Постанова

від 08.10.2024 по справі 543/77/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/77/24 Номер провадження 22-ц/814/2821/24Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є.А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Панченка О.О.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталової Олени Володимирівни на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 01 травня 2024 року ухвалене суддею Смілянським Є.А., повний текст судового рішення виготовлено 07.05.2024 у справі за позовом Керівника Лубенськоїокружної прокуратуриКінаша ІванаПавловича вінтересах державив особіНовооржицької селищноїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_1 провідшкодування шкодидержаві,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У лютому 2024 року керівник Лубенської окружної прокуратури Кінаш І.П. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди державі.

В обґрунтування позову вказував, що згідно вироку Оржицького районного суду Полтавської області від 10.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 246 КК Українита призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставістатті 75 КК Українизвільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Вказаним вироком суду залишено без розгляду позовну заяву прокурора, подану разом з обвинувальним актом, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної порубки деревини, заявлену до ОСОБА_1 на суму 207611 грн 69 коп.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16.11.2023 року вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 10.02.2023 року залишено без змін.

Враховуючи, що вина ОСОБА_1 у вчиненні незаконної порубки двадцяти сиро ростучих дерев порід ясен, дуб, яблуня, берест у полезахисній смузі неподалік с. Хоружівка Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області підтверджена вироком суду, останній зобов`язаний відшкодувати шкоду в сумі 207611 грн 69 коп.

Короткий зміст рішення суду перої інстанції

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 01 травня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області 207 611 грн 69 коп матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 3028 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

З рішеннямсуду непогодився представник ОСОБА_1 - адвокат Шаталова Олена Володимирівна та подала на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову Керівника Лубенськоїокружної прокуратуриКінаша ІванаПавловича вінтересах державив особіНовооржицької селищноїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_1 провідшкодування шкодидержаві відмовити повністю. Вирішити питання судових витрат.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що перелік підстав цивільних прав та обов`язків наведено у ст.. 11 ЦК України. Проте, жодних із цих підстав на підтвердження виникнення права власності Новооржицької селищноїрадиЛубенськогорайону Полтавськоїобластіна зелені насадження на земельній ділянці та земельну ділянку, яка знаходиться за координатами: 49059/31// північної широти, 32041/14// східної довготи прокурором ні в позовній заяві ні в ході судового розгляду не наведено та документів на підтвердження таких підстав не надано. Вищевказана полезахисна лісова смуга на балансі Новооржицької селищноїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті не перебуває, а також матеріали лісовпорядкування на неї відсутні.

Зазначає, що позовна заява у справі подана прокурором в інтересах «держави в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області», код ЄДРПОУ, зазначений в позовній заяві: 00509151. Однак, за даними Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України за вказаним кодом зареєстровано як юридичну особу Виконавчий комітет Новооржицької селищної ради. З огляду на викладене Керівником Лубенськоїокружної прокуратури не дотримано порядку, за яким він набуває право на представництво у суді законних інтересів держави.

25.07.2024 року до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому керівник Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_2 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимогчастини 1статті 369ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 1 статті 367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов,суд першоїінстанції виходивз того,що КерівникомЛубенськоїокружної прокуратури ОСОБА_2 доведено наявність шкоди, у вигляді незаконної порубки дерев, доведено протиправність поведінки заподіювача, та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 10.03.2022 року, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, що виконують ґрунтозахисні функції, які у відповідності зіст. 4 Лісового кодексу Україниє складовою частиною лісового фонду України в полезахисній лісовій смузі (захисних лісових насадженнях), яка розташована в адміністративних межах Вишневого старостинського округу, що входить до Новооржицької селищної ради за межами населеного пункту, за координатами: північна широта 49°59'31'', східна довгота 32°41'14", в порушення вимогст. 69 Лісового кодексу України, без відповідного на те дозволу (лісорубного квитка) за допомогою бензопили марки «Foresta FА-38S» вчинив самовільну незаконну порубку двадцяти сироростучих дерев різними діаметрами на пнях, а саме: дерева породи ясен 55x55 см, дерева породи ясен 34x35 см, дерева породи ясен 31x32 см, дерева породи дуб 41x47 см, дерева породи дуб 52x57 см, дерева породи дуб 47x50 см, дерева породи дуб 41x42 см, дерева породи дуб 60x52 см, дерева породи ясен 51x51 см, дерева породи ясен 33x33 см, дерева породи яблуня 34x33 см, дерева породи дуб 62x60 см, дерева породи дуб 32x31 см, дерева породи дуб 47x53 см, дерева породи дуб 45x45 см, дерева породи дуб 42x44 см, дерева породи берест 22x24 см, дерева породи берест 22x25 см, дерева породи берест 24x22 см, дерева породи берест 14x13 см, спричинивши шкоду інтересам держави в сфері охорони природного навколишнього середовища на загальну суму 212 611,69 грн.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_1 частково відшкодував Новооржицькій селищній раді заподіяну шкоду в розмірі 5000 грн.

Вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 10.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 246 КК Українита призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставістатті 75 КК Українизвільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Вказаним вироком суду залишено без розгляду позовну заяву прокурора, подану разом з обвинувальним актом, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної порубки деревини, заявлену до ОСОБА_1 на суму 207611 грн. 69 коп.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16.11.2023 року вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 10.02.2023 року залишено без змін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної порубки деревини яку заявлено до ОСОБА_1 на суму 207611 грн. 69 коп. з огляду на наступне.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 3ст. 1 ЛК України).

Відповідно дост. 65 Лісового Кодексу Українивикористання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно вимогстатті 69 Лісового Кодексу Україниспеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Відповідно до ч. 1ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу, регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення.

У відповідності дост. 66 Конституції Україникожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Відповідно до частини четвертоїстатті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другоїстатті 22 Цивільного кодексу Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч. 1, 2ст.105 Лісового кодексу Українивстановлено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Статтею 107 ЛК Українивстановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина другастатті 1166 ЦК України).

Пунктом 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що керівником Лубенськоїокружноїпрокуратури ОСОБА_2 доведено наявність шкоди, у вигляді незаконної порубки дерев, доведено протиправність поведінки заподіювача шкоди, та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача.

Розрахунок суми спричиненої шкоди виконаний у відповідності до вимогПостанови КМУ №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням Додатку 1 до Постанови КМУ «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» та затвердженого Постановою КМУ Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 допостанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

Оскільки позов заявлений керівником Лубенськоїокружної прокуратуриКінаш І.П. вінтересах державив особіНовооржицької селищноїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті,порушення вчинено на території адміністративних меж Вишневого старостинського округу, що входить до Новооржицької селищної ради, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення та зарахування в дохід держави в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області 207 611 грн 69 коп матеріальної шкоди.

Необгрунтованими є дводи апелянта про те, що прокурором не було дотримано порядку, за яким він набуває право на представництво в суді законних інтересів держави.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 19.07.2018 (справа №822/1169/17) визначив два виключних випадки, коли прокурор може представляти інтереси держави, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень - це усвідомлення порушення інтересів держави, орган державої влади має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Активна поведінка сукупність дій та рішень, спрямована на захист інтересів держави, але яка є неналежною вважається такою, як здійснення неналежного захисту інтересів держави.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п. 61 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17 згідно зіст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведеноправові висновки про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Вказаного правового висновку також притримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 у справі № 910/21377/17.

Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області до Новооржицької селищної ради направлено лист щодо встановлення прокуратурою факту порушення вимог лісового законодавства. Однак, сільською радою заходи щодо стягнення вищевказаної суми не вживались, відповідну позовну заяву до суду не подано. (а.с.36).

Зважаючи на викладене, прокуратурою у повній мірі виконано вимоги, передбаченіст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.

З огляду на викладене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо перебування під кодом ЄДРПОУ 05509151 виконкому Новооржицької селищної ради та щодо відсутності у Новооржицької селищної ради права власності на вищевказану земельну ділянку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталової Олени Володимирівни слід залишити без задоволення, а рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 01 травня 2024 року - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат в частині судового збору та відсутні підстави для розподілу судових витрат в частині судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталової Олени Володимирівн залишити без задоволення.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 01 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя О.О.Панченко

Судді Г.Л. Карпушин

В.П. Пікуль