким чином, умисні протиправні дії усіх членів Комісії, яка діє у складі Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, привели до того, що позивач не може захистити своє порушене право, довести факт завдання шкоди ФГ «АгроСтандарт» та отримати відшкодування збитків у розмірі 612 006 грн. А висновок суду у даній справі не відповідає обставинам.

У зв`язку з наведеним скаржник просить скасувати рішення Рогатинського міського суду Івано-Франківської області від 10 травня 2024 року та прийняти нове, яким позов про відшкодування майнової шкоди задовольнити, стягнути з Рогатинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 612 006 грн.

Рогатинська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою та безпідставною. Так, громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися з усною заявою про часткову загибель бджіл і 10.07.2023 року комісія із встановлення факту отруєння бджіл при Рогатинській міській раді негайно виїхала на місце ймовірного отруєння бджіл. На виконання інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, даною комісією було вчинено відповідні дії, а саме: відібрано зразки підмору бджіл, ґрунту та рослин з полів, де проводився обробіток хімічними препаратами. Відібраний матеріал в кількості шести зразків від кожного власника пасіки було опечатано та передано заявникам для направлення в лабораторію з актами відбору. За підсумками роботи комісії було складено акти про встановлення факту ймовірного отруєння бджіл на пасіках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Отже, комісія здійснила обстеження пасіки та фіксування ймовірного випадку отруєння бджіл.

Тому викладені в апеляційній скарзі твердження щодо роботи комісії не відповідають дійсності та не мають жодного підтвердження.

Щодо визнання протиправними дій посадових осіб комісії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області із встановлення факту отруєння бджіл при Рогатинській міській раді в процесі встановлення факту отруєння бджіл 10.07.2021 року, то позивач нічим це об`єктивно не підтвердив, жодним рішенням суду такі обставини не встановлені.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 та представник третьої особи ФГ «Агро-Стандарт» до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, представника позивача ОСОБА_1 адвоката Круця В.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача Рогатинської міської ради Сташків О.Б., вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником пасіки. 09 липня 2021 року ОСОБА_1 було виявлено часткову загибель бджіл. 10 липня 2021 року він звернувся до виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області з проханням створити комісію та здійснити огляд його пасіки.

За результатами роботи комісії з встановлення факту отруєння бджіл від 10 липня 2021 року складено Акт встановлення факту отруєння бджіл (далі акт) , відповідно до якого комісія при обстеженні пасіки виявила частковий падіж бджіл з підозрою на отруєння пестицидами. Згідно з актом 150 бджолиних сімей отруєно частково, 10 % з 150 бджолиних сімей загинуло. В радіусі 10 км від місця розташування пасіки знаходяться наступні суб`єкти господарювання, які здійснюють сільськогосподарську діяльність: ФГ «Агро-Стандарт» та ТзОВ «Свірж». Комісія встановила, що ФГ «Агро-Стандарт» здійснювало наземне обприскування соняшника препаратами: «Амістар екстра» (з діючою речовиною ципроконазол, азоксистробін), сульфат магнієм (з діючою речовиною сульфат магній(MgO+SO3)), а також бором ( з діючою речовиною бор(B)) о 8 ранку (а.с.6-8).

ТзОВ «Свірж» надало інформацію на адвокатський запит №06-10/21 про те, що 09-10 липня 2021 року ними проводився обробіток рослин препаратом БОР (а.с.15).

Відповідно до Звіту про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об`єктів навколишнього середовища №005719 п.м./21 від 26 липня 2021 р. Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у підморі бджолиному було виявлено азоксистробін (375,6±112,68; ципроконазол 1463,8±439,14; імідаклоприд 1166,0±349,73). У зразках для підтвердження хімічного токсикозу бджіл незапечатаного меду в стільниках виявлено (азоксистробін, ципроконазол, імідаклоприд); у зразках для підтвердження хімічного токсикозу бджіл рослини соняшника виявлено (азоксистробін, ципроконазол, імідаклоприд); у зразках для підтвердження хімічного токсикозу бджіл грунту з поля соняшника виявлено (азоксистробін, ципроконазол, імідаклоприд) (а.с.16).

Також актом від 10.07.2021 року внаслідок загибелі бджіл встановлено збитки, які становлять: 30 кг робочих бджіл, 150 кг меду, 150 кг перги та 120 кг воску (а.с.6-8).

Згідно з експертним висновком Торгово-промислової палати України № В-565 від 24.09.2021 р. перевідні коефіцієнти для продуктів бджільництва та визначено оцінку шкоди в розмірі 518 700 грн.. (а.с.23).

З метою стягнення завданих збитків з ФГ «Агро-Стандарт» ОСОБА_1 звернувся з позовом до Рогатинського районного суду Івано-Франківської області (справа №349/1111/22).

11.01.2023 року Рогатинський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі № 349/1111/22 за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Агро-Стандарт» про відшкодування 612006,00 грн майнової шкоди, завданої отруєнням бджіл.

Судом відмовленов задоволенніпозову у зв`язкуіз недоведеністювимог.Позивач вцій справів якостідоказу надавакт встановленняфакту отруєннябджіл від10.07.2021,складений членамикомісії звстановлення фактуотруєння бджіл: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та власникомпасіки ОСОБА_9 ,який судвизнав недопустимимта недостовірнимдоказом.Так,суд врішенні зазначив,що вказаний акт встановлення факту отруєння бджіл складений з порушенням вимог Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин. Судом встановлено, що фактично комісія не здійснювала обстеження пасіки. Члени комісії відібрали проби/зразки, однак не встановили кількість бджолиних сімей, які постраждали унаслідок отруєння (орієнтовно), вагу загиблих робочих бджіл, вибракуваного меду, перги і недоотриманої іншої продукції бджільництва. Інформацію вони внесли в акт із слів власника пасіки; акт підписаний головою Комісії, який не брав участі в її роботі, та не складав цього акту ОСОБА_2 ; в роботі Комісії не брав участі представник Національної поліції (а.с.9-12).

Відмовляючи в задоволенні позову, заявленому позивачем до міської ради про відшкодування збитків та упущеної вигоди, суд першої інстанції в оскарженому рішенні зробив висновок, що ОСОБА_1 не довів наявність таких елементів делікту як неправомірність дій Рогатинської міської ради, оскільки рада не була учасником попереднього спору із ФГ «Агро-Стандарт», такі обставини не встановлювалися. Також не доведена позивачем в цій справі наявність та обсяг шкоди, який позивач обґрунтовує доказом, вже визнаним судом у іншій справі недопустимим.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що виходячи з положень статей16і23ЦК Українита змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 58 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Положеннями передбаченими статтею 1166 ЦК України зазначено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Вказану правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №920/715/17 (провадження №12-199гс18).

Відтак, спеціальними підставами відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі №916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі».

Згідно зістаттею 1173 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставістатті 1174 ЦК України.

Отже, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.11.2020 року у справі № 686/10710/18 (провадження № 61-125св19), від 20.09.2021 року у справі № 686/8422/20 (провадження № 61-2846св21), від 25.10.2021 року у справі № 686/27099/20 (провадження № 61-6880ск21), від 15.11.2021 року у справі № 686/24617/20 (провадження № 61-10922св21), від 27.10.2022 року у справі № 686/20441/21 (провадження № 61-3969св22).

Відповідно достатті 1174 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди) (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі №686/27961/19).

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 року у справі №916/1423/17 (провадження №12-208гс18) вказано, що застосовуючи статті1173,1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року в справі № 686/5244/21 (провадження № 61-14316 св 21) зазначено, що: «правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей1173,1174 ЦК Українишкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями».

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.

Відповідно до частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для відшкодування шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому шкоди, обсягу шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (складення акту) відповідача та майновою шкодою.

Так, рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2023 в справі № 349/1111/22 було відмовлено у задоволенні його позову до ФГ«Агро-Стандарт». Цим рішенням було встановлено, що акт встановлення факту отруєння бджіл є недопустимим та недостовірним доказом. Недопустимість та недостовірність акту встановлення факту отруєння бджіл зумовлена тим, що його складено з порушенням вимог Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин.

Позивач ОСОБА_1 вказане рішення не оскаржував, однак звернувся з даним позовом, в якому в якості доказів заподіяння і обсягу шкоди надав той самий акт від 10.07.2021 року, який суд не прийняв в якості доказу у справі за його позовом до ФГ «Агро-Стандарт».

При цьому Рогатинська міська рада не була учасником спору з ФГ «Агро-Стнадарт» і не мала можливості оскаржити його.

ОСОБА_1 звертався до суду з адміністративним позовом до Рогатинської міської ради, просив визнати протиправними дії посадових осіб Комісії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області із встановлення факту отруєння бджіл при Рогатинській міській раді в процесі встановлення факту отруєння бджіл 10.07.2021 на пасіці №UA-26-04-216, яка належить позивачу, в частині виконання завдань, визначених пунктом 2 розділу IV Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 №338 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за №283/35905, щодо неприбуття на пасіку №UA-26-04-216 в повному складі Комісії (в роботі Комісії не брав участі представник Національної поліції та голова Комісії Богдан Денега), нездійснення Комісією повного та належного обстеження пасіки №UA-26-04-216, невстановлення Комісією кількості бджолиних сімей, які постраждали унаслідок отруєння (орієнтовно), вагу загиблих робочих бджіл, вибракуваного меду, перги і недоотриманої іншої продукції бджільництва, внесення комісію всупереч вимог Інструкції такої інформації в акт із слів власника пасіки; підписання акту головою Комісії ОСОБА_2 , який не брав участі в її роботі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року, позовна заява була повернута ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Відтак, неправомірність дій відповідача в даній справі нічим фактично не доведена, що свою чергує не дає підстав для вирішення питання про стягнення шкоди.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, зводяться до незгоди із рішенням суду з урахуванням власної позиції позивача, без будь-якого фактичного і правового обґрунтування.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Круця Володимира Мироновича залишити без задоволення.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 17 жовтня 2024 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.М. Луганська

В.Д.Фединяк