Рішення
від 16.10.2024 по справі 120/992/24
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 жовтня 2024 р. Справа № 120/992/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити ді

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся виконувач обовязків Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з позовною заявою до Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо організації і встановлення меж території прородно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк», внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на відповідача покладено обов`язок із організації проведення робіт із винесення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк», загальною площею 54,8 га та встановлення їх в натурі (на місцевості), а саме: замовлення проекту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням та подальшим внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Натомість, через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства та охоронного зобов`язання, на даний час межі прородно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» не визначені, територія об`єкту до даних Державного земельного кадастру не внесена, тому існує небезпека використання землі на території заказника не за цільовим призначенням.

Позивач наголошує, що відсутність встановлених меж в натурі ландшафтного заказника загальнодержавного значення фактично унеможливить збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу. Враховуючи викладене, внаслідок бездіяльності відповідача щодо виконання вимог охоронного зобов`язання, Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Моївський сад-парк» та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» існує небезпека використання земельної ділянки заказника не за цільовим призначенням, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання відповідача вжити відповідних заходів по винесенню меж заказника та закріпити його межі в натурі (на місцевості) та внесенням відомостей про до Державного земельного кадастру.

Ухвалою суду від 31.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що у 2022 році при інвентаризації території сільською радою було виготовлено прект землеустрою та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, на якій розміщено «Моївський сад-парк», а 13.02.2024 було зареєстровано право комунальної власності за Бабчинецькою сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 0524984800:01:002:0238, площею 54,7802 га та встановлено її межі. Таким чином, на думку відповідача, Бабчинецькою сільською радою в повній мірі забезпечується збереження встановленого режиму для території обєкту природно-заповідного фонду.

Разом із відзивом відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження.

05.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано заявлені позовні вимоги та наведено заперечення щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві.

25.03.2024 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області надіслала додаткові пояснення, у яких зазначає, що відомості про земельну ділянку природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський парк-сад» до баз даних Державного земельного кадастру не вносились, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювались. Крім того, відсутні відомості про зареєстроване обмеження у використанні вказаної земельної ділянки, що підтверджується інформацією з ДЗК станом на 29.02.2024. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Рішенням 34 сесії Вінницької обласної ради 5 скликання №1138 від 25.10.2010 створено об`єкт природно-заповідного фонду ландшафтний заказник місцевого значення «Моївський сад-парк».

Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Моївський сад-парк», затверджений наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області 19.01.2011 №10 «ОД», заказник створено з метою збереження у природному стані мальовничого паркового ландшафту. Лісовий парк-сад закладений паном ОСОБА_1 в 1848 році. В парку зростає близько 98 видів поряд дерев, серед яких дуб, ясен, сосна, клен, каштан, граб, модрина, ялинка. До парку прилягає ставок, який розташований вздовж русла річки Бушанка. Трав?яний покрив представлений різними видами лікарських рослин. Межі територій та об?єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. Зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» покладено на Моївську сільську раду згідно охоронного зобов`язання №БЗМ 104/555-453.

Згідно інформації Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації №01-15-01/4287 від 27.11.2023, до Управління проект землеустрою щодо організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» не надходив. Разом з тим, надано природоохоронну документацію щодо ландшафтного заказника, яка була переоформлена з урахуванням змін в адміністративно-територіальному устрої.

Наказом Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації №282 від 20.09.2021 «Про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Моївський сад-парк», затверджено Положення, передано територію, оголошену ландшафтним заказником місцевого значення «Моївський сад-парк» під охорону Бабчинецькій сільській раді відповідно до охоронного зобов?язання. Вирішено Бабчинецькій сільській раді забезпечити збереження та належну охорону заказника.

Згідно Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Моївський сад-парк», затвердженого наказом №282 від 20.09.2021, заказник розташований на території Бачинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (Землекористувач) (п.1.2).

Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання (п.1.3 Положення).

Згідно п. 2.1 Положення, Заказник створено з метою збереження у природному стані ділянки мальовничого ландшафту з різноманітними декоративними та лікарськими рослинами.

Територія, оголошена Заказником, не вилучається із користування Землекористувача, який здійснює на ній свою діяльність відповідно до природоохоронного законодавства згідно з цим Положенням, забезпечує та несе відповідальність за додержання встановлено режиму (п. 1.4 Положення).

Межі земельних ділянок, що включені до території Заказника, встановлюються внатурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження при використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов?язково враховуються у схемі планування території області, містобудівній документації, схемі землеустрою і техніко-економічного обґрунтування, використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Забезпечення вирішення цих питань покладається на Землекористувача (п.1.7 Положення).

Згідно п.1.6 Положення, витрати, пов?язані з забезпеченням режиму охорони Заказника здійснюються за рахунок Землекористувача.

До Бабчинецької сільської ради, як Землекористувача, окружною прокуратурою направлено лист №53-5385 вих-23 від 15.11.2023, з метою отримання інформації чи вживались заходи щодо розроблення документації із землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення Моївський сад-парк на території Бабчинецької сільської ради, чи затверджена документація із землеустрою, чи винесено в натурі та встановлено (на місцевості) її межі, а також чи внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Бабчинецька сільська рада відповідь на запит не надала.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.6-6213/2-23 від 07.11.2023, відомості про земельну ділянку природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» до бази даних Державного земельного кадастру не вносились. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювались.

Таким чином, Могилів-Подільською окружною прокуратурою в процесі своєї діяльності встановлено, що відповідачем не забезпечено організацію проведення робіт із винесення меж об`єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» та встановлення їх в натурі (на місцевості).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів по винесенню меж природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» та не закріпленню його меж в натурі (на місцевості), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Ст. 2 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За змістом ч. 1 ст. ст. 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 року № 2456-ХІІ.

Ст. 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно - заповідного фонду.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно ст. 5 цього Закону завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

У відповідності до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За приписами ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Для забезпечення державного управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду можуть утворюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти (ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Ч. 2 ст. 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій (за виключенням перелічених у частині першій ст. 60 Закону) покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Ст. 79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 3,4 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Крім цього, відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За змістом ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій», є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами, (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів (п. в) частини другої ст. 25 Закону України «Про землеустрій»).

Так, за змістом ст. 47 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Поряд з цим, як передбачено ст. 26 Закону України "Про землеустрій", замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Аналіз наведених вище норм доводить, що природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

У ході розгляду справи судом встановлено, що Наказом Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації №282 від 20.09.2021 «Про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Моївський сад-парк», затверджено Положення, передано територію, оголошену ландшафтним заказником місцевого значення «Моївський сад-парк» під охорону Бабчинецькій сільській раді відповідно до охоронного зобовязання, вирішено Бабчинецькій сільській раді забезпечити збереження та належну охорону заказника.

Могилів-Подільська окружна прокуратура в процесі своєї діяльності направила запит від 04.09.2023 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, у якому просила надати інформацію щодо інвентаризації земель комунальної власності комунальної власності на території Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 07.11.2023 повідомило, що відомості про земельну ділянку природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» до бази даних Державного земельного кадастру не вносились, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювались.

Отже, встановлено, що відповідачем не забезпечено організацію проведення робіт із винесення меж об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» та встановлення їх в натурі (на місцевості).

Як вже зазначалось судом вище, ст. 25 Закону України «Про землеустрій» визначено, що одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою є землекористувачі.

З огляду на наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що на відповідача покладено обов`язок забезпечувати охорону та збереження території природно-заповідного фонду України, яка перебуває у його постійному користуванні, зокрема, шляхом вчинення дій з проведення робіт із винесення меж природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Суд погоджується із твердженнями позивача, що відсутність встановлених меж в натурі фактично унеможливлює належну охорону вказаного обєкта, у зв`язку із чим існує ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням, оскільки межі чітко не визначені, а земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення вищезазначених вимог законодавства, відповідачем не вжито заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про територію природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк» до Державного земельного кадастру, що, в свою чергу, унеможливлює належне використання та зберігання даного об`єкту природно-заповідного фонду.

Відтак, з метою забезпечення дотримання режиму охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк», внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру та, як наслідок, зобов`язати Бабчинецьку сільську раду Могилів-Подільського району Вінницької області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк», внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

За наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень у відповідності до положень ч.2 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись 2, 6, 53, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області щодо невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк», внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати Бабчинецьку сільську раду Могилів-Подільського району Вінницької області забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Моївський сад-парк», внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Могилів-Подільська окружна прокуратура (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідач: Бабчинецька сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області (вул. Незалежності, 13, с. Бабчинці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24132, код ЄДРПОУ 04326520)

СуддяВіятик Наталія Володимирівна

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122352335
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —120/992/24

Рішення від 16.10.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Віятик Наталія Володимирівна

Ухвала від 16.10.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Віятик Наталія Володимирівна

Ухвала від 01.03.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Віятик Наталія Володимирівна

Ухвала від 31.01.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Віятик Наталія Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні