Рішення
від 11.10.2024 по справі 463/6618/24
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/6618/24

Провадження № 2/463/1462/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. ЛЬВІВ

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючий суддя Білоуса Ю.Б.

за участю секретаря с/з Козак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі цивільну справу за позовом адвоката Сокальського Дениса Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької», генерального директора художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Голенка Максима Георгійовича,

про: поновлення на роботі, -

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Сокальського Д.А.

представника відповідача Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» - адвоката Радомської Н.В.,

відповідач - генеральний директор художній керівник Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Максим ГОЛЕНКО - не з"явився,

в с т а н о в и в :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

15.07.2024 року адвокат Сокальський Денис Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі.

Згідно прохальної частини поданої позовної заяви просить суд:

1. Скасувати пункт 1 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64-К від 14 червня 2024року «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року у справі № 464/2299/22.

2. Визнати недійсним та виключити з пункту 2 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64-К від 14 червня 2024року частину речення «введену у порядку виконання п. 1 цього Наказу».

3. Зобов`язати генерального директора-художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» розробити штатний розпис та організаційну структуру театру з внесеною до них посадою начальника художньо - освітлювального цеху на якій поновити ОСОБА_1 та подати їх на затвердження та погодження до уповноваженого органу управління Міністерства культури та інформаційної політики України.

Згідно матеріалів позовної заяви (а.с.1-9) заявлені позовні вимоги мотивує тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року у справі №464/2299/22, яка вступила в законну силу з часу її проголошення суд вирішив поновити ОСОБА_1 на посаді начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 15 травня 2022 року. Постанова Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року у справі №464/2299/22 в частині поновлення на роботі допущена судом до негайного виконання.

Після отримання в суді постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року, позивач 14 червня 2024року звернувся до керівника відповідача з письмовою заявою про негайне виконання рішення суду про його поновлення в штаті відповідача. О 14.10годині 14 червня 2024року у м. Львові по вул. Лесі Українки, 1, ОСОБА_2 генеральний директор-художній керівник Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» отримав письмову заяву ОСОБА_1 від 14 червня 2024року, та оригінал Постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року у справі № 464/2289/22, скріплену мокрою гербовою печаткою суду та підписану всім складом колегії суддів, яка вступила в законну силу 13 червня 2024року та допущена судом до негайного виконання. В своїй заяві ОСОБА_1 просив генерального директора художнього керівника ОСОБА_3 розробити та затвердити організаційну структуру театру та штатний розпис театру до яких внести посаду начальника художньо - освітлювального цеху та подати їх на погодження та затвердження до уповноваженого органу управління Міністерства культури та інформаційної політики України. Внести зміни до структури театру та штатного розпису Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» та ввести до штату театру посаду начальника художньо - освітлювального цеху. Видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 15 травня 2022року та внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 . Надати ОСОБА_1 новий штатний розпис з включеною до нього штатною посадою начальника художньо освітлювального цеху ДП «НАУД театр ім. Марії Заньковецької підписаному керівником підприємства та затвердженим Міністерством Культури та інформаційної політики України; Надати ОСОБА_1 робоче місце та копію табелю обліку робочого часу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з включеним до нього ПІБ ОСОБА_1 . Привести посадову інструкцію начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» у відповідність до вимог колективного договору та правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства та зазначити в ній права та обов`язками начальника художньо - освітлювального цеху, що передбачені вимогами діючих нормативно - правових актів та відповідає стажу, освіті, досвіду роботи ОСОБА_1 негайно.

Як зазначає у позовній заяві представник позивача після отримання генеральним директором-художнім керівником Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» ОСОБА_2 14 червня 2024року постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року, яка вступила в законну силу 13 червня 2024року та підлягає негайному виконанню, постанови Львівського апеляційного суду не виконав, діяв всупереч наданим йому, згідно пункту 6.5 Статуту Театру повноваженням, не вніс зміни до структури та штатного розпису театру, не подав їх на затвердження в міністерство культури та інформаційної політики, не створив в штаті театру посади начальника художньо- освітлювального цеху та не поновив на ній ОСОБА_1 з 15 травня 2022 року, в штаті Театру, чим умисно не виконав постанови суду, що набрала законної сили, та умисно перешкоджає її виконанню, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам ОСОБА_1 .

Станом на 14 липня 2024р. рішення суду в частині поновлення позивача на посаді в штаті Театру або на рівнозначній посаді в штаті Театру, відповідачем навмисно не виконано.

На думку сторони позивача, 20 червня 2024 року відповідач заднім числом виготовив та підписав наказ № 64-к від 14 червня 2024 року, який надав позивачу для ознайомлення лише 20 червня 2024року.

Оскаржуючи спірний наказ № 64-К від 14 червня 2024 року, зокрема в частині положень пунктів 1-2 такого, позивач вважає такий наказ протиправним, оскільки зазначеним наказом відповідача «введено посаду «начальник художньо освітлювального цеху» поза штатним розписом та організаційною структурою відповідача, на яку ніби то «поновлено позивача». Отримавши оскаржуваний наказ, 20 червня 2024 року позивач на зворотній стороні оскаржуваного наказу виклав свої письмові заперечення.

На думку сторони позивача, зміст та форма оскаржуваного наказу свідчать, що Генеральний директор художній керівник Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» ОСОБА_2 , який є керівником державного підприємства - службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, після отримання ним 14 червня 2024року постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року, у справі № 464/2299/22, яка вступила в законну силу 13 червня 2024року та підлягає негайному виконанню, постанови суду навмисно не виконав, діяв всупереч наданим йому згідно пункту 6.5 Статуту Театру повноваженням, не вніс зміни до структури та штатного розпису театру, не подав їх на затвердження в міністерство культури та інформаційної політики, не створив в штаті театру посади начальника художньо-освітлювального цеху та не поновив на ній ОСОБА_1 з 15 травня 2022 року, чим умисно не виконав постанови суду, що набрала законної сили, та умисно перешкоджає її виконанню вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам ОСОБА_1 .

З урахуванням вищезазначених обставин позивач та його представник у поданій позовній заяві зазначають про те, що оскаржуваний наказ є недійсним та підлягає скасуванню, оскільки позивач станом на 14 липня 2024року фактично недопущений до роботи, позивач повноважень начальника художньо-освітлювального цеху немає, робочого місця начальника художньо-освітлювального цеху в штаті Театру немає, художньо-освітлювального цеху в Театрі немає, жодного працівника художньо-освітлювального цеху в штаті Театру відповідача немає, до штату театру художньо-освітлювальний цех не включений, не введений та не створений, працівники художньо-освітлювального цеху в штаті Театру відсутні, до організаційної структури театру художньо-освітлювальний цех не включений та не створений, до штатного розпису не введений, а тому наказ № 64-К є фіктивним, формальним, таким, що не створює реальних правових наслідків для поновлення позивача на посаді начальника художньо-освітлювального цеху в штаті театру та свідчить про навмисне невиконання відповідачем постанови суду, що вступила в законну силу. Таким чином, за твердженням позивача та його представника, відповідач не дав можливості працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Позивач ні фактично ні реально не може виконувати своїх попередніх обов`язків начальника художньо освітлювального цеху Театру. Позивач фактично не допущений до виконання своїх попередніх обов`язків начальника художньо освітлювального цеху Театру.

У зв`язку із зазначеним, представник позивача покликавшись на сформовану Верховним Судом судову практику із зазначеного питання (належне виконання судового рішення про поновлення працівника на посаді) та прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на судовий захист та дієвості остаточного зобов`язувальногорішення усправі наголосив, що відповідач свого обов`язку щодо належного виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у справі №464/2299/22, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 15 травня 2022 року не виконав, оскільки на зазначеній у резолютивній частині постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року позивача не поновив. Крім того, зазначив, що відповідач і не виконав свого обов`язку, відповідно до якого у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису .

А тому з метою захисту порушених трудових прав позивача, зокрема конституційно закріпленого права на працю, представник позивача адвокат Сокальський Д.А. звернувся до суду з відповідним позовом, який просить задовольнити.

Короткий зміст та узагальнені доводи і позиції учасників справи:

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, передбачених в позові, та просили такі задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості та безпідставності. Просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с.98-112).

Згідно наявної в матеріалах справи письмової заяви (відзив на позов), поданої через підсистему «Електронний суд» представником відповідача Театру Голенком М.Г. по суті спору, останній обґрунтовує мотивованість та підставність заперечень щодозаявлених позивачемпозовних вимогнаступним чином.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» з 27 листопада 2007 р.

З 1 липня 2016 року він працював на посаді начальника художньо-освітлювального цеху, з якої звільнений наказом ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» № 24-к від 10 лютого 2020 р. з 21 березня 2020 р. (з урахуванням наказу №51-к від 21 березня 2020 р.).

Згідно з постановою Львівського апеляційного суду від 4 жовтня 2021 р. у справі №463/3590/20 скасовано наказ Генерального директора-художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Мацяка А.О. № 24-к від 10 лютого 2020 р. «Про звільнення начальника художньо-освітлювального цеху А.Є. Хахули»; скасовано наказ Генерального директора-художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Мацяка А.О. № 51-к від 21 березня 2020 р. «Про ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника художньо-освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 21 березня 2020 р.; стягнуто з Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на користь ОСОБА_1 390 439,68 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів (в редакції постанови Верховного Суду за результатами касаційного перегляду від 16 лютого 2022 р.).

На виконання судового рішення, ОСОБА_1 був негайно поновлений на роботі згідно з наказом № 158-к від 6 жовтня 2021 р. «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 4 жовтня 2021 року у справі № 463/3590/20».

Оскільки посада, на яку був поновлений ОСОБА_1 , була скорочена з 01.06.2020 р. у зв`язку із відсутністю виробничої необхідності та така була відсутня у штатному розписі Театру, який відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за №86/6374) та п 6.4 Статуту Театру затверджує Уповноважений орган управління, єдиним законним способом виконання судового рішення в рамках максимального та ефективного захисту прав трудових прав Позивача в частині поновлення стало введення посади «начальник художньо-освітлювального цеху» поза штатним розписом та організаційною структурою, з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності у розмірі 23 292,00 грн. (посадовий оклад в місяць) з посадовими обов`язками згідно з посадовою інструкцією (п. 2 Наказу № 158-к від 6 жовтня 2021 р.), поновлення на ній ОСОБА_1 (п. 3 Наказу № 158-к від 6 жовтня 2021 р.).

7 жовтня 2021 року ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією начальника художньо-освітлювального цеху (поза штатним розписом в межах виконання рішення суду про поновлення на роботі).

Водночас, на звернення Театру щодо введення до його штатного розпису однієї штатної одиниці Міністерство культури та інформаційної політики України як Уповноважений орган управління Листом від 28.10.2021 р. вих. № 13026/20.3 (додаток № 4) повідомило, що згідно із п.10 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 11 жовтня 2016 року, органам виконавчої влади заборонено звертатися із поданнями та приймати власні рішення щодо збільшення чисельності працівників підпорядкованих органів (крім перерозподілу штатної чисельності в межах одного типу закладів та головного розпорядника бюджетних коштів, не допускаючи збільшення загальної чисельності). Міністерством зазначено, що станом на 1 жовтня 2021 року в Театрі наявні 17,5 вакантних посад, що дає можливості внести зміни до штатного розпису в межах затвердженої чисельності та фонду заробітної плати.

Оскільки вказані у відповіді Міністерства посади відповідають необхідності забезпечення циклу виробничої діяльності Театру, що не допускало їхньої заміни з позицій виробничої необхідності, на більшості з вказаних посад працювали працівники на умовах сумісництва, які не могли бути звільнені у зв`язку з необхідністю зміни посади, а трудові права ОСОБА_1 , були відновлені, Працівник приступив до виконання відповідних посадових обов`язків та виконував їх протягом 2021-2022 років.

На виконання виконавчого листа № 463/3590/20, виданого 1 грудня 2021 р. Личаківським районним судом м. Львова про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника художньо-освітлювального цеху ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» з 21 березня 2020 р. було відкрито виконавче провадження № 67970149 постановою від 22 грудня 2021 р. (додаток № 5).

У процесі здійснення виконання, виходячи з дослідження підтвердних документів, Постановою від 12 жовтня 2023 р. виконавче провадження № 67970149 було закінчене у зв`язку з його повним фактичним виконанням згідно з наказом від 6 жовтня 2021 р. № 158/к (додаток № 6).

У подальшому ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» Наказом № 33/к від 11 березня 2022 р. оформлене рішення про скорочення посади начальника художньо-освітлювального цеху поза штатним розписом та організаційною структурою, з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності з 14 травня 2022 року та попередження ОСОБА_1 про вивільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України у двомісячний термін з моменту доведення до відома відповідного попередження і запропонувати переведення за його згодою на вакантні посади, на які не укладено трудового договору; протягом двомісячного строку повідомляти про появу вільних посад та пропонувати їх для переведення. У разі відмови від переведення, провести звільнення працівника у встановленому законом порядку (додаток №7).

Наказом Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 58/к від 12 травня 2022 р. прийнято рішення: «У зв`язку із скороченням витрат на утримання Театру, відсутністю виробничої потреби, а також приведення у відповідність до актуальної структури Театру, затвердженої МКІП України, скоротити 14 травня 2022 р. посаду «начальника художньо-освітлювального цеху (поза штатним розписом та організаційною структурою, з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності). Звільнити ОСОБА_1 з посади «начальника художньо-освітлювального цеху (поза штатним розписом та організаційною структурою, з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, 14 травня 2022 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку» (додаток № 8).

Постановою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі №464/2299/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2023 р. скасовано та ухвалено нове рішення, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано наказ Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 58/квід 12травня 2022р.про звільнення ОСОБА_1 зпосади начальникахудожньо-освітлювальногоцеху (позаштатним розписомта організаційноюструктурою зоплатою зарахунок надходженнявід здійсненнягосподарської діяльності)у зв`язкуіз скороченнямштату працівників,п.1ч.1ст.40КЗпП України,14травня 2022року;поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посадіначальника художньо-освітлювальногоцеху Державногопідприємства «Національнийакадемічний українськийдраматичний театрімені МаріїЗаньковецької» з15травня 2022р.; стягнуто з Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» (79008, м. Львів, вул. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 02224614) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 643 814,74 грн. (шістсот сорок три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 74 коп.); в решті позову відмовлено; постанову в присудженні позивачу виплати заробітної плати за один місця в розмірі 23 292,00 (двадцять три тисячі двісті дев`яносто дві гривні 00 коп.) та поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Постанова набрала законної сили з дня її прийняття.

Оскільки посада, на яку був поновлений ОСОБА_1 була скорочена з 14 травня 2022 р. у зв`язку із відсутністю виробничої необхідності та така була відсутня у штатному розписі Театру, єдиним законним способом виконання судового рішення в рамках максимального та ефективного захисту трудових прав Позивача в частині поновлення стало введення посади «начальник художньо-освітлювального цеху» поза штатним розписом та організаційною структурою, з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності у розмірі 23 292,00 грн. (посадовий оклад в місяць) з посадовими обов`язками згідно з посадовою інструкцією, затвердженою наказом від 06 жовтня 2021 р. № 158-к, з якої був звільнений ОСОБА_1 скасованим наказом № 58-к від 12 травня 2022 р..

У поданому відзиві на позов представник відповідача покликавшись на сформовані Верховним Судом правові позиції (постанови від 17 червня 2020 р. у справі №521/1892/18, від 6 грудня 2018 р. у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18), від 26 лютого 2020 р. у справі №702/725/17 (провадження № 61-12857св18) щодо належного виконання судового рішення про поновлення на роботі, відповідного до яких таким слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків, зазначив, що ОСОБА_1 було поновлено на посаді, звільнення з якої було предметом розгляду Львівським апеляційним судом у справі № 464/2299/22 (в тому числі, Судом апеляційної інстанції було зроблено висновок про те, що матеріалами справи стверджується, що попереднє рішення Львівського апеляційного суду від 4 жовтня 2021 р. у справі № 463/3590/20 про поновлення позивача на роботі виконане) згідно з наказом № № 64/к від 14 червня 2024 р. Відповідно ОСОБА_1 був допущений з 14 червня 2024 р. до виконання своїх попередніх посадових обов`язків за посадою, умовами праці та з оплатою праці, які існували на момент незаконного звільнення 14 травня 2022 р., про що свідчить табель обліку робочого часу (додаток № 9).

На виконання виконавчого листа № 464/2299/22, виданого 5 липня 2024 р. Личаківським районним судом м. Львова про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника художньо-освітлювального цеху ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» з 14 травня 2022 р. було відкрито виконавче провадження №75496718 постановою від 9 липня 2024 р. (додаток № 10).

У процесі здійснення виконання, виходячи з дослідження підтвердних документів, Постановою від 18 липня 2024 р. виконавче провадження № 75496718 було закінчене у зв`язку з його повним фактичним виконанням згідно з наказом від 14 червня 2024 р. № 64/к (додаток № 11).

Спростовуючи відповідні твердження сторони позивача щодо необхідності введення до штатного розпису посади начальника художньо-освітлювального цеху ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» представник відповідача у відзиві на позов зазначив про наступне. Театр звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України з Листом від 20 червня 2024 р. № 262 стосовно введення до штатного розпису 1 штатної одиниці. З посиланням на Заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 МКІП поінформувало, що готове розглянути пропозиції Театру про внесення змін до штатного розпису тільки в межах затвердженої чисельності та фонду заробітної плати, затвердженого на відповідний рік (Лист вих. № 06/9/6029-24 від 1 липня 2024 р. (додаток № 12).

Таким чином, фактично Міністерство визначає єдиним можливим шляхом внесення посади до штатного розпису через заміну посад в межах затвердженої штатної чисельності та збереження затвердженого фінансування фонду оплати праці (тобто посада повинна бути в межах рівня відповідної оплати та виробничої структури керівного складу Театру).

Наголошуючи на законності процедури поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. представник відповідача вказує про те, що з 14 червня 2024 року було видано наказ про поновлення і ОСОБА_1 прибув до театру та приступив до виконання посадових обов`язків. З огляду на те, що постановка чи експлуатація вистав є безперервним процесом і робота над такими була розпочата, не зважаючи на присутність чи відсутність будь-кого з працівників, то поновленого працівника було допущено до процесу художнього освітлення нових і діючих постановок за необхідності. Усі робочі дні після 14 червня 2024 року ОСОБА_1 перебував в театрі, здійснював посильну допомогу в межах своїх можливостей щодо постановки художнього освітлення на сцені театру; час від часу перебував у 70 кабінеті, який був до моменту звільнення і відповідно визначено і після поновлення як робочим кабінетом; керівником проведено табелювання обліку робочого часу і відповідно здійснено оплату праці. Вказані обставини є доказом того, що ОСОБА_1 було допущено до виконання попередніх обов`язків і з боку Театру не було жодних порушень щодо негайного виконання рішення.

Оскаржуючи законність поновлення на роботі в порядку виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22, ОСОБА_1 та його представник посилаються на усталену позицію Верховного Суду неодноразово висловлену у трудових спорах щодо того, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником (постановах від 13 лютого 2019 р. у справі № 756/6746/16-ц, від 26 червня 2019 р. у справі № 806/562/17, від 08 квітня 2020 р. у справі № 808/2741/16, від 8 вересня 2021 р. у справі № 721/910/19, від 2 вересня 2022 р. у справі № 521/21828/18, від 08 грудня 2022 р. у справі №752/4006/20, від 8 листопада 2023 р. у справі № 443/299/22). Однак, на думку представника відповідача, використовують її маніпулятивно та з однобічною імперативністю.

По-перше, наведені позиції стосуються адміністративного судочинства та поновлення на державній службі або ж випадків взагалі не виконання рішення суду щодо поновлення у зв`язку з відсутністю вакантних посад при виключно бюджетному фінансуванні фонду оплати праці і не є релевантними до спірних правовідносин.

По-друге, застосування позиції передбачає існування двох способів законного виконання рішення про поновлення, у разі, якщо до поновлення відбулося скорочення посади працівника:

1) на рівнозначній посаді або

2) внести відповідні зміни до штатного розкладу ввести скорочену посаду.

Трудове законодавство України не визначає поняття «рівнозначна посада». Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 08 вересня 2021 р. у справі № 721/910/19 (провадження № 61-4490св21) самостійне визначення роботодавцем відповідної посади як рівнозначної не може свідчити, що така посада відповідає вищенаведеним критеріям, у зв`язку з чим за наявності між сторонами суперечностей з цього приводу саме на суд покладається обов`язок встановити та надати юридичну оцінку таким обставинам. При цьому, скасовуючи рішення апеляційного суду, Верховний Суд зорієнтував, що для встановлення рівнозначності посад при поновленні врахуванню підлягає чи є посада, на яку поновлена особа рівнозначною за посадовими обов`язками та оплатою праці виведеній із штатного розпису підприємства посаді, яку заявник обіймав до незаконного звільнення на підставі наявних в матеріалах справи доказів: накази про встановлення посадового окладу, посадові інструкції за посадами та інші.

Натомість, опираючись на визначені критерії, ОСОБА_1 поновлено на посаді, з якої він був звільнений 14 травня 2022 р.:

- начальник художньо-освітлювального цеху (поза штатним розписом та організаційною структурою)), зважаючи на неможливість введення штатної посади для оплати за рахунок коштів фінансової підтримки з Державного бюджету;

- з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності у розмірі 23 292,00 грн. (посадовий оклад в місяць), що відповідає розміру посадового окладу працівника, який він отримував перед звільненням;

- з посадовими обов`язками згідно з посадовою інструкцією, яка була затверджена ще наказом від 6 жовтня 2021 р. № 158-к, а отже у повній мірі відповідають посадовим обов`язкам за тією посадою, яку ОСОБА_1 обіймав до звільнення.

Водночас, посилання сторони позивача на різницю посади штатна чи позаштатна, представник Театру вважає неспроможним з позицій правової оцінки належного виконання рішення суду про поновлення, оскільки жодним чином не впливає на правовий статус працівника та оцінку поновлення його прав в результаті виконання рішення суду. Навпаки, існуюча система визначення штатного розпису та організаційної структури не передбачала б можливості негайного виконання судового рішення.

Міністерством культури України 12 березня 2014 р. видано наказ № 142 «Про затвердження Порядку формування та подання на затвердження штатних розписів та змін до штатних розписів підприємств, установ, організацій, що фінансуються з Державного бюджету України та належать до сфери управління Міністерства культури України» (далі Порядок).

Згаданим Порядком визначено, що при формуванні штатних розписів керівники закладів культури зобов`язані враховувати видатки на оплату праці, затверджені в кошторисі, та вживати вичерпних заходів щодо приведення показників штатного розпису у відповідність до затвердженого фонду оплати праці та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (п.2.2).

Зміни до штатних розписів подаються на затвердження до Міністерства не пізніше, ніж у двотижневий термін до введення їх у дію (п. 3.4.)

У разі, якщо внесення змін до штатних розписів пов`язані із істотними змінами в організації виробництва і праці, такі зміни подаються на затвердження до Міністерства за 2 місяці з урахуванням терміну, зазначеного в пункті 3.4 цього Порядку (п.3.5).

З урахуванням наведеного представник відповідача зазначає про те, що до дня прийняття рішення суду Театру як стороні судового процесу не було відомо про те, яке саме рішення Львівський апеляційний суд прийме у справі. А тому з огляду на вказане Театр не міг внести бажаних з точки зору позивача змін до штатного розпису театру змін, оскільки такі зміни не були предметом розгляду у справі № 464/2299/22; у фінансовому плані Театру на 2022-2024 роки не було враховано видатки на оплату праці за посадою «начальник художньо-освітлювального цеху», які б фінансувались з Державного бюджету. У зв`язку із зазначеними обставинами представник відповідача вважає, що процедура належного виконання рішення суду про поновлення працівника шляхом введення посади поза штатом відома у судовій практиці і є належним і реальним способом виконання рішення суду про поновлення, зважаючи на обов`язок негайного виконання рішення суду відповідачем.

На думку представника Театру, незрозумілими є також вимоги щодо скасування наказу в частині введення посади поза штатним розписом. Оскільки сам позивач клопоче про те, щоб скасували п. 1 наказу і відповідно такої посади не вводили, а згідно до штатного розпису (джерело фінансування Державний бюджет України) така посада станом на 13 червня 2024 р. відсутня - тому не зрозуміло яким чином мав відбутись процес поновлення працівника на займаній раніше посаді, як не у спосіб, який було визначено у наказі про поновлення.

Також представником Театру звернуто увагу суду на те, що джерело виплати заробітної плати не визначено жодним нормативним документом як умова трудового договору. Прямої вказівки щодо обов`язку складати штатний розпис на підприємстві немає в жодному нормативному актів. КЗпП України взагалі не містить згадування про такий документ як штатний розпис. При цьому, Міністерством культури України встановлено вимоги виключно якщо джерелом фінансування є Державний бюджет України.

А тому, представник відповідача переконаний, що Театром на виконання рішення суду було вжито усіх можливих заходів для належного поновлення позивача видано наказ, допущено до роботи, виплачено заробітну плату, надано відпустку.

Позивач подаючи позов ототожнює поняття штат працівників та штатний розпис. Штатний розпис це фінансовий документ щодо джерела фінансування оплати праці, а саме з Державного бюджету.

Згідно звіту зі статистики заробітної плати, який подається театром відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України 13 січня 2004 р. № 5 посада «начальник художньо-освітлювального цеху» відображена як штатна посада оскільки в Інструкції чітко міститься визначення «оплата праці працівників, які не перебувають у штаті» (п. 2.1.8). Посада, яку займає ОСОБА_1 не відноситься до жодної визначеної у п.2.1.8, а відповідно є штатною, але не зазначеною у штатному розписі. Тобто штат працівників, як колектив працівників або сукупність осіб, що здійснюють трудові функції на основі трудового договору (контракту) і штатний розпис як фінансовий документ що визначає фінансування фонду оплати праці за рахунок бюджетних коштів це два різних поняття, які фактично ототожнюються лише у відносинах публічної служби, де є єдине джерело фінансування оплати праці.

Таким чином, як встановлено за наведеними вище фактичним обставинами, за твердженням представника Театру, вважати поновлення ОСОБА_1 незаконним, формальним чи неповним немає жодних правових підстав, оскільки він поновлений на посаді, з якої був звільнений скасованим у справі № 464/2299/22 наказом № № 58/к від 12 травня 2022 р..

Крім того, надаючи правову оцінку змісту заявлених позивачем у прохальній частині поданої позовної заяви позовних вимог представник відповідача - Театру вважає такі не є ефективним способом (засобом) захисту порушеного права, тобто за допомогою таких неможливо провести поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 р. у справі №925/1265/16).

Стверджуючи та обґрунтовуючи неефективність обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав представник відповідача зазначає про наступне.

У частині скасування пункт 1 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64/к від 14 червня 2024 р. у «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22 та визнання недійсним та виключення з пункту 2 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64/к від 14 червня 2024 р. частину речення «введену у порядку виконання п. 1 цього Наказу», задоволення таких, на думку представника Театру, призведе до відсутності законних підстав для проведення поновлення Працівника взагалі та негайного виконання судового рішення у цій частині. У зв`язку із відсутністю відповідної посади на день поновлення, існування нормативного порядку необхідності дотримання процедури погодження додаткових змін до штатного розпису Театру, існування нормативних передумов щодо обмеження внесення змін відповідно до відповіді Уповноваженого органу управління, без створення відповідної посади з визначенням посадових обов`язків та встановленням посадового окладу, відсутня одиниця у штаті Театру на яку міг бути поновлений ОСОБА_1 в порядку виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі №464/2299/22.

Таким чином, задоволення такої позовної вимоги призведе до створення передумов для неможливості негайного виконання рішення суду шляхом надання працівникові посади з джерелом оплати за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності Театру, натомість зумовить проблеми щодо введення додаткової штатної одиниці для фінансування за рахунок коштів фінансової підтримки Державного бюджету. В такому разі існують очевидні і реальні загрози неможливості виконання, що зумовить порушення трудових прав ОСОБА_1 відновлених на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22.

А тому, за твердженням представника Театру, заявлення такого позову є свідомим зловживанням процесуальними правами для ухилення від виконання посадових обов`язків поновленим Працівника та створення штучних умов для отримання додаткового відшкодування у порядку ст. 236 КЗпП України (у разі затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника).

Щодо вимоги про зобов`язання генерального директора-художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» розробити штатний розпис та організаційну структуру театру з внесеною до них посадою начальника художньо-освітлювального цеху, на якій поновити ОСОБА_1 та подати їх на затвердження та погодження до уповноваженого органу управління Міністерства культури та інформаційної політики України, то сторона відповідача звернула увагу суду на те, що згідно з усталеною судовою практикою, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників, так як право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, а суд зобов`язаний лише з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Покликавшись на положення ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України та відповідну практику Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 р. у справі №519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 28 березня 2019 р. у справі №755/3495/16-ц, від 28 квітня 2021 р. у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), від 19 квітня 2023 р. у справі № 127/9454/20, від 8 листопада 2023 р. у справі № 443/299/22 (провадження № 61-8861св23) представник відповідача висловив думку про те, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. А тому суд не може вдаватись у доцільність скорочення чисельності або штату працівників. І власник має право на свій розсуд вносити зміни у штатний розпис, зменшувати чисельність одних посад, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності, або збільшити чисельність інших посад. Оскільки підприємство або установа мають право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників лежить поза межами компетенції суду.

Зважаючи на вказане, суд не може зобов`язувати вносити зміни в штатний розпис чи організаційну структуру Театру, що є питанням виключної дискреції роботодавця та Уповноваженого органу управління.

З урахуванням наведених вище обставин представник Театру вважає вимоги Позивача безпідставними та необгрунтованими, а заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню,

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання з розгляду вказаної справи не з`явися, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Рух справи в суді.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.07.2024 року справу передано для розгляду в провадження судді Білоуса Ю.Б.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова Білоуса Ю.Б. від 22.07.2024 року відкрито провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова Білоуса Ю.Б. від 29.08.2024 року залучено до участі у справі співвідповідачем Генерального директора художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Голенка Максима Георгійовича, який є керівником державного підприємства - службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. Виключеноз числа учасників у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, а також представника відповідача Театру, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.265 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Встановлені судом обставини:

судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 27 листопада 2007 року. З 1 липня 2016 року він працював на посаді начальника художньо - освітлювального цеху, з якої звільнений наказом відповідача № 24-к від 10 лютого 2020 року з 21 березня 2020 року (з урахуванням наказу №№51-к від 21 березня 2020 року).

ОСОБА_1 був поновлений на роботі на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 4 жовтня 2021 року у справі № 463/3590/20, залишеної без змін в частині поновлення на роботі постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року. На виконання судового рішення відповідач видав наказ № 158-к від 6 жовтня 2021 року «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 4 жовтня 2021 року у справі № 463/3590/20».

У наказі № 158-к, зокрема, зазначено, що згідно із штатним розписом Театру посада начальника художньо-освітлювального цеху відсутня, оскільки скорочена з 1 червня 2020 року.

Із штатних розписів Театру на 2021 та 2022 роки вбачається, що посада начальника художньо-освітлювального цеху у них відсутня.

7 жовтня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлено з посадовою інструкцією начальника художньо-освітлювального цеху (поза штатним розписом в межах виконання рішення суду про поновлення на роботі).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 57 від 28 січня 2002 року «про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» та п.6.4 Статуту Театру, уповноважений орган управління погоджує організаційну структуру та затверджує штатний розпис Театру.

Цим наказом вирішено звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України з клопотанням про внесення змін до штатного розпису Театру щодо введення посади начальника художньо-освітлювального цеху для виконання рішення суду. Для виконання рішення суду введено зазначену посаду поза штатним розписом та організаційною структурою.

На звернення Театру щодо введення до його штатного розпису однієї штатної одиниці Міністерство повідомило, що згідно із п.10 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 11 жовтня 2016 року, органам виконавчої влади заборонено звертатися із поданнями та приймати власні рішення щодо збільшення чисельності працівників підпорядкованих органів (крім перерозподілу штатної чисельності в межах одного типу закладів та головного розпорядника бюджетних коштів, не допускаючи збільшення загальної чисельності). Міністерством зазначено, що станом на 1 жовтня 2021 року в Театрі наявні 17,5 вакантних посад, що дає можливості внести зміни до штатного розпису в межах затвердженої чисельності та фонду заробітної плати.

Проведення таких змін роботодавець не ініціював та не здійснив.

Наказом Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 58-к від 12 травня 2022 року прийнято рішення: «У зв`язку із скороченням витрат на утримання Театру, відсутністю виробничої потреби, а також приведення у відповідність до актуальної структури Театру, затвердженої МКІП України, скоротити 14 травня 2022 року посаду «начальника художньо-освітлювального цеху (поза штатним розписом та організаційною структурою, з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності). Звільнити ОСОБА_1 з посади «начальника художньо-освітлювального цеху (поза штатним розписом та організаційною структурою, з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності у зв`язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України, 14 травня 2022 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Підстава: лист № 113 від 17 лютого 2022 року, наказ № 33/к від 11 березня 2022 року, листи-попередження № 131 від 11 березня 2022 року та № 158 від 13 квітня 2022 року, акт від 11 березня 2022 року.

Не погодившись із своїм звільненням позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою про оскарження наказу № 58-к від 12 травня 2022 року про звільнення, а також про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заробітної плати.

Постановою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, справа № 464/2299/22, Провадження № 22-ц/811/2648/23, постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. РішенняЛичаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2023 рокускасувати та прийняти нове рішення. Позов задовольнити частково. Скасувати наказ Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 58/к від 12 травня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника художньо - освітлювального цеху (поза штатним розписом та організаційною структурою з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності) у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України, 14 травня 2022 року. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 15 травня 2022 року. Стягнути з Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» (79008, м.Львів, вул.Лесі Українки,1, ЄДРПОУ: 02224614) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 643 814, 74 грн. (шістсот сорок три тисячі вісімсот чотирнадцять грн. 74 коп.). В решті позову відмовити. Постанову в частині присудження позивачу виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 23 292 (двадцять три тисячі двісті дев`яносто дві) грн. та поновлення на роботі допустити до негайного виконання. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня2024 року, справа №464/2299/22, провадження № 61-9987ск24, відкрито касаційне провадження у цивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» про скасування наказу «Про простій в умовах воєнного часу», скасування наказу «Про скорочення чисельності працівників», скасування наказу «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на постанову Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року. Зупинено до закінчення касаційного провадження виконанняпостанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 рокуу частині стягненняз Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулув сумі, що перевищує виплати за один місяць.

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи

чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної

в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.Суд розглядає справи відповідно

доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю,

що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений

у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови

у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння

у збереженні роботи.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач ОСОБА_1 обґрунтовує мотивованість та підставність подачі такого тим, що відповідачем Державним підприємством «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» не було вчасно та належним чином виконано вимог постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, справа № 464/2299/22, Провадження № 22-ц/811/2648/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 15 травня 2022 року.

Зокрема, зазначені порушення, на думку позивача, підтверджуються оскаржуваним наказом Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64/к від 14 червня 2024 р. «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22», згідно положень якого позивача ОСОБА_1 поновлено на введеній поза штатним розписом та організаційною структурою посаді «начальник художньо-освітлювального цеху», з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності у розмірі 23 292,00 грн. (посадовий оклад в місяць) з посадовими обов`язками згідно з посадовою інструкцією, затвердженою наказом від 06 жовтня 2021 р. № 158-к.

Оцінюючи обґрунтованість та вмотивованість заявлених позивачем у позовній заяві вимог, а також заперечень представника відповідача Театру, які отримали своє відображення у поданому відзиві на позов, на предмет їх відповідності обставинам справи та вимогам чинного законодавства суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною другою статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291Конституції України).

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України, стаття 430 ЦПК України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно, з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 501/4019/21-ц, провадження № 61-9103св22).

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення (подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17, від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 16 лютого 2024 року у справі № 947/7076/22).

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 711/8138/18, провадження № 14-607цс19).

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частина друга статті 14 ЦПК України).

Згідно зі статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У статті 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття «затримка» як «зволікання», затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Зазначена правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 243/2748/16-ц. Підстав відступити від такого правового висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах під час розгляду цієї справи Верховний Суд не встановив.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Відповідно до позиції сформульованої КЦС ВС в постанові від 08 травня 2024 року, справа № 401/1203/22, провадження № 61-15594 св 23, поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових

відносин між працівником і роботодавцем, що виходячи зі змісту статей 21

і 24 КЗпП України, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, алей фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов`язків, а роботодавцем обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату.

Як встановлено судом, оскаржуваним наказом Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64/к від 14 червня 2024 р. «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22», на виконання положень постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22 позивача ОСОБА_1 поновлено на введеній поза штатним розписом та організаційною структурою посаді «начальник художньо-освітлювального цеху», з оплатою за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності у розмірі 23 292,00 грн. (посадовий оклад в місяць) з посадовими обов`язками згідно з посадовою інструкцією, затвердженою наказом від 06 жовтня 2021 р. № 158-к.

Оцінюючи належність виконання відповідачем вимог постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22 в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді суд враховує наступне.

В постанові Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22, копія якої долучена до матеріалів справи, постановленій за результатами розгляду по суті апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 червня 2023 року, а саме: в резолютивній частині такої чітко зазначено про те, на які посаді має бути поновлений позивач ОСОБА_1 - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 15 травня 2022 року. При цьому, ні відомостей, ні вказівки про те, що вказана посада, на якій має бути поновлений позивач ОСОБА_1 є посадою, яка введена поза штатним розписом та організаційною структурою Театру, постанова апеляційного суду не містить.

Щодо покликань представника відповідача Театру про те, що постанова Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 р. у справі № 464/2299/22 в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді могла бути виконана лише у зазначений спосіб, тобто позивач міг бути поновлений лише на посаді «начальник художньо-освітлювального цеху», введеній поза штатним розписом та організаційною структурою, оскільки зазначена посада («начальник художньо-освітлювального цеху») була скорочена з 14 травня 2022 р. у зв`язку із відсутністю виробничої необхідності та така відповідно була відсутня у штатному розписі Театру, то суд вважає такі покликання необгрунтованими та спрямованими на невиконання належним чином судового рішення про поновлення позивача на посаді з огляду на таке.

Згідно сформованої Верховним Судом судової практики з цього питання - у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 721/910/19 (провадження № 61-4490св21) зазначено, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником. У справі, яка переглядається, апеляційний суд залишив поза увагою те, що в разі скорочення (виведення зі штатного розпису) посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену (виведену) посаду, що і було б належним виконанням з його боку рішення суду про поновлення працівника на роботі.

У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (адміністративне провадження № К/9901/21219/18) зазначено, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи. У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Постановою Верховного Суду України від 26.06.2019 у справі № 806/562/17 (адміністративне провадження № К/9901/3500/17) відхилено доводи заявника щодо неможливості виконати судове рішення «у зв`язку з відсутністю спірної посади, оскільки, як встановлено апеляційним судом, позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирської області з 15 березня 2010 року і позивач мав можливість внести зміни до структури та штатного розпису щодо цієї посади, однак протягом чотирьох років не вживав дієвих заходів, спрямованих на виконання судового рішення».

З аналізу правових норм та судової практики чітко видно, що роботодавець спочатку має утворити умови для поновлення на посаді: (1) внести скорочену посаду до штатного розпису (що вже було встановлено судами у цій справі двічі, також це підтверджується висновком правової експертизи НАН України) або (2) звільнити особу, що протиправно обіймає рівнозначну посаду, та поновити на ній стягувача, а вже потім викликати особу.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2023року справа № 752/4006/20, на яку звертає увагу суду скаржник, вказано, що «Посилання касаційної скарги на те, що оскаржувані судові рішення не можуть бути виконаними, оскільки у штаті Інституту відсутня посада, яку займав позивач перед звільненням, є необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 756/6746/16-ц (провадження№ 61-17594св18) (на яку посилається заявник у касаційній скарзі), у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду»

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 02 вересня 2022року у справі № 521/21828/18, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. […]

У зв`язку із вищенаведеним суд вважає обгрунтованими покликання сторони позивача про те, що зміст та форма оскаржуваного наказу № 64-К від 14 червня 2024 року свідчать про те, що відповідачем (боржником) після отримання 14 червня 2024 року постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року, у справі № 464/2299/22, яка вступила в законну силу 13 червня 2024року та підлягає негайному виконанню в частині поновлення позивача на посаді, не було виконано вимог такої. Натомість, Генеральний директор художній керівник Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» ОСОБА_2 , який є керівником державного підприємства - службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, та відповідно підписав оскаржуваний наказ, діючи всупереч наданим йому згідно пункту 6.5 Статуту Театру повноваженням, не вніс зміни до структури та штатного розпису театру, не подав їх на затвердження в міністерство культури та інформаційної політики, не створив в штаті театру посади начальника художньо-освітлювального цеху та не поновив на ній ОСОБА_1 з 15 травня 2022 року.

Відомостей про вжиття заходів щодо належного виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024року, у справі № 464/2299/22 в частині поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді начальника художньо - освітлювального цеху Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з 15 травня 2022 року, стороною відповідача суду не представлено. Відповідні заперечення та обґрунтування таких заперечень представником Театру суд вважає неспроможними.

Більше того, згідно мотивувальної частини постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року вбачається, що колегією суддів було встановлено факт, що після поновлення позивача на підставі рішення суду (постанови Львівського апеляційного суду від 4 жовтня 2021 року у справі № 463/3590/20) поза штатом роботодавець, а саме відповідач по даній справі, не вживав заходів для введення його посади у штат Театру за рахунок інших вакантних посад у кількості 17,5 одиниць.

З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що відповідач не вчинив усіх необхідних та можливих дій з метою реального та належного виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.

А тому заявлені позивачем вимоги про скасування пункту 1 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64-К від 14 червня 2024року «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у справі № 464/2299/22, а також визнання недійсним та виключення з пункту 2 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64-К від 14 червня 2024 року частину речення «введену у порядку виконання п. 1 цього Наказу», підлягають до задоволення з підстав їх обґрунтованості та вмотивованості.

Щодо позовної вимоги «зобов`язати генерального директора-художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» розробити штатний розпис та організаційну структуру театру з внесеною до них посадою начальника художньо - освітлювального цеху, на якій поновити ОСОБА_1 та подати їх на затвердження та погодження до уповноваженого органу управління Міністерства культури та інформаційної політики України».

Як встановлено судом і не оспорюється жодною із сторін у справі, а також було предметом судового дослідження в межах судової справи № 464/2299/22, посада начальника художньо - освітлювального цеху, яку займав позивач ОСОБА_1 , скорочена з 1 червня 2020 року зважаючи на проведене в Державному підприємстві «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Таким чином, вказане дозволяє зробити висновок про те, що втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Висновок щодо права підприємства самостійно визначати організаційну структуру також викладено Верховним Судом у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17).

Зокрема,у постановівід 28 березня 2019 року (справа № 755/3495/16-ц) та постанові від 19 квітня 2023 року (справа № 127/9454/20) Верховний Суд зазначив: «Не є належним способом захисту оскарження працівником рішення провизначення структури підприємства чи установи, про змінуворганізації виробництваіпраці, скорочення чисельності або штату працівників,оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Питання зміни організаційної структури підприємства є правом відповідного суб`єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності. Реалізація цього права породжує обов`язок підприємства дотриматися гарантій прав працівників. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством».

Частиною другою статті 65 цього Кодексу передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Згідно з позиціями Верховного Суду, наведеними у постановах від 16 січня 2018 року (справа № 519/160/16-ц), від 6 лютого 2018 року (справа № 696/985/15-ц), від 12 червня 2019 року (справа № 297/868/18), від 28 квітня 2021 року (справа № 373/2133/17), від 27 травня 2021 року в справі № 201/6689/19, від 23 червня 2022 року у справі № 761/43507/19-ц суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу.

Разом із тим, суд вирішуючи відповідні трудові спори, з дотриманням принципів диспозитивності цивільного судочинства і змагальності сторін, перевіряє наявність законних підстав для звільнення, дотримання порядку (процедури) звільнення, зокрема і відсутність дискримінації при звільненні.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відхилення від сталої судової практики порушує принцип уніфікованого застосування закону, нівелює забезпечення єдності та послідовності судочинства.

У зв`язкуз наведенимсуд приходитьдо висновку,що зокрема питання щодо визначення організації структури та штатного розпису підприємства чи установи, в даному випадку Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької», є складовою права на управління діяльністю театром і є виключними повноваженнями органу управління театру, а тому надання судом оцінки доцільності таких змін чи зобов`язання до їх вчинення (розробити штатний розпис та організаційну структуру театру) може бути розцінено, як втручання у виключні повноваження правління театру щодо управління діяльністю театру. Що також відповідає і позиції КЦС ВС, висловленій в постанові від 26 січня 2022 року, справа № 185/5041/18, провадження № 61-5509св21.

А тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання генерального директора-художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» розробити штатний розпис та організаційну структуру театру з внесеною до них посадою начальника художньо - освітлювального цеху, на якій поновити ОСОБА_1 та подати їх на затвердження та погодження до уповноваженого органу управління Міністерства культури та інформаційної політики України.

Щодо розподілу судових витрат.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зважаючи на те, що позивач при зверненні до суду із зазначеним позовом був звільнений від сплати судового збору за заявлені три вимоги немайнового характеру на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то враховуючи, що судом задоволено дві із таких вимог, а тому судовий збір за такі в розмірі 1211,20 грн. за кожну з вимог підлягає стягненню з відповідачів Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької», генерального директора художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Голенка Максима Георгійовича на користь держави.

Керуючисьстаттями 10,12,13,76-80,259,263,264,273,354,355ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов адвоката Сокальського Дениса Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької», генерального директора художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Голенка Максима Георгійовича про поновлення на роботі задовольнити частково.

Скасувати пункт 1 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64-К від 14 червня 2024року «Про виконання постанови Львівського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у справі № 464/2299/22.

Визнати недійсним та виключити з пункту 2 наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» № 64-К від 14 червня 2024 року частину речення «введену у порядку виконання п. 1 цього Наказу».

В рештівимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької», генерального директора художнього керівника Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Голенка Максима Георгійовича на користь держави по 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) з кожного судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Державне підприємство «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» (код ЄДРПОУ:02224614, місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Лесі Українки, 1);

Відповідач: Генеральний директор художній керівник Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» Голенко Максим Георгійович (місце роботи: 79008, м.Львів, вул.Лесі Українки, 1);

Суддя Юрій БІЛОУС

СудЛичаківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення11.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122350818
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них

Судовий реєстр по справі —463/6618/24

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 06.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 19.11.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Рішення від 11.10.2024

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Білоус Ю. Б.

Рішення від 11.10.2024

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Білоус Ю. Б.

Ухвала від 29.08.2024

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Білоус Ю. Б.

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Білоус Ю. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні