ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
14 жовтня 2024 року Справа 160/26878/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» в особі ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
08.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» в особі ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №9103577/37621413 від 30.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №184 від 04.04.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8910245/37621413 від 31.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №202 від 22.05.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №184 від 04.04.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №202 від 22.05.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної,позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Окрім того, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку. Поряд із цим, слід відмітити, що оскаржуване рішення не містить інформацію, яка безпосередньо ними використовувалась при прийнятті рішень про віднесення до ризикових платників. Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 09.10.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно дост.171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 та 2ст.122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС Україниякщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Згідно з правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18,рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПодаткового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПодатковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.11.2022 року у справі № 380/3250/20, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, за відсутності доказів застосування позивачем процедури адміністративного оскарження рішення №9103577/37621413 від 30.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №184 від 04.04.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»; слід констатувати, що строк звернення до адміністративного суду сплив 29.12.2023 року, отже позов подано поза межами строку звернення до суду, встановленого процесуальним законом.
Окрім того, за відсутності доказів застосування позивачем процедури адміністративного оскарження рішення №8910245/37621413 від 31.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №202 від 22.05.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»; слід констатувати, що строк звернення до адміністративного суду сплив 30.11.2023 року, отже позов подано поза межами строку звернення до суду, встановленого процесуальним законом.
При цьому, коли саме отримано рішення №9103577/37621413 від 30.06.2023 року та рішення №8910245/37621413 від 31.05.2023 року позивач не зазначає, відповідні докази щодо такого отримання до суду не надає.
Слід зазначити, що законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Частиною 6ст.161 КАС Українивизначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно дост. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд також звертає увагу на те, що положенняповиннаслід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Ч.6ст.161 КАС Українивизначений обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або доказів поважності його пропуску позивач не надав.
Відповідно до ч.1ст.123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6ст.161 КАС Українизаяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження та докази отримання рішення №9103577/37621413 від 30.06.2023 року та рішення №8910245/37621413 від 31.05.2023 року.
Згідно з частинами 1-2ст. 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1ст.169 КАС Українизалишення її без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» в особі ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження та докази отримання рішення №9103577/37621413 від 30.06.2023 року та рішення №8910245/37621413 від 31.05.2023 року.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122354812 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні