Рішення

від 10.10.2024 по справі 520/7866/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року № 520/7866/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Владислава Єгупенка,

за участю секретаря судового засідання Артема Чорного,

за участю:

представника позивача - Маслової О.Г.,

представника відповідача - Ємельяненко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 901,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ32674729) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46,м. Харків, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області , в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00138630703 від 18 березня 2024 року в частині застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1 869 318,59 (один мільйон вісімсот шістдесят дев`ять тисяч триста вісімнадцять) грн 59 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуванее рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 13.02.2024 № 696-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним (далі-ЗЕД) контрактами від 07.04.2022 № 07/04/2022 з нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland) за період з 07.04.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 29.07.2022 № 29/07/2022 з нерезидентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія) за період з 29.07.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) за період з 31.05.2023 по 31.01.2024, та складено акт від 27.02.2024 № 6666/20-40-07-03-06/32674729.

Перевіркою було встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», за зовнішньоекономічним контрактом від 07.04.2022 № 07/04/2022 з нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland) за період з 07.04.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 29.07.2022 № 29/07/2022 з нерезидентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія) за період з 29.07.2022 по 31.01.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) за період з 31.05.2023 по 31.01.2024.

На підставі акту від 27.02.2024 № 6666/20-40-07-03-06/32674729 контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2024 № 00138630703 за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД-діяльності за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства», код платежу 21081000, на суму 1897534,26 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства передбачено Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (надалі, також Закон №2473-VIII).

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №2473-VIII визначено, що валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Окрім цього, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, до повноважень податкових органів, серед іншого, належить здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. При цьому, у випадку виявлення порушень валютного законодавства контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, в тому числі, застосувати штрафні (фінансові) санкції та нарахувати пеню.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII (надалі, також Закон №959-XII) наведено визначення зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до якої зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до статті 5 Закону №959-XII усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Також, статтею 1 Закону №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що згідно даним бухгалтерського обліку ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» та даним попередньої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» (код за ЄДРПОУ 32674729) з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 06.09.2021 № 06/09/2021 з нерезидентом AKVAVITUS UAB (Литва) за період з 01.10.2021 по 13.04.2023, за зовнішньоекономічним контрактом від 07.10.2020 № 07/10-ua з нерезидентом EVERKON INVEST OU (Естонія) за період з 01.10.2021 по 11.05.2023, за зовнішньоекономічним контрактом від 22.11.2017 № 22/11/2017 з нерезидентом AKVAVITUS UAB (Литва) за період з 01.10.2021 по 11.05.2023, за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) за період з 01.01.2023 по 30.05.2023 та за зовнішньоекономічним контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA з нерезидентом AS DGMSHIPPING (Естонія) за період з 01.10.2021 по 30.05.2023: за контрактом № UKR-06/03-2017 від 06.03.2017 з контрагентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) (за період з 31.05.2023 по 31.01.2024) станом на 31.05.2023 обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 713456,28 дол. США (Дт 3712), у т. ч.: платіжні доручення від 31.01.2023 №601 163456,28 дол. США (Граничний термін надходження товарів 29.07.2023), від 09.02.2023 №604 300000 дол. США (Граничний термін надходження товарів 07.08.2023), від 07.03.2023 №612 200000 грн. (Граничний термін надходження товарів 02.09.2023), 21.03.2023 №614 50000 дол. США (Граничний термін надходження товарів 16.09.2023). За період з 31.05.2023 по 31.01.2014 перераховано передплату за товари у розмірі 1850000 дол. США (Дт 3712 Кт312), повернуто нерезидентом грошові кошти у розмірі 272456,28 дол.США (Дт 312 Кт3712), отримано та оприбутковано товару на суму 1359750 дол. США (Дт201 Кт632, Дт632 Кт 3712).

Так, відповідач посилається на те, що станом на 31.01.2024 року обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 931250 дол. США (Дт 3712). - за контрактом №29/07/2022 від 29.07.2022 з контрагентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія) (за період з 29.07.2022 по 31.01.2024), станом на 29.07.2022 заборгованість відсутня.

За період з 29.07.2022 по 31.01.2014 перераховано передплату за товари у розмірі 200157,08 Євро (Дт 3712 Кт312), повернуто нерезидентом грошові кошти у розмірі 78834,52 Євро (Дт 312 Кт3712), за період з 29.07.2022 по 31.01.2024 надходження товару не здійснено.

Станом на 31.01.2024 року обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 121322,56 Євро (Дт 3712). - за контрактом №07/04/2022 від 07.04.2022 з контрагентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Польща) (за період з 07.04.2022 по 31.01.2024), станом на 07.04.2022 заборгованість відсутня.

За період з 07.04.2022 по 31.01.2014 перераховано передплату за товари у розмірі 503194,68 Євро (Дт 3712 Кт312), отримано та оприбутковано товару на суму 353895,72 Євро (Дт201 Кт632, Дт632 Кт 3712).

Станом на 31.01.2024 року обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 149298,96 Євро (Дт 3712).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» граничних строків надходження товарів (повернення авансів виданих) в Україну за наступними контрактами та операціями.

За контрактом № UKR-06/03-2017 від 06.03.2017 з контрагентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) (за період з 31.05.2023 по 31.01.2024) ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» на адресу нерезидента перераховано передплату у розмірі 300000 дол. США (платіжне доручення від 09.02.2023 №604), граничний термін надходження товарів 07.08.2023.

За митними деклараціями складеними (дата МД) у період з 16.06.2023 по 14.08.2023 товар на суму 277543,72 дол. США надійшов в України (дата надходження товару в Україну під митний контроль) протягом 14.06.2023 по 05.08.2023, тобто без порушень строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Залишок авансового платежу по даному платіжному дорученню у розмірі 22456,28 дол. США повернуто нерезидентом та отримано ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» на розрахунковий рахунок 14.08.2023, тобто з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Також ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» на адресу нерезидента перераховано передплату у розмірі 50000 дол. США (платіжне доручення від 21.03.2023 №614), граничний термін надходження товарів 16.09.2023.

Відповідач зазначає, що поставка товару за даним платежем не здійснювалась. Нерезидентом здійснено повернення авансу та отримано ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» на розрахунковий рахунок 18.09.2023 тобто з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

За контрактом №29/07/2022 від 29.07.2022 з контрагентом CASA MEXICO, S.L. (Іспанія) за період з 27.07.2022 по 31.01.2024, ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» на адресу нерезидента перераховано передплату у розмірі 73859,52 Євро (платіжне доручення від 21.10.2022 №559), граничний термін надходження товарів 18.04.2023. 03.11.2022 нерезидентом повернуто кошти частково у розмірі 20938,52 Євро, без порушень строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Згідно даними перевірки контролюючого органу, 30.10.2023 нерезидентом здійснено часткове повернення авансу у розмірі 5000 Євро, тобто з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Станом на 31.01.2024 по даному платіжному дорученню обліковується дебіторська заборгованість 47921 Євро.

Крім того, ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» на адресу нерезидента перераховано передплату у розмірі 73401,56 Євро (платіжне доручення від 14.11.2022 №571), граничний термін надходження товарів 18.04.2023.

Станом на 31.01.2024 поставка товару не здійснена, грошові кошти не повернуті, обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 73401,56 Євро, тобто з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

За контрактом №07/04/2022 від 07.04.2022 з контрагентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Польща) за період з 07.04.2022 по 31.01.2024, ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» на адресу нерезидента перераховано передплату: Дата Номер Сума, Євро Граничний термін надходження товарів 13.12.2022 586 32901,12 10.06.2023 16.12.2022 590 40506,24 13.06.2023 27.12.2022 592 41862,36 24.06.2023 27.12.2022 593 7473,96 24.06.2023 Всього 122743,68.

За платіжним дорученням від 13.12.2022 за митною декларацією від 14.02.2023 №11476 товар на суму 24136,32 Євро надійшов в Україну без порушень строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Станом на 31.01.2024 поставка товару не здійснена, грошові кошти не повернуті, обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 98607,36 Євро, тобто з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Станом на 31.01.2024 дебіторська заборгованість за даними контрактом складає 149298,96 Євро, у т.ч. 50691,6 Євро без порушень строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Як зазначалося, оскаржуване рішення відповідачем було прийнято на підставі Акту перевірки №6666/20-40-07-03-06/32674729 від 27 лютого 2024 року.

В обгрунтування рішення відповідач посилається на те, що і ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» порушило частину 3 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року «Про валюту і валютні операції» за зовнішньоекономічним контрактом від 07.04.2022 №07/04/2022 з нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. Poland .. за період з 07.04.2022р. по 31.01.2024р., за зовнішньоекономічним контрактом від 29.07.2022 №29/07/2022 з нерезидентом CASA MEXICO S.L. Spain ... за період з 29.07.2022р. по 31.01.2024р., за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 р. № UKR-06/03-2017 р. з нерезидентом SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S. E. P. H. S. A.), ( MAURITANIA ) за період з 31.05.2023 р. по 31.01.2024р.

В Додатках №№4,5 до зазначеного Акту перевірки наведені суми несвоєчасно поставленого товару (повернення передплати) та розрахунок пені , яка складає 1 897 534,26 грн.

Позивач погодився з нарахуванням пені тільки за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 р. № UKR-06/03-2017 р. з нерезидентом SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S. E. P. H. S. A.), ( MAURITANIA ) зa період з 31.05.2023 р. по 31.01.2024р. та сплатив нараховану відповідачем суму в розмірі 28215,67 грн.

В іншій частині щодо нарахування пені за несвоєчасне завершення зовнішньоекономічних операцій позивач не погоджується, вважає висновки, викладені відповідачем в акті перевірки такими, що суперечать законодавству України та не ґрунтуються на фактичних даних, а рішення про накладені штрафні санкції (пеню) в розмірі 1 869 318,59 протиправним.

З матеріалів справи убачається, що у додатках №4 і №5 до Акту перевірки наведені суми простроченої заборгованості контрагентів та розрахунок пені по кожному ЗЕД.

Загальна сума пені по двом контрактам складає 1869318,59 грн.

Під час перевірки вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактам ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» з контрагентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. Poland, контрагентом CASA MEXICO S.L. (Spain), було встановлено порушення строків поставки товару по здійсненим позивачем передплатам на поставку цього Товару.

Позивач в адміністративному позові посилається на те, що відповідач безпідставно не врахував надані докази настання форс-мажорних обставин і неможливості виконання зобов`язань сторонами договору, хоча попередньо сам невірно надав роз`яснення позивачу з приводу достатності довідки Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин, як підстави для підтвердження наявності форс-мажорних обставин і звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За правилами частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з абзацом першим частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою зазначеної статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

За правилами абзацу першого частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.

Отже, конституційно-правова норма, яка декларує право на підприємницьку діяльність, також містить застереження, що сферою його реалізації є тільки ті види діяльності, що не заборонені законом. Законодавець вказав і на засоби обмеження - пряму заборону шляхом відсилання до поточного законодавства, в першу чергу Господарського та Цивільного кодексів України.

Принцип вільного вибору і самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, перш за все, встановлює можливість для суб`єктів підприємницької діяльності України підтримувати відносини з іноземними суб`єктами господарської діяльності з урахуванням положень Конституції та законів України, а також міжнародних норм і правил.

Правове регулювання такої діяльності, а також обмеження щодо її здійснення встановлені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 р. №44(5).

Відповідно до ч.2 ст. 14-1Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», із змінами, та п.3.1. регламенту Торгово-промислової палати України, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України було введено воєнний стан в країні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні неодноразово був продовжений відповідними Указами Президента України.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору або третьої компанії відповідно до умов цього договору.

При цьому Торгово-промислова палата України (ТПП) видала лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким підтвердила настання форс-мажорних обставин в Україні внаслідок військової агресії Російської Федерації та введення воєнного стану.

Як зазначає позивач, його господарська діяльність була пов`язана також з укладенням і виконанням зовнішньоекономічних контрактів. У зв`язку з виникненням значних труднощів в здійсненні поставки товару - риби свіжомороженої на територію України через ведення активних бойових дій на території Харківської області, блокування діяльності морських портів на Чорному та Азовському морях , з метою недопущення порушень діючого законодавства України про валютні операції, позивач 05.05.2022 року звернувся до відповідача - ГУ ДПС у Харківській області з офіційним запитом, а саме: чи призупиняється нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з імпорту товарів у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин в Україні, а саме військової агресії Російської Федерації проти України.

Відповідач листом від 13.05.2022 року №9957/6/20-40-07 повідомив позивача, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу ) країни зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Уповноваженою організацією в Україні для засвідчення форс-мажорних обставин є Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати ( ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Посилаючись на вищезазначену офіційну інформацію Торгово-промислової палати України, викладену в листі №2024/02.0-7.1 від 28.02.20222 р., відповідач повідомив позивача, що на період дії Довідки про підтвердження форс-мажорних обставин призупиняється нарахування пені відповідно до пункту 5 статті 13 Закону за порушення строків розрахунків за імпортним контрактом.

Таким чином, відповідачем було надано роз`яснення на лист позивача щодо наявності підстав для призупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з імпорту товарів через форс-мажорні обставини та достатність Довідки для підтвердження форс-мажорних обставин.

Про необхідність отримання позивачем індивідуального сертифікату за кожним зовнішньоекономічним контрактом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин, відповідач на звернення позивача не повідомив.

В ході перевірки було встановлено, що 29.07.2022 року ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» уклало з CASA MEXICO S.L. (Spain) Контракт №29/07/2022.

Згідно пункту 1.1. цього Контракту Продавець продає, а Покупець купує томатну пасту для виробництва продуктів харчування, іменоване надалі «Товар», на умовах, вказаних у інвойсах, на кожну партію Товару.

Відповідно до умов пунктів 3.1.- 3.3. Контракту поставка Товару здійснюється на підставі замовлення. Період поставки вказується в інвойсах до даного Контракту. Умови поставки Товару визначаються Сторонами згідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (Інкотермс-2010) і вказуються в інвойсах.

Пунктом 7.1. Контракту передбачено, що Розрахунки за даним договором здійснюються відповідно інвойсу. Плата здійснюється за допомогою банківського рахунку, у Євро. Під датою платежу розуміється дата відправки грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця.

Згідно до умов Контракту Продавець виставив нам Попередній рахунок-фактуру (Інвойс-проформу) від 09 серпня 2022 року на суму 132 240 євро, в якому зазначено, що позивач повинен здійснити оплату Товару таким способом : 40% суми оплати при розміщенні замовлення, і 60% суми оплати при видачі коносамента (транспортної накладної).

09 серпня 2022 року, позивачем отримано від CASA MEXICO S.L. Рахунок-фактуру (Інвойс № 2021FO214) в якому було зазначені умови поставки Товару - Франко-перевізник (FCA), Генуя , що Продавець зобов`язаний здійснити поставку Томатної пасти 36/38% (країна походження: Італія, колір мін.2.0) протягом 60 днів. Також було зазначено, що оплата здійснюється : 40% суми оплати при розміщенні замовлення, і 60% суми оплати протягом 60 днів перед отриманням Товару.

ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» свої зобов`язання за Контрактом виконав повністю і перерахував на рахунок CASA MEXICO S.L 26 серпня 2022 року 52896,00 євро згідно умовам Інвойсу 2021FO214.

18 жовтня 2022 року позивачем отримано від Продавця лист щодо наявності вантажу для відправки, з проханням здійснити оплату другої частини вартості Товару.

21 жовтня 2022 року позивачем було перераховано 73 859,52 євро згідно умовам Інвойсу 2021FO214 ( 60% від загальної суми інвойса).

Проте, сплачена позивачем сума повернулась від Продавця 31.10.2022 року у зв`язку з проблемами, які виникли у Продавця з його банком, у зв`язку з чим останній попросив відправити вказану суму на інший рахунок.

Позивач в адміністративному позові, також, зазначив, що 03 листопада 2022 року вимушений був продати валюту, так як це було повернення грошових коштів від Продавця.

у зв`язку зі зміною банківських реквізитів Продавця і було укладено сторонами Контракту Додаток №1 до Контракту від 07.11.2022 року, в якому були зафіксовані зміни щодо рахунку в банку Продавця.

14 листопада 2022 року ПОЗИВАЧ повторно направив CASA MEXICO S.L 73 401.52 Євро. (60% від суми інвойса № 2021FO214).

Таким чином, позивачем всього було відправлено Продавцю в якості передплати за Товар -томатну пасту грошові кошти в сумі 126 322,56 євро.

Продавець повинен був поставити товар за умовами інвойсу № 2021FO214 в строк до 14 січня 2023 року.

Позивач здійснив 100 % передоплати по виставленим CASA MEXICO S.L інвойсам, проте останній не поставив на адресу Позивача Товар на суму 126 322,68 євро.

Дана обставина підтверджується Актом взаєморозрахунків, підписаним сторонами Контракту, складеним станом на 31.12.2022 року, а також фактом визнання CASA MEXICO S.L вищезазначеної суми заборгованості за Контрактом, яка була викладена у відповіді Продавцем від 08.06.2023 року на претензію позивача.

Позивач приймав необхідні заходи для отримання від CASA MEXICO S.L товару, або повернення передоплати за Товар, а саме: Позивач направив на адресу Продавця претензію від 22.05.2023, в якій просив терміново перерахувати на його рахунок суму заборгованості за Контрактом, пені та суми штрафу за прострочення виконання зобов`язання Продавця.

31 травня 2023 року CASA MEXICO S.L на зазначену претензію надав відповідь, в якій зазначено про причини затримку поставки Товару, що не пов`язані зі ставленням Продавця до його зобов`язань за Контрактом, і погодився з необхідністю скасування замовлення на поставку Товару, при цьому вважав, що відсутні причини для застосування штрафних санкцій.

31 травня 2023 року позивач повторно звернувся до CASA MEXICO S.L. з вимогою термінової сплати останнім суми заборгованості за Контрактом в розмірі 126 322,56 євро, та штрафних санкцій в розмірі 0,3% вартості непоставленого Товару, тобто 11 768,62 євро, які ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» буде сплачувати за прострочення термінів завершення імпортної операції згідно до Закону України «Про валюту та валютні операції».

Позивач не отримав від CASA MEXICO S.L. Товар, а також не отримав повернення передоплати, яка була здійснена позивачем, у зв`язку з чим , ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення з CASA MEXICO S.L заборгованості (передоплати за товар) та штрафу за порушення строків поставки Товару.

Під час розгляду справи в МКАС при ТПП України CASA MEXICO S.L. частину суми заборгованості сплатив добровільно.

МКАС при ТПП України 10 січня 2024 року прийняв рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» було задоволено.

Крім того, під час перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» 07.04.2022 року уклало зовнішньоекономічний контракт №07/04/2022 з нерезидентом Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. (Poland.),згідно умов якого останній продає, а Позивач (Покупець) приймає та оплачує на умовах згідно з інвойсом консерви рибні в асортименті, постачання товару здійснюється на умовах FCA Дембниця Кашубська (Польща) відповідно з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс 2010 рік». Оплата товару здійснюється Покупцем згідно вимогам інвойсу., шляхом прямого банківського перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

В подальшому до вищезазначеного контракту сторонами приймались доповнення, що стосувались асортименту товару (Додаткові угоди №№1-4), а також згідно інвойсу від були змінені умови поставки - СРТ -Львів, згідно міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010 рік».

У всіх інвойсах було зазначено один спосіб оплати товару - передоплата.

Позивач виконав свої обов`язки за контрактом і здійснив 100% передоплату, проте Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. не в повному обсязі поставив Товар, а саме Товар не був поставлений на суму 149 298,96 евро.

Вказані обставини підтверджується Актом взаєморозрахунків, складеним станом на 01 червня 2023 року і підписаним сторонами Контракту.

Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.о. було визнано заборгованість, про що було зазначено у його відповіді від 25.07.2023 на подану позивачем претензію.

Позивач зазначає, що приймав всі необхідні заходи по отриманню від Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.o. або товару, або повернення передоплати у встановлений діючим законодавством строк 180 днів.

Позивачем була направлена претензія від 17.07.2023 року, здійснювались постійні перемовини щодо виконання нерезидентом його обов`язків за контрактом.

Оскільки позитивного результату не було досягнуто, позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовом про стягнення з Platforma Gospodarcza Poma Sp.z.o.0. суми попередньої оплати Товару в розмірі 149 298,96 євро.

Вказаний позов було задоволено, прийнято рішення МКАС при ТПП України 18 березня 2024 року.

Згідно пункту 6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Позивач вважає, що ним було прийнято всі необхідні заходи для запобігання порушенню строків розрахунків за операціями з імпорту товарів: окрім ведення перемовин, направлення листів та претензій контрагентам, подання позовів до міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, звернення за консультацією до ГУ ДПС у Харківській області.

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи визначено статтею 112 ПК України.

Відповідно до п.112.1, п.112.7 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Згідно п.112.8.9 ст.112 Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що не отримання товару від нерезидента по зовнішньоекономічному контракту відбулося внаслідок дії форс-мажорних обставин та посилається на опублікований Торгово-промисловою палатою України лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України та повідомлення до зазначеного листа, розміщене на офіційному сайті Торгово-промислової палати України, щодо спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин.

Надаючи оцінку цим доводам, суд зазначає, що виходячи зі змісту положень частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово - промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України (далі ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Водночас, як зазначалося, позивач звертався до відповідача із запито від 05.05.2022 № 05/05/2022-3 (вх. до ГУ від 05.05.2022 № 23966/6/ЕКПП/73), в якому зазначив, що 28.02.2022р. згідно документу № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР та Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Також, за ст. № 13 Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018р., в разі неможливості виконання умов договору через виникнення форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Враховуючи викладене, позивач просив надати відповідь, чи призупиняється нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з імпорту товарів у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин в Україні, а саме військової агресії Російської Федерації проти України.

Листом від 13.05.2022 №9957/6/20-40-07 відповідач повідомив позивача, що відповідно до пункту 5 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон) порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Торгово-промислова палата України листом 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, відповідач зазначив, що на період дії Довідки про підтвердження форс-мажорних обставин призупиняється нарахування пені відповідно до пункту 5 статті 13 Закону за порушення строків розрахунків за імпортним контрактом.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Підпунктами 14.1.172, 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пунктів 52.1 - 52.3 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Пунктами 53.1, 53.3 статті 53 ПК України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Так, надаючи відповідь на звернення позивача щодо призупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з імпорту товарів у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин в Україні, а саме військової агресії Російської Федерації проти України, відповідач, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, зазначив, що на період дії Довідки про підтвердження форс-мажорних обставин призупиняється нарахування пені відповідно до пункту 5 статті 13 Закону за порушення строків розрахунків за імпортним контрактом.

Про необхідність отримання позивачем індивідуального сертифікату за кожним зовнішньоекономічним контрактом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин, відповідач на звернення позивача не повідомив.

Суд зазначає, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене суд зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавались ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини 4 статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, у тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи та, у відповідних випадках, до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19.

За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, які у своїй сукупності спростовують доводи податкового органу.

Згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ст. 14-1 Закону "Про Торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

При укладенні вищезазначених контрактів з контрагентами, позивач не міг передбачити виникнення таких обставин непереборної сили як військову агресію російської федерації.

З матеріалів справи убачається, що позивач приймав всі необхідні заходи для уникнення порушення строків розрахунків по імпорту товарів , але не зміг це зробити через форс-мажорні обставини, у тому числі на шляху доставки вантажу та місця його розвантаження та переробки.

За таких обставин, зупинення строку розрахунку відповідно до терміну існування форс-мажорних обставин є безумовною підставою для ненарахування пені відповідно до ч.6 ст.13 Закону «Про валюту і валютні операції».

При вирішенні спірних правовідносин, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 901,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ32674729) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46,м. Харків, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00138630703 від 18 березня 2024 року в частині застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1869318,59 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят дев`ять тисяч триста вісімнадцять гривень 59 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" судовий збір у розмірі 28039,78 грн. (двадцять вісім тисяч тридцять дев`ять гривень 78 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.10.2024.

СуддяВладислав ЄГУПЕНКО