Рішення

від 14.10.2024 по справі 160/19553/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуСправа №160/19553/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідінстю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Суть спору: 18.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери», в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 434 564, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 434 564, 40 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Витребувано у Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, серед іншого, докази того, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено у працевлаштуванні інвалідів за їх зверненнями чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» витребувано, серед іншого, докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2023 році; розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в 2023 році помісячно (згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722); копії всіх штатних розписів за 2023 рік; інформацію про кількість вакансій для інвалідів у 2023 році; копії всіх звітів за ф. №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії)за 2023 рік, з відміткою про їх прийняття відповідним центром зайнятості; у випадку працевлаштування інвалідів - належним чином завірені накази на їх призначення та належним чином завірену копію трудової книжки таких осіб.

Також, суд витребував у Дніпропетровського обласного центру зайнятості письмові пояснення про те, чи подавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості чи іншого центру зайнятості звіти за ф. №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2023 рік, а також інформацію про випадки відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» у працевлаштуванні інваліда за його зверненням чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості.

15 серпня 2024 року через підсистему «Елетронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення на підтвердження заявлених позовних вимог.

21.08.2024 від Дніпропетровського обласного центру зайнятості надійшов лист від 20.08.2024 №12/11-2827 з інформацією щодо ненадання відповідачем звіту за формою 3-ПН в 2023 році.

22 серпня 2024 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовує свої заперечення тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» у січні 2023 році була направлена до центру зайнятості уточнювальна звітність форми 3-ПН інформація про попит на робочу силу (вакансії), що підтверджується кур`єрською накладною №0216061033 від 02.01.2023. Відтак, відповідач, як роботодавець, вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, свій обов`язок зі створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю виконав.

До вказаного відзиву відповідачем долучено копію накладної №0216061033, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» направлено через кур`єрську службу ТОВ «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» на адресу Дніпропетровського міського центру зайнятості уточнювальну звітність про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН.

18.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» (ідентифікаційний код: 31722195) докази на підтвердження прийняття 02.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» відправлення за транспортною накладною №0216 061033 від 02.01.2023, а також докази щодо вручення зазначеного відправлення Дніпровському міському центру зайнятості.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» не виконало вимоги ухвали суду від 18.09.2024 у цій справі.

Натомість, з наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №160/19559/24 суду сталдо відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» на ухвалу суду від 24.09.2024 у справі №160/19559/24 надало інформацію, серед іншого, щодо особливостей нумерації декларацій кур`єрської служби Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» та повідомило про припинення своєї діяльності на території України з початку повномасштабного вторгнення російської федерації.

Керуючись положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, судом на підставі службової записки витребувано копію відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» від 27.09.2024 вих. №27/09/2024, наявної у справі №160/19559/24, та доєднано до матеріалів справи №160/19553/24.

30.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач звертає увагу суду на допущення позивачем порушень процедури перевірки виконання нормативу робочих місць та недоведення належними доказами недотримання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2023 році.

09.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення, в яких він зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» не співпрацювало безпосередньо з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС», в тому числі щодо відправлення в січні 2023 року на адресу Дніпропетровського міського центру зайнятості уточнювальної звітності (форма 3-ПН). Також, відповідач вказав, що він здійснював відправку уточнючої звітності через ФОП ОСОБА_1 , який надавав кур`єрські послуги по відправці відправлення за накладною №0216061033, на підтвердження чого долучив лист ФОП ОСОБА_1 від 07.10.2024.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери», забезпечує робочими місцями фізичних осіб та відповідно до вимог чинного законодавства перебуває на обліку за місцем реєстрації у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідачем не подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік за формою № 3-ПН.

Так, 21.08.2024 від Дніпропетровського обласного центру зайнятості надійшов лист від 20.08.2024 №12/11-2827 з інформацією щодо ненадання відповідачем звіту за формою 3-ПН в 2023 році.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив суд про направлення в січні 2023 року уточнювальної звітності до Дніпровського міського центру зайнятості, на підвтердження чого надав транспортну накладну №0216 061033 від 02.01.2023 на бланку Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС».

Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2023 рік склала 14 осіб.

Фонд оплати праці штатних працівників за 2023 рік 12167803,07 грн.; середня річна заробітна плата штатного працівника 869128,79 грн.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 434564,40 грн., виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно з ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

У силу ч. 3 ст. 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З аналізу норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» видно, що обов`язок щодо працевлаштування інвалідів покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульований наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (надалі Порядок №316) та Порядку її подання.

Виходячи з викладених норм законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

Закон не покладає обов`язку на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників з інвалідністю.

Порядком №316 встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та порядок її подання.

Як встановлено судом з листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості №12/11-2827 від 20.08.2024 року відповідачем не подавався звіт за формою №3-ПН у 2023 році.

З огляду на той факт, що відповідач не інформував відповідний центр зайнятості про створені робочі місця для осіб з інвалідністю та наявність попиту працевлаштування на зазначені робочі місця, у позивача була відсутня можливість направлення осіб з інвалідністю для працевлаштування на зазначені робочі місця.

З огляду на вищенаведене суд доходить висновку, що відповідачем не вживались заходи для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році.

Щодо доказу надіслання відповідачем до Дніпропетровського міського центру зайнятості накладною №0216061033 від 02.01.2023 уточнюючого звіту за формою №3-ПН у 2023 році суд не приймає до уваги зазначені доводи, з огляду на таке.

З наявного в матеріалах справи листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 20.08.2024 №12/11-2827 вбачається, що відповідачем не надавався звіт за формою 3-ПН в 2023 році.

Надана до суду накладна №0216061033 від 02.01.2023 на підтвердження направлення відповідачем уточнюючої звітності до центру зайнятості судом до уваги не приймається, оскільки вона не містить жодних відміток, які б свідчили про прийняття відповідного відправлення як кур`єрською службою Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС», так і ФОП ОСОБА_1 .

Більше того, з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» від 27.09.2024 вбачається, що на даний час та на час відправки кореспонденції в 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» не має і не мало представництва та представників в м. Дніпро; з початку повномасштабного вторгнення російської федерації кур`єрську діяльність повністю припинено; з січня 2013 року нумерація декларацій кур`єрської служби складається з 12 цифр; Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» припускає, що хтось, скориставшись копіями старих накладних здійснює діяльність в м. Дніпро та Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» до даних дій не має ніякого відношення.

Суд також звернув увагу, що нумерація наданої відповідачем до суду транспортної декларації №0216061033 складається з 10 (десяти) цифр, а не 12 (дванадцяти), як повідомлено Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС».

Відтак, надана відповідачем до суду накладна №0216061033 від 02.01.2023 не підтверджує вжиття відповідачем залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у незабезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році.

Разом з тим, суд вказує, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 434564,40 грн. адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Щодо тверджень відовідача у поясненнях з приводу допущених позивачем порушень процедури перевірки виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та недоведення належними доказами недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2023 році.

Так, відповідач, з посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.11.2022 у справі №400/3957/21, зазначає, що саме на органи Держпраці законодавчо покладено обов`язок перевірки суб`єктів господарювання з приводу виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з абз. четвертим ст. 20 Закону України №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Закон України №875-ХІІ не ставить обов`язок щодо самостійного розрахунку та сплати адміністративно-господарських санкцій в залежність від того, чи проводилася перевірка Держпраці.

Судом встановлено, що відповідачем не вживались заходи для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у незабезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році, оскільки відсутні докази на підтвердження інформування відповідного центру зайнятості про створені робочі місця для осіб з інвалідністю та наявність попиту працевлаштування на зазначені робочі місця. Відтак, у позивача була відсутня можливість направлення осіб з інвалідністю для працевлаштування на зазначені робочі місця.

З огляду на неподачу відповідачем звітності до центру зайнятості, в спірних правовідносинах не виникало питань щодо коректності розрухунку кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону.

Натомість, зазначена відповідачем у поясненнях судова практика, зокрема, постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі №400/3957/21 є нерелевантною до спірних правовідносин, з огляду на таке.

Так, у справі №400/3957/21 вирішення питаня зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю здійснено позивачем (Фондом) на підставі наданих самим відповідачем даних, а необхідність проведення перевірки Держпраці була викликана виключно наявністю розбіжностей у показниках наданого підприємством звіту.

В спірних правовідносинах відповідачем не надано доказів на підтвердження подачі ним у 2023 році звіту за формою 3-ПН.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, ідентифікаційний код: 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» (місцезнаходження: 52005, смт. Слобожанське, вул. Співдружності, буд.17, ідентифікаційний код: 39609001) про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія «Дубинський та партнери» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 434564,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон