Ухвала

від 14.10.2024 по справі 160/25162/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 жовтня 2024 рокуСправа № 160/25162/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, відповідача-2: 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2024 року (13.09.2024 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, відповідача-2: 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року; щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.03.2020 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року та із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових, доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.03.2020 року по 13.10.2021 року без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 роту; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.03.2020 року з врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та із врахуванням суми різниці індексації в розмірі 4421 гривень 07 копійок;

- зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.03.2020 року з врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та із врахуванням суми різниці індексації в розмірі 4421 гривень 07 копійок.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року; щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.03.2020 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року та із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових, доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та протиправною бездіяльністю Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.03.2020 року по 13.10.2021 року без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 року зазначена вище справа розподілена та 18.09.2024 року передана судді Пруднику С.В.

23.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у 1) Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 2) 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 роту; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.03.2020 року з врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та із врахуванням суми різниці індексації в розмірі 4421 гривень 07 копійок; письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.03.2020 року з врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та із врахуванням суми різниці індексації в розмірі 4421 гривень 07 копійок. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 18.10.2024 року. Судом попереджено Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

08.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Аргументи даного клопотання зводяться до того, що згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом № 2352-ІХ) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. Цей спір виник у зв`язку з неповною виплатою позивачу у період з 01.12.2015 року по 13.10.2021 року індексації грошового забезпечення. Зважаючи на предмет спору, про порушення свого права позивач мав дізнатися у наступний день після звільнення із служби цивільного захисту. Головне управління звертає увагу суду, що позовні вимоги, як вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення, охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці» у тому сенсі, як їх визначив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (пункт 2.1).Таким чином спір про перерахунок індексації грошового забезпечення набуває ознак трудового спору і, якщо зважити на те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення недоотриманої/заборгованої заробітної плати/грошового забезпечення, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка, містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного - в матеріальному аспекті - права на оплату праці. З цим позовом позивач звернувся до суду після того, як був звільнений із служби цивільного захисту (витяг з наказу від 17.06.2020 року №191). На дату цього звернення до суду, а саме 17.09.2024 року, стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом № 2352-ІХ. Але на дату, коли позивачка дізналася про порушення свого права на оплату праці, норми цієї статті передбачали, що звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежується будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року). З набранням чинності Закону № 2352-ІХ, частини перша і друга статті 233 КЗпП України діють в новій редакції. Аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19 липня 2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з положеннями пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, у вимірі обставин цієї справи, а також ураховуючи висновки Верховного Суду, викладені в ухвалах від 29 листопада 2023 року у справі №990/233/23 та від 07 грудня 2023 року у справі №990/242/23, обставини яких є аналогічними до цієї справи, необхідно зазначити таке: норми частини п`ятої статті 122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які [норми] встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби); стаття 122 КАС України, зокрема частина п`ята цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці; строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати (якою за своєю правовою природою є індексація грошового забезпечення) визначений у частині першій статті 233 КЗпП України, норми якої є для цих спірних правовідносин спеціальними відносно приписів частини п`ятої статті 122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату; з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності Закону № 2352-ІХ; відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19 жовтня 2022 року, проте на підставі пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України був продовжений до 30 червня 2023 року (Кабінет Міністрів України постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» припинив дію карантину з 30 червня 2023 року). З цим позовом позивач звернулася до суду після того, як Уряд припинив дію карантину на всій території України. Зважаючи на наведені вище міркування, Головне управління, звертає увагу суду, що доводи позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущений ґрунтуються на помилковому застосуванні закону. Відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивач мав право - у межах строку - оспорити дії Головного управління щодо невиплати їй індексації грошового забезпечення.

Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАСУ).

В той же час суд зазначає, що як убачається із матеріалів позовної заяви, позивач звертається до суду як особа, яка проходила службу як у Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області так і у 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з 01.12.2015 року по 30.06.2020 року, яка в силу пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України є публічною службою. При цьому спір між сторонами виник через неповну виплату позивачу у період з 01.12.2015 року по 13.10.2021 року індексації грошового забезпечення.

Так, частиною 2 ст.233 КЗпП України, у редакції до 19.07.2022 року, було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП, в редакції від 19.07.2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).

Тобто, з 19.07.2022 трудовим законодавством змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду щодо стягнення належної заробітної плати, а саме встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Предмет спору у даній справі, охоплюється періодом до 19.07.2022.

Таким чином, до позовних вимог щодо неповної виплати позивачу у період з 01.12.2015 року по 13.10.2021 року індексації грошового забезпечення застосовуються норми ст.233 КЗпП, редакція якої передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а з 19.07.2022 в редакції якою право на звернення до суду, обмежене тримісячним строком.

Водночас відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Аналогічна правові позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 380/14039/22.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.10.2023 року у справі №380/653/23:

«…Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.

Отже, до правовідносин у цій справі застосуванню підлягають норми частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції після 19 липня 2022 року, які, в свою чергу, передбачають тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. При цьому, перебіг такого строку слід розраховувати з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати строки звернення, визначені нормами КАС України (статті 122).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була звільнена 05 жовтня 2022 року і саме цього дня з отриманих документів з питань грошового забезпечення позивачка дізналась, що їй не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням з військової служби. Указана обставина не оспорюється відповідачем…».

У нашому випадку, з матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами щодо неповного нарахування та невиплати у період з 01.12.2015 року по 13.10.2021 року індексації грошового забезпечення, тобто, що передбачалось ч. 2 ст.233 КЗпП України, у редакції до 19.07.2022 року - без обмеження будь-яким строком.

Тому, оскільки спірні правовідносини виникли до 19.07.2022 року, строк звернення до суду позивачем із даною позовною заявою не пропущено.

З огляду на зазначене, доводи Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими.

Беручи до уваги вищенаведене, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Прудник