Вирок

від 17.10.2024 по справі 464/6402/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/6402/24

пр.№ 1-кп/464/537/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12024141410000874 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , що у м.Львові, раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 , у зв`язку із оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України під час мобілізації, на особливий період, 24 квітня 2024 року пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якої визнаний придатним до військової служби. В подальшому 25 квітня 2024 року близько 21 год. 52 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , відмовився отримувати під особистий підпис від відповідальної посадової особи бойову повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошеної Указом Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», та необхідність з`явитись на 23 год. 25 квітня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , для проходження подальшої військової служби у Збройних силах України у воєнний час, про що складено акт про відмову від отримання повістки на відправку ОСОБА_6 . В подальшому, військово-зобов`язаний ОСОБА_6 всупереч вимог ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття на відправку до військової частини, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», о 23 год. 25 квітня 2024 року без поважних причин, знаходячись і надалі фізично у пункті збору ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_4 , на відправлення у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних силах України, під час мобілізації, на особливий період їхати відмовився та покинув вказаний пункт збору.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, дав пояснення, аналогічні пред`явленому обвинуваченню, щиро розкаявся. Додатково пояснив, що 24 квітня 2024 року біля будинку за місцем проживання був зупинений працівниками ТЦК та доставлений у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Цього ж дня пройшов ВЛК, згідно якого був визнаний придатним та відправлений з іншими мобілізованими до Вінницької області. У військовій частині йому було повідомлено, що у зв`язку із його судомостями він не підходить для військової служби і його було відправлено назад до м.Львова. 25 квітня 2024 року, ввечері, дійсно відмовився отримувати будь - яку повістку та направлення до іншої військової частини, оскільки мав намір поїхати додому та переодягнутися, але його не відпускали. Викликав працівників поліції і самовільно залишив територію Сихівського РТЦК, опісля до ТЦК не з`являвся. Зазначив, що не розумів, що за вказані дії передбачено кримінальну відповідальність.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки усіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочини.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебуває, не працює, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні немає. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_7 від 14 жовтня 2024 року, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити висококу небезпеку для суспільства.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 листопада 2023 року справа N641/1067/23, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових злочинів може бути міра покарання в межах санкцій статті, за якою ОСОБА_6 обвинувачується у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_8