Постанова

від 17.10.2024 по справі 727/4792/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року місто Чернівці справа №727/4792/24

провадження №22-ц/822/893/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоВисочанської Н.К.,

суддів:Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю.

секретар Собчук І.Ю.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Чернівецька міська рада,

третя особа без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНА-ІНВЕСТ-БУД»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Юрій Васильович на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05 вересня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНА-ІНВЕСТ-БУД», про визнання протиправним та скасування рішення, головуючий в суді першої інстанції суддя Терещенко О.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мельник Ю.В. звернувся до суду із позовом до Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНА-ІНВЕСТ-БУД», про визнання протиправним та скасування рішення.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької міської ради №372/8 від 17 травня 2005 року; визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької міської ради п.35 додатку №4 до рішення 3 сесії міської ради V скликання №49 від 30 червня 2006 року; визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької міської ради підпункт 28.1.2. п.28 рішення ЧМР №1411 від 04 вересня 2018 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківськогорайонного судум.Чернівціввід 05вересня 2024року позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНА-ІНВЕСТ-БУД», про визнання протиправним та скасування рішення залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу право на повторне звернення до суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

На ухвалусуду ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мельник Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі посилався на те, що твердження суду першої інстанції, що «позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання та не повідомили про причини своєї неявки» не відповідає дійсності, оскільки ним, 05 вересня 2024 року на електронну адресу Шевченківського районного суду було надіслано клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв`язку із тим, що він перебував на лікарняному. Даний факт підтверджується роздруківкою з електронної пошти, з якої вбачається час дата, та електронна адреса суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Чернівецька міська рада просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Вказала, що з апеляційної скарги стало відомо, що представник позивача до початку судового засідання направляв клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи наведений аргумент Чернівецькою міською радою направлено до суду першої інстанції запит з метою з`ясування достовірності доводів апелянта.

10 жовтня 2024 року отримано відповідь суду першої інстанції, згідно якої вбачається, що 05 вересня 2024 року від позивача чи його представника клопотання про відкладення розгляду даної справи до суду не надходило, в свою чергу надійшло клопотання від адвоката Мельника Ю.В. про відкладення адміністративної справи №369/1371/24, яке адресоване Києво-Святошинському районному суду Київської області від 03 березня 2024 року.

Просили поновити строк на подання такого доказу, оскільки такий доказ не міг бути поданий раніше, прилучити такий доказ до матеріалів справи.

Справу просили розглядати у відсутність представника Чернівецької міської ради.

Ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Мотиви та доводи, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 05 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Мельник Ю.В., в підготовче судове засідання повторно не з`явились, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи шляхом відправлення судової повістки на вказану позивачем адресу та отриманням представником позивача судової повістки особисто, про що свідчить розписка адвоката Мельника Ю.В. про отримання повістки про з`явлення до Шевченківського районного суду м. Чернівці на 15:00 год. 05 вересня 2024 року, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 отримав 23 серпня 2024 року повістку про виклик в підготовче засідання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частини перша та п`ятастатті 4 ЦПК України).

У частині першійстатті 8 ЦПК Українизакріплено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина першастатті 42 ЦПК України).

За пунктом 2 частини першоїстатті 42 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другоїстатті 128 ЦПК Українисуд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

За змістом пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України(у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: а) належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; б) повторної неявки позивача в підготовче чи судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; в) ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності; г) його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22(провадження № 61-6264ск23) виснував, що залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина другастатті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої, пункту 2 частини 7, частини восьмоїстатті 128 ЦПК Українисудова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьмастатті 128 ЦПК України).

Оскільки відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українипідставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Близький за змістом висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22 (провадження № 61-6264св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23).

Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (постанови Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140св21), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23)).

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема ч.1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так, з матеріалів справи вбачається наступне.

У травні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВИНА-ІНВЕСТ-БУД», про визнання протиправним та скасування рішення.

УхвалоюШевченківського районного суду м.Чернівців від 05 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання на 18 липня 2024 року (а.с.79).

18 липня 2024 року підготовче засідання не відбулось та було відкладено за клопотанням представника відповідача Чернівецької міської ради Генцарюк М.-Д. до 13 серпня 2024 року. Згідно протоколу підготовчого судового засідання вбачається, що в підготовче засідання з`явився адвокат Мельник Ю.В. (а.с.89).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення: №06000276407918 вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримав судову повістку 17 липня 2024 року, а його представник ОСОБА_2 отримав судову повістку в електронному кабінеті 22 липня 2024 року (а.с.93, 102).

13 серпня 2024 року підготовче засідання не відбулось та було відкладено до 05 вересня 2024 року у зв`язку з неявкою позивача та його представника, які були повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.103).

З рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення: №06000283117879 та №06000283117712 вбачається, що ОСОБА_1 отримав судову повістку 23 серпня 2024 року, а його представник ОСОБА_2 отримав судову повістку 22 серпня 2024 року (а.с.116, 118).

Згідно протоколу судового засідання від 05 вересня 2024 року вбачається, що позивач та його представник повторно не з`явились в підготовче судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В апеляційній скарзі представник позивача не заперечує того факту, що він та позивач двічі не з`явилися в підготовче засідання, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, однак як на підставу для скасування ухвали суду про залишення позову без розгляду, представник позивача ОСОБА_2 вказує, що 05 вересня 2024 року ним спрямовано на електронну адресу суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

При цьому, доказів направлення та отримання судом такого клопотання апелянт не надає і в матеріалах справи таке клопотання відсутнє.

Зокрема, з прилученого апелянтом фото екрану з електронної сторінки, не можливо встановити по якій саме справі та якому судді було надіслано клопотання. Крім цього, апелянтом не прилучено саме клопотання про відкладення розгляду справи адресоване Шевченківському районному суду м.Чернівців по справі №727/4792/24, з якого можна було б встановити поважність причин подання такого клопотання.

Також, слід зауважити, що адвокатом в інтересах позивача не зроблено до суду першої інстанції запит з наданням інформації про надходження чи не надходження такого клопотання до суду.

Окрім цього, як вбачається з відповіді наданої Шевченківським районним судом м.Чернівців, клопотання від адвоката Мельник Ю.В. 05 вересня 2024 року про відкладення розгляду цивільної справи №727/4792/24 до суду не надходило. При цьому, від адвоката Мельника Ю.В. 05 вересня 2024 року надійшло клопотання про відкладення розгляду адміністративної справи №369/1371/24, яке адресоване Києво-Святошинському районному суду Київської області, датоване 03 березня 2024 року, яке не було зареєстроване канцелярією суду, як подане до неналежного суду.

Аналізуючи норми процесуального закону, матеріали справи та наведені обставини, доводи представника апелянта про те, що він надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, які не знайшли свого підтвердження, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про розгляд справи, однак двічі в підготовче судове засідання не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Варто вказати, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Системний аналіз вищезазначених положень норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання незалежно від поважності її причин дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Між іншим, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18.

Отже, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі №675/1714/19).

Таким чином, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, що узгоджується з позицією Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17.

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» № 11681/85).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у ст.6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість ухвали не впливають, тому колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05 вересня 2024 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Юрій Васильович залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 05 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено судом 17 жовтня 2024 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: І.М. Литвинюк

Н.Ю. Половінкіна