Рішення

від 11.10.2024 по справі 480/5174/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року Справа № 480/5174/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Клещенка О.М.,

представник позивача - Рибець В.М.,

представника відповідача - Пономарьова І.О.,

представник третьої особи - Прудь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 480/5174/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 №322918280703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 538 320,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 53 832,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 №323318280703, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 16 808 657,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем в період з 22.01.2024 по 02.02.2024 на підставі наказів від 17.01.2024 №135-кп та від 26.01.2024 №220-кп була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 15.02.2024 №1559/18-28- 07-03-07/12602750/43 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» код ЄДРПОУ 12602750, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі - Акт), на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач, зокрема, наполягає на тому, що кошти, які перераховував позивач своїм співвиконавцям та постачальникам (ТОВ Луцький ремонтний завод Мотор, ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ТОВ НВК Прогрес, АТ Мотор Січ, ПАТ Науково технічний комплекс Електронприлад) не є бюджетними коштами.

Звертає увагу суду на те, що головний розпорядник - Міністерство оборони України не визначало ТОВ «Авіакон» одержувачем бюджетних коштів за програмою КПКВК 2101150. Враховуючи те, що позивач не є ні одержувачем бюджетних коштів, ні розпорядником бюджетних коштів, то і його співвиконавці не відносяться до отримувачів бюджетних коштів.

Вважає, що податкова накладна, складена та зареєстрована ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ), а тому позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі таких накладних.

Також наголошує на тому, що питання правильності оподаткування митом та податком на додану вартість у зв`язку із розмитненням товарів, ввезених на територію України в митному режимі імпорту, в силу приписів п.41.1 ст. 41 ПК України віднесене до компетенції митних органів, зокрема Сумської митниці, а не податкового органу.

Ухвалою суду від 20.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні. Залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість».

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема вказує на те, що ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з продажу продукції (послуг), виробленої за рахунок коштів Державного бюджету України допущено порушення пункту 4-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та підпункту ж пункту 201.1 ст.201 ПК України, щодо визначення ставки податку, а також положення Порядку заповнення податкової накладної, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.

Також зауважує, що податковий кредит щодо придбання ТМЦ та послуг від ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор», ТОВ «Науково-виробничий комплекс «Прогрес», ПАТ «Мотор Січ» та ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» протягом липня - жовтня 2023 років за результатами сукупності з`ясованих доказів перевіркою не підтверджено.

Відтак, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають чинному законодавству.

У відповіді на відзив, позивач, не погоджуючись із доводами відповідача, звертає увагу суду на те, що відповідачем проігноровані докази, додані до адміністративного позову, а саме витяги з актів перевірок АТ «Мотор Січ» та ТОВ «ЛРЗ «Мотор», які підтверджують правильність формування податкового зобов`язання з ПДВ по господарським операціям, які виникли на підставі договорів між АТ «Мотор Січ» і позивачем та ТОВ «ЛРЗ «Мотор» і позивачем. Також ще раз наголошує, що питання правильності оподаткування митом та податком на додану вартість у зв`язку із розмитненням товарів, ввезених на територію України в митному режимі імпорту, в силу приписів п.41.1 ст. 41 ПК України віднесене до компетенції митних органів

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких повністю підтримуючи позовні вимоги, зазначає про безпідставність тверджень контролюючого органу, зазначених в Акті перевірки. Так, ознаками бюджетних коштів є наявність паспорту бюджетної програми, в межах якого складається кошторис, план асигнувань та розпис бюджету, а з метою здійснення платежів необхідним є взяття бюджетних асигнувань. В той же час, відсутність необхідності таких документів для здійснення платежу є свідченням небюджетних коштів.

Зауважує, що податковий кредит позивачем був сформований на підставі податкових накладних, складених постачальниками ТОВ «Авіакон». При цьому, контролюючим органом а ні під час проведення перевірки, а ні до матеріалів справи не додані розрахунки коригування, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими підтверджується зменшення суми компенсації за товари на суму податку на додану вартість. Відтак, вважає, що за відсутності таких розрахунків коригування є правомірним врахування ТОВ "Авіакон" сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Наполягає, що податковий орган позбавлений права на проведення перевірки за митними платежами, незважаючи на те, що його складовою є податок на додану вартість, а отже і надавати висновки щодо правомірності або неправомірності включення сплаченого платником податків під час митного оформлення ПДВ до складу податкового кредиту.

Ухвалою суду від 10.09.2024 закрито підготовче провадження по справі за позовом ТОВ "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник третьої особи просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (далі по тексту ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», Товариство) створене шляхом перетворення Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», про що внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.07.2022 №1010501450000000031.

Державне підприємство «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», включене до переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 09 червня 2010 року N 405.

Відповідно до п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (ід. код юр. особи 12602750), затвердженого Рішенням єдиного учасника - АТ «Українська оборонна промисловість» від 31.10.2023, з дня його державної реєстрації Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН».

Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 15.02.2024 №1559/18-28-07-03-07/12602750/43.

За результатами перевірки встановлено порушення п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абзацу б) п. 200.4 ст. 200, п. 201.2, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201, п. 4-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями:

- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за листопад 2023 року на загальну суму ПДВ 2094830 грн.;

- завищено на загальну суму ПДВ 16808657 грн. суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.21 декларації за листопад 2023 року).

На адресу ТОВ Конотопський авіаремонтний завод Авіакон 28.03.2024 надійшли податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 №322918280703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 538320,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 53832,00 грн, №323318280703, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 16808657,00 грн.

У порядку статті 56 Податкового кодексу України позивач подав скаргу від 02.04.2024 №1074 до Державної податкової служби України на вищезазначені податкові повідомлення- рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.05.2024 №15220/6/99-00-06-01-04-06 (вх. №390 від 28.05.2024) Державна податкова служба України залишила без задоволення скаргу ТОВ «Авіакон» на вищезазначені податкові повідомлення- рішення.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ "Авіакон" звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Положеннями п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПК України, згідно з пунктом 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, Законом України № 1795-VIII від 20.12.2016 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 4-1, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2025 року, суб`єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", звільняються від оподаткування податком на додану вартість по операціях з:

- ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;

- постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), виробленої зазначеними підприємствами за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Тобто, у періоді, який перевірявся, операції з продажу продукції (послуг), виробленої суб`єктами літакобудування за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Статтею 5 ПК України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).

Так, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 2 БК України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Пунктом 47 ч. 1 ст. 2 БК України визначено, що розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Згідно з ч. 6 ст. 22 БК України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань

Відповідно до п. 38 ч. 1 ст. 2 БК України одержувачем бюджетних коштів є суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Наказом Міністерства оборони України від 04.03.2022 №80 затверджено паспорт бюджетної програми Міністерства оборони України на 2022 рік за КПКВК 2101150 «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

Згідно відомостей з паспорту бюджетної програми Міністерство оборони України є головним розпорядником коштів, передбачених бюджетною програмою 2101150 «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру (ч. 3 ст. 10 БК України).

На виконання даної норми наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 №691 затверджений Порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі по тексту - Порядок), яким визначений перелік документів та порядок дій розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Пунктом 1.2 Порядку визначено, що Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі Єдиний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, обліку та надання інформації про розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів заповнюють Реєстраційну картку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку та подають до органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) за місцезнаходженням.

Крім того, головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник нижчого рівня) забезпечує подання Реєстраційної картки суб`єктом господарювання, громадською чи іншою організацією, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена ним на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, як одержувач бюджетних коштів та не зареєстрована в Єдиному реєстрі, не пізніше ніж за 3 робочих дні до терміну подання мережі (змін до мережі) до органів Казначейства (абз. 7 п. 2.1 Порядку).

Разом з Реєстраційною карткою одержувачем бюджетних коштів надається лист головного розпорядника бюджетних коштів (розпорядника нижчого рівня) про підтвердження намірів залучення до виконання бюджетної програми та включення цього одержувача бюджетних коштів до мережі (абз. 8 п. 2.1 Порядку).

Відповідно до п.3.3 Порядку, доступ до бази даних Єдиного реєстру мають всі органи Казначейства в межах відповідної території в режимі он-лайн.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач звернувся до Конотопського управління Державної казначейської служби України Сумської області з запитом від 26.09.2023 №2648 про надання інформації з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів стосовно реєстрації в Єдиному реєстрі ТОВ «Авіакон» одержувачем бюджетних коштів за КПКВ 2101150.

Конотопське управління Державної казначейської служби України Сумської області листом від 06.10.2023 №02-17-06/798 повідомило, що станом на 06.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (код ЄДРПОУ 12602750) до Конотопського УДКСУ документи для внесення інформації до ЄР не надавались, інформація по даному підприємстві в відомостях бази даних ЄР, як розпорядника чи одержувача бюджетних коштів, не міститься.

Таким чином, Головний розпорядник - Міністерство оборони України не визначало ТОВ «Авіакон» одержувачем бюджетних коштів за програмою КПКВК 2101150.

Крім того, згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі - Інструкція № 333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету:

поточні видатки:

2281"Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм";

2282"Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку";

2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)";

капітальні видатки:

3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Відповідно до п.1.2 Інструкції № 333 видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) залежно від економічної суті платежу.

Відповідачем в Акті перевірки констатується, що ТОВ «Авіакон» отримало від Міністерства оборони України кошти за КЕКВ 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення». Даний код входить до категорії «Поточні видатки» включає придбання, утримання, ремонт та утилізацію виробів військового призначення, військової техніки, військове будівництво, модернізацію, зокрема, придбання літаків, гелікоптерів, їх силових установок, обладнання для них, видатки на утримання, експлуатацію, монтаж і ремонт авіаційної техніки, видатки на маскування авіаційної техніки.

Аналізуючи наведені визначення бюджетного законодавства, вважаємо, що перерахування попередньої оплати розпорядниками бюджетних коштів пов`язане з компенсацією вартості товарів і послуг, тобто, є операціями з оплати товарів/послуг тому, що відповідно до п. 2.2 Інструкції N 333, застосовується код бюджетної класифікації 2200 "Використання товарів і послуг", за якою здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби, зокрема по коду 2260 "Видатки та заходи спеціального призначення".

Отже, кошти, що отримані позивачем в якості попередньої оплати за Державними контрактами від 07.12.2022 №370/3/5/6/1/142, від 26.12.2022р. №403/1/22/409 та за договором від 20.07.2023 №66/23/1099-23 від розпорядників бюджетних коштів, за своєю економічною сутністю є безпосередньо оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, які поставляються на виконання даних контрактів.

Порядок проведення попередньої оплати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти.

Пунктом 2 даної постанови передбачено, що попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.

Відповідно до п.1.2 розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758, в органах Казначейства відкриваються, зокрема, такі рахунки:

Бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів.

Небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Суд зауважує, що позивач отримав бюджетні кошти не як отримувач бюджетних коштів, як на тому наполягає відповідач, а як виконавець робіт по ремонту вертольотів, а отже, за своєю економічною сутністю такі кошти є безпосередньо оплатою (компенсацією) вартості товарів / послуг, які поставляються на виконання даних контрактів.

Сам факт перерахування бюджетних коштів на небюджетний рахунок свідчить про те, що така оплата здійснена за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. Це випливає з самого визначення «небюджетні рахунки», яке наведене в п.1.2 розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758.

Згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 перерахування коштів за товари/послуги здійснювалось ТОВ Авіакон, як виконавцем за Державними контрактами, з небюджетного рахунку на розрахункові рахунки ПАТ Мотор Січ, АТ Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування, TOB НВК Прогрес, ПАТ Науково технічний комплекс Електронприлад, ТОВ Луцький ремонтний завод Мотор, відкриті в різних банківських установах, за послуги та товари, які пов`язані з виконанням цих Державних контрактів.

Не приймаючи до уваги вищевказані обставини та обгрунтування платника податку, контролюючий орган в акті перевірки робить висновок, про те що позивачем перераховувалися вказаним суб`єктам літакобудування кошти Державного бюджету України, у зв`язку з чим ПАТ Мотор Січ, АТ Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування, TOB НВК Прогрес, ПАТ Науково технічний комплекс Електронприлад, ТОВ Луцький ремонтний завод Мотор при отриманні авансових платежів від ТОВ "Авіакон" незаконно вказували у податкових накладних ставку ПДВ 20% замість нульової ставки. У свою чергу, ТОВ "Авіакон", отримавши такі, на думку контролюючого органу, незаконні податкові накладні, незаконно віднесло до податкового кредиту суми ПДВ у 20%, визначені у вказаних податкових накладних.

Контролюючий орган також зазначає, що вищезазначене в сукупності вказує на те, що ТОВ «Авіакон», приймаючи та використовуючи від вказаних підприємств податкові накладні для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, адже ТОВ «Авіакон» мало як фактичну можливість, так і економічну доцільність перевірити достовірність відомостей, які були включені до первинних документів контрагентом (ставка ПДВ).

Отже, підставою прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугували податкові накладні ПАТ Мотор Січ, АТ Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування, TOB НВК Прогрес, ПАТ Науково технічний комплекс Електронприлад, ТОВ Луцький ремонтний завод Мотор із зазначенням ставки ПДВ - 20%, законність яких в частині ставки ПДВ не перевірив позивач та відніс до податкового кредиту суми ПДВ 20% за вказаними податковими накладними.

Суд не погоджується з таким висновком контролюючого органу з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, Податковим кодексом України визначено, що податкові накладні складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, складені та зареєстровані в ЄРПН товариствами Мотор Січ, Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування, НВК Прогрес, Науково технічний комплекс Електронприлад, Луцький ремонтний завод Мотор є для ТОВ "Авіакон" достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тому, у даному випадку, контролюючий орган спершу повинен надати суду докази на підтвердження незаконності підстави нарахування позивачем сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а саме ставки ПДВ 20%, зазначену контрагентами позивача - суб`єктами літакобудування у податкових накладних.

Проте, контролюючий орган, зазначаючи, що податкові накладні складені котрагентами позивача, є незаконними в частині ставки ПДВ - 20%, не надав суду доказів визнання незаконними вказаних податкових накладних в частині зазначення ставки ПДВ - 20%.

Тобто, контролюючий орган поклав тягар відповідальності за складення податкових накладних вказаними контрагентами та за реєстрацію цих податкових накладних в ЄРПН Державною податковою службою України на позивача ТОВ "Авіакон".

Відповідач фактично переклав свої обов`язки щодо перевірки законності складених товариствами Мотор Січ, Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування, НВК Прогрес, Науково технічний комплекс Електронприлад, Луцький ремонтний завод Мотор на позивача ТОВ "Авіакон".

Таким чином, контролюючий орган, не перевіривши вказаних контрагентів позивача на предмет законності зазначення в податкових накладних ставки ПДВ - 20% та законності їх реєстрації в ЄРПН, дійшов передчасного, а тому необгрунтованого висновку про те, що ТОВ "Авіакон" порушило вимоги п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абз. першому - третьому п. 198.2, абз. першому - другому п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абзацу б) п. 200.4 ст. 200, п. 201.2, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201, п. 4-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Щодо відображення у складі податкового кредиту податкових накладних, які складені із порушенням чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки зазначається, що податковий кредит щодо придбання у АТ «Мотор Січ» та ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» ТМЦ та послуг протягом серпня - жовтня 2023 року по, зазначених на сторінках 71-82 Акту перевірки, поставках ТОВ «Авіакон» сформований на підставі податкових накладних, які складені із порушенням чинного законодавства.

Такі висновки контролюючого органу є помилковими з наступних підстав.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше ("перша подія"):

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Так, пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Постачальник і покупець товарів мають право самостійно визначати порядок обліку господарських операцій. Отже облік господарських операцій може вестися в розрізі господарських договорів або в розрізі номенклатури товарів (послуг). Податковий облік господарських операцій ґрунтується на даних бухгалтерського обліку таких операцій.

Зважаючи на викладене, підприємствами-контрагентами здійснювався облік податкових зобов`язань з ПДВ за кожною партію, що відповідає вимогам ПК України. Податкові накладні за здійсненими господарськими операціями з ТОВ «Авіакон» виписувались та реєструвались в ЄРПН з дотриманням встановлених законодавством термінів, зокрема по договору від 25.08.2022 №515/585-22 між ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» та ТОВ «Авіакон»: 29.08.2022 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» виставив рахунок на оплату №71 від 29.08.2022 на суму 72384,00 грн на першу партію соплових апаратів, які були отримані згідно накладної від 10.06.2022 №103 (в кількості 2 шт.). ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 01.09.2022 було відкрито наряди-замовлення №№2885, 2886 на виконання робіт на двох соплових апаратах. ТОВ «Авіакон» 05.09.2022 здійснив авансовий платіж в розмірі 50% від договірної вартості послуги з відновлення ущільнюючого покриття КНА на соплових апаратах першої партії в сумі 36192,00 грн ( згідно п.п 3.3 розділу 3 даного договору).

У свою чергу, ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 36192,00 грн, в тому числі ПДВ 6032,00 грн, та виписало податкову накладну №5 від 05.09.2022 ТОВ «Авіакон» та ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 22.11.2022 підписали акт наданих послуг на першу партію на суму 72384,00 грн, в тому числі ПДВ 12064 грн. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 36192,00 грн, в тому числі ПДВ 6032,00 грн, виписав податкову накладну №40 від 22.11.2022.

10.01.2023 ТОВ «Авіакон» здійснило оплату за надані послуги в сумі 36 192,00 грн за першу партію.

02.11.2022 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» виставило рахунок на оплату №105 від 02.11.2022 на суму 36192,00 грн, в тому числі ПДВ 6032,00 грн на другу партію соплових апаратів, які були отримані згідно накладної від 28.10.2022 №226 (в кількості 1 шт.). 04.11.2022 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» відкрило наряд-замовлення №3639 на виконання робіт на одному сопловому апараті. ТОВ «Авіакон» 16.11.2022 здійснило авансовий платіж в розмірі 50% від договірної вартості послуги на партію майна на суму 18096,00 грн, в тому числі ПДВ 3016,00 грн. У свою чергу, ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 18096,00 грн, в тому числі ПДВ 3016,0 грн, виписало податкову накладну №33 від 16.11.2022. ТОВ «Авіакон» та ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 16.06.2023 підписали акт наданих послуг на другу партію на суму 31303,70 грн, в тому числі ПДВ 5217,28 грн. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 13207,70 грн, в тому числі 2201, 28 грн ПДВ, виписало 16.06.2023 податкову накладну №86 та розрахунок коригування №85 до податкової накладної №33 від 16.11.2022 на сплачений аванс. 27.06.2023 ТОВ «Авіакон» здійснив доплату за послуги з відновлення ущільнюючого покриття КНА на соплових апаратах другої партії.

16.01.2023 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» виставило рахунок на оплату №2 на суму 108576,00 грн, в тому числі ПДВ 18096,00 грн, на третю партію соплових апаратів, які були отримані згідно видаткових накладних від 30.12.2022 № 288 та від 11.01.2023 №4 (в кількості 3 шт.). ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 07.022.2023 було відкрито наряди-замовлення №№467, 468, 469 на виконання робіт на трьох соплових апаратах. ТОВ «Авіакон» 28.03.2023 здійснило авансовий платіж в розмірі 50% від договірної вартості послуги на суму 54288,00 грн, в тому числі ПДВ 9048,00 грн. У свою чергу, TOB «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 54288,00 грн, в тому числі ПДВ 9048,00 грн, виписало податкову накладну №76 від 28.03.2023. ТОВ «Авіакон» та ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 29.05.2023 підписали акт наданих послуг на третю партію па суму 100534,00 грн, в тому числі ПДВ 16755,67 грн. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 46246,00 грн, в тому числі ПДВ 7707,67 грн, виписав 29.05.2023 податкову накладну №125 та розрахунок коригування №124 до податкової накладної №76 від 28.03.2023 на сплачений аванс.

06.10.2023 ТОВ «Авіакон» здійснив доплату за послуги з відновлення ущільнюючого покриття КНА на соплових апаратах третьої партії.

22.03.2023 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» виставило рахунок на оплату №30 на четверту партію соплових апаратів (в кількості 3 шт.) на суму 108576,00 грн, в тому числі ПДВ 18096.0 грн, які були отримані згідно видаткової накладної від 23.03.2023 №74. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 18.04.2023 було відкрито наряди-замовлення №№1725, 1726, 1727 на виконання робіт на трьох соплових апаратах. ТОВ «Авіакон» 07.04.2023 здійснило авансовий платіж в розмірі 50% від договірної вартості послуги на суму 54288.0 грн, в тому числі ПДВ 9048,00 грн. У свою чергу, ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 54288,00 грн, в тому числі ПДВ 9048,00 грн, виписало податкову накладну №15 від 07.04.2023. ТОВ «Авіакон» та ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 31.07.2023 підписали акт наданих послуг на четверту партію на суму 107391,00 грн, в тому числі ПДВ 17898,51 грн. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 53103,00 грн, в тому числі ПДВ 8850,51 грн, виписало 31.07.2023 податкову накладну №267 та розрахунок коригування №268 до податкової накладної №15 від 28.03.2023 на сплачений аванс. ТОВ «Авіакон» 13.10.2023 здійснило доплату за послуги з відновлення ущільнюючого покриття КНА на соплових апаратах четвертої партії.

ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 30.05.2023 було відкрито наряд-замовлення №2738 на виконання робіт на сопловому апараті, який був отриманий згідно видаткової накладної від 17.05.2023 р. №118 (п`ята партія). ТОВ «Авіакон» та ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 31.07.2023 підписали акт наданих послуг на п`яту партію на суму 33810,00 грн, в тому числі ПДВ 5635,00 грн. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 33810,00 грн, в тому числі 5635,00 грн ПДВ, виписало податкову накладну №260 від 31.07.2023 та розрахунок коригування до неї № 264 від 31.07.2023. 18.09.2023 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» виставило рахунок на оплату №155 на п`яту партію (в кількості 1 шт.) на суму 33810,00 грн, в тому числі ПДВ 5635,00 грн. ТОВ «Авіакон» 07.10.2023 здійснив оплату за послуги з відновлення ущільнюючого покриття КНА на сопловому апараті п`ятої партії.

09.08.2023 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» виставило рахунок на оплату №123 на суму 72384,00 грн, в тому числі ПДВ 12064,00 грн, на шосту партію соплових апаратів (в кількості 2 шт), які були отримані згідно видаткової накладної від 09.08.2023 №221. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 16.08.2023 було відкрито наряди-замовлення №№3898, 3899 на виконання робіт на двох соплових апаратах. ТОВ «Авіакон» 30.08.2023 здійснило авансовий платіж в розмірі 50% від договірної вартості послуги за одну одиницю на суму 18096,00 грн, в тому числі ПДВ 3016,00 грн. У свою чергу, ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 18096,00 грн, в тому числі ПДВ 3016,00 грн, виписало податкову накладну №174 від 30.08.2023. ТОВ «Авіакон» 02.09.2023 здійснило авансовий платіж в розмірі 50% від договірної вартості послуги за другу одиницю на суму 18096,00 грн, в тому числі ПДВ 3016,00 грн. У свою чергу, ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 18096,00 грн, в тому числі ПДВ 3016,00 грн, виписало податкову накладну №10 від 02.09.2023. ТОВ «Авіакон» та TOB «ЛРЗ «Мотор» 26.09.2023 підписали акт наданих послуг на шосту партію на суму 72036,00 грн, в тому числі ПДВ 12006,00 грн. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 35844,00 грн, в тому числі ПДВ 5974,00 грн, виписало 26.09.2023 податкову накладну №122 від 26.09.2023та розрахунки коригування №124 та №123 до податкових накладних №10 від 02.09.2023 та №174 від 30.08.2023, на сплачені аванси. ТОВ «Авіакон» 29.11.2023 здійснило оплату за послуги з відновлення ущільнюючого покриття КНА на соплових апаратах шостої партії.

17.11.2023 ТОВ «ЛРЗ «Мотор» виставило рахунок на оплату №192 на сьому партію (в кількості 3 шт.) на суму 108576,00 грн, в тому числі ПДВ 18096,00 грн. ТОВ «ЛРЗ «Мотор» 22.11.2023 було відкрито наряд-замовлення №№5707, 5708, 5709 на виконання робіт на трьох соплових апаратах. ТОВ «Авіакон» 30.11.2023 здійснило авансовий платіж в розмірі 50% від договірної вартості послуги на суму 54288,00 грн, в тому числі ПДВ. В свою чергу, ТОВ «ЛРЗ «Мотор» зареєструвало податкове зобов`язання на суму 54288,00 грн, в тому числі ПДВ 9048,00 грн, виписало податкову накладну №164 від 30.11.2023.

Дані відомості підтверджуються роздруківкою по рахунку 36-1 за вересень - грудень 2023 року.

Слід зазначити, що Головним управлінням ДПС у Волинській області згідно наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 18.10.2023 №2190-п у жовтні 2023 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЛРЗ «Мотор» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (Акт про результати перевірки від 08.11.2023 №18022/07- 03/08029701). Порушень щодо порядку складання та реєстрації у ЄРПН податкових накладних та декларування податкового зобов`язання з ПДВ у період з 01.02.2023 по 31.08.2023не виявлено.

Отже, щодо складання податкових накладних із порушенням правил їх складання, а саме не за першою подією, то вказані аргументи контролюючого органу є безпідставними з огляду на наявні в матеріалах даної судової справи докази та вищезазначене.

Суд також зауважує, що податковий кредит позивачем був сформований на підставі податкових накладних, складених постачальниками ТОВ «Авіакон». При цьому, контролюючим органом а ні під час проведення перевірки, а ні до матеріалів справи не додані розрахунки коригування, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими підтверджується зменшення суми компенсації за товари на суму податку на додану вартість.

Відтак, за відсутності таких розрахунків коригування є правомірним врахування ТОВ «Авіакон» сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки контролюючим органом не зазначено про безперервність операцій між позивачем та ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор». Про відсутність безперервності операцій свідчать додані ТОВ «Авіакон» до адміністративного позову первинні документи, у зв`язку з чим такі підстави як порушення вимог пункту 201.4 статті 201 ПК України і пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної є безпідставними та недоведеними відповідачем.

З приводу допущення позивачем порушення вимог підпункту 13 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України та пункту 41 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 41 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до 01.01.2025, суб`єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», звільняються від оподаткування податком на додану вартість по операціях, зокрема з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно з пунктом 13 підпункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України (далі - МК України).

Підпунктом 13 пункту 4 МК України унормовано, що тимчасово до 01.01.2023 звільняються від оплати оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщені в митний режим імпорту, товари, які ввозять суб`єкти літакобудування, що підпадають під дію статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», за кодами згідно УКТ ЗЕД, у тому числі 9014 20 80 10, 9014 20 80 90, 8525 60 00 00, 8526 91 20, 8526 91 80, 8536, 8544. Порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №635 затверджено Порядок ввезення на митну територію України товарів суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість (далі - Порядок №635), а також обсяги товарів, які ввозяться на митну територію України суб`єктами літакобудування із звільненням від сплати мита та податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 Порядку №635 цей Порядок визначає механізм ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів суб`єктами літакобудування, що підпадають під дію статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», що звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість до 01.01.2025 за умови дотримання вимог щодо обсягів їх ввезення та цільового використання. При цьому відчуження таких товарів третім особам, крім відчуження у складі авіаційної техніки, створеної (виготовленої) на момент затвердження їх обсягів, вважається використанням товарів не за призначенням.

Предметом документальної позапланової перевірки є дотримання ТОВ «Авіакон» вимог податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування.

За приписами підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної торгівлі.

Положеннями пункту 41.5 статті 41 ПК України унормовано, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України.

За приписами пункту 54.3 статті 54 контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчить про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України унормовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

У той же час, пунктом 27 частини першої статті 4 МК України визначено, що митними платежами є мито, акцизний збір із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Відповідно до частини першої статті 345 МК України документальною перевіркою є сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно з частиною третьою статті 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита.

Положеннями частин першої та другої статті 543 МК України унормовано, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи. Здійснюючи ситну справу, митні органи виконують основні завдання, зокрема, забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з гарантами, що надають гарантії.

З наведених вище норм податкового та митного законодавства вбачається, що саме митні органи наділені правом визначати розмір митних платежів, до складу яких включається і податок на додану вартість, визначення правомірності застосування або незастосування пільг за митними платежами. Крім того, саме митні органи наділені повноваженнями проводити документальні перевірки з визначення правомірності застосування ставок митних платежів (у тому числі і податку на додану вартість), а у разі виявлення порушень - складати податкові повідомлення- рішення.

Таким чином, податковий орган позбавлений права на проведення перевірки за митними платежами, незважаючи на те, що його складовою є податок на додану вартість, а отже і надавати висновки щодо правомірності або неправомірності включення сплаченого платником податків під час митного оформлення ПДВ до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене вище, а також те, що предметом перевірки не є реальність закупівлі позивачем товарів у нерезидентів, вимог законодавства щодо пільг в оподаткуванні, оформлення і переміщення через митний кордон України, відтак посилання податкового органу на допущені порушення підпункту 13 пункту 4 розділу ХХІ МК України та пункту 41 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та встановлені у справі обставини, суд доходить висновку про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головне управління ДПС у Сумській області діяло всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 №322918280703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 538 320,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 53 832,00 грн, та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 №323318280703, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 16 808 657,00 грн.

Ухвалюючи це судове рішення, суд також керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Так, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

У зв`язку із задоволенням позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 24244, 00 грн, сплачених згідно платіжної інструкції від05.06.2024 № 4642.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 №322918280703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, в розмірі 538 320,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 53 832,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.03.2024 №323318280703, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 16 808 657,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 12602750) витрати зі сплати судового збору в сумі 24 244,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 16.10.2024.

Суддя Н.В. Савицька