Ухвала

від 01.11.2024 по справі 160/26878/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 листопада 2024 рокуСправа № 160/26878/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» в особі ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» в особі ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №9103577/37621413 від 30.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №184 від 04.04.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8910245/37621413 від 31.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №202 від 22.05.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №184 від 04.04.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №202 від 22.05.2023 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Окрім того, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку. Поряд із цим, слід відмітити, що оскаржуване рішення не містить інформацію, яка безпосередньо ними використовувалась при прийнятті рішень про віднесення до ризикових платників. Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 09.10.2024 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року означену позовну заяву було залишено без руху, надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження та докази отримання рішення №9103577/37621413 від 30.06.2023 року та рішення №8910245/37621413 від 31.05.2023 року.

29.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» в особі Переверзева Івана Вікторовича надійшла сформована 28.10.2024 року через систему «Електронний суд» заява про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Аргументи даного клопотання зводяться до наступного. ТОВ «СК ГРУПС» на виконання договору про надання правової допомоги передало адвокатському об`єднанню «Дніпролекс» оригінали та посвідчені копії документів, якими обґрунтовуються позовні вимоги. З моменту реєстрації адвокатського об`єднання «Дніпролекс» з 04.03.2015 року по 27.11.2023 року об`єднання здійснювало діяльність в офісі за адресою: місто Кам`янське, провулок Гетьмана Сагайдачного, 7 (що підтверджується відповідними виписками з ЄДРЮОФОП за 2015 та 2020 роки, а також витягом з ЄДРЮОФОП). 27.11.2023 року (за три дні до граничного строку подання позовної заяви) АО «Дніпролекс» було вимушене змінити адресу місцезнаходження на іншу (місто Кам`янське, вул. Васильєвська, 64). Приводом для цього стало те, що офісне приміщення, в якому здійснювали діяльність адвокати та знаходились документи, 20.11.2023 року зазнало ушкоджень через несправну електропроводку. Під час переїзду 28.11.2023р., відбувались навантажувально-розвантажувальні роботи (перевозились документи у великій кількості (більше 70 коробок з загальною кількістю аркушів більше 100 тис.), меблі, комп`ютерна та інша техніка, особисті речі, предмети інтер`єру тощо), після завершення яких на новому офісі під час сортування та систематизації документів (архівні, поточні) було виявлено відсутність деяких документів (в т.ч. і документів ТОВ «СК ГРУПС», включаючи оригінали та копії додатків до позовної заяви). Вжитими заходами пошуку не вдалось виявити документи, у зв`язку з чим 06.12.2023 року адвокат І. Переверзев направив до Відділення поліції №2 Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області (за місцем втрати документів) письмове повідомлення про втрату первинних документів та одночасно сповістив клієнта (ТОВ «СК ГРУПС») про необхідність відновлення оригіналів втрачених первинних документів. Враховуючи чималу кількість первинних документів, які слід було відновлювати, відповідний процес тривав повільно. Проте, 30.09.2024 року власник приміщення за адресою: місто Кам`янське, провулок Гетьмана Сагайдачного, 7 (де до 28.11.2023р. знаходилось адвокатське об`єднання) повідомив, що ним під час ремонтних робіт знайдено три коробки з документами, які знаходились у підсобному приміщенні, куди, ймовірно, під час розборки меблів та складування речей ці документи помістили вантажники. 30.09.2024 року між власником приміщення та АО «Дніпролекс» було складено акт приймання-передачі документів, після чого було в тижневий строк (08.10.2024 року) подано адміністративний позов. Таким чином, зміна місцезнаходження адвокатського об`єднання за три дні до граничного строку звернення до суду створила об`єктивні труднощі в організації своєчасного подання позовної заяви. Переїзд вимагав перевезення великої кількості документів, техніки та інших речей, що спричинило дезорганізацію процесу роботи та тимчасову відсутність доступу до необхідної документації. Ця обставина є поважною причиною, оскільки неможливість залишатися у попередньому приміщенні була об`єктивно викликана аварійною ситуацією, а пошук нового офісу був єдиним можливим рішенням для забезпечення безперервності діяльності об`єднання. Як вище вказано, у процесі перенесення та організації документів на новому офісі було виявлено, що деякі документи зникли, включаючи оригінали та копії документів ТОВ «СК ГРУПС», які були необхідні для подання позовної заяви. Дана ситуація не могла бути передбачена чи відвернена адвокатським об`єднанням, оскільки мала характер форс-мажорних обставин, спричинених великим обсягом перевезених речей та документів. Цей факт обумовив необхідність вжиття заходів для пошуку документів, які, нажаль, не дали результатів, що підтверджується зверненням адвоката І. Переверзєва 06.12.2023 року до Відділення поліції №2 Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області із заявою про втрату документів. Лише 30.09.2024 року власник приміщення за адресою: м. Кам`янське, пров. Гетьмана Сагайдачного, 7, де раніше розташовувалося адвокатське об`єднання «Дніпролекс», повідомив про виявлення трьох коробок з документами під час ремонтних робіт. Це свідчить про те, що документи, необхідні для позову, були випадково залишені у підсобному приміщенні під час переїзду, і їхнє виявлення було неможливим до виконання власником ремонту. Даний факт підтверджується актом приймання-передачі документів від 30.09.2024 року. Після повернення документів позов було підготовлено та подано до суду вже 08.10.2024 року, що свідчить про негайну реакцію адвокатського об`єднання після вирішення питання з документами. Затримка подання позову була зумовлена саме об`єктивними причинами, а не зволіканням з боку позивача. Щодо доказів на підтвердження отримання оскаржуваних рішень №9103577/37621413 від 30.06.2023 року та рішення №8910245/37621413 від 31.05.2023 року, то вказані рішення були отримані товариством "СК ГРУПС" шляхом завантаження з програмного комплексу MeDoc позивачем 30.06.2023 року та 31.05.2023 року, тобто у дні їх прийняття відповідачем. Враховуючи те, що позивач не стверджує про більш пізніше отримання оскаржуваних рішень, ніж день їх прийняття, та не обґрунтовує таким більш пізнішим отриманням пропуск строку на їх оскарження, представник позивача вважає, що відсутність доказів на підтвердження дати їх отримання не вплине на вирішення судом питання щодо поновлення строку звернення ТОВ "СК ГРУПС" до суду.

Розглянувши вказані у клопотанні доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно із частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суддя також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Натомість, з позовною заявою до товариство з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» звернулося 08.10.2024 року (з врахуванням шестимісячного строку до 29.12.2023 року оскарження рішення №9103577/37621413 від 30.06.2023 року та до 30.11.2023 року оскарження рішення №8910245/37621413 від 31.05.2023 року), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст.122 КАС України.

Суддя наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у своєму рішенні, зокрема від 08.08.2019 р. у справі № 127/13736/16-а зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними ж причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, хоч і введено в Україні воєнний стан, однак, враховуючи загальну ситуацію, у т.ч. в м. Дніпро, не вбачаються об`єктивні перешкоди звернутися до суду в м. Дніпро як до 30.11.2023 року так до 29.12.2023 року. Крім того позивачем не наведено обставин, які дійсно та об`єктивно перешкоджали зверненню до суду.

Зверненням адвоката І. Переверзєва 06.12.2023 року до Відділення поліції №2 Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області із заявою про втрату документів судом до уваги не беруться, оскільки ТОВ «СК ГРУПС» на протязі тривалого часу (з 2023 року по теперішній день) не вчиняло будь-яких дій щодо оскарження рішень чи дій поліції стосовно не відкриття кримінального провадження за його зверненням.

При цьому, факт зміни адреси місцезнаходження адвокатського об`єднання «Дніпролекс» на іншу, ушкодження офісного приміщення через несправну електропроводку, переїзд на іншу адресу жодним чином не перешкоджає позивачу здійснювати свої повноваження віддалено, у тому числі й подати позовну заяву засобами поштового зв`язку чи підсистеми "Електронний суд".

За таких обставин, вказані позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суддя звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

При цьому, відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

При цьому, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Суддя звертає увагу представника позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Варто повторно звернути увагу позивача на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є гарантією дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що 14.10.2024 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 01.11.2024 року не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» Переверзева Івана Вікторовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СК ГРУПС» в особі ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник