Постанова

від 29.01.2025 по справі 120/3470/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3470/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

29 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОРСИКА" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОРСИКА" (далі ТОВ "Торговий дім "КОРСИКА") звернулося до суду з позовом до Вінницької митниці, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024 року;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000012 від 05.01.2024 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024 року, прийняте Вінницькою митницею;

-визнано протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000012 від 05.01.2024 року, винесену Вінницькою митницею.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ТД КОРСИКА зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.02.2010 (номер запису: 11741020000008383).

06.05.2022 ТОВ ТД КОРСИКА (покупець) укладено Контракт на поставку товару №06052022У (далі-Контракт) з іноземною компанією YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO., LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови поставок визначаються у інвойсах до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною. Поставки здійснюються на умовах FOB (Інтеркомс-2010).

На виконання умов Контракту продавцем було виставлено Комерційний Інвойс №1 spc від 08.10.2023 з переліком товарів на загальну суму 63857,97 доларів США на умовах поставки - FOB, YANGZHOU, CHINA. Умови оплати - 100% оплата протягом 90 днів після поставки.

Відповідно до Комерційного Інвойсу №1 spc від 08.10.2023 товар, що поставляється: SPC підлогове покриття - панелі прямокутної форми, виготовлені з композиту СаСОз та ПВХ. Мають закінчений вигляд. З двох торців мають паз, а з двох інших торців - фігурний виступ. Торгова марка HARDFLOOR ULTIMATE та HARDFLOORE VOLUTION HS код 3918909000.

Позивачем до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 24UA401020000441U9 від 04.01.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товару позивачем здійснено згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно з вимогами ч.2 ст. 53 Митного кодексу України Вінницька митниця (далі - митний орган, митниця, відповідач) дійшла висновку, що документи, які наданні до митного оформлення містять розбіжності.

У зв`язку із викладеним, митний орган надіслав електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-преформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, митний орган надіслав електронну вимогу, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме декларантом надано разом з МД довідку про вартість транспортних витрат 0401/03 від 04.01.2024 видану ТОВ КЛЕВЕР ТІМ, в той час як згідно наданих ТСД (накладна ЦІМ № 46982 від 19.12.2023 гр. 23 оплата провізних платежів) оплата перевезення по залізниці від станції Славков до станції Хрубешув здійснювалась згідно з договором нр: ПКП ЛХС-В2-К- 15/2023 перевізник ООО ПКП ЛХС - Евротеминал Славков, також встановлено наявні ознаки підробки (печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат, має ознаки сканування на оригіналі документа) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

У зв`язку з вищевикладеним, митний орган згідно ч. 3 ст. 53 МКУ просив надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На виконання вимог митного органу позивачем було надано відповідні документи, а саме:

1. Комерційний інвойс №1 spe від 08.10.2023.

2. Контракт на поставку товару №06052022Y від 06.05.2022.

3. Пакувальний лист (Packing list) б/н 08.10.2023.

4. Специфікація виробника товару №1 від 06.09.2023 до Контракту №06052022Y від

06.05.2022.

5. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.09.2023.

6. Коносамент (Bill of lading) WMSS23092964 від 10.10.2023.

7. Транзитна декларація TI №23PL322080NS6BXPI4 від 08.12.2023.

8. Транзитна декларація ТІ № 23PL322080NS6BXPT2 від 08.12.2023

9. Транзитна декларація ТІ № 23PL322080NS6BXPQ8 від 08 12 2023.

10. Транзитна декларація ТІ № 23PL322080NS6BXPK0 від 08.12.2023.

11. Міжнародна залізнична накладна ЦІМ/СІМ № 46982 від 19.12.2023.

12. Залізнична накладна для внутрішнього сполучення №37592854 від 28.12.2023.

13. Платіжна інструкція в іноземній валюті, що підтверджує вартість товару, SWIFT АТ ОТП-Банк №45 від 22.11.2023.

14. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-19143 від 04.01.2024.

15. Довідка про транспортні витрати №0401/03 від 04.01.2024.

16. Договір транспортного експедирування №01-07/2016 від 01.07.2016.

17. Договір про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів №1001/2 від 02.01.2020.

18. Копія митної декларації країни відправлення 231020230103522771 від 08.10.2023.

19. Висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями №113/4 від 04.01.2024.

За наслідком розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024, яким збільшено митну вартість товарів на 3776108,69 грн та суму митних платежів на 1049758,22 грн.

Відповідно до викладених в зазначеному рішенні обставин прийняття та джерел інформації, які використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зазначено, що на виконання положень ст.ст. 52-64 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією №24UA401020000441U9 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, зокрема у наданому інвойсі від 08.10.2023 №1 spc не зазначено, які складові включені до ціни товару. Отже, неможливо перевірити числові значення заявленої митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також надані специфікація №1 від 06.09.2023 та інвойс від 08.10.2023 №1 spc містять умови та терміни оплати, а саме протягом 90 днів після поставки, проте надана платіжна інструкція в іноземній валюті №45 датована 22.11.2023. Наданий прайс-лист від 01.09.2023 є дійсним до публікації нового прайс-листа, хоча інвойс №1 spc виданий 08.10.2023. Разом з тим, довідку про вартість транспортних витрат 0401/03 від 04.01.2024 видано "ТОВ Клевер Тім", в той час як згідно наданих ТСД (накладна ЦІМ № 46982 від 19.12.2023 гр.23 оплата провізних платежів) оплата перевезення по залізниці від станції Славков до станції Хрубешув здійснювалась згідно договору нр: ПКП ЛХС-ВХ2-К-15/2023 перевізник ООО ПКП ЛХС-Евротерминал Славков, також встановлено наявні ознаки підробки ( печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат, має ознаки сканування на оригіналі документа) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тому, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості. З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.2, 3 ст.53 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронних повідомленнях. Отже, декларанту надано право та можливість усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Щодо додатково наданого висновку ДП "Держзовнішінформ" №113/4 від 04.01.2024 слід зауважити, що при підготовці даного висновку експертом було вказано лише метод здійснення оцінки та посилання на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів які порівнюються із оцінюваним, вихідних даних які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта.

Так, у згаданому висновку відсутня інформація стосовно конкретних значень цінових даних щодо вартості товарів, що в свою чергу не дає можливості митному органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості впевнитись у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості, а також зазначено, що ціна може становити…, а не становить…..

Декларантом 05.01.2024 також додатково надіслано копію митної декларації країни відправлення з перекладом, однак не спростовано розбіжності та неточності, які містяться в поданих до митного оформлення документах. Частиною 6 ст. 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у тому числі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не виконано вимогу п.2 ч.2 ст.52 МКУ стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з зазначеним, посадовою особою митного органу з декларантом проведено процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій та враховуючи, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.п.1,2 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. У зв`язку із спрацюванням профілів ризику 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 12.11.2022 №UA401050/2022/007119, за якою оформлено за резервним методом ідентичний товар того самого виробника 1. Покриття для підлоги з крейдо-полімерного композиту, плити збірні, прямокутні, мають завершений вигляд, з двох торців мають паз, з двох інших - фігурний виступ, на лицьову поверхню нанесено малюнок, що імітує структуру деревини. Складається з наступних шарів: - декоративна полімерна плівка з малюнком, що імітує структуру деревини; на основі хлорованих полімерів (полівінхлориду), карбонат кальцію та інших добавок домішків; плита сірого кольору з полімерного матеріалу, карбонат кальцію та інших добавок домішків; шар пористого матеріалу чорного кольору на основі поліетилену; не потребують додаткової обробки, розміром:1220 х 178 х 4 мм: 56 піддонів / 2720 картонних коробок / 6498,080 м2Торгівельна марка: HARDFLOOR . Фірма виробник: YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO.,LTD. Країна виробництва: CN. та складає 1,92 USD/кг. Рішення винесено без урахування термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання декларанта (лист б/н від 05.01.2023 09:40:59).

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п.3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Крім того, митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/000012 (далі - Картка, Картка відмови).

Причиною відмови визначено наступне:

1. Заявлено неповні відомості про митну вартість товару та у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності.

2. Рішення про відмову прийнято відповідно до п. 5, 6 ст. 54; ст. 256 Митного кодексу України, у зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024.

Запропоновано здійснити декларування товарів з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024.

05.01.2024 ТОВ ТД КОРСИКА було проведено декларування товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024, а саме було проведено митне оформлення та випуск у вільний обіг товарів: Покриття для підлоги з крейдо-полімерного композиту, плити збірні, прямокутні, мають завершений вигляд, з двох торців мають паз, з двох інших - фігурний виступ, на лицьову поверхню нанесено малюнок, що імітує структуру деревини. Складається з наступних шарів: - декоративна полімерна плівка з малюнком, що імітує структуру деревини; на основі хлорованих полімерів (полівінхлориду), карбонат кальцію та інших добавок домішків; плита сірого кольору з полімерного матеріалу, карбонат кальцію та інших добавок домішків; шар пористого матеріалу чорного кольору на основі поліетилену; не потребують додаткової обробки, розміром: 1220x178x4 мм: 57 підцонів/2850 картонних коробок/6808,65 м2 Торгівельна марка: HARDFLЦOR EVOLUTION 1220x178x4 мм: 39 піддонів/1950 картонних коробок/ 4658,55м2 Торгівельна марка: HARDFLOOR ULTIMATE. Всього: 96 піддонів/4800 картонних коробок / 11467,2 м2 Фірма-виробник: YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MA1EROALS CO.,LTD Країна виробництва: CN. Вищевказаний товар позивачем було оформлено електронною митною декларацією № 24UA401020000063U0.

Позивач не погодився з визначеною митним органом вартістю товару, однак, враховуючи положення частини 7 статті 55 Митного кодексу України, з метою випуску товару у вільних обіг до відповідача подано електронну митну декларацію №UA401000/2024/000003/2 від 05.01.2024 та сплачено митні платежі згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та надано фінансові гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Зазначена фінансова гарантія була перерахована митним органом до Державного бюджету України.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначеннями наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі №820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі №821/107/16.

Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З матеріалів справи з`ясовано, що між іноземною компанією YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS СО., LTD (Китай) (Продавець) та TOB ТД КОРСИКА (Покупець) укладено Контракт на поставку товарів №06052022Y від 06.05.2022.

Предметом вказаного Контракту відповідно до п. 1.1 є продаж товарів, номенклатура товару, кількість, строки, ціна та умови поставок визначаються у інвойсах до цього Контракту.

За змістом п. 2.1. Контракту всі ціни встановлюються у доларах США та включають вартість тари, упаковки, маркування, а також вартість доставки товару покупцю. Для умов FOB з врахуванням інформації по відвантаженню.

Загальна вартість кожної конкретної партії поставки товару, ціна за одиницю і по позиціям вказується в комерційних інвойсах кожної партії товару (п.2.2 Контракту).

Згідно з п. 2.3. загальною вартістю Контракту є ціна всіх партій товарів.

Відповідно до п.5.1 Контракту товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Упаковка включена у вартість товарів та не підлягає окремій оплаті.

Відповідно до підписаної специфікації №1 до Контракту №06052022Y від 06.05.2022 покупець і продавець домовилися про поставку партії товару, а саме SPC ламінованої підлоги на загальну суму 127692, 05 доларів США, пакування в контейнери: 8 контейнерів в палетах. Термін поставки: поставка частинами, починаючи не пізніше за 90 днів з моменту підписання цієї специфікації. Умови поставки: FOB Янчжоу. Умови оплати: 100% оплата за товар має бути на протязі 90 днів після завантаження на борт судна. Кількість товару в специфікації вказана приблизно і може коливатись у межах +/-10% в залежності від завантаження у контейнер. Остаточний розрахунок проводиться по фактичній кількості, що завантажена в контейнери, яка буде вказана в комерційний інвойсах на кожну відгрузку. Транспортування: морем в контейнерах, з подальшим наземним транспортуванням до України. Порт відправлення: Янчжоу, Китай. Порт прибуття: Гданськ, Польща.

На виконання умов Контракту продавцем виставлено Комерційний Інвойс № 1 spc від 08.10.2023 з переліком товарів на загальну суму 63857,97 доларів США на умовах поставки - FOB, YANGZHOU P. R. CHINA. Умови оплати - 100% оплата протягом 90 днів після поставки. Особливі умови - товар підлягає подальшому експорту в Україну.

Товар було завантажено на борт судна 10 жовтня 2023 року в порту Янчжоу, Китай.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (Swift) АТ ОТП БАНК № 45 від 22.11.2023 TOB ТД КОРСИКА сплачено на виконання контракту №06052022Y від 06.05.2022 грошові кошти в сумі 63857,97 доларів США.

01.07.2016 між ТОВ ТД КОРСИКА та ТОВ КЛЕВЕР ТІМ укладено Договір про транспортне експедирування № 01-07/2016, за п. 1.1 якого Експедитор (ТОВ КЛЕВЕР ТІМ) зобов`язується за плату і за рахунок ТОВ ТД КОРСИКА виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також надавати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

Підпунктом 2.1.1 договору передбачено права експедитора, а саме укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями/ її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по даному договору.

Згідно довідки ТОВ КЛЕВЕР ТІМ Про транспортні витрати №0401/03 від 04.01.2024 та рахунку № РФ - 19143 від 04.01.2024 вартість транспортних витрат складає 564115, 25 грн, в тому числі:

-морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (YANGZHOU,СN GDANSK, PL) складає 144 840,42 грн;

-залізничне перевезення контейнерів за межами державного кордону України від Гданську до пункту пропуску Славкув - Хрубешув складає 274113,00 грн;

-додаткові послуги за межами державного кордону України, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи стосовно контейнерів та вантажів, обробка товарів в порту Гданськ, транспортно експедиційні послуги за межами державного кордону складають 36870, 36 грн.;

-транспортно - експедиційне обслуговування на території України складає 108291 47 грн.

Страхування вантажу не проводилось.

Загальні витрати на транспортування та обробку товару, що ввозився позивачем на митну території України в режимі імпорту, (SPC підлогове покриття) складають 564115, 25 грн.

Загальна митна вартість товарів, які були ввезені позивачем, вказана останнім у розмірі 2885057,59 грн (63857, 97 дол. США (загальна вартість товару згідно з інвойсом)*38,0412 (офіційний курс долара США грн за 1 дол. США на 05.01.2024) + 455823,78 грн (вартість витрат на транспортування за межами державного кордону України)).

Таким чином, сума податків та зборів, що повинні бути сплачені позивачем, складає 802046,01 грн (мито 187528, 74 + ПДВ 20% - 614517,27).

Однак, митний орган відповідно до оскаржуваного рішення відкоригував у сторону збільшення митну вартість імпортованого позивачем товару внаслідок чого збільшено фактичну суму податків та зборів до 1851804, 23грн.

Так, в оскаржуваному рішенні митний орган вказує, що в процесі митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності.

В той же час, як підставно зауважено судом першої інстанції, митний орган, зазначаючи про наявність будь-яких розбіжностей повинен чітко вказати на наявні розбіжності та зазначити, яким саме чином така розбіжність впливає на визначення митної вартості товару і перешкоджає оформленню товару за обраним декларантом методом.

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані товариством документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стосовно зауважень відповідача, що в Комерційному інвойсі №1 spc від 08.10.2023 не зазначено які складові включенні до ціни товару, слід зазначити наступне.

У п. 1.1 Контракту зазначено, що номенклатура, кількість, строки, ціна та умови поставок визначаються у інвойса.

Пунктом 2.1. Контракту визначено, що ціни на товар встановлюються у доларах США та включають вартість тари, упаковки, маркування, а також вартість доставки товару покупцю на умовах FOB з урахуванням інформації по відгрузці.

Загальна вартість кожної конкретної партії поставки товару, ціна за одиницю і по позиціям вказується в комерційних інвойсах кожної конкретної партії товару (п. 2.2).

Згідно з п. 5.1 Контракту упаковка включена у вартість товарів та не підлягає поверненню.

Поряд з цим, Митним кодексом України чи будь-яким іншим нормативно правовим документом не встановлено вимог до такого документу як Інвойс.

Інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Посилання у інвойсі на те, які складові включені до ціни товару, не є обов`язковим, крім того це є невиправданим, оскільки посилання саме на контракт є основоположною вимогою, що дає змогу ідентифікувати на підставі чого здійснюється митне оформлення товарів.

Таким чином, наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів), зокрема посилання на включенні складові до ціни товару, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.

Аналогічний правовий висновок щодо наведеного викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 821/829/18, від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17.

Відносно посилань контролюючого органу на те, що надані специфікація №1 від 06.09.2023 та інвойс №1 spc від 08.10.2023 містять умови та терміни оплати, а саме- 90 днів після поставки, проте надана платіжна інструкція в іноземній валюті №45 датована 22.11.2023, слід зазначити наступне.

Як встановлено із документів, наявних у справі, поставка товарної партії здійснювалась на умовах FOB - YANGZHOU, China, згідно міжнародних торговельних правил Інкотермс 2010.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

У відповідності до п. 3.3 Контракту №06052022Y від 06.05.2022 умови поставки зазначаються в інвойсах на кожну поставку.

Згідно з п. 3.4 Контракту право власності на товар, а також ризик випадкового пошкодження товару переходять від продавця до покупця з моменту отримання товару покупцем в місці поставки вказаному в інвойсі. Для FOB ризик випадкового пошкодження товару переходить від продавця до покупця з моменту відгрузки товару на судно.

В свою чергу, згідно з п. 6.3 Контракту умови оплати зазначаються продавцем в інвойсах на кожну партію товару, а пунктом 6.4 Контракту визначено, що сторони не заперечують проти застосування інших, ніж вищеобумовлені, строків та умов платежу, валюти, видів та форм розрахунків.

У Специфікації № 1 від 06.09.2023 зазначено умови оплати: 100% оплата за товар має бути протягом 90 днів після завантаження на борт судна. Умови поставки: FOB Янчжоу. Порт відправлення: Янчжоу, Китай. Порт прибуття: Гданськ, Польща (с. 36).

Між тим, у інвойсі №lspc від 08.10.2023 зазначено умови оплати: 100% оплати протягом 90 днів після поставки. Місцем відгрузки товару є порт Янчжоу, Китай, а місцем поставки товару є порт Гданськ, Польща (а.с. 30).

Так, згідно відомостей коносаменту від 10.10.2023 № WMSS23092964, товар було завантажено на судно 10.10.2023 в порту Янчжоу, Китай.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, тобто 10.10.2023.

Позивачем, відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (Swift) АТ ОТП БАНК №45 оплату здійснено 22.11.2023, а саме на 45 день від поставки товару.

При цьому, варто звернути увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не впливають на її розмір. У зв`язку з цим, суд вважає, що відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Поряд з цим, умови оплати, зазначені в Специфікації №1 та в інвойсі №lspc фактично не суперечать один одному, а лише викладені в різному формулюванні («100% оплата за товар має бути протягом 90 днів після завантаження на борт судна» та «100% оплати протягом 90 днів після поставки»). Проте, з огляду на умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження (Янчжоу, Китай), тобто 10.10.2023.

Отже, такі суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Вказане узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постановах у справах №813/1755/17 від 11.06.2019, №815/329/17 від 17.04.2018, №803/3649/15 від 12.03.2019 та №803/46/16 від 20.02.2018.

Стосовно тверджень митного органу, що ... наданий прайс-лист від 01.09.2023 є дійсним до публікації нового прайс-листа, хоча інвойс №1 psc виданий 08.10.2023, тому, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості, необхідно вказати на таке.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №К/9901/2542/18 та від 23.10.2020 р. у справі №810/690/17.

До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Свого роду це комерційна пропозиція, лист потенційному партнеру чи замовнику, що містить ділову пропозицію щодо подальшої співпраці, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару, та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

У даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Також відповідачем не обґрунтовано, в чому полягає неможливість об`єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно з асортиментом та вартості придбаного товару. Зокрема ціна за товар, визначена як у прайс листі, так і в інвойсі, співпадають ( unit price 5,45 та 5,65).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Щодо тверджень відповідача про те, що довідку про вартість транспортних витрат №0401/03 від 04.01.2024 видано TOB КЛЕВЕР ТІМ, в той час як згідно наданих ТСД (накладна ЦІМ Ns 46982 від 19.12.2023 гр. 23 оплата провізних платежів) оплата перевезення по залізниці від станції Славков до станції Хрубешув здійснювалась згідно договору нр: ПКП ЛХС-ВХ2-К-15/2023 перевізник ООО ПКП ЛХС-Евротеминал Славков, також встановлено наявні ознаки підробки (печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат, має ознаки сканування на оригіналі документа) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тому, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості, слід зазначити наступне.

Між TOB ТД КОРСИКА та ТОВ КЛЕВЕР ТІМ укладено Договір про транспортне експедирування № 01-07/2016 від 01.07.2016 відповідно до п. 1.1 якого Експедитор (ТОВ КЛЕВЕР ТІМ) зобов`язується за плату і за рахунок ТОВ ТД КОРСИКА виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також надавати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

Підпунктом 2.1.1 договору передбачено права експедитора, а саме укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по даному договору.

ТОВ КЛЕВЕР ТІМ є експедитором.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором про транспортне експедирування № 01-07/2016, укладеним між ТОВ Клевер Тім та ТОВ ТДКорсика не передбачалося будь-яких заборон щодо залучення перевізниками третіх осіб для здійснення перевезень вантажів, не встановлювалось обовязку, що підприємство (ТОВ КЛЕВЕР ТІМ), яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Навпаки, пп. 2.1.1. Договору надано право експедитору ТОВ Клевер Тім укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по даному договору.

Митний кодекс України також не передбачає таких обмежень.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає обгрунтованою позицію суду першої інстанції, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару складає 564115,25 грн і для ТОВ ТД КОРСИКА залишалась незмінною. Саме ця сума зазначена позивачем як витрати на транспортування товару і така підтверджена належними документами, зокрема довідкою про транспортні витрати вих.№ 0401/03 від 04.01.2024 та рахунком №РФ-19143 від 04/01/2024.

Стосовно тверджень митного органу про наявність ознак підробки ( печатка компанії наявна в довідці транспортних витрат має ознаки сканування на оригіналі документа)», необхідно вказати на слідуюче.

Як зазначає позивач, під час здійснення митного оформлення товариство надало митниці на підтвердження транспортної складової митної вартості товару в електронному вигляді фотокопії, які було зроблено з паперових оригіналів зазначених вище документів. Позивач вказує, що печатки у всіх наданих документах не мають жодних відмінностей між собою та від таких же печаток на їх паперових оригіналах.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що на спростування таких припущень, відповідачем пропонувалося позивачу надати оригінали спірних документів.

Так, у повідомленні від 05.01.2023 року, в якому відповідач зазначає зокрема про «…встановлено наявні ознаки підробки…», відповідач просить надати лише такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, митниця лише зазначає, що печатка компанії ТОВ КЛЕВЕР ТІМ на довідці транспортних витрат має ознаки сканування, проте на підставі чого відповідач прийшов до такого висновку та який це має вплив на можливість перевірки відповідачем саме числових показників заявленої товариством митної вартості задекларованого товару, в спірному рішенні жодним чином не обгрунтовано.

Більше того, відтиск печатки на довідці про транспортні витрати вих. № 0401/03 від 04.01.2024 та на рахунку №РФ-19143 від 04/01/2024 є чітким, на ньому добре відображені назва підприємства ТОВ Клевер Тім, його місцезнаходження, а також код ЄДРПОУ. Відтиски печатки на вказаних документах є аналогічними, проте відповідач вказує про «підробку» лише в довідці про транспортні витрати. Крім того, такі ж відтиски печатки містяться на сторінках договору № 01-07/2016 транспортного експедирування .

Щодо посилань митного органу на те, що в довідці про транспортні витрати не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, слід зазначити наступне.

У довідці про транспортні витрати №0401/03 від 04.01.2024 ТОВ КЛЕВЕР ТІМ повідомляє, що вартість перевезення контейнерів №MRKU7433710, PONU0000916, PONU2103770, TCLU2484920, від продавця YANGZHOU ТІ A NX I HIGH-TECH MATERIALS CO., LTD до покупця ТОВ ТД КОРСИКА згідно інвойсу №1 psc від 08.10.2023 складає 564115, 25 гри, а саме:

1) морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (YANGZHOU, CN - GDANSK, PL) складає 144840,42 грн;

2) залізничне перевезення контейнерів за межами державного кордону України від Гданську до пункту пропуску Славкув - Хрубешув складає 274113,00 грн;

3) додаткові послуги за межами державного кордону України, а саме навантажувально-розвантажувальні роботи стосовно контейнерів та вантажів, обробка товарів в порту Гданськ, транспортно експедиційні послуги за межами державного кордону складають 36870,36 грн;

4) транспортно-експедиційне обслуговування на території України складає 108291,47грн.

Страхування вантажу не проводилось. Договір ТЕО №01-07/2016 від 01.07.2016.

Таким чином, довідка містить всю необхідну інформацію щодо вартості перевезення товарів, що дає підстави визначити та підтвердити цю складову митної вартості імпортованого позивачем товару.

Відносно додатково наданого позивачем висновку ДП Держзовнішінформ №113/4 від 04.01.2024, необхідно вказати на наступне.

При прийнятті відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та визначення її за резервним методом не було взято до уваги звіт цінової експертизи про імпортну поставку SPC ламінованої підлоги в асортименті, зроблений ДП Держзовнішінформ № 113/4 від 04.01.2024, відповідно до якого ціни на ламіновану підлогу в асортименті, що постачається згідно з комерційним інвойсом № 1 psc від 08/10/2023 до контракту на постачання товару №06052022Y від 06.05.2022 укладеним між компанією YANGZHOU TIANXI HIGH-TECH MATERIALS CO., LID, Китай та ТОВ ТД КОРСИКА, та при поставках в Україну на умовах поставки FOB YANGZHOU можуть становити:

-ULTIMATE 178*1220*4 мм - ціна 5,45 доларів США за 1 м2.

-EVOLUTION 178*1220*4 мм ціна 5,65 доларів США за 1 м2.

У спірному рішенні відповідач зауважує стосовно додатково наданого висновку ДПДержзовнішінформ №113/4 від 04.01.2024, що при підготовці даного висновку експертом було вказано лише метод здійснення оцінки та посилання на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів, які порівнюються із оцінюваними, вихідних даних, які роз`яснюють та підтверджують припущення та розрахунки експерта. Відповідач вказує, що у згаданому висновку відсутня інформація стосовно конкретних значень цінових даних щодо вартості товарів, що в свою чергу не дає можливості митному органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості впевнитись у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості, а також зазначено, що ціна може становити..., а не становить....

Колегія суддів вважає необгрунтованими такі твердження відповідача, оскільки як встановлено судом першої інстанції, ДП Держзовнішінформ проводить цінову експертизу в порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення цінової експертизи та встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів), затвердженим наказом державного підприємства від 30.05.2011 №115-1. Відповідно до пункту 1.4 зазначеного Положення цінова експертиза передбачає аналіз умов зовнішньоекономічних договорів на основі наданих замовником матеріалів з використанням відповідних інформаційних джерел: біржові котирування; контрактна практика по роботам, послугам, товарам, правам інтелектуальної власності; прейскуранти та ціни українських суб`єктів господарювання на відповідні види робіт, послуг, товарів, прав інтелектуальної власності; комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти на роботи, послуги, товари, права інтелектуальної власності відомих фірм, порівняльні індекси цін; статистичні дані органів державної влади; звіти та довідки торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном тощо.

Акт цінової експертизи являє собою лист, в якому вказуються перелік документів, наданих заявником (договори, угоди, довідки, кон`юнктурна та експертна інформація тощо), зазначається про здійснення аналізу отриманої від заявника інформації, робиться висновок про відповідність або не відповідність вартості послуги кон`юнктурі ринку. Долучення до акта будь-яких додатків не передбачено.

Крім того, висновок ДП Держзовнішінформ було сформовано не тільки з урахуванням інформаційних джерел. Цей висновок було сформовано на основі документів від позивача, на основі запитів ДП Держзовнішінформ до продавця та отриманих відповідей, на основі інформації з мережі Інтернет стосовно цін на подібну продукцію та стосовно діяльності фірми продавця. Більше того, у пункті про використання інформації з мережі Інтернет щодо цін на подібну продукцію, зазначено, що використовувались відомості різних сайтів. Тобто, був використаний диверсифікований підхід щодо визначення об`єктивності ціни, яка була узгоджена між продавцем та покупцем шляхом порівняння цін на подібну продукцію в п`яти різних інтернет-ресурсах. Тобто, було використано системний аналіз, який загалом включав в себе вивчення різних джерел інформації, про що свідчить зміст висновку ДПДержзовнішінформ.

Щодо коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу, колегія суддів вказує на слідуюче.

Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Ч. 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосуються тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МКУ, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України наведений в ряді постанов Верховного Суду, зокрема в постановах від 27.03.2020 в справі № 9540/2605/18, від 06.05.2020 в справі № 9140/1713/19, від 16.04.2021в справі № 140/2000/19.

Посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не є переконливими, оскільки у даному випадку ТОВ ТД КОРСИКА діяло на підставі контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента та їх домовленостей за контрактом, що є для них обов`язковими згідно з ст. ст. 627, 629 ЦК України. Самостійне та необґрунтоване визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін договору, за умови їх підтвердження належними документами.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Натомість, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, які в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, котрі підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані контролюючим органом, а й взагалі залишені без реагування.

Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Отже, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування Відповідачем іншого, зокрема, другорядного методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція зазначена в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 17 липня 2019 року у справі № 809/872/17 та від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.