Ухвала

від 14.10.2024 по справі 200/7164/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 жовтня 2024 року Справа №200/7164/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області в якому просить суд:

визнати незаконною та скасувати довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 13.08.2024 № 147 про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності;

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо відмови у виплаті грошових коштів згідно заяви-розрахунку від 30.07.2024 року поданою мною щодо виплати грошових коштів по дублікатам листкам непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ № 122552 та АДУ № 122553;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області повторно розглянути заяву-розрахунок від 30.07.2024, подану щодо виплати грошових коштів по дублікатам листків непрацездатності серії АДУ № 122551, АДУ № 122552 та АДУ № 122553 з урахуванням висновків суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, окрім іншого, зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Всупереч зазначеним вимогам позовна заява не містить жодного обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів позивача, також у позові відсутні будь які доводи позовної заяви.

Суддя зазначає, що п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу відмови позивачу у виплаті грошових коштів згідно заяви-розрахунку від 30.07.2024 поданою щодо виплати грошових коштів по дублікатам листкаів непрацездатності та, одночасно, позивач посилається на незаконність довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 13.08.2024 №147 про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

При цьому слід зазначити, що в позовній заяві відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та посилання на правові норми, що можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Позивачем не наведено норми законодавства, опираючись на які позивач вбачає наявність підстав для визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання останнього вчинити певні дії, на які посилається як на підставу своїх вимог.

У зв`язку з викладеним, позивачу слід подати до суду позовну заяву, яка б містила належне правове обґрунтування позовних вимог.

Одночасно суд зазначає, що до матеріалів позову позивачем не долучено копії паспорту позивача, що позбавляє можливості суд визначитись чи наділений позивач правом адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Також судом встановлено, що в порушення вимог ч. 8 ст. 160 КАС України позовна заява не містить посилання на підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, уточненої позовної заяви складеної у відповідності до вимог ст. 160 КАС України та з урахуванням висновків суду викладених у цій ухвалі, разом із доказами її направлення відповідачу та належним чином засвідченої копії паспорту позивача.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Буряк