Рішення

від 11.10.2024 по справі 320/10871/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року місто Київ № 320/10871/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Пром Агро Рось" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

Приватне підприємство "Пром Агро Рось" (далі позивач, ПП "Пром Агро Рось") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2022 № UA100250/2022/000015/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2022 № UA100250/2022/000306.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 320/10871/22 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 прийнято до провадження справу № 320/10871/22, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товарів позивачем подані митну декларацію від 21.09.2022 № UA100250/2022/733820 у якій митну вартість товару визначено за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості надано належні та достатні документи, які підтверджують усі складові митної вартості.

Разом з цим, відповідачем належним чином не обґрунтовано причин витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, а також оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. У рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів.

Також відповідач не довів неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Додатково надані позивачем документи не спростували сумнівів митного органу.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості неможливо застосувати. Натомість, у митного органу наявна інформація, яка є підставою для застосування другорядного методу резервного методу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

08.02.2024 між ПП «Пром Агро Рось» (Покупець) дар Sunlight Industry Co, Ltd (КНР) (Продавець)було укладено Контракт №08/02-2021.

Відповідно до пункту 1.1. Контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити товари на умовах поставки FOB Ningbo у відповідності до Інкотермс 2010. Попередня кількість, асортимент, ціни кожної поставки вказуються в Proforma Invoice. Асортимент, кількість та ціна товару, який фактично поставляється, вказується в Comercial Invoice, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

22.10.2021 на виконання Контракту Продавцем виставлено рахунок-проформу Proforma Invoice NeSLPPA42, відповідно до якого попередня вартість партії товару, становить 137 282,38 доларів США.

07.07.2022 Продавцем виставлено Соmercial Invoice № CI-SLLPPA42 відповідно до якого фактична вартість партії товару, яка поставляється становить 132 054,28 доларів США.

У партію товару включено наступні товари:

1. Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною менш як 800мм, та більш як 1200 мм: 100х3 БКНЛ-65-96м-96316,8 прокладочного матеріалу; 125х3 БКНЛ-65 96м-180кв. прокладочного матеріалу; 150х3 БКНЛ-65 96м-518,4 кв. прокладочного матеріалу: 200х3 БКНЛ-65 96м-230,4кв. прокладочного матеріалу: 300х3 БКНЛ-65 96м-259,2кв. прокладочного матеріалу; 600х3 БКНЛ-65 96м-518,4кв. прокладочного матеріалу: 100х4 БКНЛ-65 96м-729,6кв. прокладочного матеріалу; 125х43 БКНЛ-65 96м 1104кв. прокладочного матеріалу; 150х4 БКНЛ-65 96м-518,4 кв. прокладочного матеріалу; 175х4 БКНЛ-6596м-537,6 кв. прокладочного матеріалу; 200х4 БКНЛ-65 96м-230,4 кв. прокладочного матеріалу: -300x4 БКНЛ-65 96м-576 кв. прокладочного матеріалу; 500х4 БКНЛ-6596м-6144 кв. прокладочного матеріалу; 600x4 БКНЛ-65 96м-6220,8 кв. прокладочного матеріалу; 100х5 БКНЛ-65 96м- 144кв. прокладочного матеріалу: 125х5 БКНЛ-65 96м-720кв, прокладочного матеріалу: 150х5 БКНЛ-65 96м-648кв. прокладочного матеріалу, 175х5 БКНЛ-65 прокладочного матеріалу; 200х5 БКНЛ-65 96м-1536кв. прокладочного матеріалу; 300х5 БКНЛ-65 96м-5328кв. прокладочного матеріалу; 500х5 БКНЛ-65 96м-1920кв. прокладочного матеріалу; 125х6 БКНЛ-65 96м-144ка, прокладочного матеріалу; 150х6 БКНЛ-65 96м-518,4кв. прокладочного матеріалу; 175х6 БКНЛ-65 96м-2016кв. прокладочного матеріалу; 200х6 БКНЛ-65 96м-1497,6 кв. прокладочного матеріалу; 250х6 БКНЛ-65 96м-1008кв. прокладочного матеріалу: 300х6 БКНЛ-65 96м-2937,6кв. прокладочного матеріалу: 400х6 БКНЛ-65 96м- 1152кв. прокладочного матеріалу; 450х6 БКНЛ-65 96м-259,2кв. прокладочного матеріалу: 650х6 БКНЛ-65 96м-748,8кв. прокладочного матеріалу: 100х8 БКНЛ-65 96м-76,8 прокладочного матеріалу, 150х8 БКНЛ-65 96м-345,6кв. кв. прокладочного матеріалу; 175х8 БКНЛ-65 96м-1478,4кв. прокладочного матеріалу, 2. 200х8 БКНЛ-65 96м-1536кв. прокладочного матеріалу, 250х8 БКНЛ 6596м-1152 кв.м. прокладочного матеріалу: 300х8 БКНЛ-65 96м-4838.4 кв. м. прокладочного матеріалу; 400х8 ЮКНЛ-65 96м-1843,2 кв.м. прокладочного матеріалу; 450х8 БКНЛ-65 96м.-1382.4 кв. м. прокладочного матеріалу: 250х5- 11000-10шт; - 400х4-2560-200шт. 400х4-700-20шт.; 500х4-2560-100 шт. 400x4 -25060 -- 100шт. 400х4-2560» - 300 шт. Для використання в цивільному господарстві та промисловості. Торговельна марка: нема даних Виробник: Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd. Країна виробництва: CN

2. Конвеєрна стрічка з вулканізованої суми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною не менш як 800мм,але не більш як 1200 мм: 1000х2 БКЛ-65 96м 768 кв.м. прокладочного матеріалу; 1000х3 БКЛ-65 96м -864 кв.м. прокладочного матеріалу; 1000х4 БКЛ-65 96м -384 кв.м. прокладочного матеріалу, 1000х2 БКЛ-65 96м 768 кв.м. прокладочного матеріалу: Використовується в цивільному господарстві та промисловості. Торговельна марка: нема даних. Виробник: Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd. Країна виробництва: CN.

3. Інші вироби з чорних матеріалів, зажим для конвеєрної стрічки: Пластинчатий зажим FASTENER 1400- 100 комплектів; зажим для конвеєрної стрічки типу «Крокодил»; TIGER BELT FASTENER 200-125 комплектів; TIGER BELT FASTENER 25#-480 комплектів; TIGER BELT FASTENER 274-320 комплектів, TIGER BELT FASTENER 358-600 комплектів; TIGER BELT FASTENER 45- 240 комплектів; TIGER BELT FASTENER 55#-288 комплектів; Використовується в цивільному господарстві та промисловості. Торговельна марка: нема даних. Виробник: Yancheng Sunlight Industry Co. Ltd. Країна виробництва: СМ

З метою митного оформлення вказаної партії товару позивачем подано електронну митну декларацію від 21.09.2022 № UA100250/2022/733820, у якій митна вартість товару визначена за основним методом на рівні 132 054,28 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості вказаних товарів позивачем разом із митною декларацією від 21.09.2022 № UA100250/2022/733512 подано наступні документи:

пакувальний лист;

проформа-інвойс №SLPPA42 від 22.10.2021;

рахунок-фактура (інвойс) №CI-SLPPA42 від 07.07.2022;

коносамент №GB7227573 від 14.07.2022;

міжнародні товарно-транспортні накладні від 02.09.2022 №8273, №8640 та дві без номеру;

акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10.09.2022;

платіжні документи №00789020211102 від 02.11.2021 та №00789020220714 від 14.07.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UA00067227 від 16.09.2022;

довідка, що підтверджує вартість перевезення товару SNGB7227573 від 16.09.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) №08/02-2021 від 08.02.2021;

договір про надання послуг митного брокера № 14-06/17 від 14.06.2017;

договір транспортного експедирування №SC/AF-11490 від 30.05.2019;

лист про відсутність товарної марки від 09.08.2022;

лист про відсутність страхування №27 від 09.08.2022.

Розглянувши вказані документи, митний орган направив декларанту наступне електронне повідомлення, за змістом якого під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

1. Положеннями контракту від 08.02.2021 №08/02-2021, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd, KHР) та покупцем (ПП «Пром Агро Рось», Україна), далі Контракт. Визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1.1. Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс 2010, при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

2. Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, оскільки товар з різними геометричними розмірами (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр прокладки.

3 . До митного оформлення надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 16.09.2022 № UA00067227 від ТОВ «ДСВ Логістика». Згідно наданих товаротранспортних накладних CMR перевізником товару виступає ТОВ «Картон» та «ARS TRANS», а декларантом наданий договір на перевезення від 30.05.2019 SC/AF-11490 з ПП "Пром Агро Рось" та ТОВ «ДСВ Логістика». Декларантом не надана митна декларація країни відправлення та коносаменти вказані в рахунку та довідці про транспортні витрати. Відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ТОВ "Картон" та «ARSI TRANS».

Тому, митним органом повідомлено декларанта про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів:

1) обґрунтовані висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації:

3) заявка на транспортно-експедиційні послуги; рахунки, накладні тощо фактичних перевізників;

4) експортну декларацію країни відправлення;

5) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи).

21.09.2022 декларантом надіслано митному органу пояснення з приводу запитуваних документів, та додатково було надіслано митному органу наступні документи:

Висновок за результатами цінового моніторингу Ц-776 від 15.09.2022;

Прайс-лист продавця від 01.10.2021;

Експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову від 10.07.2022 № 310420220549587044;

Сертифікат від 21.07.2022 № 22320980/000329;

Коносамент від 14.07.2022 № NGB7227573 з перекладом на українську мову;

Коносамент від 14.07.2012 № MEDUID535586 з перекладом на українську мову;

Платіжне доручення від 19.09.2022 №1824.

Відповідач за результатом розгляду поданої митної декларації прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2022 № UA100250/2022/000015/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100250/2022/000306 від 21.09.2022.

В обґрунтування рішення від 21.09.2022 № UA100250/2022/000015/2 зазначено, що надані документи містить розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які 6 підтверджували числові значення складових митної вартості. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано додаткові документи.

Декларант надав документи не у повному обсязі, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей.

Додатково наданий прайс-лист містить інформацію щодо вартості квадратного метру товару, в той час як в інвойсі вказана ціна за квадратний метр прокладочного матеріалу.

Додатково наданий висновок Київської обласної ТПП № Ц-776 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. У експертному висновку експертом проведений аналіз лише контрактної ціни товару на підставі інвойсу та контракту та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Експертом здійснено посилання на джерела інформації, а саме: інтернет ресурс alibaba.com та інші в той час згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 № 1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. В графі «Найменування товару» у Висновку не зазначено посилання на товар «інші вироби з чорних металів, зажим для конвеєрної стрічки» хоча в найменуванні документу вказаний інвойс від 07.07.2022 № CI-SLPPA42 в якому зазначені ці товари та вартість згідно інвойсу 132054,28 дол. США. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені. Відсутність цінових пропозицій до висновку, а також жодних розрахунків, які б дали змогу впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок

Підприємство ТОВ «ДСВ Логістика», яке налало документи, що містять відомості про вартість перевезення, не ідентифікується з підприємствами, що фактично здійснили перевезення оцінюваного товару (ТОВ "Картон" та «ARSI TRANS»). Якщо перевезення здійснювало інше підприємство, ніж те, що надало документи, що містять відомості про вартість перевезення, необхідно надати документ, який підтверджує уповноваження такого підприємства на підтвердження витрат на транспортування з відповідними реквізитами. Декларантом такі документи надано не було.

З огляду на констатовану митним органом неможливість визначення митної вартості товару за основним та другорядними методами, митну вартість товару визначено за резервним методом. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митні декларації від 24.08.2022 UA209140/2022/086478 та 19.09.2022 № UA100250/2022/733486, вартість згідно джерела інформації 2,41 USD/кг.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, вважає їх протиправними, а тому звернулось до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.

У постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд зауважив, що Митний орган у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме на митний орган покладено обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їхньої перевірки на підставі наданих декларантом документів, зокрема, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.

У постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд зазначив, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Встановлено, що в якості підстав для прийняття оскаржуваних рішень відповідач вказав, що:

1) Положеннями контракту від 08.02.2021 №08/02-2021, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd, KHР) та покупцем (ПП «Пром Агро Рось», Україна), далі Контракт. Визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1.1. Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс 2010, при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

2) Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, оскільки товар з різними геометричними розмірами (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр прокладки.

3) До митного оформлення надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 16.09.2022 № UA00067227 від ТОВ «ДСВ Логістика». Згідно наданих товаротранспортних накладних CMR перевізником товару виступає ТОВ «Картон» та «ARS TRANS», а декларантом наданий договір на перевезення від 30.05.2019 SC/AF-11490 з ПП "Пром Агро Рось" та ТОВ «ДСВ Логістика». Декларантом не надана митна декларація країни відправлення та коносаменти вказані в рахунку та довідці про транспортні витрати. Відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ТОВ "Картон" та «ARSI TRANS».

Щодо вказаних доводів відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до Контракту від 08.02.2021 №08/02-2021 поставка товару здійснюється на умовах FOB-Нінбо відповідності до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» в редакції 2000 року Інкотермс 2000.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)» (розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах РОВ Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000) передбачено, що на умовах поставки FOB продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна и названому порту відвантаження. Тобто, покупець, бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товарів, як і інші витрати з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок нести усі витрати, зв`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в призначеному порту відвантаження, і оплатити, якщо це буде потрібно, усі витрати, зв`язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару.

Таким, чином витрати Продавця з експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставки в порт відвантаження і загрузки на борт, включені останнім в ціну Товару.

Ненадання позивачем інформації щодо принципу визначенні ціни товару, не може слугувати підтвердженням заниження митної вартості, адже питання визначення ціни товару належить до компетенції продавця. Під час митного оформлення товару здійснюється перевірки заявленої митної вартості, а не формування ціни товару його продавцем.

Позивач вказав, що з метою комплексного обслуговування транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів між позивачем та ТОВ «ДСВ Логістика» (Експедитор) укладено договір №SC/AF-22490 від 30.05.2019 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору Експедитор за оплату та за рахунок Замовника падає Замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника і вантажів Замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі в збірних вантажів від місця, зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту в тому числі.

За змістом норм Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування.

Таким чином, залучення експедитором ТОВ «ДСВ Логістика» перевізників ТОВ "Картон" та «ARSI TRANS» повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності та положенням Закону України "Про транспортно- експедиторську діяльність".

Оплата послуг з перевезення товару здійснювалося відповідно до виставлених ТОВ «ДСВ Логістика» рахунків, в яких відображена вартість транспортування товару та супутніх витрат до кордону України.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду, який висловлений у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ / докази, яким / -ми має бути підтверджений розмір витрат на перевезення, то такі витрати можна підтвердити будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид таких доказів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, подану позивачем довідку, що підтверджує вартість перевезення товару SNGB7227573 від 16.09.2022, з урахуванням інших документів, суд вважає належним підтвердженням вартості перевезення товару як складової заявленої митної вартості.

У постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної варт товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обстави визначається в кожному конкретному випадку.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлено, зокрема, в постанові від 31.03.2020 у справі № 826/12344/15.

З урахуванням наведеного у сукупності суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а доводи відповідача про недостатність наданих позивачем документів, наявність у таких документах недоліків та суперечностей не свідчать про заниження такої вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а, від 29.09.2020 у справі №160/9473/19, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.09.2022 № UA100250/2022/000015/2 зазначено, що визначити митну вартість товару за другорядними методами виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митну вартість визначено за резервним методом, взято за основу митну вартість товару, що зазначена у митних деклараціях від 24.08.2022 UA209140/2022/086478 та 19.09.2022 № UA100250/2022/733486. Вартість згідно джерела інформації 2,41 USD/кг.

Однак, за митною декларацією від 21.09.2022 № UA100250/2022/733820 здійснювалась поставки різних товарів, кількість яких вимірювалась одиницями товару, а відповідачем враховано узагальнену вартість товару, виражену у його вазі.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не міститься порівняння характеристик товарів, які ввозились за митною декларацією від 21.09.2022 № UA100250/2022/733820 та митними деклараціями від 24.08.2022 UA209140/2022/086478 та 19.09.2022 № UA100250/2022/733486.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів необхідності та обґрунтованості визначення ціни товару за резервним методом.

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2022 № UA100250/2022/000015/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2022 № UA100250/2022/000306.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн. Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.09.2022 № UA100250/2022/000015/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2022 № UA100250/2022/000306.

Стягнути на користь Приватного підприємство "Пром Агро Рось" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

Позивач - Приватне підприємство "Пром Агро Рось" (місцезнаходження юридичної особи: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Вернадського, 4, кв. 296; ідентифікаційний код 34326378).

Відповідач Київська митниця (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код 43997555).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.