Рішення

від 14.10.2024 по справі 420/18127/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18127/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40867311), Департамента з питань виконання кримінальних покарань (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 43501242) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно;

зобов`язати Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в Управлінні забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Державної кримінально виконавчої службі України з 16.02.2021 року по 29.09.2023 року. Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань розташована на території Одеської області. 24.02.2022 російські війська здійснили широкомасштабне вторгнення на територію України. З цього дня до 04.07.2022 року територія Одеської області була територією активних бойових дій.

Позивач вказує, що Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Враховуючи те, що програма «єПідтримка» у спірний період поширювалась на Одеську область, на переконання позивача, у період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року він мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно, а посилання відповідача на внесення змін до Постанови №168 не мають місця, так як в період служби з березня по травень діяла редакція постанови яка передбачала виплату винагороди у повному розмірі.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.08.2024 року до суду від Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого Департамент заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

По-перше, у відзиві зазначено, що Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань не є належним відповідачем по справі, оскільки не є самостійною юридичною особою, а тому підлягає заміні на Департамент з питань виконання кримінальних покарань.

Щодо суті спірних правовідносин, у відзиві зазначено, що виплата додаткової винагороди, яка здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців", асигнуваннями на 2022 рік не передбачалось. Враховуючи положення пункту 3 Постанови 168 та відсутність асигнувань для виплати додаткової винагороди, в діях (бездіяльності), Департамент вважає, що в його відсутня протиправність.

Так, Департамент з питань виконання кримінальних покарань зазначає, що відповідно до наказів Департаменту від 31.05.2022 № 186/ОС-22 «Про умови оплати праці» за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 та від 17.08.2022 № 448/ОС-22 «Про умови оплати праці» за період з 25.04.2022 по 31.05.2022 здійснено виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, на підставі табелів обліку робочого часу наданих до Департаменту відповідальною особою Управління, в якому ОСОБА_1 проходив службу. Окрім того, під час аудиторської перевірки у грудні 2022 року Департаментом здійснено перерахунок додаткової винагороди особовому складу за 24.02.2022 з урахуванням часу введення воєнного стану в Україні (05 годин 30 хвилин 24.02.2022) та перерахунок нарахованої та виплаченої додаткової винагороди особовому складу за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 із застосуванням вартості 1 години несення служби в розрізі місяців (лютий - 44,64 грн., березень - 40,32 грн., квітень - 41,67 гривень).

Додатково у відзиві повідомлено, що відповідно до довідки б/н та б/д ОСОБА_2 в період з 01.03.2022 по 31.05.2022 нараховано та виплачено 139 641,37 грн., з яких 14100,68 грн. складає додаткова винагорода передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року.

З підстав викладеного Департамент просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року залучено до участі у справі № 420/18127/24 у якості другого відповідача Департамент з питань виконання кримінальних покарань (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 43501242) та розпочато розгляд справи спочатку.

13.09.2024 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» Департаментом з питань виконання кримінальних покарань подано заяву про доручення доказів, зокрема копії довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 у період з 11.03.2022 по 31.05.2022.

Інші заяви, клопотання, додаткові докази до суду не надходили.

З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , проходив службу в Управлінні забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з 16.02.2021 року по 29.09.2023 року.

Згідно копії наказу №764/ос-23 від 28.09.2023 року Департаменту з питань виконання кримінальних покарань ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально виконавчій службі України відповідно до п. 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» 29.09.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

Відповідно до копії довідки, виданої ОСОБА_1 у відповідь на адвокатський запит його представника, позивачу у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 року виплачена додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 21 528, 49 грн.

Вважаючи, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України від 23.06.2005р. №2713-IV (далі Закон №2713-IV) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною першою статті 24 Закону №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 р. №925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018р. за №377/31829 (далі - Порядок № 925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 Порядку №925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу на підставі законодавства, яке є спеціальним у спірних правовідносинах.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого в подальшому продовжувалась, у тому числі воєнний стан був введений у період спірних правовідносин.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та №69/2022 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 р. прийнято постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Пунктом 1 постанови КМУ №168 у первинній редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У подальшому до зазначеної Постанови неодноразово вносились зміни:

-постановою КМУ №217 від 07.03.2022 р. в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 виключено слова (крім військовослужбовців строкової служби);

-постановою КМУ №350 від 22.03.2022 р. (яка набрала чинності 24.03.2022р. та застосовується з 24.02.2022р.) доповнено абзац перший пункту 1 Постанови №168 після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка;

-постановою КМУ №400 від 01.04.2022 р. внесено зміни до пункту 1 Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 гривень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 р. Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком.

Згідно вказаного Переліку програма єПідтримка поширюється на Одеську область, де розташовується Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому працював позивач.

Таким чином, з 24.02.2022 р. на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Одеської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. щомісячно.

У подальшому постановою КМУ №754 від 01.07.2022р. (яка набрала чинності 08.07.2022 р. та застосовується з 01.06.2022р.) внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме: в абзаці першому слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова щомісячно доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Спірним у даній справі є питання щодо нарахування додаткової винагороди у період 11.03.2022 до 31.05.2022 року.

Суд зазначає, що Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Відповідні зміни внесено до Постанови №168 постановою КМУ №754 від 01.07.2022р., які застосовуються з 01.06.2022 р.

Відтак, у період 11.03.2022 до 31.05.2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 року виплачена додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 21 528, 49 грн., у тому числі за період березень травень 2022 року у розмірі 20 198,39 грн.

Позивач вказані обставини виплати не спростовує.

З огляду на викладене, позивачу не було здійснено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 року у повному обсязі.

З таких обставин, враховуючи, що накази Про умови оплати праці, на підставі яких позивачу виплачувалась додаткова винагорода, приймались Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, а не Управлінням, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно та зобов`язання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відтак, позовні вимоги до Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань задоволенню не підлягають.

При цьому, доводи відповідача щодо визначення розміру додаткової винагороди пропорційно фактичному часу несенню служби, суд не приймає, оскільки Постановою № 168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не визначено відповідних умов для отримання виплати працівникам Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, у тому числі щодо фактично відпрацьованому часу.

Також суд не погоджується із доводами відповідача щодо відсутності цільових бюджетних асигнувань для здійснення виплат додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, оскільки що відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для не виплати додаткової винагороди, передбаченої чинним на час вирішення спору підзаконним нормативно-правовим актом, яким у цьому випадку є Постанова № 168.

Решта доводів та заперечень висновків суду не спростовує.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З огляду на предмет спору, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40867311), Департамента з питань виконання кримінальних покарань (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 43501242) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно;

Зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.А. Радчук