Постанова

від 17.10.2024 по справі 570/4766/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року

м. Рівне

Справа № 570/4766/21

Провадження № 22-ц/4815/824/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: судді Боймиструка С.В.,

суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 , від імені якого діє адвокат Вітрук Юлія Володимирівна, на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

18жовтня 2021року до Рівненського районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_4 (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_5 (далі - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач 2), Шпанівської сільської ради (як правонаступника Великожитинської с/р) Рівненського району Рівненської області (далі - відповідач 3) в якій з врахуванням уточнення позовних вимог просив:

1. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0442, площею 0,199 га, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки, зареєстрованої відділом у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 29.09.2020 та земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0443, площею 0,051 га, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки, зареєстрованої відділом у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 29.09.2020.

2. Скасувати рішення державного реєстратора Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області Чернацької Оксани Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54404002 від 05.10.2020, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:06:000:0442, площею 0,199 га за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки за ОСОБА_5 та рішення державного реєстратора Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області Чернацької Оксани Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54403256 від 05.10.2020, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:06:000:0443, площею 0,051 га за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки за ОСОБА_5 .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з ОСОБА_5 має земельний спір, який зокрема і рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23.07.2020 р. у справі № 570/2657/19, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року вирішений на його користь.

Визнано недійсними:

державний акт серії ЯЖ № 098371 від 28.11.2008 року про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, держ. реєстр. № 010858300249 (кадастровий номер 56246815:00:06:000:0521) та

державний акт серії ЯЖ № 098372 від 28.11.2008 року про право власності на земельну ділянку площею 0,2522 га для ведення особистого селянського господарства в с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, держ. реєстр. № 010858300250 (кадастровий номер 56246815:00:06:000:0522), які були видані на ім`я ОСОБА_5 .

Зазначає, що в період здійснення судового провадження, під час слухання справи апеляційним судом ОСОБА_5 , з метою ухилення від виконання вказаного судового рішення, здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 56246815:00:06:000:0521, у зв`язку з чим вказана земельна ділянка перестала існувати, натомість з`явилися дві земельні ділянки: кадастровий номер 5624681500:06:000:0442, площею 0,199 га, розташована у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_5 та кадастровий номер 5624681500:06:000:0443, площею 0,051 га, розташована у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_5 ..

ОСОБА_4 стверджує, що утворення в процесі поділу нових ділянок, на яких розташоване його майно, створює йому, як власнику артсвердловини № 4, непереборні перешкоди в користуванні нею, а також унеможливлює реалізацію його права на набуття у власність чи користування земельної ділянки під його нерухомим майном, чим порушуються його права, передбачені нормами ч.1 ст.41 Конституції України, ст.ст. 317,319,321 ЦК України.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 01 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий суд виходив з того, що не пред`явивши до відповідача 1, яка є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5624681500:06:000:0442 та 5624681500:06:000:0443 та житлового будинку з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , жодних позовних вимог, позивач обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у даному позові.

Щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок та відповідних рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на дані земельні ділянки суд виходив з того, що на момент поділу та реєстрації права власності на земельні ділянки відповідач 1 була законним власником, тому у відповідача 2 та відповідача 3 не було підстав для відмови у вчиненні таких дій.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 , від імені якого діє адвокат Вітрук Ю.В., подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт, посилаючись на преюдиційність обставин встановлених судами у справах № 570/2657/19, № 570/5719/16, вказує, що позивач звернувся з позовом про те, що відповідач 1 здійснила дроблення земельної ділянки, державна реєстрація якої вже була скасована судом, але до набрання рішенням суду законної сили, не з метою створення реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності, а з метою формальної зміни титулу спірного майна, з метою ухилення від виконання рішення суду у справі №570/2657/19, що відповідає ознакам фіктивності правочину, наведеним у статті 232 ЦК України, що зумовило фактичну неможливість виконання рішення суду після того, як це рішення вступило в законну силу і підлягало виконанню.

Також стверджує, що позивач звернувся до суду не з мотивів того, що у відповідачки 1 знаходиться майно, яке має бути витребуване на користь позивача, а з мотивів того, що її формальні дії призвели до неможливості виконати рішення суду, яке вступило в законну силу.

Зазначає, що під час судового розгляду, суд першої інстанції повторно встановлював обставини які були встановлені судом у рішенні №570/2657/19 від 23.07.2020 року.

Вказує, що у преюдиційних справах № 570/2657/19, № 570/5719/16, судом встановлено і не підлягаєдоказуванню таобставина, що до ОСОБА_4 , разом з набуттям права власності на артезіанську свердловину № НОМЕР_1 , будівлю скважини № НОМЕР_1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло право користування земельною ділянкою, що розташована під ними, тому його право порушене внаслідок набуття у власність іншою особою частини цієї ділянки.

Також стверджує, що встановлено іне підлягаєдоказуванню обставина щодо незаконності самого факту передачі земельних ділянок у власність, внаслідок невідповідності фактичного розташування земельних ділянок ОСОБА_5 , розташуванню зазначеному на ситуаційному кадастровому плані земельних ділянок, а також, внаслідок не зазначення в документації на земельні ділянки меж санітарної зони артсвердловини та наявності самої артсвердловини належної ОСОБА_4 ..

Головне управлінняДержгеокадастру у Рівненській області у відзиві наапеляційну скаргу заперечує доводи викладені апелянтом. Вказує, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 існує спір про право щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 5624681500:06:000:0442 та 5624681500:06:000:0443, а тому Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не може бути відповідачем у даній справі, оскільки не є стороною спірних правовідносин. Оскільки рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23.07.2020 у справі №570/2657/19, яким було визнано недійсним Державний акт на право власності ЯЖ №098371 на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:06:000:0521 (надалі поділена) набрало законної сили лише 17.11.2020 року.

У відзиві представник ОСОБА_5 адвокат Курганська О.В. в заперечення доводів апеляційної скарги вказала, що позивач не заявляв вимог до ОСОБА_5 про витребування майна чи усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, а також не надав суду доказів що ним виготовлений проект землеустрою на земельну ділянку, яку він має намір отримати у власність, який погоджений в установленому порядку, і перешкодою у формуванні такої нової земельної ділянки є саме кадастрові номери утворених в результаті поділу земельних ділянок.

Вказала про необхідність врахування того, що у власності ОСОБА_5 є житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 і відповідно у неї виникло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Зазначила, що заявляючи позов до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області відповідач не навів доводів у чому полягала незаконність дій чи рішень вказаного органу при реєстрації земельних ділянок ОСОБА_5 .. Окрім того, спір із Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області щодо незаконності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим та вирішується за правилами адміністративного судочинства.

Шпанівська сільськарада відзив наапеляційну скаргу не подавала.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Місцевим судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.05.2007, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Великожитинської сільської ради від 25.04.2007 № 111, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинокз надвірнимибудівлями за адресою: АДРЕСА_1 , дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 22.05.2007.

28 травня 2008 року між ВАТ "Рівнельон" та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажуцілісного майновогокомплексу ВАТ"Рівнельон", який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А. І., зареєстрований в реєстрі за № 3447.

За умовами вказаного договору, серед іншого, ОСОБА_4 придбав будівлю скважини АДРЕСА_3 загальною площею 8,7 кв.м.

17 червня 2008 року за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на будівлю скважини АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19204010 від 17.06.2008.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2009 року № 419 надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу для обслуговування артсвердловини та трансформаторної підстанції за рахунок земель ВАТ «Рівнельон», з них 0,8 га на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Рішенням Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.07.2007р.№ 136 передано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 0,50 га, в тому числі 0,25 га, цільове призначення: для обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд, 0,25 га, цільове призначення: для веденняособистого селянськогогосподарства площею 0,25 га в с. Бармаки Рівненського району Рівненської області.

28.11.2008 року на ім`я ОСОБА_5 видано державний акт серії ЯЖ №098371 на право власностіна земельнуділянку кадастровий номер 56:246:815:00:06:000:0521, площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд в с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, держ. реєстр. № 010858300249.

Також, 28.11.2008 року на ім`я ОСОБА_5 видано державний акт серії ЯЖ №098372 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 56:246:815:00:06:000:0522, площею 0,2522 га, цільове призначення: для веденняособистого селянськогогосподарства в с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, держ. реєстр. № 010858300250.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2017 року у справі № 570/5719/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Великожитинської сільської ради Рівненського району, ОСОБА_5 про визнання незаконними і скасування рішення та визнання недійсним Державного акту про право власності, що набрало законної сили, позов задоволено, визнано незаконнимта скасованорішення Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.07.2007 року № 136 "Про передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,50 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га, для ведення селянського господарства - 0,25 га в с. Бармаки, Рівненського р-ну, Рівненської області", а також визнано недійсним Державний акт серії ЯЖ № 098372 від 28.11.2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд в с. Бармаки, Рівненського р-ну, Рівненської області на ім`я ОСОБА_5 , держ. реєстр. № 010858300249.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 липня 2020 року у справі № 570/2657/19, яке набрало законної сили 17.11.2020 р., за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ; третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:Шпанівська сільськарада Рівненськогорайону Рівненськоїобласті про визнання недійсним Державних актів про право власності на земельні ділянки вказаний позов задоволено, визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 098371, виданий 28.11.2008 року щодо земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 56246815:00:06:000:0521, акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право користування землею, договорів оренди землі за № 010858300249, власник ОСОБА_5 ; визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 098372, виданий 28.11.2008 року щодо земельної ділянки площею 0,2522 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 56246815:00:06:000:0522, акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право користування землею, договорів оренди землі за № 010858300250, власник ОСОБА_5 .

Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові длявсіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

ОСОБА_5 , як стороні вищезгаданих судових спорів з ОСОБА_4 , достовірно було відомо про ухвалення рішень в судових справах № 570/5719/16-ц та № 570/2657/19, не на її користь.

Зокрема рішенням Рівненського районного суду від 30 червня 2017 року у справі № 570/5719/16-ц було скасовано рішення Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 31.07.2007року №136 "Про передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,50 га, а також визнано недійсним Державний акт серії ЯЖ № 098372 від 28.11.2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд в с. Бармаки, Рівненського р-ну, Рівненської області на ім`я ОСОБА_5 , держ. реєстр. № НОМЕР_2 .

Визначальним дляідентифікації земельноїділянки єне зазначенийномер скасованогодержавного актуЯЖ №098372в згаданомурішенні,замість фактичного098371,а вказанецільове призначення,а самедля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Бармаки Рівненського р-ну, Рівненської області на ім`я ОСОБА_5 ,. Дата видачі та держ. реєстр. № 010858300249 співпадають. Тобто державний акт про право власності на цю земельну ділянку фактично був скасований в 2017 році.

Саме цю земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд ОСОБА_5 після ухвалення рішення Рівненського районного суду від 23 липня 2020 року у справі № 570/2657/19, після відкриттяапеляційного провадженняза їїскаргою, вона і розділила на дві земельні ділянки.

11 вересня 2020 року ОСОБА_5 подала заяву-згоду на поділ земельної ділянки загальною площею 0,2500 га (кадастровий номер 56246815:00:06:000:0521) на 2 (дві) окремі земельні ділянки в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_3 - площею 0,0510 га та земельна ділянка № НОМЕР_4 - площею 0,1990 га.

У заяві від 22 вересня 2020 року ОСОБА_5 затвердила технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що ділиться на дві земельні ділянки, в тому числі: ділянка АДРЕСА_4 - площею 0,0510 га та ділянка № НОМЕР_4 - площею 0,1990 га.

30 вересня 2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок б/н, виданий 16.09.2020 ПП "Рівненська земельна компанія", витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-5608376762020, виданий 29.09.2020 відділом у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, державний реєстратор ОСОБА_6 , Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, зареєструвала за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5624681500:06:000:0442,площею 0,199га, адреса: Рівненська обл., Рівненський р., с. Бармаки, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 279075626 від 11.10.2021.

30 вересня 2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок б/н, виданий 16.09.2020 ПП "Рівненська земельна компанія", витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-5608376692020, виданий 29.09.2020 відділом у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, державний реєстратор Чернацька Оксана Володимирівна, Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, зареєструвала за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5624681500:06:000:0443,площею 0,051га, адреса: Рівненська обл., Рівненський р., с. Бармаки, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 279074780 від 11.10.2021.

30 вересня 2021 року рішенням № 60689258 державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_6 , Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 , що діяла на підставі довіреності, про внесення запиту про скасування державної реєстрації права власності за номером 38103489 розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2164148956246, відмовила у внесенні такого запиту, оскільки розділ вже закритий.

Вважаючи, що утворення в процесі поділу нових ділянок, на яких розташоване його майно, створює йому, як власнику артсвердловини № 4, непереборні перешкоди в користуванні нею, а також унеможливлює реалізацію його права на набуття у власність чи користування земельної ділянки під його нерухомим майном, чим порушуються його права, ОСОБА_4 і звернувся до суду із даним позовом.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили,не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При розглядісправи №570/5719/16-цв 2017році було встановлено, що проект із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю за замовленням ОСОБА_5 виготовлено ПП «Грінвіч» з підробленням службовою особою документації та вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст.366 КК України.

Зокрема, службова особа, діючи в інтересах ОСОБА_5 , використовуючи службове становище, вчинив дії, в результаті яких було складено протокол обстеження земельної ділянки, який не відповідає її фактичному розташуванню, а також затвердив та видав завідомо неправдивий документ, кадастровий план земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_5 , який не відповідав фактичному розташуванню земельної ділянки і в подальшому був використаний для отримання державного акту на право власності ОСОБА_5 ..

За заявою згаданої службової особи ПП «Грінвіч» було застосовано п. «г» ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 рокута звільнено його від кримінальної відповідальності.

Отже, встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5 в 2008 році відбулось з порушенням вимог земельного законодавства та з вчиненням кримінального злочину, особою, що відповідала за виготовлення цієї землевпорядної документації, а земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні ВАТ «Рівнельон» накладається на ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_5 площею 0,0849 га .

Також було встановлено, що станом на 01.01.2010 року за ВАТ «Рівнельон», у якого ОСОБА_4 придбав цілісний майновий комплекс, обліковувалась земельна ділянка загальною площею 0,80 га, з них забудованих земель (землі) промисловості - 0,80 га. На зазначених земельних ділянках фактично розташовані будівлі та споруди водопостачання артезіанські свердловини № НОМЕР_3 , № 2, № 3, № 4 і в установленому законом порядку спірна земельна ділянка у попереднього користувача ВАТ «Рівнельон», всупереч діючої на той час редакції ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України, не вилучалась для передачі ОСОБА_5 ..

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст. 10 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» зазначив, що «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28-36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

На момент набуття ОСОБА_4 у власність будівлі скважини АДРЕСА_3 , стаття 116 ЗК України передбачала, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частини другої статті 120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до статті 118 ЗК України, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передаєземельні ділянкидержавної чикомунальної власностіу власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Отримавши у власність об`єкт нерухомості та дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач, внаслідок неправомірнихдій ОСОБА_5 , тривалий час не має змоги завершити законодавчо визначену процедуру набуття у власність земельної ділянки під придбаними ним об`єктами нерухомості, що підтверджується судовими рішеннями у справах № 570/2657/19, № 570/5719/16.

Суд такожвраховує,що поділспірної земельноїділянки відбувсяз ініціатививідповідачки ОСОБА_5 на стадіїапеляційного переглядусправи № 570/2657/19.

Адвокат Вітрук Ю.В. спростовує твердження представника ОСОБА_5 , адвоката Курганської О.В., що поділ спірної земельної ділянки, зокрема з виділенням тої частини де знаходяться нерухомість ОСОБА_4 , було вчинено для можливості укладення з ним мирової угоди, оскільки протягом всього часу розгляду спору, таких пропозицій не надходило.

Такі дії сторони в спорі вказують на елементарне ігнорування принципу добросовісності.

Посилання адвоката Курганської О.В. про необхідність врахування того, що у власності ОСОБА_5 є житловий будинок з надвірними будівлями с. Бармаки і відповідно у неї виникло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені не є визначальним.

Безумовно, ОСОБА_7 , як власник будинковолодіння має право на отримання у власність земельної ділянки, однак з дотриманням вимог земельного законодавства не порушуючи прав інших учасників земельних правовідносин.

Вище зазначено, що оформлення та набуття її прав на земельні ділянки відбулись не тільки з порушенням земельного законодавства, але навіть з вчиненням кримінальних діянь.

За таких обставин претендування на пріоритетність її прав над правами ОСОБА_4 є безпідставними.

Зі змісту позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що позивач захищає свій інтерес у формуванні в натурі та набутті права власності на земельну ділянку як індивідуально визначений об`єкт, з конкретними розмірами, межами та конфігурацією, що необхідна для обслуговування набутого ним об`єкта нерухомості.

Відтак не можна погодитись з висновком місцевого суду та доводами відповідачів про неналежний спосіб захисту, оскільки позивач не ставить вимог про відновлення права власності на земельні ділянки відповідачки, оскільки він його ще не набував, а його позов зумовлений тим, що він не може набути таке право та необхідністю реалізувати своє законне право на оформлення земельної ділянки під придбаними об`єктами нерухомості, ліквідувати ілюзорність захисту своїх прав у справах № 570/2657/19, № 570/5719/16, що виникла внаслідок недобросовісності дій відповідачки.

Крім того, у вказаній справі задоволення позовних вимог є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, оскільки поверне їх у стан за якого існуватимуть передумови для справедливого розподілу земельної ділянки.

В цьому ж аспекті слід зважати, що позивач розпочав захищати свої інтереси ще з 2010 року та неодноразово доводив наявність підстав для захисту порушеного права у судовому порядку, тому відмова у задоволенні позову з підстав обрання неналежного способу захисту явно суперечить засадам цивільного судочинства та ідеям статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість у результаті вирішення спору, саме сторони є суб`єктами матеріального правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідачка є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача,і ніякимчином позивачне зв`язанийдумкою відповідачів,який бипозов таякі бвимоги ідо коговін мавби заявляти.Натомість встановленняналежності відповідачівй обґрунтованостіпозову є обов`язкомсуду, який виконується під час розгляду справи (подібні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43)).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Абзацом першим частини першої статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частина десята статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає підставу для скасування державної реєстрації земельної ділянки: у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Отже органи Держгеокадастру здійснюють ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, зокрема державну реєстрацію земельних ділянок за заявою визначених законом осіб, та її скасування, у томі числі на підставі ухваленого судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відтак позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки не можуть бути звернені до органу Держгеокадастру, якого позивач визначив співвідповідачем. Державний кадастровий реєстратор, як службова особа органу Держгеокадастру, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки незалежно від того, чи був він залучений до участі у справі чи не був залучений.

Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області не має власного юридичного інтересу до набуття на свою користь права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, тому з цим відповідачем у позивача не може бути спору про право.

Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень. Оскільки спірні правовідносини за обставинами даної справи мають цивільно-правовий характер, їх розгляд належить до компетенції судів загальної юрисдикції.

Згідно до ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України, станом на 2007 рік, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Відповідно до ч.4 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Рішення органу місцевогосамоврядування -Великожитинської сільськоїради Рівненськогорайону від31.07.2007р.№ 136,яким передано ОСОБА_5 у власністьземельні ділянки:площею 0,25га дляобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі спорудта 0,25га дляведення особистогоселянського господарстваплощею 0,25га вс.Бармаки Рівненськогорайону Рівненськоїобласті скасоване, а причини скасування зазначені в справі № 570/5719/16. Тобто право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку у зазначенихмежах знакладенням наземельну ділянку яка перебуває в користуванні ВАТ «Рівнельон» та на яку претендує ОСОБА_4 , як власник придбаного нерухомого майна, без її вилучення у попереднього користувача, виникло у ОСОБА_5 безпідставно, без дотримання вимог земельного законодавства та з вчиненням кримінальних злочинів, особою, що виготовляла землевпорядну документацію.

Наявність у відповідачки станом на вересень 2020 року на паперових носіях державних актів на земельні ділянки не змінює суті безпідставності їх отримання з порушенням закону та не породжує право вільно розпоряджатись земельною ділянкою, зокрема ділити її не повідомляючи реєстратора про відсутність у неї такого права апріорі.

Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове задоволення позову, саме у частині заявлених вимог щодо відповідачки ОСОБА_5 , яка своїми діями і порушила права ОСОБА_4 , зокрема і шляхом ухилення від виконання судових рішень в спорах між ними, а в частині вимог до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області слід відмовити, оскільки вони своїми рішеннями чи діями, щодо спірних земельних ділянок, не порушували прав позивача, а здійснювали свої повноваження, які були ініційовані недобросовісними діями ОСОБА_5 ..

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 141, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , від імені якого діє адвокат Вітрук Юлія Володимирівна - задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 травня 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0442, площею 0,199 га, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки, зареєстрованої відділом у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 29.09.2020 та земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:06:000:0443, площею 0,051 га, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки, зареєстрованої відділом у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 29.09.2020.

Скасувати рішення державного реєстратора Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області Чернацької Оксани Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54404002 від 05.10.2020, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:06:000:0442, площею 0,199 га за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки за ОСОБА_5 та рішення державного реєстратора Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області Чернацької Оксани Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54403256 від 05.10.2020, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:06:000:0443, площею 0,051 га за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Бармаки за ОСОБА_5 .

В задоволенні вимог до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2024 року.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.