Рішення

від 08.10.2024 по справі 604/1095/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1095/24

Провадження № 2/604/393/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитпромінвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Кредитпромінвест» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №3369706630-3438386від 22квітня 2024рокув розмірі 103717,50 грн, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 3028,00 грн. Позовом обгрунтованим тим, що всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Кредитпромінвест», ні на рахунки первісного кредитора.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 1 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження.

22 серпня 2024 року надійшов відзив на позов. Доводи відзиву обгрунтовані тим, що позикодавцем була заявлена сума, яку відповідач мав сплатити достроково у зв`язку з допущенням прострочки, яка складала 84217,50 грн, і саме на таку суму перейшло право вимоги позивачу від первісного позикодавця за договором факторингу. Решту суми було нараховано позивачем всупереч діючому законодавству. Крім того, сума боргу за тілом кредиту становить 30000 грн, а прострочені проценти позивачем заявлені в сумі 69217,50 грн, що у 2,3 разів перевищує розмір заборгованості за кредитом. З урахуванням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» розмір відсотків підлягає перегляду та зменшенню (не більше 50% від розміру тіла кредиту). Також відповідч не погоджується з нарахуванням пені у розмірі 4500 грн, оскільки у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (пені, штрафу). Враховуючи викладене, позивач просив суд відмовити в позові повністю.

Відповідач надіслав до суду додаткові пояснення, в яких звернув увагу на те, що Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, яким виключено норму, що передбачала мораторій на нарахування неустойки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, завчасно подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

22 квітня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» - первісний кредитор, та ОСОБА_1 - позичальник, був укладений договір позики «Яскравий Big» №3369706630-3438386, за яким позикодавець надає позичальнику грошові кошти в позику в сумі 30000 грн на умовах строковості, зворотності, платності шляхом перерахування на рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позику, в тому числі вносити обов`язкові платежі, сплатити проценти та комісії, визначені цим договором у строки згідно Графіку платежів. Строк кредитування 349 календарних днів, позика має бути повернута у повному обсязі у термін до 05.04.2025 включно. За користування позикою позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою яка складає 2,5 % від залишку суми позики. Позичальник сплачує наступні комісії: одноразова комісія за видачу позики у розмірі 2,5 %від суми позики.

Пунктом 2,6 Договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість позики складається з розміру суми позики та загальних витрат за договором, включаючи проценти та комісії за цим Договором та становить 283650 грн.

Договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

28 червня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» та ТОВ «Кредитпромінвест» був укладений договір про надання фінансових послуг факторингу N 2024-06-8Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» передало (відступило) ТОВ «Кредитпромінвест» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Кредитпромінвест» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що також підтверджується копією Акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу.

Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №2024-06-8Г Акту прийому-передачі прав вимоги ТОВ «Кредитпромінвест» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 84217,50 грн. з яких: 30000 грн - сума основного боргу; 49717,50грн - сума процентів за користування коштами та 4500 грн - сума штрафних санкцій.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання, передбачені договором позики, та не повернув взятих коштів у розмірі 30000,00 грн, не сплатив проценти за користування позикою.

Відповідач стверджує, що заявлена сума процентів до стягнення не ґрунтується на умовах договору є несправедливою, а тому не може бути задоволена.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача.

Строк дії Кредитного договору складає 349 календарних днів - з 22.04.2024 по 05.04.2025 (п. 2.2 Договору).

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним. Проте проценти за користування кредитними коштами за Договором нараховувалися позивачем у межах строку дії договору.

Крім того, відповідач не звертався за захистом своїх прав у порядку ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»щодо визнання несправедливими умов договору, де йдеться про нарахування процентів за користування кредитом, власного розрахунку заборгованості, щодо кредитного договору суду не представив.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, наданий суду відповідачем відзив на позовну заяву не спростовує факту укладання договору, наданого суду розрахунку заборгованості та факту отримання відповідачем грошових коштів. Також, заперечення висловлені в цьому відзиві відповідачем суд оцінює критично, оскільки укладаючи Договір позики, він був повідомлений про розмір відсотків, порядок сплати, та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклав цей договір та користувався отриманими коштами.

Виходячи з аналізу наведених норм Закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи за умовами Договору про надання фінансових послуг факторингу N 2024-06-8Г від 28 червня 2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» та ТОВ «Кредитпромінвест», та відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу Акту прийому-передачі прав вимоги ТОВ «Кредитпромінвест» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 84217,50 грн. з яких: 30000 грн - сума основного боргу; 49717,50грн - сума процентів за користування коштами та 4500 грн - сума штрафних санкцій.

Згідно з розрахунком за кредитним договором №3369706630-3438386 станом на 24.07.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 103717,50 грн.

Тобто з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем самостійно здійснено нарахування додаткової заборгованості.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що продовження нарахування новим кредитором процентів за договором позики, право вимоги за яким відступлене, суперечить нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 84217,50 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за штрафами

Закон України «Про споживче кредитування»регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону№ 3498-IX від 22.11.2023, та пунктом 6 даного розділу встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбаченічастиною четвертоюстатті 10561Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначенічастиною другоюстатті 3 цього Закону.

Таким чином, пеня в розмірі 4500 грн, яка була нарахована за умовами договору, укладеного 22.04.2024 (після тридцятого дня з дня набрання чинностіЗаконом України № 3498-IX), підлягає стягненню з відповідача.

Розподіл судових витрат

Враховуючи положення ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 гривень.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом, яка у загальному розмірі складає 103717,50 гривень.

Разом з тим, суд дійшов висновку про обгрутнованість стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у загальному розмірі 84217,50 гривень.

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 2458,74грн (84217,50* 3028/ 103717,50).

Керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81,89,141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Кредитпромінвест» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Кредитпромінвест» заборгованість за договором позики №3369706630-3438386 від 22 квітня 2024 року в розмірі 84217 (вісімдесят чотири тисячі двісті сімнадцять) гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Кредитпромінвест» судовий збір у розмірі 2458 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) гривень 74 копійки.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитпромінвест», код ЄДРПОУ: 43305861, місце знаходження юридичної особи: 49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 7.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.10.2024.

Суддя В.М. Сіянко