Рішення
від 14.10.2024 по справі 120/3470/24
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 жовтня 2024 р. Справа № 120/3470/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Корсика" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ТД Корсика" (далі позивач, ТОВ ТД Корсика) з адміністративним позовом до Вінницької митниці Держмитслужби України (далі відповідач, Вінницька митниця) про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, що в основному полягає в оптовій торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" та іноземною компанією YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO., LTD", що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки, 06.05.2022 року укладено контракт на поставку товарів №06052022У (далі - Контракт).

08.10.2023 року на виконання умов Контракту продавцем було виставлено комерційний Інвойс №1 spc від 08.10.2023 з переліком товарів, що поставляються, на загальну суму 63857,97 доларів США на умовах поставки - FOB, YANGZHOU, CHINA. Умови оплати - 100% оплата протягом 90 днів після поставки.

З метою розмитнення товару позивачем до митного органу було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ40, якій присвоєно №24UA401020000441U9 від 04.01.2024, до якої для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані всі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Визначення митної вартості товару позивачем здійснено згідно зі ст.57, 58 МК України за основним методом ( за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються ).

Проте, відповідач за результатами розгляду поданих документів прийняв рішення №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024 про коригування митної вартості товарів, застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості, яким збільшив митну вартість товарів на 3776108,69 грн та суму митних платежів на 1049758,22 грн.

Крім того, митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000012.

05.01.2024 ТОВ ТД КОРСИКА було проведено декларування товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024, а саме було проведено митне оформлення та випуск у вільний обіг товарів: покриття для підлоги з крейдо-полімерного композиту, плити збірні, прямокутні, мають завершений вигляд, з двох торців мають паз, з двох інших - фігурний виступ, на лицьову поверхню нанесено малюнок, що імітує структуру деревини. Складається з наступних шарів: - декоративна полімерна плівка з малюнком, що імітує структуру деревини; на основі хлорованих полімерів (полівінхлориду), карбонат кальцію та інших добавок домішків; плита сірого кольору з полімерного матеріалу, карбонат кальцію та інших добавок домішків; шар пористого матеріалу чорного кольору на основі поліетилену; не потребують додаткової обробки, розміром: 1220x178x4 мм: 57 піддонів/2850 картонних коробок/6808,65 м2 Торгівельна марка: HARDFLЦOR EVOLUTION 1220x178x4 мм: 39 піддонів/1950 картонних коробок/ 4658,55м2 Торгівельна марка: HARDFLOOR ULTIMATE Всього: 96 піддонів/4800 картонних коробок / 11467,2 м2 Фірма-виробник: YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MA1EROALS CO.,LTD Країна виробництва: CN. Вказаний товар позивачем було оформлено електронною митною декларацією №24UА401020000063UO від 05.01.2024.

В той же час, на переконання позивача, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним, оскільки до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору (Контракту).

Відтак, позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи, що воно прийнято необґрунтовано, без наявності для того правових підстав, порушує його права, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом за їх захистом.

Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали від 25.03.2024, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуті.

Ухвалою суду від 02.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що на виконання положень ст.ст. 52-64 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією №24UA401020000441U9, встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, зокрема у наданому інвойсі від 08.10.2023 №1 spc не зазначено, які складові включені до ціни товару. Отже, неможливо перевірити числові значення заявленої митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також надані специфікація №1 від 06.09.2023 та інвойс від 08.10.2023 №1 spc містять умови та терміни оплати, а саме протягом 90 днів після поставки, проте надана платіжна інструкція в іноземній валюті №45 датована 22.11.2023. Наданий прайс-лист від 01.09.2023 є дійсним до публікації нового прайс-листа, хоча інвойс №1 spc виданий 08.10.2023. Разом з тим, довідку про вартість транспортних витрат 0401/03 від 04.01.2024 видано "ТОВ Клевер Тім", в той час як згідно з наданими ТСД (накладна ЦІМ № 46982 від 19.12.2023 гр.23 оплата провізних платежів) оплата перевезення по залізниці від станції Славков до станції Хрубешув здійснювалась згідно договору нр: ПКП ЛХС-ВХ2-К-15/2023 перевізник ООО ПКП ЛХС-Евротеминал Славков, також встановлено наявні ознаки підробки (а саме: печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат має ознаки сканування на оригіналі документа) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларантом 05.01.2024 також додатково надіслано копію митної декларації країни відправлення з перекладом, однак не спростовано розбіжності та неточності, які містяться в поданих до митного оформлення документах. Частиною 6 ст. 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у тому числі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не виконано вимогу п.2 ч.2 ст.52 МКУ стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з зазначеним, посадовою особою митного органу з декларантом проведено процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій та враховуючи, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.п.1, 2 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. У зв`язку із спрацюванням профілів ризику 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 12.11.2022 №UA401050/2022/007119, за якою оформлено за резервним методом ідентичний товар того самого виробника 1. Покриття для підлоги з крейдо-полімерного композиту, плити збірні, прямокутні, мають завершений вигляд, з двох торців мають паз, з двох інших - фігурний виступ,на лицьову поверхню нанесено малюнок, що імітує структуру деревини. Складається з наступних шарів: - декоративна полімерна плівка з малюнком,що імітує структуру деревини; на основі хлорованих полімерів (полівінхлориду), карбонат кальцію та інших добавок домішків; плита сірого кольору з полімерного матеріалу, карбонат кальцію та інших добавок домішків; шар пористого матеріалу чорного кольору на основі поліетилену; не потребують додаткової обробки, розміром:1220 х 178 х 4 мм: 56 піддонів / 2720 картонних коробок / 6498,080 м2 Торгівельна марка: HARDFLOOR . Фірма виробник: YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO.,LTD. Країна виробництва: CN. та складає 1,92 USD/кг. Рішення винесено без урахування термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання декларанта (лист б/н від 05.01.2023 09:40:59).

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п.3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Отже, відповідач вважає, що у нього були усі законні підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості у кожному з вищенаведених випадків.

Представник відповідача вважає, що дії митниці відповідають вимогам чинного митного законодавства, натомість вимоги позовної заяви є необгрунтованими, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 18.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідь на відзив позивачем не подавалась.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, встановив такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД КОРСИКА зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 25.02.2010 (номер запису: 11741020000008383).

06.05.2022 ТОВ ТД КОРСИКА (покупець) укладено Контракт на поставку товару №06052022У (далі - Контракт) з іноземною компанією YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO., LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови поставок визначаються у інвойсах до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною. Поставки здійснюються на умовах FOB (Інтеркомс-2010).

На виконання умов Контракту продавцем було виставлено Комерційний Інвойс №1 spc від 08.10.2023 з переліком товарів на загальну суму 63857,97 доларів США на умовах поставки - FOB, YANGZHOU, CHINA. Умови оплати - 100% оплата протягом 90 днів після поставки.

Відповідно до Комерційного Інвойсу №1 spc від 08.10.2023 товар, що поставляється: SPC підлогове покриття - панелі прямокутної форми, виготовлені з композиту СаСОз та ПВХ. Мають закінчений вигляд. З двох торців мають паз, а з двох інших торців - фігурний виступ. Торгова марка HARDFLOOR ULTIMATE та HARDFLOORE VOLUTION HS код 3918909000.

Позивачем до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 24UA401020000441U9 від 04.01.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товару позивачем здійснено згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно з вимогами ч.2 ст. 53 Митного кодексу України Вінницька митниця (далі - митний орган, митниця, відповідач) дійшла висновку, що документи, які наданні до митного оформлення містять розбіжності.

У зв`язку із викладеним, митний орган надіслав електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-преформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, митний орган надіслав електронну вимогу, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме декларантом надано разом з МД довідку про вартість транспортних витрат 0401/03 від 04.01.2024 видану ТОВ КЛЕВЕР ТІМ, в той час як згідно наданих ТСД (накладна ЦІМ № 46982 від 19.12.2023 гр. 23 оплата провізних платежів) оплата перевезення по залізниці від станції Славков до станції Хрубешув здійснювалась згідно з договором нр: ПКП ЛХС-В2-К- 15/2023 перевізник ООО ПКП ЛХС - Евротеминал Славков, також встановлено наявні ознаки підробки (печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат, має ознаки сканування на оригіналі документа) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

У зв`язку з вищевикладеним, митний орган відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ просив надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На виконання вимог митного органу позивачем було надано відповідні документи, а саме:

1. Комерційний інвойс №1 spe від 08.10.2023.

2. Контракт на поставку товару №06052022Y від 06.05.2022.

3. Пакувальний лист (Packing list) б/н 08.10.2023.

4. Специфікація виробника товару №1 від 06.09.2023 до Контракту №06052022Y від

06.05.2022.

5. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.09.2023.

6. Коносамент (Bill of lading) WMSS23092964 від 10.10.2023.

7. Транзитна декларація TI №23PL322080NS6BXPI4 від 08.12.2023.

8. Транзитна декларація ТІ № 23PL322080NS6BXPT2 від 08.12.2023

9. Транзитна декларація ТІ № 23PL322080NS6BXPQ8 від 08 12 2023.

10. Транзитна декларація ТІ № 23PL322080NS6BXPK0 від 08.12.2023.

11. Міжнародна залізнична накладна ЦІМ/СІМ № 46982 від 19.12.2023.

12. Залізнична накладна для внутрішнього сполучення №37592854 від 28.12.2023.

13. Платіжна інструкція в іноземній валюті, що підтверджує вартість товару, SWIFT АТ ОТП-Банк №45 від 22.11.2023.

14. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-19143 від 04.01.2024.

15. Довідка про транспортні витрати №0401/03 від 04.01.2024.

16. Договір транспортного експедирування №01-07/2016 від 01.07.2016.

17. Договір про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів №1001/2 від 02.01.2020.

18. Копія митної декларації країни відправлення 231020230103522771 від 08.10.2023.

19. Висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями №113/4 від 04.01.2024.

За наслідком розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024, яким збільшено митну вартість товарів на 3776108,69 грн та суму митних платежів на 1049758,22 грн.

Відповідно до викладених в зазначеному рішенні обставин прийняття та джерел інформації, які використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зазначено, що на виконання положень ст.ст. 52-64 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією №24UA401020000441U9 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, зокрема у наданому інвойсі від 08.10.2023 №1 spc не зазначено, які складові включені до ціни товару. Отже, неможливо перевірити числові значення заявленої митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також надані специфікація №1 від 06.09.2023 та інвойс від 08.10.2023 №1 spc містять умови та терміни оплати, а саме протягом 90 днів після поставки, проте надана платіжна інструкція в іноземній валюті №45 датована 22.11.2023. Наданий прайс-лист від 01.09.2023 є дійсним до публікації нового прайс-листа, хоча інвойс №1 spc виданий 08.10.2023. Разом з тим, довідку про вартість транспортних витрат 0401/03 від 04.01.2024 видано "ТОВ Клевер Тім", в той час як згідно наданих ТСД (накладна ЦІМ № 46982 від 19.12.2023 гр.23 оплата провізних платежів) оплата перевезення по залізниці від станції Славков до станції Хрубешув здійснювалась згідно договору нр: ПКП ЛХС-ВХ2-К-15/2023 перевізник ООО ПКП ЛХС-Евротерминал Славков, також встановлено наявні ознаки підробки ( печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат, має ознаки сканування на оригіналі документа) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тому, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості. З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.2, 3 ст.53 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронних повідомленнях. Отже, декларанту надано право та можливість усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Щодо додатково наданого висновку ДП "Держзовнішінформ" №113/4 від 04.01.2024 слід зауважити, що при підготовці даного висновку експертом було вказано лише метод здійснення оцінки та посилання на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів які порівнюються із оцінюваним, вихідних даних які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта.

Так, у згаданому висновку відсутня інформація стосовно конкретних значень цінових даних щодо вартості товарів, що в свою чергу не дає можливості митному органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості впевнитись у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості, а також зазначено, що ціна може становити…, а не становить…..

Декларантом 05.01.2024 також додатково надіслано копію митної декларації країни відправлення з перекладом, однак не спростовано розбіжності та неточності, які містяться в поданих до митного оформлення документах. Частиною 6 ст. 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у тому числі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не виконано вимогу п.2 ч.2 ст.52 МКУ стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з зазначеним, посадовою особою митного органу з декларантом проведено процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій та враховуючи, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.п.1,2 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. У зв`язку із спрацюванням профілів ризику 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 12.11.2022 №UA401050/2022/007119, за якою оформлено за резервним методом ідентичний товар того самого виробника 1. Покриття для підлоги з крейдо-полімерного композиту, плити збірні, прямокутні, мають завершений вигляд, з двох торців мають паз, з двох інших - фігурний виступ, на лицьову поверхню нанесено малюнок, що імітує структуру деревини. Складається з наступних шарів: - декоративна полімерна плівка з малюнком, що імітує структуру деревини; на основі хлорованих полімерів (полівінхлориду), карбонат кальцію та інших добавок домішків; плита сірого кольору з полімерного матеріалу, карбонат кальцію та інших добавок домішків; шар пористого матеріалу чорного кольору на основі поліетилену; не потребують додаткової обробки, розміром:1220 х 178 х 4 мм: 56 піддонів / 2720 картонних коробок / 6498,080 м2Торгівельна марка: HARDFLOOR . Фірма виробник: YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO.,LTD. Країна виробництва: CN. та складає 1,92 USD/кг. Рішення винесено без урахування термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання декларанта (лист б/н від 05.01.2023 09:40:59).

Причиною відмови визначено наступне:

1. Заявлено неповні відомості про митну вартість товару та у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності.

2. Рішення про відмову прийнято відповідно до п. 5, 6 ст. 54; ст. 256 Митного кодексу України, у зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024.

Запропоновано здійснити декларування товарів з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024.

05.01.2024 ТОВ ТД КОРСИКА було проведено декларування товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024, а саме було проведено митне оформлення та випуск у вільний обіг товарів: Покриття для підлоги з крейдо-полімерного композиту, плити збірні, прямокутні, мають завершений вигляд, з двох торців мають паз, з двох інших - фігурний виступ, на лицьову поверхню нанесено малюнок, що імітує структуру деревини. Складається з наступних шарів: - декоративна полімерна плівка з малюнком, що імітує структуру деревини; на основі хлорованих полімерів (полівінхлориду), карбонат кальцію та інших добавок домішків; плита сірого кольору з полімерного матеріалу, карбонат кальцію та інших добавок домішків; шар пористого матеріалу чорного кольору на основі поліетилену; не потребують додаткової обробки, розміром: 1220x178x4 мм: 57 підцонів/2850 картонних коробок/6808,65 м2 Торгівельна марка: HARDFLЦOR EVOLUTION 1220x178x4 мм: 39 піддонів/1950 картонних коробок/ 4658,55м2 Торгівельна марка: HARDFLOOR ULTIMATE. Всього: 96 піддонів/4800 картонних коробок / 11467,2 м2 Фірма-виробник: YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MA1EROALS CO.,LTD Країна виробництва: CN. Вищевказаний товар позивачем було оформлено електронною митною декларацією № 24UA401020000063U0.

Позивач не погодився з визначеною митним органом вартістю товару, однак, враховуючи положення частини 7 статті 55 Митного кодексу України, з метою випуску товару у вільних обіг до відповідача подано електронну митну декларацію №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024 та сплачено митні платежі згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та надано фінансові гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Зазначена фінансова гарантія була перерахована митним органом до Державного бюджету України.

На думку позивача рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та підлягає скасуванню, як і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 05.01.2024 №UA401020/2024/000012.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно зі статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування, відповідно до положень частини першої статті 257 Митного кодексу України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, відповідно до частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів.

Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод.

Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити:

а) заявлену митну вартість товарів;

б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зміст статті 53 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що законом визначений вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує з положенням частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.04.2021 року в справі № 260/695/19.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як свідчать матеріали справи, між іноземною компанією YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS СО., LTD (Китай) (Продавець) та TOB ТД КОРСИКА (Покупець) було укладено Контракт на поставку товарів №06052022Y від 06.05.2022.

Предметом вказаного Контракту відповідно до п. 1.1 є продаж товарів, номенклатура товару, кількість, строки, ціна та умови поставок визначаються у інвойсах до цього Контракту.

Відповідно до п. 2.1. Контракту всі ціни встановлюються у доларах США та включають вартість тари, упаковки, маркування, а також вартість доставки товару покупцю. Для умов FOB з врахуванням інформації по відвантаженню.

Загальна вартість кожної конкретної партії поставки товару, ціна за одиницю і по позиціям вказується в комерційних інвойсах кожної партії товару (п.2.2 Контракту).

Згідно з п. 2.3. загальною вартістю Контракту є ціна всіх партій товарів.

Згідно з п.5.1 Контракту товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Упаковка включена у вартість товарів та не підлягає окремій оплаті.

Відповідно до підписаної специфікації №1 до Контракту №06052022Y від 06.05.2022 покупець і продавець домовилися про поставку партії товару, а саме SPC ламінованої підлоги на загальну суму 127692, 05 доларів США, пакування в контейнери: 8 контейнерів в палетах. Термін поставки: поставка частинами, починаючи не пізніше за 90 днів з моменту підписання цієї специфікації. Умови поставки: FOB Янчжоу. Умови оплати: 100% оплата за товар має бути на протязі 90 днів після завантаження на борт судна. Кількість товару в специфікації вказана приблизно і може коливатись у межах +/-10% в залежності від завантаження у контейнер. Остаточний розрахунок проводиться по фактичній кількості, що завантажена в контейнери, яка буде вказана в комерційний інвойсах на кожну відгрузку. Транспортування: морем в контейнерах, з подальшим наземним транспортуванням до України. Порт відправлення: Янчжоу, Китай. Порт прибуття: Гданськ, Польща.

На виконання умов Контракту продавцем було виставлено Комерційний Інвойс № 1 spc від 08.10.2023 з переліком товарів на загальну суму 63857,97 доларів США на умовах поставки - FOB, YANGZHOU P. R. CHINA. Умови оплати - 100% оплата протягом 90 днів після поставки. Особливі умови - товар підлягає подальшому експорту в Україну.

Товар було завантажено на борт судна 10 жовтня 2023 року в порту Янчжоу, Китай.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (Swift) АТ ОТП БАНК № 45 від 22.11.2023 TOB ТД КОРСИКА сплачено на виконання контракту №06052022Y від 06.05.2022 грошові кошти в сумі 63857,97 доларів США.

В свою чергу, між ТОВ ТД КОРСИКА та ТОВ КЛЕВЕР ТІМ укладено Договір про транспортне експедирування № 01-07/2016 від 01.07.2016 відповідно до п. 1.1 якого Експедитор (ТОВ КЛЕВЕР ТІМ) зобов`язується за плату і за рахунок ТОВ ТД КОРСИКА виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також надавати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

Підпунктом 2.1.1 договору передбачено права експедитора, а саме укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями/ її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по даному договору.

Відповідно до довідки ТОВ КЛЕВЕР ТІМ Про транспортні витрати №0401/03 від 04.01.2024 та рахунку № РФ - 19143 від 04.01.2024 вартість транспортних витрат складає 564115, 25 грн, в тому числі:

- морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (YANGZHOU,СN GDANSK, PL) складає 144 840,42 грн;

- залізничне перевезення контейнерів за межами державного кордону України від Гданську до пункту пропуску Славкув - Хрубешув складає 274113,00 грн;

- додаткові послуги за межами державного кордону України, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи стосовно контейнерів та вантажів, обробка товарів в порту Гданськ, транспортно експедиційні послуги за межами державного кордону складають 36870, 36 грн.;

- транспортно - експедиційне обслуговування на території України складає 108291 47 грн.

Страхування вантажу не проводилось.

Відповідно до вимог Митного кодексу України до складу митної вартості включаються в тому числі: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Враховуючи викладене, загальні витрати на транспортування та обробку товару, що ввозився позивачем на митну території України в режимі імпорту, (SPC підлогове покриття) складають 564115, 25 грн.

Загальна митна вартість товарів, які були ввезені позивачем складає 2885057,59 грн (63857, 97 дол. США (загальна вартість товару згідно з інвойсом)*38,0412 (офіційний курс долара США грн за 1 дол. США на 05.01.2024) + 455823,78 грн (вартість витрат на транспортування за межами державного кордону України)).

Таким чином, сума податків та зборів, що повинні бути сплачені позивачем, складає 802046,01 грн (мито 187528, 74 + ПДВ 20% - 614517,27).

В той же час, встановлено, що митний орган відповідно до оскаржуваного рішення відкоригував у сторону збільшення митну вартість імпортованого позивачем товару внаслідок чого збільшено фактичну суму податків та зборів до 1851804, 23грн.

Так, в оскаржуваному рішенні митний орган вказує, що в процесі митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, перевіряючи підставність тверджень щодо наявності розбіжностей в документах і що такі вплинули чи могли вплинути на числові значення визначеної позивачем митної вартості імпортованого товару, суд зауважує таке.

Митний орган, зазначаючи про наявність будь - яких розбіжностей повинен чітко вказати на наявні розбіжності та зазначити, яким саме чином така розбіжність впливає на визначення митної вартості товару і перешкоджає оформленню товару за обраним декларантом методом.

Разом з тим, в спірному рішенні митний орган посилається на виявлені розбіжності, які, на думку суду, фактично не стосуються числового значення визначеної позивачем митної вартості товару або застосованого позивачем методу.

Так, аналізуючи зазначені митним органом невідповідності, суд зауважує таке.

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані товариством документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стосовно зауважень відповідача, що в Комерційному інвойсі №1 spc від 08.10.2023 не зазначено, які складові включенні до ціни товару, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.1 Контракту номенклатура, кількість, строки, ціна та умови поставок визначаються у інвойса.

Пунктом 2.1. Контракту визначено, що ціни на товар встановлюються у доларах США та включають вартість тари, упаковки, маркування, а також вартість доставки товару покупцю на умовах FOB з урахуванням інформації по відгрузці.

Загальна вартість кожної конкретної партії поставки товару, ціна за одиницю і по позиціям вказується в комерційних інвойсах кожної конкретної партії товару (п. 2.2).

Згідно з п. 5.1 Контракту упаковка включена у вартість товарів та не підлягає поверненню.

В той же час, Митним кодексом України чи будь-яким іншим нормативно правовим документом не встановлено вимог до такого документу як Інвойс.

Інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Посилання у інвойсі на те, які складові включені до ціни товару, не є обов`язковим, крім того це є невиправданим, оскільки посилання саме на контракт є основоположною вимогою, що дає змогу ідентифікувати на підставі чого здійснюється митне оформлення товарів.

Таким чином, наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів), зокрема посилання на включенні складові до ціни товару, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.

Аналогічний правовий висновок щодо наведеного викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 821/829/18, від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17.

Стосовно тверджень митного органу, що наданні специфікація №1 від 06.09.2023 та інвойс №1 spc від 08.10.2023 містить умови та терміни оплати, а саме 90 днів після поставки, проте надана платіжна інструкція в іноземній валюті №45 датована 22.11.2023, слід зазначити наступне.

Поставка товарної партії здійснювалась на умовах FOB - YANGZHOU, China, згідно міжнародних торговельних правил Інкотермс 2010.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Відповідно п. 3.3 Контракту №06052022Y від 06.05.2022 умови поставки зазначаються в інвойсах на кожну поставку (а.с. 31).

Згідно з п. 3.4 Контракту право власності на товар, а також ризик випадкового пошкодження товару переходять від продавця до покупця з моменту отримання товару покупцем в місці поставки вказаному в інвойсі. Для FOB ризик випадкового пошкодження товару переходить від продавця до покупця з моменту відгрузки товару на судно.

В свою чергу, згідно з п. 6.3 Контракту умови оплати зазначаються продавцем в інвойсах на кожну партію товару.

А пунктом 6.4 Контракту визначено, що сторони не заперечують проти застосування інших, ніж вищеобумовлені, строків та умов платежу, валюти, видів та форм розрахунків.

У Специфікації № 1 від 06.09.2023 зазначено умови оплати: 100% оплата за товар має бути протягом 90 днів після завантаження на борт судна. Умови поставки: FOB Янчжоу. Порт відправлення: Янчжоу, Китай. Порт прибуття: Гданськ, Польща (с. 36).

В свою чергу у інвойсі №lspc від 08.10.2023 зазначено умови оплати: 100% оплати протягом 90 днів після поставки. Місцем відгрузки товару є порт Янчжоу, Китай, а місцем поставки товару є порт Гданськ, Польща (а.с. 30).

Відповідно до відомостей коносаменту від 10.10.2023 № WMSS23092964, товар було завантажено на судно 10.10.2023 в порту Янчжоу, Китай (а.с. 38).

Таким чином, враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, тобто 10.10.2023.

Позивачем, відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (Swift) АТ ОТП БАНК №45 оплату здійснено 22.11.2023, а саме на 45 день від поставки товару.

При цьому, слід зауважити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не впливають на її розмір. У зв`язку з цим, суд доходить висновку, що відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

В той же час, в даній ситуації суд зауважує, що умови оплати, зазначені в Специфікації №1 та в інвойсі №lspc фактично не суперечать один одному, а лише викладені в різному формулюванні («100% оплата за товар має бути протягом 90 днів після завантаження на борт судна» та «100% оплати протягом 90 днів після поставки»). Проте, з огляду на умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження (Янчжоу, Китай), тобто 10.10.2023.

Відтак, такі суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду №813/1755/17 від 11.06.2019, №815/329/17 від 17.04.2018, №803/3649/15 від 12.03.2019 та №803/46/16 від 20.02.2018.

Стосовно тверджень митного органу, що ... наданий прайс-лист від 01.09.2023 є дійсним до публікації нового прайс-листа, хоча інвойс №1 psc виданий 08.10.2023, тому, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості, суд зазначає таке.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №К/9901/2542/18 та від 23.10.2020 р. у справі №810/690/17.

До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Свого роду це комерційна пропозиція, лист потенційному партнеру чи замовнику, що містить ділову пропозицію щодо подальшої співпраці, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару, та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

У даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Також митним органом не обґрунтовано, в чому полягає неможливість об`єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно з асортиментом та вартості придбаного товару. Зокрема ціна за товар, визначена як у прайс листі, так і в інвойсі, співпадають ( unit price 5,45 та 5,65).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Стосовно тверджень відповідача, що довідку про вартість транспортних витрат №0401/03 від 04.01.2024 видано TOB КЛЕВЕР ТІМ, в той час як згідно наданих ТСД (накладна ЦІМ Ns 46982 від 19.12.2023 гр. 23 оплата провізних платежів) оплата перевезення по залізниці від станції Славков до станції Хрубешув здійснювалась згідно договору нр: ПКП ЛХС-ВХ2-К-15/2023 перевізник ООО ПКП ЛХС-Евротеминал Славков, також встановлено наявні ознаки підробки (печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат, має ознаки сканування на оригіналі документа) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тому, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості, слід зазначити наступне.

Між TOB ТД КОРСИКА та ТОВ КЛЕВЕР ТІМ укладено Договір про транспортне експедирування № 01-07/2016 від 01.07.2016 відповідно до п. 1.1 якого Експедитор (ТОВ КЛЕВЕР ТІМ) зобов`язується за плату і за рахунок ТОВ ТД КОРСИКА виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також надавати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

Підпунктом 2.1.1 договору передбачено права експедитора, а саме укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по даному договору.

ТОВ КЛЕВЕР ТІМ є експедитором.

Статтею 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність визначено наступне:

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

Статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Так, судом встановлено, що договором про транспортне експедирування № 01-07/2016, укладеним між ТОВ Клевер Тім та ТОВ ТДКорсика не передбачалося будь-яких заборон щодо залучення перевізниками третіх осіб для здійснення перевезень вантажів, не встановлювалось обовязку, що підприємство (ТОВ КЛЕВЕР ТІМ), яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Навпаки, пп. 2.1.1. Договору надано право експедитору ТОВ Клевер Тім укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по даному договору.

При цьому, суд констатує, що Митний кодекс України також не передбачає таких обмежень.

Тому, неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару складає 564115,25 грн і для ТОВ ТД КОРСИКА залишалась незмінною.

Саме ця сума зазначена позивачем як витрати на транспортування товару і така підтверджена належними документами, зокрема довідкою про транспортні витрати вих.№ 0401/03 від 04.01.2024 та рахунком №РФ-19143 від 04/01/2024.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаної підстави для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості.

Стосовно тверджень митного органу, що «встановлено наявні ознаки підробки ( печатка компанії наявна в довідці транспортних витрат має ознаки сканування на оригіналі документа)», суд вважає, що такі є необгрунтованими та не доведеними митним органом, з огляду на таке.

Як зазначає позивач, під час здійснення митного оформлення товариство надало митниці на підтвердження транспортної складової митної вартості товару в електронному вигляді фотокопії, які було зроблено з паперових оригіналів зазначених вище документів. Позивач вказує, що печатки у всіх наданих документах не мають жодних відмінностей між собою та від таких же печаток на їх паперових оригіналах.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів, що на спростування таких припущень відповідача останнім пропонувалося позивачу надати оригінали спірних документів.

Так, у повідомленні від 05.01.2023 року, в якому відповідач зазначає зокрема про «…встановлено наявні ознаки підробки…», відповідач просить надати лише такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому слід зауважити, що митниця лише зазначає, що печатка компанії ТОВ КЛЕВЕР ТІМ на довідці транспортних витрат має ознаки сканування, проте на підставі чого відповідач прийшов до такого висновку та який це має вплив на можливість перевірки відповідачем саме числових показників заявленої товариством митної вартості задекларованого товару, в спірному рішенні жодним чином не обгрунтовано.

Більше того, суд зазначає, що відтиск печатки на довідці про транспортні витрати вих. № 0401/03 від 04.01.2024 та на рахунку №РФ-19143 від 04/01/2024 є чітким, на ньому добре відображені назва підприємства ТОВ Клевер Тім, його місцезнаходження, а також код ЄДРПОУ. Відтиски печатки на вказаних документах є аналогічними, проте відповідач вказує про «підробку» лише в довідці про транспортні витрати. Крім того, такі ж відтиски печатки містяться на сторінках договору № 01-07/2016 транспортного експедирування .

Відтак, сумніви у достовірності вказаних документів у суду не виникають.

При цьому суд погоджується з доводами позивача, що визначення внесення змін до документу ( висновок про те, чи документ є справжнім чи ні, чи вносились до нього зміни ) не відноситься до компетенції посадової особи митного органу. Таке визначення віднесене виключно до компетенції осіб, що мають спеціальні знання в даній галузі, якими посадова особа митниці не володіє. Єдиним допустимим доказом внесення змін до документу є висновок експерта, або спеціаліста в даній галузі, тому, зазначаючи про можливе внесення змін до цифрових документів, висновуючись виключно на власному візуальному їх сприйнятті, посадова особа митниці вийшла за межі своєї компетенції, а її твердження не підтверджені належними доказами, відтак суд їх відхиляє.

Щодо твердження митного органу, що в довідці про транспортні витрати не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, слід зазначити наступне.

У довідці про транспортні витрати №0401/03 від 04.01.2024 ТОВ КЛЕВЕР ТІМ повідомляє, що вартість перевезення контейнерів №MRKU7433710, PONU0000916, PONU2103770, TCLU2484920, від продавця YANGZHOU ТІ A NX I HIGH-TECH MATERIALS CO., LTD до покупця ТОВ ТД КОРСИКА згідно інвойсу №1 psc від 08.10.2023 складає 564115, 25 гри, а саме:

1) морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (YANGZHOU, CN - GDANSK, PL) складає 144840,42 грн;

2) залізничне перевезення контейнерів за межами державного кордону України від Гданську до пункту пропуску Славкув - Хрубешув складає 274113,00 грн;

3) додаткові послуги за межами державного кордону України, а саме навантажувально-розвантажувальні роботи стосовно контейнерів та вантажів, обробка товарів в порту Гданськ, транспортно експедиційні послуги за межами державного кордону складають 36870,36 грн;

4) транспортно-експедиційне обслуговування на території України складає 108291,47грн.

Страхування вантажу не проводилось. Договір ТЕО №01-07/2016 від 01.07.2016.

Таким чином, довідка містить всю необхідну інформацію щодо вартості перевезення товарів, що дає підстави визначити та підтвердити цю складову митної вартості імпортованого позивачем товару.

Крім того, ч. 2 ст. 53 МК України (яка передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) не визначено конкретних вимог щодо виду таких документів та інформації, яка додатково повинна там зазначатися, а тому надані позивачем довідки є належними документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказує, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.05.2019 в справі № 804/16553/14.

Таким чином, суд доходить висновку, що митний орган не навів належних доказів того, що розмір транспортних витрат відповідно до поданих позивачем документів не відповідає дійсним витратам, в той час як позивачем надано довідку про транспортні витрати та рахунок на оплату транспортних витрат.

Стосовно доводів митного органу щодо додатково наданого позивачем висновку ДП Держзовнішінформ №113/4 від 04.01.2024, слід зауважити таке.

При прийнятті відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та визначення її за резервним методом не було взято до уваги звіт цінової експертизи про імпортну поставку SPC ламінованої підлоги в асортименті, зроблений ДП Держзовнішінформ № 113/4 від 04.01.2024, відповідно до якого ціни на ламіновану підлогу в асортименті, що постачається згідно з комерційним інвойсом № 1 psc від 08/10/2023 до контракту на постачання товару №06052022Y від 06.05.2022 укладеним між компанією YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO., LID, Китай та ТОВ ТД КОРСИКА, та при поставках в Україну на умовах поставки FOB YANGZHOU можуть становити:

-HARDFLOOR ULTIMATE 178*1220*4 мм - ціна 5,45 доларів США за 1 м2.

-HARDFLOOR EVOLUTION 178*1220*4 мм ціна 5,65 доларів США за 1 м2.

У спірному рішенні відповідач зауважує стосовно додатково наданого висновку ДПДержзовнішінформ №113/4 від 04.01.2024, що при підготовці даного висновку експертом було вказано лише метод здійснення оцінки та посилання на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів, які порівнюються із оцінюваними, вихідних даних, які роз`яснюють та підтверджують припущення та розрахунки експерта. Відповідач вказує, що у згаданому висновку відсутня інформація стосовно конкретних значень цінових даних щодо вартості товарів, що в свою чергу не дає можливості митному органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості впевнитись у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості, а також зазначено, що ціна може становити..., а не становить....

В контексті наведеного суд зауважує, що державне підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (скорочена назва ДП Держзовнішінформ) - провідний інформаційно-аналітичний та експертний центр в Україні з досліджень зовнішніх та внутрішніх ринків товарів і послуг.

ДП Держзовнішінформ уповноважене наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі №608 від 02.05.2018 здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку.

Підприємство надає повний спектр інформаційних, аналітичних, дослідницьких та експертних послуг: експертизу зовнішньоекономічних контрактів, дослідження внутрішніх і зовнішніх товарних ринків, консультування з питань комерційної діяльності та управління. Одним із напрямків діяльності ДП Держзовнішінформ є надання висновків щодо вартості товарів за контрактом.

ДП Держзовнішінформ проводить цінову експертизу в порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення цінової експертизи та встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів), затвердженим наказом державного підприємства від 30.05.2011 №115-1. Відповідно до пункту 1.4 зазначеного Положення цінова експертиза передбачає аналіз умов зовнішньоекономічних договорів на основі наданих замовником матеріалів з використанням відповідних інформаційних джерел: біржові котирування; контрактна практика по роботам, послугам, товарам, правам інтелектуальної власності; прейскуранти та ціни українських суб`єктів господарювання на відповідні види робіт, послуг, товарів, прав інтелектуальної власності; комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти на роботи, послуги, товари, права інтелектуальної власності відомих фірм, порівняльні індекси цін; статистичні дані органів державної влади; звіти та довідки торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном тощо.

Акт цінової експертизи являє собою лист, в якому вказуються перелік документів, наданих заявником (договори, угоди, довідки, кон`юнктурна та експертна інформація тощо), зазначається про здійснення аналізу отриманої від заявника інформації, робиться висновок про відповідність або не відповідність вартості послуги кон`юнктурі ринку. Долучення до акта будь-яких додатків не передбачено.

Крім того, суд констатує, що висновок ДП Держзовнішінформ було сформовано не тільки з урахуванням інформаційних джерел. Цей висновок було сформовано на основі документів від позивача, на основі запитів ДП Держзовнішінформ до продавця та отриманих відповідей, на основі інформації з мережі Інтернет стосовно цін на подібну продукцію та стосовно діяльності фірми продавця. Більше того, у пункті про використання інформації з мережі Інтернет щодо цін на подібну продукцію, зазначено, що використовувались відомості різних сайтів. Тобто, був використаний диверсифікований підхід щодо визначення об`єктивності ціни, яка була узгоджена між продавцем та покупцем шляхом порівняння цін на подібну продукцію в п`яти різних інтернет-ресурсах. Тобто, було використано системний аналіз, який загалом включав в себе вивчення різних джерел інформації, про що свідчить зміст висновку ДПДержзовнішінформ ( а.с. 67 ).

Підсумовуючи, суд зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають змогу підтвердити митну вартість товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Щодо коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосуються тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МКУ, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України наведений в ряді постанов Верховного Суду, зокрема в постановах від 27.03.2020 в справі № 9540/2605/18, від 06.05.2020 в справі № 9140/1713/19, від 16.04.2021в справі № 140/2000/19.

Посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не є переконливими, оскільки у даному випадку ТОВ ТД КОРСИКА діяло на підставі контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента та їх домовленостей за контрактом, що є для них обов`язковими згідно з ст. ст. 627, 629 ЦК України. Самостійне та необґрунтоване визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін договору, за умови їх підтвердження належними документами.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Натомість, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, які в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, котрі підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані контролюючим органом, а й взагалі залишені без реагування.

У постанові від 01.10.2013 в справі №21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Водночас, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, позбавлену множинного тлумачення інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та, відповідно, унеможливлюють наявність будь - яких сумнівів щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей59,60та64 Кодексуз обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу)зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд також погоджується з доводами позивача, що приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, як і не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 МК України.

Суд зауважує, що відповідач як на джерело числового значення митної вартості товару посилається на ЕМД від 12.11.2022 №UA401050/2022/007119, за якою оформлено за резервним методом ідентичний товар того самого виробника « 1. Покриття для підлоги з крейдо-полімерного композиту, плити збірні, прямокутні, мають завершений вигляд, з двох торців мають паз, з двох інших - фігурний виступ, на лицьову поверхню нанесено малюнок, що імітує структуру деревини. Складається з наступних шарів: - декоративна полімерна плівка з малюнком,що імітує структуру деревини; на основі хлорованих полімерів (полівінхлориду), карбонат кальцію та інших добавок домішків; плита сірого кольору з полімерного матеріалу, карбонат кальцію та інших добавок домішків; шар пористого матеріалу чорного кольору на основі поліетилену; не потребують додаткової обробки, розміром:1220 х 178 х 4 мм: 56 піддонів / 2720 картонних коробок / 6498,080 м2 Торгівельна марка: HARDFLOOR . Фірма виробник: YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO.,LTD. Країна виробництва: CN. та складає 1,92 USD/кг.».

При цьому, суд констатує, що наведені відомості з ЕМД, яка застосована відповідачем як джерело числового значення, не дають змогу встановити, що товар, який був розмитнений по вказаній ЕМД та товар, який імпортований позивачем є ідентичним або подібним, що умов поставки, комерційні умови тощо є тотожними.

Так, товар, який зазначений в ЕМД, що використана відповідачем, це товар торгівельної марки: HARDFLOOR. В той же час, позивачем імпортовано товар двох різних торговельних марок, а саме HARDFLOOR ULTIMATE та HARDFLOOR EVOLUTION, ціна за одиницю якого є різною і, відповідно, різною є сума ( а.с. 36, 30 ).

Крім того, наведені відповідачем відомості з використаної ЕМД не містять даних щодо умов поставки, складових, які відповідно до контракту, включені в ціну товару, а також відомостей щодо транспортних витрат та здійснення страхування вантажу.

Таким чином, суд констатує, що неможливо стверджувати, що складові митної вартості товару згідно з ЕМД від 12.11.2022 №UA401050/2022/007119 та складові вартості товару імпортованого позивачем є ідентичними.

Більш того, як видно з оскаржуваного рішення, за використаною відповідачем ЕМД від 12.11.2022 №UA401050/2022/007119 товар було розмитнено за резервним методом.

Проте, матеріали справи не містять доказів, що декларант за ЕМД від 12.11.2022 №UA401050/2022/007119 погодився з такою визначеною митною вартістю, і що така митна вартість не була в подальшому оскаржена та відповідне рішення не скасовано.

Суд наголошує, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Згідно з ч. 11 ст. 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Так, Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17, вказав, що декларант не зобовязаний доводити правильність заявленої ним митної вартості, його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, не подання декларантом документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків у вигляді відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, та як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Окрім того, слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Згідно з п. 71 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі Pressos Compania Naviera S. А. та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

Крім цього, згідно з п. 17 рішення у справі ТОВ Полімерконтейнер проти України, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати товар та містять достатні відомості про складові митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими, а наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Проаналізувавши встановлені обставини справи в сукупності з наданими сторонами доказами суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/12 від 05.01.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 401020/2024/000012, то як вже було зазначено вище, підставою для її прийняття стало винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000003/12 від 05.01.2024.

Фактично дана картка винесена з посиланням саме на спірне рішення про коригування митної вартості, проте, враховуючи, що в спірному рішенні відсутні законні підстави для висновку про подання позивачем неповних ( недостовірних ) відомостей про митну вартість товару, а також з огляду на висновок суду щодо його протиправності, відтак суд доходить висновку про протиправність складення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 401020/2024/000012.

За приписами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним доказам, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024 року, прийняте Вінницькою митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000012 від 05.01.2024 року, винесену Вінницькою митницею.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" судовий збір в сумі 18774,37 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 37 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОРСИКА" (вул. Гонти, 24А, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 36967155)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна


Суд	Вінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	14.10.2024
Оприлюднено	21.10.2024
Номер документу	122351983
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —120/3470/24

Ухвала від 02.12.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 19.11.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Рішення від 14.10.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Заброцька Людмила Олександрівна

Ухвала від 18.04.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Заброцька Людмила Олександрівна

Ухвала від 02.04.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Заброцька Людмила Олександрівна

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Заброцька Людмила Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.10.2024 по справі 120/3470/24ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —120/3470/24

Ухвала від 02.12.2024

Ухвала від 19.11.2024

Рішення від 14.10.2024

Ухвала від 18.04.2024

Ухвала від 02.04.2024

Ухвала від 25.03.2024

Рішення
від 14.10.2024 по справі 120/3470/24
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД