Ухвала

від 10.10.2024 по справі 320/8495/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

10 жовтня 2024 року № 320/8495/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду у частині за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 12.11.2021;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з врахуванням всіх періодів трудового стажу, а саме: з 07.09.1978-31.08.1979, з 01.09.1979-03.07.1981, з 13.08.1981-20.08.1983, з 01.09.1983-18.03.1985, з 27.03.1985-10.06.2001, з 07.08.2000-03.06.2003, з 03.06.2003-01.10.2003, з 03.12.2008-23.06.2009, починаючи з 12.11.2021.

Позов мотивовано протиправністю рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку, з огляду на наявність права як працівника охорони здоров`я на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Предметом позову є рішення відповідача, оформлене листом від 18.12.2021 №13757-22066/К-02/8-1000/21 та рішення №104750004447 від 04.07.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Також позивач, серед іншого, вказує про звернення до відповідача із заявою від 08.02.2022, за наслідками якої прийнято рішення від 15.02.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком.

У позовній заяві позивач порушує питання дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду в частині оскарження рішення відповідача, оформлене листом від 18.12.2021 №13757-22066/К-02/8-1000/21, обґрунтовуючи поважність пропуску строку введенням в Україні воєнного стану та збором документів на підтвердження наявності необхідного для призначення пенсії стажу роботи.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, відповідачем за наслідками розгляду заяви позивача від 12.11.2021, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, оформлене листом від 18.12.2021 №13757-22066/К-02/8-1000/21. Також, як стверджує позивач, за наслідками розгляду заяви позивача від 08.02.2022 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 15.02.2022.

Натомість, позивач звернулась із вказаним позовом лише 28.03.2023, про що свідчить штампель Київського окружного адміністративного суду за вх. №10216.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).

Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку».

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження (поновлення).

Таким чином, у даному випадку лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку.

Також не заслуговують на увагу доводи про поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом, з огляду на тривалий збір документів на підтвердження наявності необхідного для призначення пенсії стажу роботи, оскільки дана обставина не є такою, що не залежала від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язана з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливила своєчасне звернення до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача була можливість звернутись до суду з даною позовною заявою у межах визначеного загальними положеннями КАС України строку, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Більше того, порушуючи питання про поновлення процесуального строку позивач не вказує про необізнаність зі змістом вказаних рішень.

Навпаки, позивач, будучи обізнаною із вказаними рішеннями відповідача, остання звернулась втретє із заявою від 25.06.2022 про призначення пенсії за віком.

Таким чином, суд встановив відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки вказане є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов в частині оскарження рішення, оформлене листом від 18.12.2021 №13757-22066/К-02/8-1000/21, а також рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 08.02.2022 про призначення пенсії слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, визначенні КАС України.

Приписами пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частин третьої та четвертої статті 123 цього Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині вимог про оскарження рішення, оформленого листом від 18.12.2021 №13757-22066/К-02/8-1000/21, а також рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 08.02.2022 про призначення пенсії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.