Рішення

від 14.10.2024 по справі 340/5099/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5099/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління» (надалі позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі відповідач1), Державної податкової служби України (надалі відповідач2), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.05.2024 №6352/0406 про сплату штрафу у розмірі 49602,29 грн Головного управління ДПС у Кіровоградській області та рішення про результати розгляду скарги від 18.07.2024 №22035/6/99-00-06-03-02-06 Державної податкової служби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідачем1 за результатами камеральної перевірки винесено відносно Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» податкове повідомлення рішення №6352/0406 від 09.05.2024 про сплату штрафу у розмірі 49602,29 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання - орендної плати за землю комунальної власності, яке ним було оскаржено в адміністративному порядку до відповідача2. 24.07.2024 отримало від відповідача2 рішення про результати розгляду скарги від 18.07.2024 №22035/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено оскаржуване повідомлення - рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Вказує, що не товариством не може бути притягнуте до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, оскільки з початку військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану суттєво зменшився обсяг виробництва і продажу продукції, адже значна кількість підприємств - покупців продукції товариства знаходиться на території Донецької області, зокрема, і в зоні бойових дій. При цьому, намагалося виконувати свої податкові зобов`язання та сплачувати орендну плату коли мало можливість це здійснювати.

Зауважує, що вищезазначені обставини підпадають під дію підпункту 112.8.9. статті 112 Податкового кодексу України (надалі ПК України), яким встановлено, що вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) є обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Звертає увагу, що листом від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору. Вважає, що такий лист є достатньою підставою для звільнення його від сплати штрафних санкцій у наслідок настання форс-мажорних обставин без отримання сертифіката.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач1 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами камеральної перевірки Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати встановлено порушення вимог пункту 287.3 статті 287 ПК України, а саме - несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за лютий, березень та квітень 2023 року в розмірі 992045,80 грн. За результатами такої перевірки складено акт від 09.04.2024 №3655/11-28-04-06/4/00191891.

Не погодившись з результатами перевірки, позивач подав заперечення на акт камеральної перевірки. За результатами розгляду таких заперечень за присутності представників Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» висновки акту визнані правомірними та залишені без змін У зв`язку з чим, у відповідності до пункту 124.1 статті 124 ПК України до позивача застосовані штрафні санкції в розмірах: 5 % в сумі 49602,29 грн та відповідно прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №6352/0406.

Вказує, що подальшому зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене до відповідача2 в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги від 18.07.2024 №22035/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №6352/0406 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Зауважує, що Акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління» не подавало заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (надалі Порядок №255).

Звертає увагу, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є сертифікат про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України із зазначенням періоду дії таких обставин. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1 на який посилається позивач, не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач2 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами камеральної перевірки Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати, встановлено порушення вимог пункту 287.3 статті 287 ПК України, у зв`язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції в розмірах: 5 % в сумі 49602,29 грн та відповідно прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №6352/0406.

Вказує, що Акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління» не подавало заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.

Зауважує, що рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги не є юридично значимим для позивача, безпосередньо не порушує його права та інтереси, тому підстави для його скасування судом відсутні.

Вказує, що сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, який засвідчує обставини непереборної сили (форс - мажор) саме у Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління», останнім не надано, тому підстави для незастосування штрафних фінансових санкцій були відсутні.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

05.08.2024 року ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем1 проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати Акціонерним товариством «Кіровоградське рудоуправління». За результатами такої перевірки складено Акт від 09.04.2024 року №3655/11-28-04-06/4/0019189, яким встановлено порушення вимог пункту 287.3 статті 287 ПК України, а саме - несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за період з 30.08.2022 по 30.01.2024. Відповідальність за дане порушення передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України. (а.с. 8-9).

Не погодившись з результатами перевірки, позивач подав до відповідача1 письмове заперечення від 26.04.2024 № 80 на Акт камеральної перевірки. У запереченні вказав, що не може бути притягнутий до фінансової відповідальності, оскільки несплата зумовлена зупиненням господарської діяльності товариства внаслідок воєнних дій на території країни, що є форс-мажорними обставинами згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (а.с. 45).

Листом від 07.05.2024 №4612/б/11-28-04-06-05 відповідача1 повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечення позивача на Акт про результати камеральної перевірки щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`зання від 09.04.2024 № 3655/11-28-04-06/4/00191891 висновки акту визнані правомірними та залишені без змін (а.с. 50-51).

На підставі Акта камеральної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №6352/0406, згідно якого до Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» застосовано штрафні санкції в розмірах: 5% в сумі 49602,29 грн за затримку на 26 календарних днів сплати узгодженого грошового зобов`язання в сумі 992045,00 грн (а.с. 4-5).

22.05.2024 позивачем було направлено до Державної податкової служби України поштою скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яка отримана останньою 24.05.2024 (а.с. 12-13).

07.06.2024 відповідачем2 прийнято рішення N17024/б/99-00-06-03-02-06 повідомив позивача про продовження строку розгляду скарги до 22.07.2024 (включно) (а.с. 60).

Рішенням Державної податкової служби України від 18.07.2024 №22035/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №6352/0406 залишене без змін, а скарга без задоволення (а.с. 6-7)

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України, згідно із пунктом 76.1 якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

З огляду на вищевикладене, предметом камеральної перевірки охоплюються питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані інформаційних баз.

Спірним питанням у цій справі є визначення правомірності накладення за оскаржуваними індивідуальними актами штрафу на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.

Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 112.1 ст. 112 ПК України).

Також у пункті 112.8 статті 112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

Верховний Суд у постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 16.11.2023 у справі № 160/24147/21, від 23.01.2024 у справі № 160/17160/21 сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, що утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пункту 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду полягає в тому, що відповідальність згідно пункту 124.1 статті 124 ПК України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 N 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон N 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі пунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

27.05.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 N 2260-IX (далі - Закон N 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладено у такій редакції, згідно якої у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Законом N 2260-IX також був викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Тому, норма пункту 52 і підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків та зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Аналізуючи наведені норми права, що врегульовують питання виконання платниками податків податкового обов`язку із сплати податків та зборів до бюджету під час дії в Україні воєнного стану, Верховний Суд у постанові від 16.07.2024 у справі N 440/2936/23 дійшов наступних висновків.

У період з 24.02.2022 по 31.07.2022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у разі здійснення такої сплати до 31.07.2022. Несвоєчасне виконання означеного податкового обов`язку після указаної дати має наслідком притягнення платника до відповідальності відповідно до вимог статті 124 ПК України, але з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пунктом 112.8 статті 112 ПК України.

Ті платники податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів, з 24 лютого 2022 року звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов`язку за умови обов`язкової сплати таких податків і зборів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. З набранням чинності Законом N 2260-IX передбачене п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов`язку.

Відповідно до Порядку N225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно Порядку N225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку на підставі відповідної заяви платника податків.

Суд зауважує, що вказаний Порядок не містить обмежень стосовно податкових періодів (до набрання чинності вказаним Порядком або після), за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією російської федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації.

Тобто, платник податків вправі у заяві визначити будь-який період починаючи з 24.02.2022 року, за який неможливо виконувати податкові обов`язки.

Доказів подання будь-яких заяв та документів щодо неможливості виконання своїх податкових обов`язків, у тому числі відповідно до Порядку N225, до відповідача1 позивачем не надано.

Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів, з 27.05.2022 повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку N225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.

Аналогічна позиція щодо порядку реалізації платником податків права на підтвердження неможливості виконання ним податкового обов`язку була викладена Верховним Судом в постанові від 02.04.2024 у справі N 520/18349/23.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 ПК України несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з орендної плати за землю. Граничні терміни сплати, дати фактичної сплати та порушення граничних термінів сплати зазначені в акті перевірки.

Факт допущення податкового правопорушення позивач не заперечує. Натомість позивач посилається на наявність обставин, які, на його думку, є підставою для звільнення від відповідальності на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Засвідчення форс-мажорних обставин і видача сертифіката про настання таких обставин належить виключно до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених регіональних органів Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України N 671/97-ВР від 02.12.97 "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі N 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі N 812/677/17, від 03.09.2019 у справі N 805/1087/16), від 19.04.2024 у справі N 580/5283/23). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Водночас сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, який засвідчує обставини непереборної сили (форс-мажор) саме у Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» останнім не надано.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини.

З огляду на вказане, відсутні підстави для застосування до позивача підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин.

З огляду на викладене, враховуючи дослідженні докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість застосування до позивача штрафних фінансових санкцій на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України та правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення від 09.05.2024 №6352/0406, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 18.07.2024 №22035/6/99-00-06-03-02-06 Державної податкової служби України, суд зазначає наступне.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Згідно із пунктами 56.9 та 56.10 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як встановлено судом 22.05.2024 позивачем було направлено до Державної податкової служби України поштою скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яка отримана останньою 24.05.2024.

Листом N17024/6/99-00-06-03-02-06 від 07.06.2024 відповідач2 повідомив позивача про прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги до 22.07.2024.

Рішенням Державної податкової служби України від 18.07.2024 №22035/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 09.05.2024 №6352/0406 залишене без змін, а скарга без задоволення. Вказане рішення позивач отримав 24.07.2024.

Таким чином, рішення про результати розгляду скарги від 18.07.2024 №22035/6/99-00-06-03-02-06 прийнято відповідачем2 у порядку, в межах встановленого ПК України строку та по суті заявлених вимог, а тому є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Також суд враховує правову позицію Верховного суду, наведену у постанові від 29.01.2019 у справі №826/10853/17, згідно якої рішення ДПС України про результати розгляду скарги не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки, шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право, а тому безпосередньо не порушують права та інтереси позивача.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління» (27631, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Катеринівка, проспект Гагаріна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00191891);

Відповідач1 - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486);

Відповідач2 - Державна податкова служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК